Рішення

від 18.07.2018 по справі 815/656/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/656/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Підприємства "Союз" у вигляді приватного підприємства до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудгруп" про визнання протиправним та скасувати дозвіл №3865 від 21.12.2017 року, виданий Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 39431426) Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергобудгруп" (код ЄДРПОУ 39766559) на проведення ТОВ "Енергобудгруп" земельних робіт, пов'язаних із розкриттям дорожнього покриття вулиць (прокладенню мережі водопроводу та каналізації) відповідно до затвердженої проектної документації, за адресою: вул.Добровольського,150, м.Одеса,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Підприємство "Союз" у вигляді приватного підприємства до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудгруп" про визнання протиправним та скасувати дозвіл №3865 від 21.12.2017 року, виданий Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 39431426) Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергобудгруп" (код ЄДРПОУ 39766559) на проведення ТОВ "Енергобудгруп" земельних робіт, пов'язаних із розкриттям дорожнього покриття вулиць (прокладенню мережі водопроводу та каналізації) відповідно до затвердженої проектної документації, за адресою: вул.Добровольського,150, м.Одеса.

В судовому засіданні 09.07.2018 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги з огляду на те, що при видачі оскаржуваного дозволу на проведення робіт з благоустрою відповідачем не були враховані права та інтереси підприємства позивача як власника та орендаря земельних ділянок та він був виданий без відповідної проектної документації, яка повинна бути погоджена із власниками суміжних земельних ділянок чи на яких будуть проводитись відповідні роботи. Представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи, але в судове засідання не прибув, подав клопотання про перенесення розгляду справи в зв'язку із перебуванням представника у відпустці, але не надав до нього відповідних доказів, на підставі чого судом вказане клопотання було відхилене та справа розглянута за такою явкою часників справи на підставі положень ч.1 ст.205 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, на підставі ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування , є виконавчим органом Одеської міської ради, який відповідно до п.14 ч.2 ст.10 Закону України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 року №2807-ІУ здійснює повноважень виконавчих органів сільських , селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку , передбачених цим Законом, в тому числі ст. 26-1 вищезазначеного Закону закріплює, пов'язане з виконанням суб'єктами господарювання земляних та порушення об'єктів благоустрою, ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об'єктів благоустрою виконавчого органу сільської , селищної , міської ради, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України, підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

ПІДПРИЄМСТВО СОЮЗ У ВИГЛЯДІ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА, код ЄДРПОУ 20967129 було зареєстровано 20.05.1999 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №280078.

09.03.2006 року, між позивачем та Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області (далі - Крижанівська сільська купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення зареєстрований в реєстрі за №657. Згідно вищевказаного договору, Крижанівська сільська рада, на підставі свого рішення №794-ІУ від 28.12.2005 року, продала, а позивач купив земельну ділянку, кадастровий номер 5122783200:01:002:0395, яка розташована за адресою: вул. Дніпропетровська дорога, 125-А, с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області, загальною площею 4,6000 га., з них забудованої площі 4,6000 га. згідно з планом земельної ділянки та технічним паспортом земельної ділянки від 18.11.2005 року Цільове призначення земельної ділянки- для розміщення автостоянки, ринку для реалізації продовольчих та господарчо-побутових товарів.

Пізніше, а саме 14.07.2006 року позивач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ОД №072451, яка розташована за адресою: вул. Дніпропетровська дорога, 125-А, с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області, загальною площею 4,6000 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0395.

16.04.2015 року між позивачем та Крижанівською сільською радою було укладено договір оренди суміжної земельної ділянки.

За даним договором, Крижанівська сільська рада, в особі сільського голови Крижанівської сільської ради Крупиці Наталії Григорівни, з одної сторони та ПП СОЮЗ , на підставі рішення сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 27.03.2015 року №1119-УІ, уклали договір про наступне - Крижанівська сільська рада надала, а позивач прийняв в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,1192 га., кадастровий номер земельної ділянки 5122783200:01:002:1971, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, строком на 15 років, який обчислюється з моменту державної реєстрації права оренди, тобто до 23.04.2030 року Цільове призначення земельної ділянки згідно з КВЦПЗ - землі промисловості, транспорту зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення .

На виконання п.7 Договору, ПП СОЮЗ зареєструвало право оренди земельної ділянки 23.04.2015 року на підставі вищезазначеного Договору оренди земельної ділянки від 16.04.2015 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.04.2015 року, бланк Серія ЕЕН 034686, строком дії на 15 років з дня державної реєстрації.

19.10.2017 року ПП СОЮЗ звернулось до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовною заявою до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №504-VII від 27.07.2017 року Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області поєднаного з детальним планом території села Крижанівка, та генерального плану села Ліски Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Ліски .

