Постанова

від 17.07.2018 по справі 905/74/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2018 справа № 905/74/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників: від позивача:ОСОБА_5, довіреність №2-18 від 25.05.2018р. від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2:ОСОБА_6, довіреність №1 від 03.01.2018р. ОСОБА_7, довіреність №1 від 02.01.2018р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, м.Лиман Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2018р. (повний текст підписано 02.05.2018р.) у справі№905/74/18 (суддя Курило Г.Є.) за позовомПриватного підприємства «Луч» , м.Лиман Донецької області до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаУправління соціального захисту населення Лиманської міської ради, м.Лиман Донецької області 1.Виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, м.Лиман Донецької області 2.Донецької обласної державної адміністрації в особі Департаменту розвитку базових галузей промисловості, м.Краматорськ Донецької області простягнення 717209,70грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Луч» , м.Лиман Донецької області, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, м.Лиман Донецької області про стягнення заборгованості з компенсаційних виплат вартості наданих послуг з пільгового перевезення громадян автомобільним транспортом за січень - березень 2016р. у розмірі 717209,70грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.01.2018р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Виконавчий комітет Лиманської міської ради Донецької області, м.Лиман Донецької області (третя особа-1) та Донецьку обласну державну адміністрацію в особі Департаменту розвитку базових галузей промисловості, м.Краматорськ Донецької області (третя особа-2).

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2018р. (повний текст підписано 02.05.2018р.) у справі №905/74/18 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Рішення суду мотивоване наступним: послуги з перевезення категорій громадян на пільгових умовах позивачем надавались на виконання імперативних законодавчих приписів; розмір компенсаційних виплат є доведеним; відповідач (як уповноважений державою орган) в силу закону має відшкодувати спірні витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів; відповідач такого відшкодування не здійснив.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. За твердженнями скаржника, судом першої інстанції не враховано відсутність договору, на підставі якого відбувалась би компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян, укладення якого є обов'язковим в силу закону, між позивачем як перевізником та відповідачем як головним розпорядником бюджетних коштів, та відсутність фактичного надходження субвенцій з Державного бюджету. Крім того, апелянт наголошує на тому, що акт звірки не може використовуватися як письмова форма визнання боргу підприємства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2018р. сформовано наступний склад колегії: головуючий Зубченко І.В. (суддя-доповідач), судді Стойка О.В., Попков Д.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №905/74/18 за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради на рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2018р. (повний текст підписано 02.05.2018р.), зобов'язано позивача та третіх осіб до 15.06.2018р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим учасникам справи.

На поштову адресу суду від Приватного підприємства «Луч» надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач наголошує, що рішення господарського суду Донецької області ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є обґрунтованим та прийняте з урахуванням правових позицій Верховного Суду України в аналогічних справах. У зв'язку з зазначеним просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, відзив містить клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за оплату послуг адвоката у розмірі 10700,00грн.

Від Донецької обласної державної адміністрації в особі Департаменту розвитку базових галузей промисловості на поштову адресу суду отримано пояснення по справі, відповідно до яких третя особа-2 просить розглянути справу за наявними в матеріалах письмовими доказами.

Вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2018р. Виконавчим комітетом Лиманської міської ради Донецької області не виконано, відзиву на апеляційну скаргу у визначений судом строк не надано.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018р. призначено розгляд справи на 17.07.2018р.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_8, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду апеляційної скарги, на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано наступний склад колегії: головуючий Зубченко І.В. (суддя-доповідач), судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.07.2018р. підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Донецької області залишити без змін. Представник третьої особи-1 підтримав позицію скаржника, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, заявив усне клопотання про виклик для допиту в якості свідка старости одного з населених пунктів, який, за твердженнями Виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, володіє інформацією щодо нездійснення Приватним підприємством «Луч» пільгового перевезення громадян автомобільним транспортом у січні - березні 2016р. У задоволенні названого клопотання судовою колегією відмовлено з огляду на сукупність наступних обставин. За приписами ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Разом з тим, клопотання про виклик для допиту в якості свідка в суді першої інстанції не заявлялося, і, відповідно, допит в якості свідка не здійснювався. При цьому, третьою особою-1 не доведено неможливості подання такого клопотання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від неї. Крім того, судова колегія враховує, що такі показання свідка, як наголосив безпосередньо представник третьої особи-1, не є власними спостереженнями свідка, а базуються на свідченнях інших осіб. Представник третьої особи-2 в судове засідання не з'явився, разом з тим через канцелярію суду отримано клопотання останньої про розгляд справи без участі повноважного представника.

