Ухвала

від 16.07.2018 по справі 910/11401/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2018Справа № 910/11401/14

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Василенка В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за скаргою Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця

на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі № 910/11401/14

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метробудкомплект

до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця

Державної адміністрації залізничного транспорту України Укрзалізниця

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Публічне акціонерне товариство Луганськтепловоз

про розірвання договору від 12.10.2010 та зобов'язання вчинити дії

та

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю Метробудкомплект

про стягнення 10 861 067,46 грн. та зобов'язання вчинити дії.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.06.2016 по справі № 910/11401/14 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю Метробудкомплект на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця 3 256 752,40 грн. авансового платежу; 2 347 562,66 грн. втрат від інфляції; 2 000 000,00 грн. платежу за роботи по розробці технічної документації модернізації рухомого складу; 3 256 752, 40 грн. штрафу; 74 298,00 грн. судового збору за подання зустрічної позовної заяви; 39 280, 51 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; 40 376, 70 грн. судового збору за подання касаційної скарги, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Метробудкомплект повернути Публічному акціонерному товариству Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця тепловози 2М62У №0293, №0294, передані на модернізацію згідно з актами приймання-передачі від 08.02.2011 №1-А, №1-Б та від 10.03.2011 №2-А, №2-Б включно з усіма вузлами і документами, найменування, стан та кількість яких зазначено у вказаних актах приймання тепловозів, у задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення 06.04.2017 було видано відповідні накази.

25.06.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця подано скаргу на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві згідно з якою заявник просить суд:

- визнати неправомірною і скасувати постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравцової О.С. від 16.05.2018 про закінчення виконавчого провадження № 54018077.

- зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження № 54018077 не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що виконання рішення суду від 21.06.2016 у справі № 910/11401/14 полягає у поверненні залізниці тепловозів 2М62У № 0293, № 0294 разом з усіма вузлами і документами, а відтак виконання рішення не пов'язане з особою боржника, а полягає у повернення (передачі) стягувачу майна, тобто фактично є вимогою про його вилучення, таке рішення у повному обсязі може бути виконане без участі боржника, тобто за участі стягувача (його представника) і двох понятих, у зв'язку з чим, висновок державного виконавця по неможливість виконання такого рішення без участі боржника є безпідставним, необґрунтованим та суперечить вимогам абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону, п. 24 розділу VІІІ Інструкції. Також, скаржник зазначає, що висновок виконавця про відсутність боржника спростовують також дії самого боржника, який в процесі виконавчого провадження на підставі відповідних вимог виконавця сплатив 13 300 грн. виконавчого збору і інших витрат виконавчого провадження (квитанція від 1907.2017 № 1395) і 5 100 грн. штрафу (квитанція від 12.09.2017 № 2620), що свідчить про цивільну дієздатність боржника, які юридичної особи, підтверджує його спроможність виконати й інші вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду і позбавляє будь-яких правових підстав стверджувати про відсутність такого боржника. Крім того, скаржник зазначає, що встановивши на підставі акту 16.05.2018 факт відсутності боржника і майна, яке підлягає поверненню за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 1/6, корпус А, офіс 609/611, що у подальшому виступило підставою для закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем е враховано, що боржником у виконавчому провадженні є юридична особа, яку представляють уповноважені представники, не перевірено дійсне місцезнаходження боржника на момент здійснення виконавчих дій, а також не встановлено, і не здійснено викликів представників боржника для отримання інформації, яка стосується виконавчого провадження та повернення майна стягувачу. Таким чином, за доводами скаржника, в межах виконавчого провадження № 54018077 державним виконавцем не проведено всіх дій щодо примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені Законом.

25.06.2018 розпорядженням керівника апарату за № 05-23/1007 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/11401/14 у зв'язку із закінченням повноважень у судді Марченко О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2018, справу № 910/11401/14 передано для розгляду скарги на дії ДВС судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 призначено судове засідання на 16.07.2018.

06.07.2018 представником ДВС подано письмові заперечення на скаргу.

У судовому засіданні 16.07.2018 представник скаржника надав усні пояснення по суті скарги, інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце судового засідання були повідомленні належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.06.2016 по справі № 910/11401/14 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю Метробудкомплект на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця 3 256 752,40 грн. авансового платежу; 2 347 562,66 грн. втрат від інфляції; 2 000 000,00 грн. платежу за роботи по розробці технічної документації модернізації рухомого складу; 3 256 752, 40 грн. штрафу; 74 298,00 грн. судового збору за подання зустрічної позовної заяви; 39 280, 51 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; 40 376, 70 грн. судового збору за подання касаційної скарги, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Метробудкомплект повернути Публічному акціонерному товариству Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця тепловози 2М62У №0293, №0294, передані на модернізацію згідно з актами приймання-передачі від 08.02.2011 №1-А, №1-Б та від 10.03.2011 №2-А, №2-Б включно з усіма вузлами і документами, найменування, стан та кількість яких зазначено у вказаних актах приймання тепловозів, у задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення 06.04.2017 було видано відповідні накази.

У силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця звернулось до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із Заявою від 19.05.2017 про примусове виконання рішення.

25.05.2017 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54018077.

01.06.2017 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. винесено постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.

26.07.2017 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

11.09.2017 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. складено Акт, відповідно до якого, встановлено факт відсутності боржника і майна, яке підлягає поверненню за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 1/6, корпус А, офіс 609/611.

11.09.2017 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. винесено постанову про накладення штрафу на боржника.

16.05.2018 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. складено Акт, відповідно до якого, встановлено факт відсутності боржника і майна, яке підлягає поверненню за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 1/6, корпус А, офіс 609/611.

16.05.2018 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. направлено до Управління поліції в Печерському районі Головного управління національної поліції в місті Києві Повідомлення № 6785/2 про вчинення боржником кримінального правопорушення.

16.05.2018 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у якій старшим державним виконавцем зазначено, що 16.05.2018 направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення в порядку передбаченому ч. 3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження ; рішення не може бути виконано без участі боржника; виконавчий збір стягнуто у розмірі 12 800 грн., витрати на проведення виконавчих дій стягнуто у розмірі 500 грн., штраф стягнуто у розмірі 5 100 грн.

Так, статтею 63 Закону України Про виконавче провадження визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

При цьому, суд зазначає, що вищенаведені виконавчі дії з примусового виконання рішення суду, не є абсолютним правом виконавця, а є його обов'язком, оскільки, в силу приписів ч.1 ст.18 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати усіх можливих заходів, передбачених Законом з примусового виконання рішень.

Однак, матеріали справи не містять доказів вчинення виконавцем усіх заходів з примусового виконання рішення, визначених законом, зокрема, не було встановлено місце знаходження боржника, осіб власника та керівника боржника, не вчинено заходів щодо виклику посадових осіб боржника, не вчинялись дії щодо звернення державного виконавця до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, не проводився розшук майна, обов'язок з повернення якого, за рішенням суду покладено на боржника.

Більше того, в матеріалах справи наявні складені старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. Акти від 11.09.2017 та від 16.05.2018, відповідно до яких, встановлено факт відсутності боржника і майна, яке підлягає поверненню за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 1/6, корпус А, офіс 609/611.

Однак, судом встановлено, згідно наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що юридичною адресою боржника з 05.07.2017 є - м. Київ, бульвар М.Приймаченко, будинок 1/27, офіс 304/3, а відтак, акти державного виконавця про вихід за місцем знаходження боржника за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 1/6, корпус А, офіс 609/611, яка не є юридичною адресою боржника та не може бути належним підтвердженням відсутності боржника за місцем реєстрації, оскільки державним виконавцем не здійснювались фактично виходи за місцем саме знаходження боржника, що не спростовано державним виконавцем.

При цьому, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не встановлювалось дійсне місце знаходження боржника.

Крім того, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрована в цьому ж Міністерстві 02.04.2012 за N 489/20802, визначено зокрема, що у постанові про закінчення виконавчого провадження виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону.

При цьому, згідно пунктів 22-24 розділу VІІІ наведеної Інструкції, передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений виконавцем строк за участю сторін виконавчого провадження. У разі наявності інформації про місцезнаходження предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує час та місце примусового виконання рішення про передачу стягувачу присуджених предметів, а також попереджає стягувача про повернення йому виконавчого документа на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону, якщо він не з'явиться на виконання без поважних причин. Виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис. В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписується виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті. У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, матеріали справи не містять будь-яких доказів, а ДВС не доведено того, рішення суду не може бути виконано без участі боржника.

Таким чином, з встановлених фактичних обставин справи вбачається, що виконавцем не було вчинено усіх можливих заходів для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду, в зв'язку з чим суд вважає постанову про закінчення виконавчого провадження такою, що прийнята передчасно.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі Шмалько проти України зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду .

У рішенні від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Аналіз вищенаведених норм права та встановлених обставин у даній справи, дає підстави для висновку, що дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження підлягають визнанню неправомірними, а постанова - скасуванню.

Частиною 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З огляду на викладене, вимога скаржника про зобов'язання Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження № 54018077 не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення також підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві задовольнити.

2. Визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравцової О.С. від 16.05.2018 про закінчення виконавчого провадження № 54018077.

3. Скасувати постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравцової О.С. від 16.05.2018 про закінчення виконавчого провадження № 54018077.

4. Зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження № 54018077 не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

5. Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги державному виконавцю Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовій Олені Сергіївні повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складенні повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 17.07.2018

Суддя О.А. Грєхова