Ухвала

від 17.07.2018 по справі 479/886/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №479/886/14-ц 17.07.2018

Провадження №22-ц/784/1061/18

Провадження №22-ц/784/1061/18

Категорія 39

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2018 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Цуркан І.І.,

без участі осіб, які є учасниками справи, особи, яка подала апеляційну скаргу, і які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засідання цивільну справу № 479/886/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення , яке постановив Кривоозерський районний суд Миколаївської області під головуванням судді Репушевської Олени Віталіївни у приміщенні цього суду 12 серпня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Кривоозерський районний відділ земельних ресурсів Держкомзему України та Кривоозерська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом ,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 р. ОСОБА_2 звернулася з позовом до Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.

Позов мотивовано тим, що 25 січня 2008 р. померла мати позивача ОСОБА_3, після смерті якої залишилася спадщина у вигляді земельних ділянок, які перебували у колективній власності КСП Пам'ять Леніна та знаходяться в межах Березківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, відповідно до сертифікату МК №0129368, виданого 30 жовтня 1996 р. на підставі розпорядження Кривоозесрської райдержадміністрації за № 368, та які розташовані в межах Березківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області: площею 4,69 га., кадастровий номер 4823980200:01:000:1122; площею 0,02 га., кадастровий номер 4823980200:02:000:1342; площею 0,05 га., кадастровий номер 4823980200:01:000:1103; площею 0,42 га., кадастровий номер 4823980200:02:000:1323; площею 0,09 га., кадастровий номер 4823980200:02:000:1308, що належали спадкодавцю на підставі державного акту серії МК №029891, виданого Кривоозерською РДА 09 березня 2005 р. на підставі розпорядження голови Кривоозерської РДА від 19 липня 2004 р. №406-р і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010501700477.

02 серпня 2002 р. ОСОБА_3 склала заповіт на вказані земельні ділянки на ім'я позивача, яка після смерті спадкодавця прийняла спадщину, що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі №41094148 від 15 листопада 2006 р. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів - сертифікат МК №0129368 та державний акт серії МК №029891, які були загублені.

Посилаючись на викладене, позивач просила визнати за нею право власності на вищевказані земельні ділянки.

В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, надали суду письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність представника Берізківської сільської ради, позовні вимоги визнають в повному обсязі, заперечень щодо їх задоволення не має.

Треті особи - Кривоозерськй районний відділ земельних ресурсів Держкомзему України та Кривоозерська державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явилися, надали до суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають, заперечень щодо їх задоволення не мають.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2014 р. позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки, які перебували у колективній власності КСП Пам'ять Леніна : площею 4,69 га., кадастровий номер 4823980200:01:000:1122; 0,02 га., кадастровий номер 4823980200:02:000:1342; 0,05 га., кадастровий номер 4823980200:01:000:1103; 0,42 га., кадастровий номер 4823980200:02:000:1323; 0,09 га., кадастровий номер 4823980200:02:000:1308, які розташовані в межах території Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3, померлої 25 січня 2008 р., чиє право власності було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК №029891, видане Кривоозерською райдержадміністрацією Миколаївської області 19 липня 2004 року, договором аренди землі за №010501700477, що підтверджується копією державного акту серії МК №029891, копією витягу №41094148 від 15.11.2006 року про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи.

Рішення суду мотивовано тим, що за заповітом, посвідченим секретарем виконкому Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, зареєстрованому в реєстрі за №37, 02 серпня 2002 року, ОСОБА_3, яка померла 25 січня 2008 р., заповіла право на земельну частку(пай) в розмірі 5,10 га., у землі, що перебуває в колективній власності КСП Пам'ять Леніна згідно сертифікату МК №0129368, виданого Кривоозерською РДА 30 жовтня 1996 р. та на земельну ділянку, яка буде виділена в натурі на підставі цього сертифікату, ОСОБА_4 Кривоозерською державною нотаріальною конторою позивачу відмовлено в оформленні спадкових прав на вказані земельні ділянки із-за відсутності правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку, а також через відсутність державної реєстрації нерухомого майна. Згідно копії спадкової справи №291/08 від 23 липня 2008 року, відкритої після смерті ОСОБА_3, підтверджується, що інші спадкоємці, окрім позивачки відсутні. Вказані обставини, як вважав суд, є підставою для задоволення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 як особа, яка не була залучена до участі в справі, вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та обставини, які є важливими для правильного вирішення по суті, а саме, що він також є спадкоємцем ОСОБА_3, тобто також має право на спадкове майно, але не був залучений до участі у справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а апеляційне провадження необхідно закрити із таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановив суд, 25 січня 2008 р. померла ОСОБА_3, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії 1-ФП №076365, виданого Берізківською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області 18 липня 2008 р. (а.с.8).

