Ухвала

від 16.07.2018 по справі 8/58-1135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16 липня 2018 року м. ТернопільСправа № 8/58-1135 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув заяву за вих. № ДН-2-ДНЮ-2/7 від 23.02.2018 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони виконавчого провадження у справі, порушеній

за позовом Тернопільського транспортного прокурора, вул. С. Бандери, 6, м. Тернопіль в інтересах держави, в особі Міністерства транспорту і зв'язку України - Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, Львів

до відповідача Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод", с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості на загальну суму 86 531 грн 11 коп.

За участі представників:

Прокуратури Тернопільської області: не прибув

Позивача: не прибув

Відповідача: не прибув

Заінтересованої особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця": ОСОБА_1 - уповноваженого, довіреність №9214 від 26.10.2017

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Встановив:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа № 8/58-1135 за позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Міністерства транспорту і зв'язку України - Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", до відповідача - Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод", с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, про стягнення заборгованості на загальну суму 86 531 грн 11 коп.

29.03.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою за вих. № ДН-2-ДНЮ-2/7 від 23.02.2018 про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) - Державне територіально-галузевого об'єднання "Львівська-залізниця" у виконавчому провадженні № 22462603 щодо виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2010 по справі №8/58-1135 на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

В обґрунтування заяви посилається на Закон України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", згідно якого на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування шляхом злиття утворюється Товариство як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюється в державній власності. Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.03.2018 судове засідання у справі № 8/58-1135 для розгляду заяви за вих. № ДН-2-ДНЮ-2/7 від 23.02.2018 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони виконавчого провадження було призначено на 16:00 год. 10.04.2018.

Поряд з цим, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2018 провадження у справі № 8/58-1135 в частині розгляду заяви за вих. № ДН-2-ДНЮ-2/7 від 23.02.2018 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони виконавчого провадження було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 910/5809/15-г.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2018 провадження у справі № 8/58-1135 в частині розгляду заяви за вих. № ДН-2-ДНЮ-2/7 від 23.02.2018 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони виконавчого провадження поновлено; продовжено строк розгляду заяву за вих. № ДН-2-ДНЮ-2/7 від 23.02.2018 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 8/58-1135 на десять днів; судове засідання у справі № 8/58-1135 для розгляду останньої було призначено на 12:20 год. 16.07.2018.

В судове засідання 16.07.2018 повноважний представник заявника прибув, заяву за вих. № ДН-2-ДНЮ-2/7 від 23.02.2018 підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у ній та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Прокурор, повноважні представники сторін (стягувача/боржника) та органу ДВС в судове засідання 16.07.2018 не прибули, хоча про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ч. 3 ст. 334 ГПК України).

За даних обставин, зважаючи на те, що усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що брати участь в судовому засіданні є правом сторони, беручи до уваги встановлений чинним процесуальним законодавством присічний термін розгляду заяв про заміну сторони її правонаступником, суд розглядає заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за вих. № ДН-2-ДНЮ-2/7 від 23.02.2018, за наявними у справі документами.

Розглянувши заяву за вих. № ДН-2-ДНЮ-2/7 від 23.02.2018 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони виконавчого провадження, заслухавши в судовому засіданні 16.07.2018 доводи та пояснення повноважного представника заявника, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2010 у справі №8/58-1135 позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод", с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00375059, на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" вул. Гоголя, 1, м. Львів, ідентифікаційний код 01059900, 822 (вісімсот двадцять дві) грн 36 коп. плати за користування вагонами залізниці; 594 (п'ятсот дев'яносто чотири) грн 72 коп. збору за зберігання рухомого складу на своїх осях; 4 091 (вісімдесят чотири тисячі дев'яносто одну) грн 45 коп. заборгованості по орендній платі; стягнуто з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод", с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00375059, в дохід Державного бюджету України 855 (вісімсот п'ятдесят п'ять) грн 08 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1 022 грн 58 коп. пені - відмовлено.

24.09.2010 на примусове виконання даного рішення Господарським судом Тернопільської області видано відповідні накази.

11.11.2010 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції винесено постанову ВП № 22462603 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області № 8/58-1135 від 24.09.2010.

14.09.2012 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 винесено постанову ВП № 22462603 про прийняття до виконання виконавчого провадження № 22462603 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області № 8/58-1135 від 24.09.2010.

