Рішення

від 10.07.2018 по справі 902/127/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р. Cправа № 902/127/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до дочірнього підприємства "Монтажник" товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор", смт Браїлів Жмеринського району Вінницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державний навчальний заклад "Браїлівський Професійний Ліцей", смтБраїлів Жмеринського району Вінницької області

про стягнення 5367,92 грн заборгованості згідно договору купівлі-продажу

за участю представників:

позивача, ОСОБА_1, діє за довіреністю;

відповідача, ОСОБА_2, керівник, ОСОБА_3, діє за довіреністю;

третьої особи, не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 15.03.2018 звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Монтажник" товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" 5367,92 грн заборгованості, що нарахована у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору купівлі-продажу природного газу №16-223-Б від 30.12.2015, з яких: 4953,87 - пеня, 376,00 грн - 3% річних та 38,05 грн - сума, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

Ухвалою суду від 20.03.2018 постановлено відкрити провадження у справі №902/127/18, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.05.2018 закрито підготовче провадження у справі №902/127/18; розгляд справи призначено по суті на 19.06.2018.

За клопотанням позивача судове засідання 19.06.2017 було відкладено до 02.07.2017, про що постановлена відповідна ухвала від 19.06.2018, яка направлена за юридичними адресами учасників справи.

Ухвалою суду від 02.07.2018 постановлено розгляд справи №902/125/18 відкласти до 10 липня 2018, повідомити учасникам справи, що судове засідання по розгляду справи №902/125/18 по суті відбудеться 10.07.2018.

На визначену судом дату у судове засідання з'явились представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі та представники відповідача, які проти позову заперечили з підстав зазначених у відзиві.

Третя особа правом участі у судовому засіданні не скористалась, водночас у поданих до суду поясненнях клопотали про розгляд справи без її участі. Про дату, місце та час розгляду справи (10.07.2018) була повідомлена завчасно та належним чином телефонограмою. Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від 3-ї особи щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення державного навчального закладу "Браїлівський Професійний Ліцей" про дату, час та місце судового слухання.

З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку, що третю особу належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останньої є підставою до розгляду справи за її відсутністю, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Згідно Договору на купівлю-продаж природного газу №16-223-Б від 30.12.2015 (надалі - Договір), укладеного між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та дочірнім підприємством "Монтажник" товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" (споживач), продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2016 році природний газ (далі газ), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити газ на умовах договору.

Згідно з п.2.1 Договору Продавець передає покупцеві з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року газ обсягом до 80,100 тис. куб. м.

Згідно з п.3.2 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу.

У п.5.2 Договору (з урахуванням додаткових угод №1 від 01.02.2016, №2 від 26.02.2016, №4 від 29.04.2016, №5 від 25.05.2016, №6 від 27.07.2016, №7 від 30.08.2016, №8 від 29.08.2016, №9 від 31.10.2016, №10 від 30.11.2016) сторонами встановлено, що ціна за 1000 куб.м природного газу з урахуванням податку на додану вартість становить відповідно 7677,60 грн, 7486,80 грн, 7506,00 грн, 6638,40 грн, 6724,80грн, 7304,40 грн, 6762,00 грн, 7099,20 грн, 8182,80 грн та 8577,60 грн.

Згідно з п.6.1 Договору оплата планових обсягів газу здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 14-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Згідно додаткової угоди №3 від 31.03.2016 до договору на купівлю-продаж природного газу №16-223-Б від 30.12.2015 сторонами викладено пункт 6.1. договору у наступній редакції "6.1.Оплата планових обсягів газу здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу."

Відповідно до п.7.2 Договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У пункті 9.3 Договору сторони узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних встановлюється тривалістю у 5 років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє, в частині реалізації газу з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11 Договору).

Як з'ясовано судом, на виконання умов Договору, позивач передав у власність, а відповідач прийняв, природний газ на загальну суму 641081,29 грн за період з січня по березень 2016 року та з листопада по грудень 2016 року, що підтверджується належним чином оформленими, підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2016 за січень 2016 року на суму 47685,58 грн; від 29.02.2016 за лютий 2016 року на суму 90058,72 грн; від 31.03.2016 за березень 2016 року на суму 61384,07 грн; від 30.11.2016 за листопад 2016 року на суму 206214,74 грн; від 31.12.2016 за грудень 2016 року на суму 235738,18 грн (а.с. 28-32).

Відповідач здійснював оплату за спожитий природний газ з порушенням визначених договором строків, що підтверджується відповідною довідкою по операціям по ДП "Монтажник" ТОВ "ТД "Валінор" (а.с.34). З огляду на викладене предметом спору у справі є вимога позивача про стягнення пені у розмірі 4953,87 грн, 3% річних у розмірі 376,00 грн та інфляційних втрат в розмірі 30,05 грн, що загалом складає 5367,92 грн нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №16-223-Б від 30.12.2015, зокрема щодо своєчасності внесення плати за поставлений газ.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача 376,00 грн 3% річних та 38,00 грн інфляційних втрат.

Розглянувши позовну вимоги щодо стягнення пені в розмірі 4953,87 грн, суд дійшов до наступних висновків.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Згідно до ч.ч. 4, 6 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вже встановлено, відповідно до п.7.2 Договору у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У пункті 9.3 Договору сторони узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних встановлюється тривалістю у 5 років.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимога про стягнення пені є правомірною. При перевірці правильності здійсненого розрахунку зазначеної суми арифметичних помилок не виявлено.

З огляду на домовленість сторін, що міститься у п.9.3 Договору, та положення ч.1 ст.259 ЦК України, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідачем зазначено у відзиві (а.с. 46, 47) про можливість зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій. Під час судового розгляду справи по суті представником дочірнього підприємства "Монтажник" товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" заявлено усне клопотання про зменшення розміру заявленої пені.

Під час розгляду заявленого відповідачем клопотання, судом встановлено, що згідно "Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", затвердженого постановою КМ України №758 від 01.10.2015 на відповідача покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу бюджетним установам та організаціям. Виконуючи дані приписи дочірнім підприємством "Монтажник" товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" згідно договору купівлі-продажу природного газу №16-223-Н від 30.12.2015 було придбано у позивача природній газ, який в подальшому використаний для реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного бюджету.

Так, з наявних у справі документів вбачається, що відповідачем здійснювались поставки природного газу до Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, відділу освіти Жмеринської РДА, державного навчального закладу "Браїлівський Професійний Ліцей". Останні є державними (комунальними), неприбутковими закладами, їх фінансування здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Фінансування бюджетної установи здійснюється на основі кошторису, яким на бюджетний період встановлюється повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Заборгованість, на яку нарахована пеня, що є предметом спору по даній справі, виникла в результаті несвоєчасного фінансування бюджетних установ, а відтак внаслідок порушення ними строків щодо перерахування коштів за спожитий газ, що, зокрема, вбачається з актів звірки взаєморозрахунків (а.с.120-123) та первинних документів доданих на підтвердження зазначених в актах сум.

Згідно ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .

Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 роз'яснено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, що зобов'язання щодо вчасної оплати за отриманий газ порушено відповідачем внаслідок дій інших осіб (споживачів, які є бюджетними установами), а також те, що належні до сплати штрафні санкції (пеня) є надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд вбачає підстави для зменшення суми пені на 50%, з огляду на що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 2476,94 грн.

За правилами ст.129 ГПК України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на нього.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Монтажник" товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" (вул.Заводська, 7, смтБраїлів Жмеринського району Вінницької області, 21130, код 23065137) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул.Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, код 20077720) пеню у розмірі 2476,94 грн, 3% річних у розмірі 376,00 грн, 38,00 грн інфляційних втрат та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1762,00 грн.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Копію рішення направити згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20 липня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6);

3 - відповідачу - ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" (23130, Вінницька область, Жмеринський район, смтБраїлів, вул.Заводська, 7);

4 - Державний навчальний заклад "БРАЇЛІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ" (23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, смтБраїлів, вул.Чайковського, буд.13).