Рішення

від 18.07.2018 по справі 904/1195/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2018м. ДніпроСправа № 904/1195/18 За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль", смт. Обухівка Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Дніпро

про стягнення донарахованих відсотків у сумі 7 763,40 євро, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 263 722,69 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль", смт. Обухівка Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, м. Дніпро

про визнання припиненим зобов'язання за порукою

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Олексюк М.М., довіреність №371/17-Н від 27 жовтня 2017 року, головний юрисконсульт

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Водоп'янов С.В., довіреність №01 від 20 квітня 2018 року, представник

Від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. № суду 17372/18 від 23.04.2018 (а.с.79-84)) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль" заборгованість за донарахованими відсотками у сумі 7 763,40 євро, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 263 722,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов генеральної кредитної угоди №К-Є 014/02-40/8 від 05 квітня 2016 року в частині повної та своєчасної оплати відсотків за користування кредитом.

23 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магистраль" звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить визнати припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль" за договором поруки №014/02-40/676 від 10 квітня 2006 року та додатковою угодою до нього №014/02-40/676/1 від 22 грудня 2010 року, які укладені між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магистраль".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018 прийнято зустрічний позов до розгляду разом із первісним позовом.

У зв'язку із прийняттям до розгляду зустрічного позову, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Магистраль", проти задоволення позову заперечує та зазначає, що розрахунок заборгованості за кредитним договором № К-Є 014/02-40/8/1 від 05 квітня 2006 року, який долучено Банком до позову, не відповідає дійсності, оскільки в ньому відсутні кошти сплачені на виконання рішення суду. Крім того, відповідач звертає увагу, що з кредитного договору № К-Є 014/02-40/8/1 від 05 квітня 2006 року, додаткових угод до нього, графіків повернення кредиту та сплати відсотків (додатки до договору), договору поруки № 014/02 40/676 від 10 квітня 2006 року та додаткової угоди до нього, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2013 року, яке набрало законної сили, вбачається, що валютою кредиту є грошова одиниця євро (ЕІІК), а не долар США - валюта, в якій позивач просить стягнути заборгованість.

Відповідач також зазначає, що оскільки позивач, пред'явивши вимогу про повне погашення заборгованості боржником, не звернувся до поручителя протягом установлених шести місяців із позовом, а саме до 16.07.2016 порука за спірним договором є припиненою.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.04.2018, відповідачем подано клопотання, відповідно до якого просить витребувати у позивача ПАТ "Райффайзен банк Аваль" належно оформлені довідку або розрахунок про заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору №К-Є 014/02-40/8/1 від 05 квітня 2006 року, які повинні бути видані бухгалтерією банку і містити номер та дату їх видачі, розмір заборгованості, посаду, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена на видачу таких довідок або розрахунку, підпис цієї особи з прикладенням печатки банку.

Оскільки названий розрахунок міститься в матеріалах справи вказане клопотання відхилено судом, про що зазначено в ухвалі суді від 23.04.2018.

Також, 10 травня 2018 року відповідачем до господарського суду подано клопотання, відповідно до якого просив витребувати у позивача ПАТ "Райффайзен банк Аваль" завірену копію вимоги вих. №114/5-111082 від 16 січня 2017 року стосовно погашення заборгованості за кредитним договором №К-Є 014/02-40/8/1 від 05 квітня 2006 року, яка була надіслана ТОВ "Магістраль".

15 травня 2018 року відповідачем подана заява, відповідно до якої ТОВ "Магістраль" зазначає, що позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій змінив валюту кредиту з долару США на євро, що відповідає умовам кредитного договору №К-Є 014/02-40/8/1 від 05 квітня 2006 року. У зв'язку з цим, відповідач просить суд вважати валюту кредиту, що зазначена у відзиві та зустрічному позові ТОВ "Магістраль", як - євро.

Крім того, відповідач зазначає, що ТОВ "Магистраль" отримало від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" неналежним чином засвідчені копії документів та не повного змісту, що суперечить ч. 2, 4 ст. 91, п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а також вимогам п. 1.1, п. 5.26, п. 5.27 Національного стандарту України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року, згідно яким при видачі копії документів, які виходять від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, робиться відмітка про засвідчення копії, яка складається зі слів: "Згідно з оригіналом, назва посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії", відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

У зв'язку з чим просить суд зобов'язати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надати ТОВ "Магистраль" належним чином засвідчені копії документів та повного змісту, що додані до первісного позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2018 відмовлено ТОВ "Магистраль" у задоволенні заяви від 15.05.2018 в частині зобов'язання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надати ТОВ "Магистраль" належним чином засвідчені копії документів та повного змісту, що додані до первісного позову та відмовлено ТОВ "Магистраль" у задоволенні клопотання про витребування у позивача ПАТ "Райффайзен банк Аваль" завіреної копії вимоги вих. №114/5-111082 від 16 січня 2017 року стосовно погашення заборгованості за кредитним договором №К-Є 014/02-40/8/1 від 05 квітня 2006 року, яка була надіслана ТОВ "Магістраль".

