Постанова

від 12.06.2007 по справі 1/14

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/14

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.06.2007  року                                                                      Справа № 1/14

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                            Якушенко Р.Є.

за присутністю секретаря

судового засідання                     Сідорової О.А.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                                        Галлямов Р.Г., дов. від 04.01.2007 № 43,  

                                                                Наталенко А.О., дов. від 11.06.2007 № 262

          від відповідача                                Себко З.І.-директор,

                                                                 Петращук А.М., дов. від 30.01.2007 № 01/07

          розглянув у відкритому

судовому засіданні

            апеляційну скаргу                              Первомайського індустріально-педагогічного

                                                                технікуму

на рішення                              

господарського суду          Луганської області

від                                                  05.03.2007

у справі                                        №1/14 (суддя –Зюбанова Н.М.)

          за позовом                                          Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                                „Луганське енергетичне об'єднання” в особі

                                                                Серговської філії

          до відповідача                               Первомайського індустріально-педагогічного

                                                                технікуму

         про                                                  стягнення 4737 грн. 93 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, яка призначена розпорядженнями голови суду від 23.03.2007, від 28.03.2007, від 25.05.2007 та першого заступника голови суду від 20.04.2007,

В С Т А Н О В И В :

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” в особі Серговської філії (далі –ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Первомайського індустріально-педагогічного технікуму 3026 грн. 18 коп. заборгованості за технологічні втрати активної електроенергії, 227 грн. 93 коп. пені, за прострочення платежу 712 грн. 52 коп. річних, 771 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.03.2007 позов задоволений частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 3026 грн. 18 коп. боргу, 195 грн. 21 коп. 3% річних, 771 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань, 0,10 грн. пені, 90 грн. 86 коп. витрат по держмиту та 105 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Мотивоване рішення умовами укладеного між сторонами договору на користування електричної енергії від 01.04.2002 №А4122 (далі – договір), підтвердженням за матеріалами справи факту неналежного виконання відповідачем зобов'язання по сплаті боргу в сумі 3026 грн. 18 коп., яке виникло на підставі договору, положеннями п. 7.16 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за N 417/1442 (далі –Правила).

Заперечення відповідача, що обґрунтовані посиланням на Бюджетний кодекс України, судом не прийняті до уваги, тому що підставою спору у даній справі є укладений суб'єктами господарювання цивільно-правовий договір, у той час як Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням бюджетів.     

Суд першої інстанції зазначив, що цивільним законодавством передбачений вичерпний перелік підстав припинення зобов'язань, які не ставляться у залежність від факту реєстрації відповідної заборгованості у встановленому порядку.

Вимоги позивача щодо стягнення 771 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань та річних також визнані судом обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно рішення суду позивачем помилково, неналежним чином розраховано 3% річних, які складають 195 грн. 21 коп., тому у решті річних відмовлено.

Місцевим господарським судом зменшений розмір пені з урахуванням тієї обставини, що позивач приймав без зауважень довідки відповідача про спожиту електроенергію, в яких були відсутні відповідні розрахунки. У решті пені відмовлено.  

Також за висновком суду, строк позовної давності позивачем не пропущений та має обчислюватися з урахуванням умов договору про кінцевий строк проведення розрахунків за спожиту електроенергію з дня отримання рахунків, тобто з липня 2004 року та з грудня 2006 року. Позивач звернувся до суду 28.12.2006.

Первомайський індустріально-педагогічний технікум не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог позивача та залишити позовні вимоги без задоволення в повному обсязі.

В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою її заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Скаржник стверджує, що судом не було враховано те, що в правових відносинах між сторонами є особливості, які у відповідності зі ст. 258 Господарського кодексу України визначаються і складаються з виду господарської діяльності, а також з особливостей самих суб'єктів, і при наявності таких особливостей правове регулювання здійснюється з урахуванням спеціальних норм матеріального права, порівняно із загальними нормами матеріального права.

Судом не враховано, що відповідач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету. Позивачем донараховано та пред'явлено до сплати суми за минулі періоди, коли бюджетний період вже закінчився, тому відповідач відповідно до вимог ст. 23 Бюджетного кодексу України не в змозі провести оплату.

Первомайський індустріально-педагогічний технікум вважає також, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а з вини працівників позивача та посилається на пропуск строку позовної давності.

ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання” доводи скаржника оспорює, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

За умовами договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, вартість якої останній повинен сплачувати за обумовленими тарифами та на умовах, передбачених договором.

За позовом у даній справі ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання” заявлено до стягнення заборгованість за технічні втрати активної електричної енергії, що були нараховані згідно положень п. 7.16 Правил та п. 3.9 договору, оскільки розрахунковий засіб обліку електричної енергії відповідача встановлений не на межі балансової належності електропередавальної організації та споживача.