Так, відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 31.10.2017 року по справі №504/3772/17 (провадження №2-а/504/176/17) суддею Вінською Н.В. було відкрито провадження за вищевказаною позовною заявою та призначено І справу до розгляду.

Крім того, в рамках вищезазначеної позовної заяви ПП СОЮЗ було подано заяву про забезпечення позову.

Так, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 31.10.2017 року по справі №504/3772/17 (провадження №2-а/504/176/17) суддею Вінською Н.В., за результатами розгляду вищезазначеної заяви про забезпечення позову ПП СОЮЗ , було вирішено: З метою забезпечення адміністративного позову до вирішення справи по суті, заборонено Крижанівській сільській раді Комінтернівського району Одеської області та будь-яким іншім юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, що пов 'юані або випливають з рішення Крижанівської сільської ради №504-VII від 27.07.2017 року Про затвердження генерального плану с.Крижанівка Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, та генерального плану с.Ліски Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, поєднаного з детальним планом, території с. Ліски, відносно: а) земельної ділянки загальною площею 4,6000 га., кадастровий номер 5122783200:01:002:0395, яка розташована за адресою: вул. Дніпропетровська дорога, 125-А, с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада Лиманський район Одеська область, яка на праві приватної власності належить Підприємству СОЮЗ у вигляді приватного підприємства, код ЄДРПОУ: 20967129, та б) земельної ділянки загальною площею 1,1192 га., кадастровий номер: 5122783200:01:002:1971, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, яка на праві оренди перебуває у володінні та користуванні Підприємства СОЮЗ у вигляді приватного підприємства, код ЄДРПОУ: 20967129 .

30.01.2018 року представником ПП СОЮЗ , по вулиці Семена Палія (колишня - вулиця Дніпропетровська дорога), між зупинками Махачкалінська та Диткомбінат (що знаходиться навпроти земельних ділянок ПП СОЮЗ та навпроти будинку 150 по вул. Добровольського) було помічено спеціалізовану техніку, для проведення земельних робіт.

Протягом дня (30.01.2018 року), на місці знаходження спеціалізованої техніки було розміщено інформаційну табличку, з інформацією про роботи, що планують виконуватись.

Так, згідно інформації, що розміщена на інформаційній табличці доводилось до відома, що здійснюються роботи по прокладенню каналізаційного колектору, виконавцем якого є ТОВ ЕНЕРГОБУДГРУП , згідно дозволу №3865 від 21.12.2017 року.

Представник відповідача зазначає, що 15.12.2017 року до Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради звернувся ТОВ ЕНЕРГОБУДГРУП з заявою на надання дозволу на порушення об'єкту благоустрою за адресою: проспект Добровольського, вулиця Дніпропетровська дорога. Оскільки до вказаної заяви були додані всі необхідні документи, Департаментом заявнику видано Дозвіл № 3865 від 21.12.2017 року.

Розглянувши оскаржений акт суб'єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.2 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що він не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з

використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.14 ч.2 ст. 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів , до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Порядок видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою затверджено постановою Кабінету Міністрів України №870 від 30.10.2013 року Про затвердження Типового порядку видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів (далі - Порядок).

Відповідно до Додатку 3 до вищевказаного Порядку, закріплено перелік земляних та/або ремонтних робіт, для проведення яких необхідно отримати дозвіл.

Так, пунктом 2 Додатку 3 зазначено, що відповідний дозвіл необхідно отримати для наступних робіт: 2. Земляні або монтажні роботи, пов'язані з розриттям дорожнього покриття вулиць, доріг, майданів, площ .

З огляду на вищезазначене, просимо звернути увагу поважного суду на ту обставину, що вищевказаним Додатком 3 передбачено вичерпний перелік об'єктів благоустрою, які взагалі можна порушувати і більш того, для порушення яких необхідно отримати відповідний дозвіл.

При цьому, а ні у вищезазначеному Порядку, а ні у будь-якому іншому документі, яким передбачено право на порушення об'єктів благоустрою, взагалі не передбачено право порушувати об'єкти благоустрою, що знаходяться у приватній власності.

Тобто, отримавши відповідний дозвіл на порушення об'єктів благоустрою, виконавцю таких робіт, а таким у даній справі є третя особа - ТОВ ЕНЕГРОБУДГРУП

(код ЄДРПОУ 39766559), дозволено порушувати виключно наступні об'єкти благоустрою: дорожнє покриття вулиць; дорожнє покриття доріг; дорожнє покриття майданів; дорожнє покриття площ.

Жодні інші об'єкти благоустрою порушувати, навіть при наявності відповідного дозволу - забороняється.

Згідно наданої ТОВ ЕНЕРГОБУДГРУП для отримання дозволу схеми розстановки технічних засобів (а.с.162) проведення робіт з розкриттям передбачено через земельні ділянки, які знаходяться у власності та користування ПП СОЮЗ , які зазначені на схемі, як Будівельний ринок Північний .

Відповідно до положень ст.2 Закону України Про судоустрій та статус суддів встановлено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права.

Відповідно до положень ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно положень ч.2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини (далі - Конвенція) була підписана 04.11.1950 року в Римі десятьма європейськими державами. Відтоді вона стала фундаментом усього комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху цивілізованих європейських держав до втілення в життя загальнолюдських цінностей. Ратифікувавши Конвенцію про права людини 17.07.1997 року, Україна визнала не лише право на мирне володіння майном , а й згідно із положеннями ст.1 Протоколу №1 до Конвенції визнала право на звернення фізичних та юридичних осіб до Європейського суду з прав людини за захистом своїх порушених прав та охоронюваних Конвенцією свобод, пов'язаних з реалізацією права власності.

Основною метою ст.1 Протоколу №1 до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, до яких часто вдаються або схильні вдаватися на практиці уряди держав.

Названа стаття проголошує: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів .

На відміну від більшості положень Конвенції, ст.1 Протоколу №1 захищає права не лише фізичних, а й юридичних осіб, наприклад, компаній. Цей аспект даної статті має важливе значення, оскільки економічна система держав-учасниць Конвенції заснована на праві приватної власності й праві вільно створювати такі економічні одиниці, як юридичні особи : неурядові організації, релігійні органи, засоби масової інформації тощо.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу №1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під законом Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути доступним (accessible) та передбачуваним (forseable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. Доступність закону означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. Передбачуваність означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі Маркс проти Бельгії , п.69).

Поняття майно має автономне значення, яке, звичайно, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а отже, майно (рішення від 23.02.1995 року у справі Гасус Дозір унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів , п.53).

Під дію статті 1 Протоколу №1 до Конвенції підпадає право вимоги, якщо воно достатньою мірою встановлене, щоб являти собою актив.

Коли основою вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має легітимне сподівання ( Федоренко проти України , Едуард Петрович Мельник проти України ) на отримання майна, за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право ( Бурдов проти Росії , Юрій Миколайович Іванов проти України , Агрокомплекс проти України ); - якщо є достатнє правове підґрунтування у національному законодавстві, що підтверджує вимогу ( Брезовец проти Хорватії , Рисовський проти України , Кечко проти України , Стреч проти Великобританії , Москаль проти Польщі , Сук проти України , Федоренко проти України , Україна-Тюмень проти України ).

Вказані рішення ЄСПЛ свідчать про те, що захист права особи на незаконне покладання на неї обов'язку щодо сплати податків та штрафів повинно розглядати, як захист права особи на майно у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Такий висновок також випливає з п.49 Рішення ЄСПЛ у справі ЩОКІН ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF SHCHOKIN v.UKRAINE) (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06).

Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а п.2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").

Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що орган місцевого самоврядування при виконанні покладених на нього повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Законом встановлене право цього органу на видачу дозволів на проведення робіт з благоустрою, це повноваження повинно використовуватись виключено в порядку, встановленому законом та для досягнення суспільної мети, яка повинна бути спів розмірною з можливими порушеннями прав на майно осіб, через земельні ділянки яких передбачено проведення таких робіт.

Оскільки суд встановив, що видача оскарженого дозволу відбулось з наданням права на їх проведення на землям позивача (без отримання його дозволу), а представник відповідача не надав суду доказів оцінки ризиків порушення прав власника майна позивача та досягнення суспільної мети від проведення вказаних робіт, суд повинен констатувати, що цей акт є прямим порушенням прав позивача як власника майна, яке гарантоване йому державою положеннями ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, в зв'язку із чим, оскаржений позивачем дозвіл не відповідає принципу законності, визначеному положеннями ч.2 ст.2 КАС України, а тому такий акт суб'єкту владних повноважень підлягає визнанню протиправними та скасуванню на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати дозвіл №3865 від 21.12.2017 року, виданий Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 39431426) Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергобудгруп" (код ЄДРПОУ 39766559) на проведення ТОВ "Енергобудгруп" земельних робіт, пов'язаних із розкриттям дорожнього покриття вулиць (прокладенню мережі водопроводу та каналізації) відповідно до затвердженої проектної документації, за адресою: вул.Добровольського,150, м.Одеса.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 18.07.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.