Цією ж ухвалою продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

20 червня 2018 року до господарського суду від ТОВ "Магистраль" надійшов уточнений зустрічний позов, яким товариство просить:

- визнати припиненими зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль" за договором поруки № 014/02-40/676 від 10 квітня 2006 року та Додатковою угодою до нього № 014/02-40/676/1 від 22 грудня 2010 року, які укладені між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магистраль".

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль" про стягнення донарахованих відсотків за кредитним договором - відмовити.

Також, 20 червня 2018 року до господарського суду від ТОВ "Магистраль" надійшла заява про застосування трьохрічного строку позовної давності до позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення донарахованих відсотків за кредитним договором з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль".

Заява мотивована тим, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить стягнути заборгованість за кредитним договором у вигляді донарахованих відсотків станом на 11 січня 2018 року, а згідно штампу суду на позовній заяві позивач звернувся до суду для стягнення цієї заборгованості за кредитним договором - 26 березня 2018 року. Тобто, складова заборгованості у вигляді донарахованих відсотків за кредитним договором в сумі 7 763,40 євро розрахована за період понад трьох років та заявлена ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" шляхом пред'явлення позову з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності в три роки. Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у правових відносинах, а також стимулює особу добросовісно ставитись до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

13 липня 2018 року до господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява, якою третя особа просить в задоволенні позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль" про стягнення донарахованих відсотків за кредитним договором - відмовити.

Також, третя особа просить розглядати справу за його відсутності, у зв'язку із його зайнятістю на роботі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2018. У судовому засіданні 16.07.2018 оголошено перерву до 18.07.2018.

У судовому засіданні 18.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовами, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду №К-Є 014/02-40/8, відповідно до п.1.1 якої кредитор, на підставі цієї угоди, зобов'язаний надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.

Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника на кожен день протягом дії цієї угоди за наданими в її рамках кредитами не повинен перевищувати 50 000 євро, строком на 48 місяців з 05.04.2006 по 04.04.2010 під відсоткову ставку 14% річних (п.1.2 генеральної угоди).

Згідно з п. 2.1 Генеральної кредитної угоди кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Генеральна угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом 48 місяців з моменту надання кредиту по першому з кредитних договорів, укладених в рамках цієї угоди, за умови, однак, повного виконання позичальником зобов'язань (сплата позики, відсотків за користування, штрафів та пені) за всіма такими договорами (п.9.1 Генеральної кредитної угоди).

Додатковою угодою № К-Є 014/02-40/8/1 від 22.12.2010 до Генеральної кредитної угоди кредитор та позичальник дійшли згоди, що загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 85 000,00 дол. США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту.

05 квітня 2006 року на основі вказаної генеральної кредитної угоди між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено Кредитний договір №К-Є014/02-10/8/1, відповідно до п.1.1 якого кредитор на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику споживчий кредит за рахунок коштів Німецько-Українського Фонду (НУФ) у сумі 50 000 євро, із сплатою 14% відсотків річних, строком на 48 місяців та з погашенням відповідно до Графіка погашення (Додаток №1 до цього договору), що є невід'ємною частиною цього договору.

Кредитні кошти призначені для використання на споживчі цілі (п.2.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 кредитного договору кредитор надав кошти на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування, відповідно до умов даного кредитного договору у розмірі 50 000,00 євро, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 44, т.1).

Сторони погодили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків та штрафних санкцій по договору здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи з 360 днів у році. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості по кредиту включно. Погашення основного боргу по кредиту та сплату відсотків позичальник здійснює у валюті кредиту (п. 3.3 кредитного договору).

Згідно з п. 8.1 кредитний договір набуває чинності з часу надання позичальнику кредитних коштів (частини коштів) та діє до повного погашення кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків за користування, штрафів та пені).

22.12.2010 сторонами укладено додаткову угоду №К-Є014/02-40/8/1/1 до кредитного договору відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п.1.1 в новій редакції, внести зміни до п. 6.5 кредитного договору, а також відповідно до цієї додаткової угоди з 22.12.2010 фактична заборгованість за кредитом збільшується на суму заборгованості за процентами, при цьому за згодою сторін відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

08.09.2011 сторонами укладено додаткову угоду №К-Є 014/02-40/8/2 до кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником умов, передбачених додатковою угодою, без укладання будь-яких додаткових угод процентна ставка за користування кредитом збільшується на 200 базисних пунктів з дати, наступної за датою, коли кредитору стало відомо про таке невиконання/неналежне виконання.

