Ухвала

від 19.07.2018 по справі 522/7544/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7544/18

Провадження № 1-кс/522/12270/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000251 від 15.03.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12018160000000251 від 15.03.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні останнього необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2, 3, 5 ст.170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Слідчий до суду не з`явився, не надав матеріали кримінального провадження, не підтримав та не обґрунтував клопотання.

Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна, яке виявлено та вилучено 29.05.2018 року під час обшуку за адресом: м. Київ, вул. Боричів Тік, 33/6, літера А, в якій здійснює діяльність ТОВ «Аквавіта» відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

19.07.2018