Рішення

від 10.07.2018 по справі 467/1252/17

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1252/17

2/467/36/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2018 Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

Головуючого судді - Догарєвої І.О.,

при секретарі судового засідання - Фесенко К.В.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла про визнання договору оренди землі недійсним-

в с т а н о в и в:

В жовтні 2017 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до Арбузинського районного суду Миколаївської області з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ №900168 від 11 вересня 2007 року їй належить земельна ділянка площею 7,12 га на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після розпаювання земельна ділянка оброблялася колгоспом, після ліквідації колгоспу на підставі усної домовленості земельну ділянку стала обробляти ТОВ Агрофірма Вісла , при цьому однією з умов домовленості було те, що за вимогою позивача, висловленою після збору урожаю, земельна ділянка має бути негайно повернута їй відповідачем. Влітку 2016 року позивач звернулась до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, проте їй в усному порядку було відмовлено з посиланням на укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки. На вимогу позивача їй було надано копію договору оренди землі №5, укладеного 12 жовтня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Вісла та зареєстрованого Миколаївською міжрегіональною філією ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсів про що у державному реєстрі земель вчинено запис №04070050021 від 21 листопада 2007 року. Даний договір на твердження позивача, вона не укладала та не підписувала в зв'язку з чим просить визнати його недійсним.

Провадження у справі відкрите 11 жовтня 2017 року.

Ухвалою від 30 жовтня 2017 року за клопотанням представника позивача зобов'язано Відділ в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області надати Арбузинському районному суду Миколаївської області оригінал договору оренди землі №5, укладеного 12 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Вісла та зареєстрованого Миколаївською міжрегіональною філією ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах про що у державному реєстрі земель вчинено запис №04070050021 від 21 листопада 2007 року.

Ухвалою від 20 листопада 2017 року за клопотанням представника позивача зобов'язано ТОВ Агрофірма Вісла надати Арбузинському районному суду Миколаївської області оригінал договору оренди землі №5, укладеного 12 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Вісла та зареєстрованого Миколаївською міжрегіональною філією ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсів про що у державному реєстрі земель вчинено запис №04070050021 від 21 листопада 2007 року.

Ухвалою від 05 січня 2018 року у справі призначено почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинене.

Ухвалою від 01 березня 2018 року провадження у справі поновлено в зв'язку з надходженням висновку експерта, вирішено здійснювати подальший розгляд цивільної справи зі стадії підготовчого провадження.

26 квітня 2018 року підготовче провадження у справі закрите та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, звернулась до суду з заявою про застосування позовної давності. В своїй заяві представник відповідача зазначила, що позивач звернулась до суду за захистом своїх прав у 2017 році, проте позивачем 29 липня 2008 року було укладено додатковий договір №309 до договору оренди землі №5 від 29 липня 2008 року, яким збільшено термін дії договору та розмір орендної плати. Додатковий договір зареєстровано у Арбузинському реєстраційному секторі №5 04 серпня 2008 року за №040800500073, що є підтвердженням того, що позивачу було відомо про існування основного договору оренди. З 2007 року і по теперішній час позивач погоджувалась з усіма умовами договору та додаткового договору і не ставила існування спірного договору під сумнів, так як щорічно отримувала орендну плату. Умови договору сторонами виконуються і по теперішній час. Відтак, на думку представника відповідача, перебіг позовної давності для сторін договору щодо оспорювання його дійсності почався ще у 2007 році, а позивач звернулась з позовом лише в 2017 році, то нею пропущений строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Вислухавши доводи сторін та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №900168, виданого 11 вересня 2007 року, належить земельна ділянка площею 7,12 га на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. № 3).

В матеріалах справи наявний договір оренди землі №5 від 12 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ Агрофірма Вісла (Орендар), згідно вчиненому на ньому записі, зареєстрований Миколаївською міжрегіональною філією №5 ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах про що у державному реєстрі земель вчинено запис №0407005 00 21 від 21 листопада 2007 року (а.с. 44-45). За умовами, визначеними у п.1 даного договору, предметом договору є те, що Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться в адмінмежах Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. Об'єктом оренди за даним договором є земельна ділянка площею 7,12 га.

Згідно висновку №18-15 судово-почеркознавчої експертизи, складеного 19 лютого 2018 року, підпис на договорі оренди землі №5 від 12 жовтня 2007 року, укладеному між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_1, що зареєстрований Миколаївською міжрегіональною філією ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах за №0407005 00 21 від 21 листопада 2007 року виконано не ОСОБА_1 (а.с. 73-81).

Представником відповідача висновок судово-почеркознавчої експертизи не оспорювався та під сумнів не ставився.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст. 627, ч.1 ст. 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно до ст.ст. 13, 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При цьому підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які саме повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Позивач ОСОБА_1 не підписувала договір оренди землі №5 від 12 жовтня 2007 року з ТОВ Агрофірма Вісла щодо земельної ділянки площею 7,12 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, даний договір укладений та зареєстрований без волевиявлення ОСОБА_1, оскільки позивач не бажала перебувати в орендних відносинах з ТОВ Агрофірма Вісла , що суперечить вимогам ч.3 ст. 203 ЦК України, і є підставою для визнання даного договору недійсним.

Щодо тверджень представника відповідача ОСОБА_3 про пропуск строку позовної давності позивачем ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Доводи представника відповідача щодо пропуску строку позовної давності ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 підписала додатковий договір до спірного договору оренди землі, відтак остання знала про існування основного договору.

Крім того, як на доказ пропуску строку позовної давності позивачем представник відповідача посилається на отримання ОСОБА_1 орендної плати за 2012-2016 роки (а.с.135-140).

Експертне дослідження у справі проводилось за екземпляром договору, отриманим від ТОВ Агрофірма Вісла на виконання ухвали суду від 20 листопада 2017 року.

На виконання ухвали суду від 30 жовтня 2017 року, якою зобов'язано Відділ в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області надати Арбузинському районному суду Миколаївської області оригінал договору оренди землі №5, укладеного 12 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Вісла , зареєстрованого за №04070050021 від 21 листопада 2007 року, суду повідомлено, що відділом було передано наявний договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Вісла за реєстраційним номером 0407005 000 21 від 21 листопада 2007 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області (а.с. 23). Разом з тим суду надано копію акта від 09 листопада 2016 року №13, згідно якого на підставі ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області по справі №467/1642/16-ц від 31 жовтня 2016 року Арбузинському районному суду Миколаївської області передано оригінал Договору оренди за реєстраційним номером 0407005 000 21 від 21 листопада 2007 року (а.с. 24).

З матеріалів дослідженої в судовому засіданні цивільної справи №467/1642/16-ц встановлено, що в ній наявний оригінал акта від 09 листопада 2016 року №13 (а.с. №22 справа №467/1642/16-ц) та переданий згідно даного акта оригінал договору оренди землі без номера, укладеного 12 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Вісла , зареєстрованого за №0407005 000 21 від 21 листопада 2007 року. За умовами, визначеними у п.1 даного договору, предметом договору є те, що Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться в адмінмежах Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. Об'єктом оренди за даним договором є земельна ділянка площею 1,0 га (а.с. 25-26 справа №467/1642/16-ц). До договору додана копія Державного акта на право приватної власності на землю серія І-МК №019366, виданого 03 липня 2002 року, за яким ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 1,00 га на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 24 справа №467/1642/16-ц).

Судом досліджено наданий представником відповідача додатковий договір оренди землі №309 від 29 липня 2008 року до договору оренди землі №5 від 12 вересня 2007 року, зареєстрований за №040800500073 від 04 серпня 2008 року (а.с. 107). Підписання даного договору позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні її представником визнано, проте не визнано належність даного додаткового договору до спірного договору оренди.

Додатковий договір №309, згідно його преамбули, укладений до договору оренди земельної ділянки №5 від 12 вересня 2007 року і є його невід'ємною частиною з моменту реєстрації. Спір між сторонами ведеться щодо договору №5 від 12 жовтня 2007 року, зареєстрованого за №0407005 00 21 від 21 листопада 2007 року.

З огляду на існування договору оренди між сторонами саме від 12 вересня 2007 року, щодо іншої земельної ділянки, судом зроблено висновок, що даний додатковий договір не доводить обізнаності позивача ОСОБА_1 з приводу існування оспорюваного договору, тим більше, щодо його істотних умов.

Крім того, відомості щодо укладення договору №5 від 12 жовтня 2007 року відсутні і у Відділі в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, що виключає можливість отримання його копії ОСОБА_1 інакше як від відповідача.

Відомість на виплату грошей за листопад 2012 року (зворотний бік а.с.135 -а.с.136) містить запис про отримання грошових коштів ОСОБА_1 за договором №0407005 000 21 (що відповідає реєстраційному номеру договору від 12 вересня 2007 року) та за договором без номера. Відомості про виплату грошей за грудень 2013 року (а.с.137), жовтень 2015 року (а.с.138), вересень 2016 року (зворотний бік а.с.149 -а.с.150) посилань на номер договору, укладеного зі ОСОБА_1 взагалі не містять.

В цій частині доводи представника відповідача щодо пропуску строку позовної давності позивачем суд відхиляє, оскільки вважає, що перебіг строку позовної давності починається не з моменту, коли сторони домовились про тимчасове користування земельною ділянкою позивача та отримання останнім плати за користування земельною ділянкою, а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права, тобто укладення договору від його імені.

ОСОБА_1 в позовній заяві стверджує, що дізналась про існування оспорюваного договору лише влітку 2016 року, коли отримала його копію від представників ТОВ Агрофірма Вісла і відповідачем не надано суду переконливих доказів на спростування даного твердження. Відтак, в розумінні частини першої статті 261 ЦК України строк позовної давності почав свій перебіг для позивача ОСОБА_1 з літа 2016 року і на момент звернення з позовом не був пропущений.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного суду України, викладеними у постанові від 22 квітня 2015 року, справа №6-48цс15.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до другої частини цієї статті інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Статтею 137 ЦПК України, зокрема частинами 2, 3, 4, 5 та 6 цієї статті регламентовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені витрати на сплату судового збору (а.с. 2) в сумі 640,00 грн., та на оплату проведеного експертного дослідження (а.с. 99) в сумі 4118,40 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Представником позивача заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 13650,00 грн., що підтверджено договором про надання юридичних послуг адвоката від 29 вересня 2016 року (а.с. 7), додатковою угодою до нього від 29 вересня 2016 року (а.с.147), актом прийому-передачі виконаних робіт від 02 червня 2018 року (а.с. 146), квитанцією до прибуткового касового ордера (а.с.145).

Представник відповідача звернувся з клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яке суд вважає обґрунтованим.

Так, відповідно до акта прийому-передачі виконаних робіт від 02 червня 2018 року Адвокатом (ОСОБА_2О.) у цивільній справі №467/1252/17 надавалися Клієнту (ОСОБА_1А.) наступні послуги:

-Консультації та правовий аналіз з визначенням судової перспективи справи 120,00 грн.+780,00 грн.=900,00 грн.

Дані витрати не обумовлені договором про надання юридичних послуг адвоката від 29 вересня 2016 року, відтак стягненню не підлягають;

-Підготовка проекту договору, видача та реєстрація ордеру 1 год. х 850,00 грн.=850,00 грн. Зазначені дії адвоката не є правничою допомогою, відтак дана сума стягненню не підлягає;

-Складення позовної заяви, виготовлення додатків до позову, підготовка рахунку для сплати судового збору, заявлення позову до суду до суду 2 год. х 850,00 грн.=1700,00 грн.

Суд вважає дану суму обґрунтованою;

-Ознайомлення з матеріалами справи 1 год. х 850,00 грн.=850,00 грн.

Суд вважає дану суму обґрунтованою;

-Підготовка клопотань під час розгляду справи, про витребування доказів, призначення почеркознавчої експертизи 2 год. х 850,00 грн. = 850,00 грн.

Суд вважає дану суму обґрунтованою;

-Представництво в суді 9 год. х 850,00 грн. = 7650,00 грн.

Дана сума підлягає зменшенню, оскільки об'єктивно час перебування представника в суді, пов'язаний з розглядом справи складає:

30 жовтня 2017 року: з 10-00 год. до 10-39 год.;

20 листопада 2017 року: з 11-00 год. до 11-55 год.;

14 грудня 2017 року: з 9-15 год. до 9-35 год.;

05 січня 2018 року: з 10-00 год. до 10-07 год.;

27 березня 2018 року: з 9-30 год. до 9-43 год.;

11 квітня 2018 року: з 9-30 год. до 9-45 год.;

18 квітня 2018 року: з 13-30 год. до 14-03 год.;

26 квітня 2018 року: з 15-30 год. до 15-56 год.;

29 травня 2018 року: з 9-00 год. до 10-11 год.

Суд вважає за необхідне на підставі п.2 ч.4 ст.137 ЦПК України зменшити розмір витрат, пов'язаних з представництвом в суді до 3400,00 грн., з розрахунку 4 год. х 850,00 грн.

З урахуванням викладеного, сума витрат на правничу допомогу, що, на думку суду має бути відшкодована позивачу складає 7650,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Визнати договір оренди землі №5 від 12 жовтня 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла та ОСОБА_1, зареєстрований Миколаївською міжрегіональною філією ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах 21 листопада 2007 року за №04070050021 недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла , (ідентифікаційний код юридичної особи: 33434835; місцезнаходження юридичної особи: 55335, Миколаївська обл., Арбузинський район, село Новоселівка, вулиця Центральна, будинок 35) на користь ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1; місце проживання 55352, Миколаївська обл., Арбузинський район, село Мар'янівка, вулиця Зелена, будинок 9) судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок; витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 4118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) гривень 40 копійок; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7650 (сім тисяч шістсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 19 липня 2018 року.

Суддя Арбузинського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_4