Відповідно до п. 6.5 кредитного договору кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_2, умов кредитного договору, 10.04.2006 між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль" (поручитель) укладено договір поруки №014/02-40/676, відповідно до п.1.2 якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_2, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №К-Є 014/02-40/8 від 05.04.2006, а також усіх додаткових угод до неї, які можуть бути укладені до закінчення строку дії генеральної кредитної угоди №К-Є 014/02-40/8 від 05.04.2006 в повному обсязі цих зобов'язань (далі - основне зобов'язання).

Сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом, неустойки та відшкодування збитків (п.2.1 договору поруки).

У пункті 3.1 договору поруки, сторони встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч.1,2 ст. 554 Цивільного кодексу України.

Днем виникнення зобов'язання поручителя погасити заборгованість боржника, вважається день закінчення строку надання кредиту за кредитним договором, в тому числі і з урахуванням пролонгації (п.3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання. Також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з систематичним порушенням умов кредитного договору та утворенням заборгованості позивач звертався з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2013 року у справі №2/205/3132/13 (205/6581/13-ц) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №К-Є014/02-40/8/1 від 05.04.2018 в розмірі 222 829,10 грн., яка складається з: непогашеної суми кредиту в розмірі 190 702,25 грн., несплачених процентів у розмірі 21 502,50 грн., заборгованості по пені та штрафу за порушення сплати кредиту в розмірі 5 936,94 грн., заборгованості по пені та штрафу за порушення строків сплати відсотків у розмірі 4 587,37 грн.

Вказане рішення набрало чинності 27.02.2015.

Оскільки рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2013 року у справі №2/205/3132/13 (205/6581/13-ц) відповідачами не виконано, позивач продовжив нараховувати відсотки та пеню за порушення графіку та сплату відсотків.

16.01.2018 Банк звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" з повідомленням №114/5-111082 від 16.01.2018 про неналежне виконання зобов'язань за договором поруки, відповідно до якого просив негайно сплатити борг за кредитним договором.

Вказане повідомлення отримане відповідачем 26.01.2018 (рекомендоване повідомлення, а.с. 63, т. 1).

У зв'язку з тим, що відповідачем (за первісним позовом) заборгованість за кредитним договором не погашена, позивач (за первісним позовом) нарахував та заявив до стягнення відсотки за користування кредитом за період з 27.11.2013 (дата ухвалення рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська) по 11.01.2018 у розмірі 7 763,4 євро, які відповідачем (за первісним позовом) у добровільному порядку не погашені, оскільки відповідач (за первісним позовом) вважає поруку припиненою, що і стало причиною виникнення спору за первісним та за зустрічним позовами.

Розглянувши позовні вимоги, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши та оцінивши їх у сукупності, суд враховує наступне.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.5 кредитного договору встановлено, що кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2013 року у справі №2/205/3132/13 (205/6581/13-ц) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №К-Є014/02-40/8/1 від 05.04.2018 в розмірі 222 829,10 грн., яка складається з: непогашеної суми кредиту в розмірі 190 702,25 грн., несплачених процентів у розмірі 21 502,50 грн., заборгованості по пені та штрафу за порушення сплати кредиту в розмірі 5 936,94 грн., заборгованості по пені та штрафу за порушення строків сплати відсотків у розмірі 4 587,37 грн. Вказане рішення набрало чинності 27.02.2015, про що свідчить відмітка на останній сторінці цього рішення (а.с.61, т.1).

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, наявність заборгованості за кредитним договором та настання строку погашення кредиту, сплати відсотків та пені підтверджені рішенням суду.

Відповідно до уточненої позовної заяви позивачем заявлено до стягнення з відповідача (поручителя) заборгованість за донарахованими відсотками станом на 11.01.2018 у сумі 7 763,4 євро.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище, відповідно до п. 2.1 договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом, неустойки та відшкодування збитків.

У пункті 3.1 договору поруки, сторони встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч.1,2 ст. 554 Цивільного кодексу України.

Днем виникнення зобов'язання поручителя погасити заборгованість боржника, вважається день закінчення строку надання кредиту за кредитним договором, в тому числі і з урахуванням пролонгації (п.3.2 договору поруки).

Відтак, поручитель укладаючи договір поруки погодився з умовами кредитного договору та додаткових угод до нього, зокрема пов'язаних із зміною графіків погашення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Частиною 4 ст. 554 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У пункті 4.1 договору поруки сторонами обумовлено, що договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання. Також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Таким чином, умовами договору поруки змінено термін припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2013 року у справі №2/205/3132/13 (205/6581/13-ц) встановлено, що 24.12.2012 ТОВ "Магістраль" було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з тим, що станом на 29.12.2017 рішення "Магістраль" Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2013 року у справі №2/205/3132/13 (205/6581/13-ц) боржниками не виконано, 16.01.2018 позивачем скеровано відповідачу повідомлення №114/5-111082 про неналежне виконання зобов'язань за договором поруки, відповідно до якого просив негайно сплатити борг за кредитним договором.

Відповідач (позивач за первісним позовом) зазначає, що порука припинилася, оскільки Банк поставивши вимогу про повне погашення заборгованості боржником не звернувся до поручителя протягом установлених шести місяців із позовом, тобто до 16 липня 2017 року.

Суд звертає увагу на необґрунтованість таких висновків відповідача, оскільки як зазначено вище, у пункті 4.1 договору поруки сторонами обумовлено, що договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання. Також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Таким чином, оскільки заборгованість за кредитом ані боржником, ані поручителем залишалася непогашеною , у відповідності до умов кредитного договору та норм Закону Банк має право нараховувати проценти по день фактичного погашення заборгованості за тілом кредиту .

Стосовно вимог про дострокове повернення кредиту відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК, то суд зазначає, що дострокова вимога про повернення кредитних коштів не може ототожнюватися із розірванням договору, оскільки в силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Таке твердження висловлене Верховним Судом України під час аналізу судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, де зазначено про допущення судами аналогічних помилок при прийнятті рішень.

Верховним Судом України зазначено, що дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду і не виключає стягнення процентів , пені та збитків, а також інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку ).

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися. У ст. 599 Цивільного кодексу зазначено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).

За таких обставин, направлена Банком вимога є вимогою лише про дострокове погашення боргу, а тому правомірним є нарахування процентів за користування кредитними коштами до повного погашення заборгованості.

Разом з тим, під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.

При цьому, "основне зобов'язання" за кредитним договором - це також і зобов'язання зі сплати відсотків, відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 07.12.2015 року по справі №913/70/15, від 07.12.2015 року по справі №913/229/15, від 13.01.2016 року по справі №913/178/15, від 20.04.2016 року по справі №905/6/15, від 26.04.2016 року по справі №908/3060/15 та від 27.07.2016 року по справі 908/2671/15.

Боржник, ОСОБА_2, а відтак і поручитель - Товариство з обмеженою відповідальністю "Магистраль" взяли на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою статті 254 Цивільного кодексу України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитними договорами кредитор звертався до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом із тим, сторони продовжили виконувати свої права та обов'язки відповідно до умов кредитного договору - згідно з графіками щомісячних погашень кредиту й сплати процентів.

Суд звертає увагу, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Крім того, при застосуванні частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України слід враховувати таке.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 Цивільного кодексу України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя .

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України застосовуються поняття "пред'явлення вимоги" та "пред'явлення позову", як умови чинності поруки.

Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 Цивільного кодексу України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може в судовому порядку реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Як вбачається з графіку погашення кредиту та сплати відсотків останній платіж мав бути здійснений 04.04.2016, а відтак, з урахуванням обумовленого сторонами у п. 4.1 договору поруки, трирічного строку дії поруки, позивач може звернутися до суду з позовом протягом трьох років, тобто до 03.04.2019.

При цьому суд звертає увагу на необґрунтованість думки відповідача про неможливість нарахування відсотків за межами графіку, передбаченого кредитним договором. По-перше, судом уже зверталася увага на положення чинного законодавства та умови договору про те, що позивач має право нараховувати відсотки до моменту фактичного повернення кредитних коштів. По-друге, відповідно до правового висновку Верховного Суду України , викладеного у постанові від 23.09.2015 по справі № 6-1206цс15, позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві, і відсотки за користування коштами можуть нараховуватися навіть після закінчення строку договору.

Позивач звернувся з позовом до суду 20.03.2018 року (дата календарного штемпеля на конверті), а тому заявленими в межах трирічного строку є вимоги про стягнення відсотків, обов'язок зі сплати яких настав після 08.12.2016 року (останнього платежу).

З урахуванням викладеного, перевіривши розрахунки позивача, суд доходить висновку про їх обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 7 763,40 євро (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 263 722,69 грн.).

Встановлені вище обставини, щодо чинності поруки спростовують вимоги позивача за зустрічним позовом, у зв'язку з чим, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Також відхиляється і заява відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки судом раніше наведеними обставинами, встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом в межах трирічного строку, а отже не пропустив строк позовної давності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом у розмірі 3 955,84 грн., а судові витрати за зустрічним позовом на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення донарахованих відсотків у сумі 7 763,40 євро, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 263 722,69 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль" (53500, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Обухівка, вул. Полтавська, 25, ідентифікаційний код 30546237) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) заборгованість за донарахованими відсотками у розмірі 7 763,40 євро, (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 263 722,69 грн.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 955,84 грн., про що видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Магистраль" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 про визнання припиненим зобов'язання за порукою - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Магистраль".

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.07.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва