Рішення

від 13.06.2007 по справі 37/205

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/205

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  37/205

13.06.07

За позовом

Приватного підприємства «Агросервіс –2003»

доТовариства зобмеженою відповідальністю «Агрофірма «Плат»

простягнення 27 480,21 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:  

Від позивача: Лозицький О.В. - представник за довіреністю № б/н від 15.03.2007 року; Іскендеров Мехмен Фарад Огли –представник за довіреністю № б/н від 26.04.2007 року;

Від відповідача: Надуялов В.В. –представник за довіреністю № б/н від 08.05.2007 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.05.2007 р. оголошувалась перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Агросервіс –2003»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Плат»про стягнення 22 809,78 грн. основного боргу, 3 642,22 грн. витрат від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 1 028,21 грн.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2007 р. порушено провадження у справі № 37/205, розгляд справи було призначено на 27.04.2007 р. о 10-00.

Представник відповідача 27.04.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/205 від 11.04.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/205 від 11.04.2007 р. виконав частково, а саме: не надав суду довідку про знаходження відповідача в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи, довідку з обслуговуючого банку  про найменування відкритих розрахунків, а також не провів звірку взаєморозрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року розгляд справи було відкладено до 14.05.2007 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального  кодексу України.

Представник відповідача 14.05.2007 року в судове засідання з'явився,  вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/205 від 27.04.2007 р. не виконав, однак заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про направлення поштової кореспонденції на фактичну адресу відповідача: 02094,  м. Київ, вул. Попудренка, 32, кв. 24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2007 року розгляд справи було відкладено до 30.05.2007 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального  кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 13.06.2007 року підтримав  позовні вимоги  та просить суд стягнути з відповідача 22 809,78 грн. основного боргу, 3 642,22 грн. витрат від зміни індексу інфляції, 3% річних в розмірі 1 028,21 грн., 274,80 грн. витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового   процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні надав акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 29.05.2007 року, відповідно до якого відповідач визнає заборгованість частково, зокрема в розмірі 10305,78 грн.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

06.12.2005 року за видатковою накладною № АГ 1212-04  Приватне підприємство «Агросервіс –2003»(постачальник) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Плат»одержало продукцію –сік гранатовий «Сабірабат»1 л. у кількості 55 44 шт. на загальну суму 34 649,78 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № 1122107 від 06.12.2005 року оплата за поставлений товар мала бути здійснена в день прийому –передачі продукції.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманої продукції –з позивачем не розрахувався.

13.12.2005 року позивачем було додатково поставлено товар відповідачу –сік „Наршараб” 0,25 л. у кількості 480 шт. на загальну суму 2 160,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АГ 1212-05.

Відповідно до рахунку-фактури № 1122108 від 13.12.2005 року оплата за поставлений товар мала бути здійснена в день прийому –передачі продукції.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманої продукції –з позивачем не розрахувався.

29.03.2007 року відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем  на суму 14 000,00 грн. за поставлений товар за видатковою накладною № АГ 1212-04 від 06.12.2005, що підтверджується банківськими виписками, а саме:

Банківська виписка № АГ 1000000023 від 06.02.2006 р. –1 000,00 грн.;

Банківська виписка № АГ 1000000036 від 23.02.2006 р. –2 000,00 грн.;

Банківська виписка № АГ 1000000040 від 01.03.2006 р. –3 000,00 грн.;

Банківська виписка № АГ 1000000041 від 02.03.2006 р. –1 000,00 грн.;

Банківська виписка № АГ 1000000073 від 18.04.2006 р. –1 000,00 грн.;

Банківська виписка № АГ 1000000074 від 21.04.2006 р. –2 000,00 грн.;

Банківська виписка № АГ 1000000075 від 25.04.2006 р. –1 000,00 грн.;

Банківська виписка № АГ 1000000090 від 17.05.2006 р. –1 000,00 грн.;

Банківська виписка № АГ 1000000107 від 09.06.2006 р. –2 000,00 грн.;

Однак, відповідач взятих на себе зобов'язань по оплаті товару повністю не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка  складає 22 809,78 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позовні вимоги суду не надав, будь-які докази, які спростовують доводи позивача, викладені в позовній заяві, суду не надав. Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, відповідач не визнає суму заборгованості в розмірі 12504,00 грн., зазначаючи, що товар на дану суму був повернутий позивачу, проте доказів на підтвердження повернення товару суду не надав.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.            

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України  підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обв”язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь –якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом  ця форма для даного виду  договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована  на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач кошти з поставлений товар позивачу не сплатив у строк, встановлений рахунком-фактурою, позов Приватного підприємства «Агросервіс –2003»щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 22 809,78 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Плат»обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України підлягають стягненню 3 642,22 грн. - інфляційні витрати та 1 028,21 грн. - 3% річних від простроченої суми, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 625, 629, 837, 879 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–         

В И Р І Ш И В:

  1. Позовні вимоги  Приватного підприємства «Агросервіс –2003»    задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю «Агрофірма «Плат»(02156, м. Київ, вул. Кіото, 25 –юридична адреса, 02094,  м. Київ, вул. Попудренка, 32, кв. 24 – фактична адреса, код ЄДРПОУ 30977985) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Приватного підприємства «Агросервіс –2003»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, код ЄДРПОУ 32455812) 22 809 (двадцять дві тисячі вісімсот дев'ять) грн. 78 коп. –основний борг, 3 642 (три тисячі шістсот сорок дві) грн. 22 коп., 1 028 (тисячу двадцять вісім) грн. 21 коп. -  3% річних від простроченої суми,  274 (двісті сімдесят чотири) грн. 80  коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять ) грн.  00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 25.06.2007 року