Згідно тверджень заявника, станом на даний час рішення суду у справі № 8/58-1135 залишається не виконаним, виконавче провадження триває.

Предметом розгляду у даному судовому засіданні є вимога Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) - Державне територіально-галузевого об'єднання "Львівська-залізниця" у виконавчому провадженні № 22462603 щодо виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2010 по справі №8/58-1135 на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

В силу приписів ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Ст. 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції" ратифікована Конвенція про захист прав і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), підписана від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол, протоколи N 4 і N 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи N 2 і N 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі із застереженнями.

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-ІV від 23.02.2006 (далі - Закон №3477-ІV) встановлено, що суди застосовують при розгляді Конвенцію та практику Суду як джерело права. У свою чергу ст. 18 Закону №3477-ІV визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Ст. 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Таким чином, ця стаття проголошує право на суд . Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

Ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником . Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Ч. 1 ст. 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

В силу приписів ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

З аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що останні надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який в свою чергу, може здійснити процесуальне правонаступництво на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права.

У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Виходячи зі змісту ст. 104 ЦК України, реорганізація юридичної особи є формою припинення товариства, яке має наслідком правонаступництво новоутвореною юридичною особою прав та обов'язків першого.

Ст. 107 ЦК України закріплено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу). Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Законом України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" № 4442-VI від 23.02.2012, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон № 4442-VI) урегульований особливий порядок утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Так, згідно з преамбулою вказаного Закону останній визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

П. 2 р. ІІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону № 4442-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону № 4442-VI товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту (ч. 6 ст. 2 Закону № 4442-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 4442-VI утворення товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

П. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015 визначено, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» , постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» .

Згідно з п. 2 вказаного Статуту Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Долучена позивачем до матеріалів справи належним чином засвідчена копія витягу з ЄДРЮО та ФОП за №21470789 від 27.11.2015 свідчить про те, що державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) проведено 21.10.2015.

При цьому, відповідно до наявного у матеріалах справи передавального акта ДГТО "Львівська залізниця" від 03.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України ОСОБА_3 18.08.2015, вбачається, що голова та члени комісії з утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", створеної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", керуючись статтею 107 ЦК України, склали цей акт та підтвердили вартість і склад активів та зобов'язань по Державному територіально-галузевому об'єднанню "Львівська залізниця". Зі змісту вказаного акту також вбачається, що правонаступництво щодо всього майна, усіх прав і обов'язків Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (код ЄДРПОУ 01059900) після його реорганізації шляхом злиття переходить до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Таким чином, враховуючи вказаний вище передавальний акт від 03.08.2015, положення ч. 6 ст. 2 Закону № 4442-VI, факт реєстрації Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а також, зміст ст. ст. 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", суд прийшов до висновку про те, що всі права та обов'язки Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" перейшли до його правонаступника - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

При цьому, слід зазначити, що норма ч. 6 ст. 2 Закону № 4442-VI, згідно п. 2 р. ІІІ "Перехідних та прикінцевих положень" цього Закону, має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм статей 104, 107 ЦК України. Вказана норма не ставить факт правонаступництва створеного Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за правами і обов'язками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обов'язкового попереднього припинення зазначених підприємств, у тому числі і Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця".

Окрім того, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, які за змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" презюмуються достовірними, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" визначене правонаступником у тому числі і Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця, що узгоджується зі змістом п. 2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).

Таким чином, з огляду на встановлений судом факт правонаступництва Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо усіх прав, обов'язків та майна припиненого Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", суд дійшов висновку про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі.

В силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Слід зазначити, що при розгляді даної заяви та виборі і застосуванні норм права судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові №910/5809/15-г від 20.06.2018.

На підставі наведеного, керуючись ст. 52, 73, 74, 86, 232-235, 326, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву за вих. № ДН-2-ДНЮ-2/7 від 23.02.2018 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

2. Замінити сторону виконавчого провадження №22462603, відкритого з примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2010 у справі № 8/58-1135, а саме: замінити стягувача - Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, Львів, ідентифікаційний код 01059900, на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", вул. Тверська, 5, м. Київ, 40, ідентифікаційний код 40075815.

3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її проголошення, через Господарський суд Тернопільської області.

4. Копію ухвали направити сторонам у справі, заявнику, Прокуратурі Тернопільської області та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст ухвали складено 18.07.2018

Суддя І.М. Гирила