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли земельні ділянки площею 4,69 га., кадастровий номер 4823980200:01:000:1122; 0,02 га., кадастровий номер 4823980200:02:000:1342; 0,05 га., кадастровий номер 4823980200:01:000:1103; 0,42 га., кадастровий номер 4823980200:02:000:1323; 0,09 га., кадастровий номер 4823980200:02:000:1308, які розташовані в межах території Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, що належали померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №029891, виданого Кривоозерською райдержадміністрацією Миколаївської області 19 липня 2004 року, договорів аренди землі за №010501700477, що підтверджується копією державного акту серії МК №029891, копією витягу №41094148 від 15 листопада 2006 р. про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи (а.с.9,15-22).

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини 1, 3 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України (у редакції закону, яка була чинною до внесення змін Законом № 2435-VI від 06 липня 2010 р.) передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно внесених Законом № 2435-VI від 06 липня 2010 р. у редакцію цієї статті ЦК України змін передбачені аналогічні правила прийняття спадщини спадкоємцем, який не проживав постійно зі спадкодавцем, за умови звернення із заявою до нотаріуса.

Для прийняття спадщини згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, визначений законом строк для звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 25 липня 2008 р.

Згідно з матеріалами копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3, яка була надана на запит суду першої інстанції, спадкова справа № 291/08 була заведена на підставі поданої 01 серпня 2008 р. заяви дочки померлої ОСОБА_2

Інші спадкоємці на час розгляду справи судом із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не зверталися.

Позивач ОСОБА_2 проживала з спадкодавцем ОСОБА_3 на день смерті останньої, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області від 20 червня 2014 р. № 698, тобто є такою, що в силу положень ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3

Також позивачем до суду надано заповіт, посвідчений секретарем виконкому Берізківської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, зареєстрованому в реєстрі за №37, 02 серпня 2002 р., яким ОСОБА_3 право на земельну частку(пай) в розмірі 5,10 га., у землі, що перебуває в колективній власності КСП Пам'ять Леніна згідно сертифікату МК №0129368, виданого Кривоозерською РДА 30 жовтня 1996 р., та на земельну ділянку, яка буде виділена в натурі на підставі цього сертифікату, заповіла ОСОБА_4

Державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори Миколаївської області позивачці відмовлено в оформленні спадкових прав на вказані земельні ділянки у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку, а також через те, що у відповідності до ст.182 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації, яка проведена не була (а.с.13).

Частиною 1 ст. 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно копії спадкової справи №291/08 від 23 липня 2008 року, відкритої після смерті ОСОБА_3, на час вирішення справи судом інші спадкоємці, окрім позивача, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину були відсутні (а.с.28-34).

Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушуються його права, оскільки він також є спадкоємцем ОСОБА_3, отже має такі ж як позивач права на спадкове майно, тоді як до участі у справі його не залучали.

Згідно копії спадкової справи № 291/2008, наданої Кривоозерською державною нотаріальною конторою Миколаївської області на запит апеляційного суду, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 і із заявою про прийняття спадщини після неї звернувся лише 02 лютого 2017 р., тобто після закінчення визначеного законом строку для звернення із заявою про прийняття спадщини. Згідно наявних у спадковій справі документів на час смерті спадкодавця він з нею не проживав.

В силу положень частин 1, 2 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В матеріалах спадкової справи є заява ОСОБА_2 від 02 лютого 2017 р. про включення в коло спадкоємців за законом як такого, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3, померлої 25 січня 2008 р., її сина ОСОБА_1

Таким чином, на день ухвалення судом оскарженого рішення ОСОБА_5 не був спадкоємцем, який у встановленому порядку прийняв спадщину, а тому рішенням суду не вирішувалися питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки , оскільки на той час ОСОБА_1 не мав прав на спадщину ОСОБА_3, а за такого рішення суду не порушує його законних прав.

ОСОБА_3 прийняв спадщину після спливу строку для її прийняття і її розподілу на користь спадкоємця.

Така правова ситуація врегульована ст. 1280 ЦК України.

В силу п. 3 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Оскільки після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який не був учасником справи, поданою ним з підстав вирішення судом питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки не вирішувалося, апеляційне провадження необхідно закрити.

Керуючись ст.ст. 362, 367, 368, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Закрити апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного ОСОБА_4 протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

ОСОБА_6

Повний текст ухвали складений 17 липня 2018 року