Враховуючи належне повідомлення третьої особи-2 про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що її явка не була визнана судом обов'язковою, з огляду на те, що позиція третьої особи-2 викладена безпосередньо в поясненнях по справі, задовольняючи клопотання останньої про розгляд справи без участі повноважного представника, приймаючи до уваги достатність наявних матеріалів справи, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представника Донецької обласної державної адміністрації в особі Департаменту розвитку базових галузей промисловості за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.269 ГПК України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу, складено протокол судового засідання. Разом з тим, внаслідок часткового виходу з ладу мережевого обладнання в Донецькому апеляційному господарському суді під час розгляду справи №905/74/18 збереження запису фіксації судового процесу виявилося неможливим, про що складено акт №07-11/4/18 від 17.07.2018р.

У судовому засіданні 17.07.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, письмові пояснення, заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи-1, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 27.11.2012р. між Виконавчим комітетом Краснолиманської міської ради (далі - замовник) та Приватним підприємством «Луч» (далі - перевізник) укладено договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом №284 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого замовник надає перевізникові право на перевезення пасажирів, а перевізник забезпечує якісне та безпечне перевезення пасажирів на умовах, передбачених цим договором, на автобусних маршрутах загального користування: №01 сполученням Красний Лиман АС - Зелений Клин в звичайному режимі згідно з графіком (додаток 1).

Пунктом 1.2, 1.3 сторони узгодили повноваження щодо відшкодування витрат перевізнику по перевезенню пасажирів, які мають право на пільговий проїзд, делегувати Управлінню праці та соціального захисту населення міської ради. Види перевезень пільгової категорії населення здійснювати згідно діючого законодавства (відповідно до додатків, що є невідємною частиною даного договору).

За умовами п.2.3.7 перевізник, зокрема, зобов'язаний безперешкодно здійснювати перевезення громадян, що мають право на безкоштовний і пільговий проїзд у даному виді транспорту відповідно до чинного законодавства і рішення виконавчого комітету міської ради.

Договір набирає чинності з 27.11.2012р. та діє до 27.11.2017р. (п.8.1).

Крім того, 06.09.2013р. між Департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької облдержадміністрації (далі - організатор) та Приватним підприємством «Луч» (далі - перевізник) укладено договір на перевезення пасажирів №1150-56/13, за умовами розділу 1 якого організатор надає перевізникові право на перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах, а перевізник забезпечує якісне та безпечне перевезення пасажирів на умовах, передбачених цим договором, на автобусних маршрутах загального користування в режимі звичайному сполученням.

Відповідно до п.2.3.7 перевізник, зокрема, зобов'язаний забезпечити безкоштовний проїзд відповідних пільгових категорій громадян згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 2.4.3, 2.4.4 сторони узгодили, що перевізник має право, зокрема: укладати договір на компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян з головним розпорядником коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення - управлінням праці та соціального захисту населення міста (району) області за погодженням з відповідною райдержадміністрацією, виконкомом місцевої ради; отримувати від головного розпорядника коштів відповідного бюджету міста (району) області компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян в межах видатків, затверджених у відповідних місцевих бюджетах на зазначені цілі, у порядку, визначеному чинним законодавством.

Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками договору обома сторонами та діє протягом п'яти років з 06.09.2013р.

За твердженнями Приватного підприємства «Луч» , протягом січня - березня 2016р. підприємство здійснювало перевезення пасажирів на маршрутах загального користування на підставі вищезазначених договорів. Сума заборгованості Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян автотранспортом складає 717209,70грн.

Приватне підприємство «Луч» звернулось до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради з претензією №16/3 від 07.11.2016р. про сплату 717209,70грн. Відповідач у відповіді №05/22-541 від 03.11.2016р. відмовив у задоволенні зазначеної претензії.

Позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №18/1 від 03.01.2018р. про сплату 717209,70грн., яка залишена без відповіді.

Предметом позову є стягнення з Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради компенсації витрат за надані послуги автоперевезень на пільговій основі за період з січня 2016р. по березень 2016р. на суму 717209,70грн.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

За приписами ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються, зокрема, Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001р. (далі - Закон).

Забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту (ст.7 Закону).

Відповідно до ч.2 ст.29 вищеназваного Закону, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Приписами ч.1 ст.31 Закону унормовано, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Частинами 1, 2 та 4 ст.37 Закону передбачено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг перевезення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 вказаного Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 3 Порядку унормовано, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з п.4 Порядку, перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до п.5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Отже, як вірно зазначив господарський суд Донецької області, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у місті ОСОБА_3 є Управління праці та соціального захисту населення Лиманської міської ради, а відшкодування витрат, понесених внаслідок перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

На підтвердження заборгованості з компенсаційних виплат вартості наданих послуг з пільгового перевезення громадян автомобільним транспортом за січень - березень 2016р. у розмірі 717209,70грн. Приватним підприємством «Луч» надані звіти Форми №51-авто «Звіти про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом» , які є додатками до актів звіряння суми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян автотранспортом та розрахунків за надані послуги та акти звіряння суми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян автотранспортом та розрахунків за надані послуги окремо за приміським сполученням та міським сполученням станом на 31.01.2016р., 28.02.2016р., 31.03.2016р. Згідно вказаних актів та розрахунків загальна сума компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян автотранспортом складає 717209,70грн. Акти звіряння підписані відповідачем без зауважень.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач наголошує на тому, що акт звірки не може використовуватися як письмова форма визнання боргу підприємства.

Такі заперечення апелянта судовою колегією не приймаються з огляду на наступне. Як вірно зазначено місцевим господарським судом, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть належати, зокрема, акти звірки взаєморозрахунків. При цьому, в даному випадку складання актів звірки передбачено Порядком, а додатками до підписаних сторонами актів звірки є звіти про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом за Формою №51-авто, які підготовлені позивачем відповідно до вимог Інструкції із складання форм державних статистичних спостережень N2-тр (річна) "Звіт про роботу автотранспорту" та N51-авто (місячна) "Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом", яка затверджена Наказом Держкомстату України від 29.09.2003р. N19.

За твердженнями скаржника, судом першої інстанції не враховано відсутність договору, на підставі якого відбувалась би компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян, укладення якого є обов'язковим в силу закону, між позивачем як перевізником та відповідачем як головним розпорядником бюджетних коштів, та відсутність фактичного надходження субвенцій з Державного бюджету.

При цьому, судова колегія вважає цілком правомірними висновки господарського суду про те, що відсутність між сторонами договору про відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям населення не свідчить про відсутність в Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради правових підстав для відшкодування Приватному підприємству «Луч» понесених ним витрат на перевезення пільгової категорії громадян, оскільки чинне законодавство України не передбачає обов'язкового укладення такого договору, а зобов'язання сторін у даній справі виникли безпосередньо із актів цивільного законодавства, що узгоджується з приписами ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), і не залежать від їх волевиявлення.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Судова колегія наголошує, що законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

З огляду на приписи ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на відсутність бюджетних коштів є безпідставними.

Оскільки наявність заборгованості в розмірі 717209,70грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не надано доказів сплати стягуваної заборгованості чи припинення відповідних зобов'язань іншим передбаченим законом способом, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості в заявленому позивачем розмірі.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Як зазначалося раніше, відзив Приватного підприємства «Луч» на апеляційну скаргу містить клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за оплату послуг адвоката у розмірі 10700,00грн. Разом з тим, з огляду на приписи ст.126, 129 ГПК України, беручи до уваги стягнуті з Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради за рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2018р. (повний текст підписано 02.05.2018р.) у справі №905/74/18 суми (заборгованість з компенсаційних виплат у розмірі 717209,70грн., судовий збір у сумі 10758,15грн.), враховуючи що відповідач є органом державної влади та, відповідно, бюджетною установою, а також те, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018р. явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а позивач не був позбавлений можливості направити в судове засідання безпосередньо свого керівника, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не знайшла підстав для задоволення відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, м.Лиман Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2018р. (повний текст підписано 02.05.2018р.) у справі №905/74/18 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2018р. (повний текст підписано 02.05.2018р.) у справі №905/74/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 17.07.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано 8 примірників: 2 - позивачу; 1- відповідачу; 1 - третій особі-1; 1 - третій особі-2; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСДО