Постанова

від 17.07.2018 по справі 819/2118/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3392/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі представника позивача: Грищаєнко О.П.

представника відповідача: Олексюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Приватного агропромислового підприємства "Березина" та Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 року (рішення ухвалене о 16:02 хв. у м. Тернопіль судом у складі головуючого судді Дерех Н.В. повний текст судового рішення виготовлено 22.03.2018 року) у справі за позовом Приватного агропромислового підприємства "Березина" до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Тернопільській області щодо проведення документальної планової перевірки Приватного агропромислового підприємства Березина в період з 14.07.2017 р. по 03.08.2017 р. без вручення під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення №0006631401, №0006641403, №0033971300, №0034061300, №0034051300, №0034041300, №0034031300, №0034021300, №0034001300, № 0034011300, які винесені Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 31 серпня 2017 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що документальна планова перевірка ПАП Березина в період з 14.07.2017 р. по 03.08.2017 р. проведена з порушенням процедури проведення даної перевірки, так як контролюючий орган не вручив під розписку та не надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, відповідно всі податкові повідомлення-рішення, які прийняті по результатах такої перевірки підлягають до скасування. Просять не брати до уваги пояснення фізичних осіб, які отримані контролюючим органом під час перевірки та після неї, оскільки деякі з них фізично не могли надати пояснень, так як померли. Крім того, контролюючий орган при отриманні таких пояснень посилається на проведення зустрічної звірки з фізичними особами, однак зустрічні звірки проводяться з суб'єктами господарювання, а не опитування фізичних осіб. Вважають, що такі пояснення не є належними доказами в розумінні ст. 83 Податкового кодексу України (надалі ПК України). Крім того, така зустрічна звірка контролюючим органом належно не оформлена. Щодо застосування адміністративно-господарських санкцій до позивача за порушення норм з регулювання обігу готівки, вказали, що в даному випадку слід застосовувати норми ч.1 ст. 250 Господарського кодексу України ( надалі ГК України), так як внесення готівки через касу банку мало місце у 2015 році, відповідно строки застосування адміністративно-господарських санкцій станом на день винесення відповідного ППР вже минули. Також контролюючим органом невірно визначені штрафні санкції за нібито повторне нарахування, утримання та сплату ПДФО в ППР № 0034051300, №0034031300, № 0034011300 від 31.08.2017 р., а саме : застосована штрафна санкція у розмірі 50% як за повторне протягом попередніх 1095 днів вчинення порушення, оскільки повторного порушення не виявлено. Щодо ППР, якими збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ, ПДФО, військового збору та застосування штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей, що призвели до зменшення податкових зобов'язань позивача зазначили, що розрахунок з пайовиками проводився у грошовій формі зі сплатою всіх встановлених податків і зборів, а тому висновки контролюючого органу про такі порушення є хибними, а тому ППР, якими збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ, ПДФО, військового збору та застосовано штрафні санкцій за подання недостовірних відомостей є протиправними та підлягають до скасування. Просив позов задоволити.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0006631401, №0006641403, №0033971300, №0034061300, №0034051300, №0034041300, №0034031300, №0034021300, №0034001300, № 0034011300, які винесені Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 31 серпня 2017 року. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржили Приватне агропромислове підприємство "Березина" та Головне управління ДФС у Тернопільській області. Вважають, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційних скаргах.

Апелянт Приватне агропромислове підприємство "Березина" просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити у повному обсязі.

Апелянт Головне управління ДФС у Тернопільській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Березина" слід задоволити, а апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року ГУ ДФС у Тернопільській області проведена документальна планова виїзна перевірка ПАП Березина податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного - за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року.

За результатом перевірки складено акт №5190/19-00-14-01/30834431 від 10.08.2017 року яким встановлено наступні порушення, а саме: пункту 187.1 ст. 187, п. 209.2, п.209.7,п.209.16 ст. 209 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ (Декларація по розрахунках з бюджетом) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 37055 грн., в тому числі за серпень 2014 року в сумі 16503 грн., за серпень 2015 року в сумі 20552 грн., пункту 44.1 ст. 44, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого Міністерством юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 p. №996-XIV із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6630379 грн., у тому числі: за лютий 2014 р. в сумі 75060 грн., за квітень 2014 р. в сумі 71489 грн. (сплинув термін позовної давності згідно п.102.1 ст.102 ПКУ), за травень 2014 р. в сумі 89165 грн., за червень 2014 р. в сумі 34259 грн., за липень 2014 р. в сумі 315697 грн., за серпень 2014 р. в сумі 632233 грн., за вересень 2014 р. в сумі 394604 грн., за жовтень 2014 р. в сумі 140946 грн., за листопад 2014 р. в сумі 69290 грн., за грудень 2014 р. в сумі 78839 грн., за січень 2015 р. в сумі 14079 грн., за лютий 2015 р. в сумі 29824 грн., за квітень 2015 р. в сумі 302823 грн., за травень 2015 р. в сумі 304473 грн., за червень 2015 р. в сумі 46338 грн., за липень 2015 р. в сумі 804200 грн., за серпень 2015 р. в сумі 435761 грн., за вересень 2015 р. в сумі 179965 грн., за жовтень 2015 р. в сумі 63861 грн., за листопад 2015 р. в сумі 645181 грн., за грудень 2015 р. в сумі 387566 грн., за лютий 2016 р. в сумі 117521 грн., за березень 2016 р. в сумі 749795 грн., за квітень 2016 р. в сумі 274038 грн., за травень 2016 р. в сумі 309958 грн., за червень 2016 р. в сумі 63414 грн., пункту 209.2 ст.209 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 31.12.2015 року), пп.209.2.3 п.209.2ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (в редакції чинній з 01.01.2016 року) та п.4 Постанови КМУ №11 від 12.01.2011 року Про затвердження порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках ПАП Березина використовувало кошти зі спец рахунку не для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг та не за цільовим призначенням на загальну суму 2513770 грн., пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170, підпункту а пункту 171.1 статті 171, підпункту а пункту 176.2 статті 176 розділу IV ПК України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме встановлено, що на підставі даних договорів оренди земельних ділянок (паїв), податкових розрахунків форми №1 ДФ поданих в ГУ ДФС у Тернопільській області, відомостей на видачу орендної плати, бухгалтерських документів за 2014- 2015рр., а також згідно відібраних пояснень громадян, виявлено факти незабезпечення дотримання вимог чинного законодавства при виплаті доходів за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), в частині застосування коефіцієнта виплати доходу (орендної плати) в натуральній формі в 2014-2015рр. по Озерянській, Сосулівській, Улашківській сільських радах, внаслідок чого встановлено неповне нарахування, утримання та сплата (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, внаслідок чого донараховано за 2014р. - 1861,69 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2015р. - 2314,39 грн. податку на доходи фізичних осіб, разом донараховано - 4176,08 грн. податку на доходи фізичних осіб, підпункту а пункту 176.2 статті 176 розділу 4 Податкового Кодексу України, та підпункту 1.2 пункту 2 порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, а саме, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них доходу (форма 1 ДФ) за перевіряємий період подано з недостовірними відомостями про оподаткування доходів платників податку в обсягах та згідно з процедурами визначеними Кодексом, та встановлено порушення порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.01.2011р. № 46/18784), а саме у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за III, IV кв. 2014р. та III, IV кв. 2015р. в яких встановлено недостовірне відображення нарахування та виплата орендної плати громадянам за земельні ділянки (паї), згідно договорів оренди та утримання та сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджету, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, підпункту а 171.2 пункту 171.2 статті 171, підпункту а 176.2 пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету військового збору на підставі даних договорів оренди земельних ділянок (паїв), податкових розрахунків форми №1 ДФ поданих в ГУ ДФС у Тернопільській області, відомостей на видачу орендної плати, бухгалтерських документів, а також згідно відібраних пояснень громадян, виявлено факти незабезпечення дотримання вимог чинного законодавства при виплаті доходів за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), в частині застосування коефіцієнта виплати доходу (орендної плати) в натуральній формі в 2015р. по Озерянській, Сосулівській, Улашківській сільських радах, внаслідок чого встановлено неповне нарахування, утримання та сплата (перерахування) до бюджету військового збору, внаслідок чого донараховано за 2015р.- 228,40 грн., пункту 2.6 глави 2, п.4.2 та п.4.3 гл.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 (із змінами та доповненнями), а саме: встановлено не оприбуткування в касовій книзі готівкових коштів у сумі 72000,00грн.

На підставі наведеного акту перевірки контролюючим органом винесено ряд податкових повідомлень-рішень, в тому числі, які оскаржені позивачем у даній адміністративній справі, а саме: №0006631401, №0006641403, №0033971300, №0034061300, №0034051300, №0034041300, №0034031300, №0034021300, №0034001300, № 0034011300 від 31 серпня 2017 року.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що згідно наказу № 1125 від 29.11.2016 р., зі змінами внесеними наказом № 1253 від 13.07.2017 р., та на підставі направлень від 13.07.2017 р. № 1961, № 1962, № 1963, № 1964, № 1965, № 1966, № 1967 і направлень від 26.07.2017 р. № 2183 та № 2184 ГУ ДФС у Тернопільській області проведена документальна планова виїзна перевірка ПАП "Березина" щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного - за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року. При цьому, копії наказів № 1125 р. від 29.11.2016 року та № 1253 від 13.07.2017 року були вручені під розписку Товариству лише 14.07.2017 року безпосередньо в день початку проведення такої перевірки. Жодне письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки Товариства не направлялось і не вручалось під розписку у передбачений абз. 2 п. 77.4 ст. 77 ПК України строк, що не заперечене відповідачем.

Як вбачається з Акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що Підприємство проводило за період з 01.08.2014 року по 30.06.2016 року розрахунки з пайовиками за оренду земельних ділянок у натуральній формі, продукцією невласного виробництва. Відповідно, контролюючий орган, вважає, що відповідач ПАП Березина в порушення п.187.1 ст.187, п.209.2 п.209.7 п.209.16 ст.209 ПК України, не включило до податкового зобов'язання суми ПДВ від продажу продукції невласного виробництва в сумі 37055,00 грн. Контролюючим органом під час проведення перевірки також встановлено недостовірність відображення Підприємством в податковій звітності нарахування та виплати орендної плати громадянам за земельні частки (паї) та відповідно неповне нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4176,08 грн у зв'язку з незабезпеченням дотримання вимог чинного законодавства в частині застосування коефіцієнта (1,17647) при виплаті доходу (орендної плати) в натуральній формі в 2014-2015 року, а також неповне нарахування Підприємством військового збору за 2015 рік на загальну суму 228,40 грн.

Відповідно до ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно п.п. 170.1.1 п.170.1 ст.170 ПК України, податковим агентом платника податку -орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до п.170.1.2 п.170.1 ст.170 ПК України, податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Згідно п.п.170. 1. 4 п.170. 1. ст. 170 ПК України, доходи, зазначені у підпунктах 170. 1. 1-170. 1. 3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.164.5 ст.164 ПК України, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2017 року було залишено без змін постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року у справі №2а-1970/3216/12, якою, ППР №000122172 від 24.05.2012 року скасовано. Інших порушень нарахування, утримання та сплати ПДФО за попередній 1095 днів судом не встановлено, а тому, накладення штрафу у розмірі 50% у даному випадку є неправомірним.

Разом з тим, позивач розраховувався з орендодавцями у натуральній формі, а не грошовій продукцією не власного виробництва не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи по суті, оскільки контролюючим органом не представлено, а судом не здобуто доказів придбання сільськогосподарської продукції від третіх осіб, що підтверджено у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6

Згідно п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відтак, апеляційний суд звертає увагу, що чинним податковим кодексом не передбачене застосування до військового збору коефіцієнта, визначеного п.164.5 ст.164 ПК України.

Апеляційним судом встановлено, що протягом березня та липня 2015 року, засновником ПАП Березина ОСОБА_7 кілька разів через касу банку вносились готівкові кошти на розрахунковий рахунок ПАП "Березина" з метою надання поворотної фінансової допомоги на поповнення обігових коштів Підприємства, на виконання Договорів про надання поворотної фінансової допомоги №4 від 26.03.2015року, №5 від 02.07.2015 року, №6 від 22.07.2015 року.

Наведені договори укладені між ПАП Березина та засновником ПАП Березина , громадянином ОСОБА_7. Загальна сума таких платежів склала 72000,00 грн, з яких: 26.03.2015 р. - в сумі 35000,00 грн, 02.07.2015 р. - в сумі 26000,00 грн та 22.07.2015 р. - в сумі 11000,00 грн. На думку контролюючого органу, порушення, у даному випадку, полягають у не оприбуткуванні в касовій книзі Підприємства зазначених коштів у день їх надходження та видачі для внесення на розрахунковий рахунок ПАП "Березина", так як в платіжних квитанціях банку платником платежу виступає ПАП "Березина" через ОСОБА_7, та отримувачем є ПАП "Березина".

Згідно п. 2.5 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637 (надалі, Положення №637), якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими". З викладеного вбачається, що в даному випадку для отримувача коштів ПАП "Березина" мав місце саме безготівковий розрахунок і відповідно норми п. 2.6 глави 2 та п. 4.2 і 4.3 глави 4 Положення № 637 до таких розрахунків не застосовуються.

Відповідно до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом, встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно абз. З ч. 1 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р. (далі - Указ № 436/95), фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 ГК України.

Аналогічна позиція узгоджується з правовою позицією яка висвітлена у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 р. у справі № 21-466а14, у якій суд зазначив наступне: "За своєю суттю передбачена статтею І Указу № 436/95 фінансова санкція є. адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 ГК. При цьому колегія суддів зазначає, що адміністративно-господарська санкція як захід організаційно - правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 ГК строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК. відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності .

Аналіз приписів статті 250 ГК України дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (не оприбуткування в касах готівки) податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Правова позиція щодо застосування до спірних відносин статті 250 ГК висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 лютого 2007 року № 21-713во06, 15 вересня 2009 року № 21-558во09, 27 травня 2014 року № 21-126а14.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції хоча і було вірно встановлено всі обставини справи, однак, при цьому було не вірно застосовано норми матеріального права в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Тернопільській області щодо проведеним документальної планової перевірки ПАП "Березина" в період з 14.07.2017 р. по 03.08.2017 р. без вручення або надіслання не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

В результаті це призвело до не вірних висновків в цій частині та незаконній відмові у задоволенні даної позовної вимоги.

Так, в своєму Рішенні суд першої інстанції прийшов до абсолютно вірних та обґрунтованих висновків щодо того, що контролюючим органом була порушена процедура повідомлення платника податку про проведення документальної планової перевірки.

Проте, незважаючи на це суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги щодо визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення перевірки виключно на підставі того, що ПАП "Березина" допустило контролюючий орган до перевірки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Березина" задоволити повністю.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 року у справі №819/2118/17 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Тернопільській області щодо проведення документальної планової перевірки Приватного агропромислового підприємства "Березина" в період з 14.07.2017 року по 03.08.2017 року без вручення під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки та в цій частині ухвалити нове судове рішення про задоволення даної позовної вимоги.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 18.07.2018 року