Нараховані технологічні втрати у лініях електропередач за період з 01.04.2002 по 31.06.2004.

Судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на положення Бюджетного кодексу України за обґрунтуванням, викладеним у рішенні.

Проте, судова колегія не погоджується з доводами позивача та висновками суду стосовно позовної давності з наступного.

Відповідно до п. 2.2.2 договору споживач зобов'язаний для визначення величини спожитої електроенергії щомісяця 1 числа знімати показання розрахункових  електролічильників, направляти уповноваженого представника до позивача для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий період (місяць) та отримання платіжних вимог-доручень для здійснення кінцевого розрахунку за активну електроенергію, плати за перетікання реактивної електроенергії, плати за перевищення договірних величин споживання спожитої електричної енергії та потужності, оплати недовраховної електроенергії, сум на відшкодування збитків та інше.

Згідно п.3.3 договору кінцевий розрахунок споживача повинен здійснюватися у 5-денний термін з дня отримання платіжних вимог-доручень позивача.

Викладені обов'язки за договором відповідачем виконані, про що свідчать матеріали справи. Платіжні вимоги, отримані від позивача, ним оплачені у повному обсязі.

Позивач вказані обставини не оспорює, але посилається на те, що ним невірно розраховано вартість технологічних втрат електроенергії згідно трансформатора            ТМ-180, у той час, як фактично у відповідача встановлений трансформатор ТМ-630. Вказані доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги з урахуванням умов договору.

Так, згідно п. 3.9 договору величина втрат електроенергії визначається згідно з Додатком № 9 до договору та діючої Методики, затвердженої у встановленому порядку 18.02.1998 (далі –Методика).

Розрахункова схема у Додатку № 9 до договору містить вказівку і на тип трансформатора –ТМ-630, тобто під час надання відповідачем звітів позивач повинен був знати про розмір заборгованості відповідача та у нього виникло право на  пред'явлення відповідачеві вимоги про сплату цієї заборгованості згідно п. 3.3 договору у сумі, нарахованої відповідно до Методики за даними трансформатора ТМ-630.

Згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Отже, висновок суду першої інстанції стосовно обчислення строку позовної давності з липня 2004 року та з грудня 2006 року не відповідає викладеним умовам договору, положенням цивільного законодавства та обставинам справи.

З урахуванням періоду нарахування заборгованості строк позовної давності на звернення позивача з вимогами про стягнення сум за позовом сплинув.

Про застосування строку позовної давності відповідачем заявлено під час розгляду справи судом першої інстанції (а.с. 56, 62).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За викладеним не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача за відзивом на апеляційну скаргу та запереченнями на пояснення відповідача від 22.05.2007 стосовно обчислення строку позовної давності по закінченні 5-денного строку, передбаченого п. 3.3 договору, після направлення відповідачеві рахунку від 01.07.2004 № 2795.

Крім того рахунок, на який посилається позивач, не може бути належним доказом пред'явлення ним відповідачеві вимоги про сплату заборгованості за спірний період, оскільки відомостей про вказану заборгованість цей рахунок не містить, сума за рахунком відрізняється від суми боргу, що заявлена до стягнення за позовом.

Не доведені відповідачем відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України і його доводи стосовно переривання перебігу позовної давності згідно із положеннями ст. 264 Цивільного кодексу України. За твердженням позивача, відповідачем вчинені дії, що свідчать про визнання ним боргу, що підтверджено листом відповідача від 28.11.2005. Вказані доводи позивача спростовуються змістом вказаного листа, згідно якого до заліку відповідачем приймалась заборгованість за 2004 рік, та поясненнями представників відповідача у судовому засіданні, згідно яких до заліку Первомайським індустріально-педагогічним технікумом прийнята поточна заборгованість 2004 року. Доводи відповідача підтверджені листом Управління державного казначейства у місті Первомайську Головного управління державного казначейства України у Луганській області від 06.06.2007 №398.

Позивачем доводи відповідача належним чином не спростовані, докази у підтвердження своїх доводів не надані.

За викладеним рішення у справі підлягає скасуванню.

Судові витрати у справі підлягають віднесенню на позивача відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

  Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

          1. Апеляційну скаргу Первомайського індустріально-педагогічного технікуму на рішення  господарського суду Луганської області від 05.03.2007 по справі № 1/14 задовольнити.           

           2. Рішення  господарського суду Луганської області від 05.03.2007 по справі         № 1/14 скасувати.

          3. У задоволенні позову відмовити.

          4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35А, ідентифікаційний код 31443937, на користь Первомайського індустріально-педагогічного технікуму,                  м. Первомайськ, вул. Потьомкіна, 39, ідентифікаційний код 05536030, 51 грн. 00 коп. по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

          Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      Р.Є.Якушенко