Постанова

від 09.07.2018 по справі 752/14788/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 липня 2018 року

м. Київ

справа № 752/14788/14-ц

провадження № 61-8716св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Київська обласна рада, Департамент охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації, Комунальний заклад Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом ,

третя особа - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Київської обласної ради та Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року у складі судді Хоменко О. Л. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Іванченка М. М., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Київської обласної ради, Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації, комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом (далі -КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом ), третя особа - ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування рішень та наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що її звільнення проведено неповноважною особою з грубим порушенням трудового законодавства, оскільки в її діях відсутній прогул через виконання своїх обов'язків, пов'язаних із займаною посадою.

Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просила визнати незаконним та скасувати пункт 1.3 рішення Київської обласної ради шостого скликання від 03 березня 2014 року, розташованого на сайті Київської обласної Ради в розділі Про деякі питання щодо трудових відносин з керівниками підприємств та закладів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області; визнати незаконним та скасувати пункт 1.4 рішення Київської обласної ради шостого скликання від 26 червня 2014 року № 790-42-VI Про деякі питання щодо трудових відносин з керівниками підприємств та закладів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області ; визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 12 серпня 2014 року № 345 про її звільнення з посади; поновити її на роботі на посаді головного лікаря КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом ; стягнути КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 240 839,10 грн та стягнути солідарно з відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 9 524,80 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт 1.4 рішення Київської обласної ради шостого скликання від 26 червня 2014 року № 790-42-VI Про деякі питання щодо трудових відносин з керівниками підприємств та закладів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області . Визнано незаконним та скасовано наказ Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 12 серпня 2014 року № 345 про звільнення з посади ОСОБА_4 Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді головного лікаря КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом .Стягнуто з КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 240 839,10 грн. Стягнуто солідарно з Київської обласної ради та Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_4, моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9 524,80 грн. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням цього ж суду від 10 липня 2017 року допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі на посаді головного лікаря КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом .

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивача звільнено з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки відсутність ОСОБА_4 на робочому місці 14 лютого 2014 року викликана поважними причинами. При цьому від позивача не було отримано пояснень про причини її відсутності на робочому місці, що є порушенням процедури застосування дисциплінарного стягнення.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін виходив з того, що при звільненні позивача не дотримано строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 148 КЗпП України, не відібрано пояснення про причини відсутності на робочому місці 14 лютого 2014 року.

У листопаді 2017 року Київська обласна рада подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року, в якій просила скасувати зазначенні судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказувала на те, що позивач перебувала в податковій інспекції Шевченківського району м. Києва з метою створення благодійної організації. Судом не було враховано, що час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до частини другої статті 66 КЗпП України. При цьому судом не встановлено, які правила трудового розпорядку були чинними на момент вчинення дисциплінарного проступку.

Також не погоджуючись із судовими рішеннями, у листопаді 2017 року КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати зазначенні судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. Вказувало на те, що поза увагою судів залишився той факт, що благодійні організації в Україні не можуть створюватися юридичними особами публічного права, а це означає, що позивач фактично отримувала цю консультацію не в інтересах центру.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року поновлено КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

03 січня 2018 року ОСОБА_4 подала відзив та заперечення на касаційну скаргу КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом .

У лютому 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано Верховному Суду указану справу.

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Київської обласної ради та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У березні 2018 року ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу Київської обласної ради.

У квітні 2018 року Департамент охорони здоров'я подало до суду відзив на касаційну скаргу Київської обласної ради.

10 квітня 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду клопотання про розгляд справи за її участю.

Підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Разом із тим, як зазначено у частині тринадцятій статті 7ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей 213, 214 ЦПК України 2004 року (у редакції станом на час ухвалення судових рішень у справі) щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що на підставі контракту № 70, укладеного 01 жовтня 2004 року між Управлінням охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації та ОСОБА_4, позивач працювала головним лікарем КЗ Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом .

Відповідно до пункту 15 контракту керівник має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях; укладати господарські та інші угоди, видавати доручення тощо.

Згідно з пунктам 5.1, 5.2 Статуту КП Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом , затвердженого розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 29 червня 2004 року № 386, який діяв на момент прийняття позивача на роботу, керівництво діяльністю Центру здійснюється головним лікарем центру, який призначається на посаду та звільняється з посади начальником управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації за погодженням із відповідним заступником голови Київської обласної державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків шляхом укладення з ним контракту. Головний лікар Центру несе відповідальність за діяльність Центру; діє без довіреності від імені Центру, представляє його в усіх установах та організаціях; розпоряджається коштами та майном Центру відповідно до чинного законодавства; укладає угоди, видає довіреності, відкриває рахунки в установах банків; призначає на посади та звільняє з посад працівників Центру відповідно до чинного законодавства; в межах своєї компетенції видає накази, обов'язкові для всіх працівників Центру; укладає колективний договір згідно з чинним законодавством.

За фактом відсутності ОСОБА_4 на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня 14 лютого 2014 року представниками Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації складено акт та направлено до Київської обласної ради подання про її звільнення.

Наказом Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 12 серпня 2014 року № 345 ОСОБА_4 звільнено із займаної посади за прогул відповідно до пункту четвертого частини першої статті 40 КЗпП України на підставі рішення Київської обласної ради від 26 червня 2014 року № 790-42-VI Про деякі питання щодо трудових відносин з керівниками підприємств та закладів спільної власності територіальних громад, селищ, міст Київської області .

Листом Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації, направленим на адресу позивача, що підтверджується витягом із книги реєстрації вихідної документації цього Департаменту, їй запропоновано відповідно до вимог частини першої статті 149 КЗпП України надати письмові пояснення.

Згідно з актами, складеними представниками Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 28 березня, 29 квітня, 23 червня 2014 року, головний лікар КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом не прибула до Департаменту для надання пояснень з приводу її відсутності на робочому місці 14 лютого 2014 року з 12 год. 30 хв. до 15 год. 50 хв.

Згідно з пунктом четвертим статі 40 КЗпП України , трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до статті 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Установивши, що звільнення ОСОБА_4 проведено без дотримання вимог пункту четвертого статті 40 КЗпП України, а також з порушенням строків, передбачених статтею 148 КЗпП України без додержання порядку, встановленого статтею 43-1 та частиною першою статті 149 КЗпП України, суд першої інстанції з яким погодився й суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про поновлення позивача на роботі.

Звільнення позивача відбулося без законних підстав, оскільки її відсутність на робочому місці обумовлена поважними причинами, а відповідачем порушено порядок накладення дисциплінарних стягнень, передбачений статтею149 КЗпП України .

Всі доводи касаційних скарг Київської обласної ради та КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом є ідентичними доводам їхніх апеляційних скарг, яким суд апеляційної інстанції надав належну оцінку.

У відповідності до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди першої й апеляційної інстанції забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки доказів, що у відповідності до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, арішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 7, 402 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про розгляд справи у судовому засіданні за її участю залишити без задоволення.

Касаційні скарги Київської обласної ради та Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

С.О. Погрібний

Г. І.Усик