Рішення

від 19.07.2018 по справі 445/800/16-ц

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/800/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді Сивака В.М.

з участю секретаря Захарчук Н.Я.

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивача -3 ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золочеві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКвС , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5, та за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКвС , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5, ? про відшкодування завданої шкоди внаслідок скоєння злочину,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до суду із вимогою (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа-страхування на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. в якості матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу та 70 768,00 на користь ОСОБА_1 та 85 384,00 на користь ОСОБА_2 відшкодування внаслідок втрати годувальника.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКвС на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1985384,00 грн. та 2985384,00 грн. на користь ОСОБА_2 в якості матеріальної компенсації завданої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКвС на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 985384,00 грн. в якості матеріальної компенсації завданої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКвС на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти у наступних розмірах: 132431,21 грн. - решти матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу; 1396200,00 грн. - решти компенсації витрат на поховання та спорудження спільного надмогильного пам'ятника; 50000,00 грн. - витрат на організацію та проведення концерту пам'яті; 10 800,00 грн. - витрат на послуги поминального обіду - річниці смерті за загиблими; 5353,00 грн. - вартість облаштування доріжки з бруківки до пам'ятнику загиблим; 10991,50 грн. - вартість витрат на придбання свічок та квітів на могили загиблих за два календарних роки; 3000,00 грн. - витрат на замовлення та організацію богослужінь за загиблими; 3891,71 грн. - витрат на лікування ОСОБА_1; 8050,46 грн. - витрат на лікування ОСОБА_2; 40000,00 грн. - витрати на придбання рекомендованих лікарем двох серцевих тентів потерпілій ОСОБА_2; 45000,00 - загальна вартість надгробних пам'ятників потерпілим (позивачам); 39293,99 грн. - загальна вартість витрат на встановлення охоронного обладнання та оплати послуг з охорони будинку потерпілих; 8910,00 грн. - транспортних витрат з метою забезпечення участі потерпілих у судових засіданнях.

Розмір моральної шкоди підлягає відшкодуванню відповідно до заявлених вимог ТОв Айрон ХКвС , оскільки саме даній компанії належав транспортний засіб, водій котрого визнаний винним у вчиненні даного злочину та Страхова компанія Альфа-страхування , оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована саме у цій компанії.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів. Унаслідок ДТП загинули єдині діти та онука позивачів, що завдало їм значних моральних страждань.

Автомобіль, за участі якого відбулося ДТП, визнано фізично знищеним, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок цього, визначено за результатами проведення авто-товарознавчої експертизи.

Крім цього, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесли певні матеріальні витрати, пов'язані із похованням рідних та встановленням надгробних пам'ятників, що підтверджується документально.

Відповідальність у межах страхового відшкодування повинна нести також ПАТ Страхова компанія Альфа-страхування з якою Відповідач-1 уклав Договір страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу. ПАТ СК Альфа страхування частково відшкодувало завдано шкоду, однак у розмірі меншому, ніж повинно. Тому, різниця підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивачі також, вважають, що їм належить відшкодувати шкоду, заподіяну, внаслідок втрати годувальника, яким являлися діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Внаслідок смерті годувальників, позивачі втратили можливість облаштували власні надгробні пам'ятники після своєї смерті, тому замовлення на такі здійснено ще за життя.

Підлягають стягненню також і інші витрати позивачів, які викликані смертю близьких.

Представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задоволити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ "СК" Альфа Страхування" у судове засідання не з'явилися подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідач ТзОВ "Айрон ХКВС" в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення позивачів та їх представника, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Між тим, в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992 року за №6 роз'яснено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Вироком Золочівського районного суду Львівської області від 30 серпня 2016 року у справі №445/1971/15-к встановлено, що внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху потерпілий ОСОБА_6 згідно висновку експерта №38/2015 судово-медичної експертизи від серпня 2015 року отримав тілесні ушкодження, які утворилися під час дорожньо-транспортної пригоди і стали причиною його смерті. Пасажир автомобіля TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7, згідно висновку експерта № 39/2015 судово-медичної експертизи від 03.08.2015 року отримала тілесні ушкодження, які утворилися під час дорожньо-транспортної пригоди і стали причиною її смерті. Пасажир цього автомобіля ОСОБА_12 згідно висновку експерта №40/2015 судово-медичної експертизи від 03.08.2015 року отримала тілесні ушкодження, які утворилися під час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди і стали причиною її смерті. Даним вироком суду ОСОБА_5 визнано винним вчиненні злочину та засуджено до позбавлення волі.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.7 своєї постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року за №14, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями ст. 212 ЦПК України.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Положеннями ч.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно приписів ст. 1188 ЦК України, завдана шкода при взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з наступними змінами та доповненнями, виходячи з положень статей 4, 5 ЦПК України і статей 28, 49, 50 Кримінально- процесуального кодексу України, потерпілий, тобто, особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду, має право пред'явити позов про її відшкодування у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства.

При цьому, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20.01.2016 року по справі №6-2808цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Щодо відшкодування вартості автомобіля

Автомобіль TOYOTA COROLLA, д.н.з. НОМЕР_1, 2006 року випуску, належить ОСОБА_6, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВСС064186.

10.04.2015 року між ТОВ СК Альфа страхування та ТОВ Айрон ХКВС було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі чого було видано поліс №АІ/5314290.

Згідно даного Договору ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100 000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000,00 грн. Забезпечений транспортний засіб MAN TGA 18.410, Тип С2, номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 2003. Строк дії договору один рік - до 09.04.2016 року.

Відповідно до Висновку №2956 судової автотоварознавчої експертизи по кримінальному провадженні №12015140000000285 від 26 серпня 2015 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Toyota Corolla 1,6i 5dr Terra 4AT 2006 року випуску, ідентифікаційний номер SBIKZ28E10F044505, реєстраційний номер вС5971вІ, наслідок його пошкодження у ДТП ІНФОРМАЦІЯ_4, виходячи з результатів його експертного обстеження 12.08.2015 року, визначається у розмірі ринкової вартості цього автомобіля на момент до його пошкодження у ДТП, яка становить 184561,00 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят одна гривня).

Відповідач ТОВ СК Альфа страхування самостійно здійснив часткове відшкодування завданої шкоди на користь позивачів у загальному розмірі 137 696,00 грн., з яких на користь ОСОБА_2 - 25 000,00 грн. шкоди, завданої майну (автомобілю); 14616,00 грн. - моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи; на користь ОСОБА_1 - 25 000,00 грн. шкоди, завданої майну (автомобілю); 14616,00 грн. - моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи; 43 848,00 грн. - витрат на поховання та спорудження пам'ятника; на користь ОСОБА_4 - 14616,00 грн. моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи.

На підтвердження здійснення відшкодування ПАТ СК Альфа страхування у зазначених розмірах долучено копії Квитанцій банку (а.с.10, 11, 12).

Однак, відповідач ПАТ СК Альфа страхування не в повному обсязі здійснив страхове відшкодування, яке підлягало виплаті на користь позивачів, згідно законодавства та Договору обов'язкового страхування, укладеного між відповідачами.

19 липня 2018 року судом було затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ПАТ СК Альфа страхування . Провадження в частині позовних вимог до ПАТ СК Альфа страхування закрито.

Щодо відшкодування вартості на поховання

Частиною 1 ст. 1201 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Згідно ст. 2 Закону України Про поховання та похоронну справу поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Згідно доданих до матеріалів справи товарних чеків, рахунків, накладних сума витрат на поховання становить 62 360,00 грн (а.с. 51,52, 53).

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва №1 Будівництво арт-об'єкту Надмогильна скульптура Ангел в с.Муроване Пустомитівського району Львівської області вартість відповідних робіт становить 85409 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди

Як вбачається із Свідоцтва про народження НОМЕР_5 ОСОБА_4 являється батьком малолітньої ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно Свідоцтва про смерть, виданого 03 липня 2015 року НОМЕР_6, ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 7 (сім) років.

Судом також встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 в.Я. ,ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3 були дітьми позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а ОСОБА_12 - онучкою (а.с. 6,11, 12).

ІНФОРМАЦІЯ_4 настала смерть ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12., що підтверджується Свідоцтвами про смерть (а.с.14, 15,16).

Як вбачається із Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, транспортний засіб з р.н. НОМЕР_2 , 2003 року випуску, який став причиною ДТП, належить ТОВ Айрон ХКВС .

Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

У пункті 5 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року зазначено, що відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Як регламентовано ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно п. 4 ч. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки № 4 від 01.03.2013 року розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно вищевказаного, за встановлених обставин справи, слід прийти до висновку, що смерть потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - наїзду автомобільного составу у складі тягача Ман р.н. НОМЕР_3 з бортовим причепом Шмітц р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_5, який належав на праві власності ТОВ Айрон ХКВС , а отже, суд вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню ТОВ Айрон ХКВС , який є власником джерела підвищеної небезпеки.

Як передбачено ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз'яснень, що викладені у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Як регламентовано п. 9 зазначеної вище постанови розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуючи стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від: характеру моральних страждань, виду психічних страждань у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; істотності вимушених змін у житті потерпілих, які можуть бути частково відновлені.

При цьому, згідно методичних рекомендацій Про відшкодування моральної шкоди , наданих Міністерством юстиції України листом від 13.05.2004 року за №35-13/797, моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п.6 ст.3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

В силу вимог ч.3 ст.10, ч.1 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наведеного вище, беручи до уваги те, що у зв'язку зі смертю рідних дітей, єдиної онучки, а також дружини та єдиної малолітньої дитини позивачі перенесли значні моральні страждання, і до сьогодні душевний біль через втрату найближчих людей у них не пройшов, внаслідок сильного потрясіння погіршився стан здоров`я, враховуючи характер і глибину фізичних та моральних страждань, яких вони зазнали, суд вважає, що завдана їм моральна шкода, яка підлягає задоволенню у частковому розмірі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКвС (код ЄДРПОУ 34986883, місцезнаходження: 81136, Львівська обл,. Пустомитівський р-н, с.Кротошин, вул. Кн.Ольги 50-а) на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1500000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч грн., 00 коп.) гривень у якості матеріальної компенсації завданої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКвС (код ЄДРПОУ 34986883, місцезнаходження: 81136, Львівська обл,. Пустомитівський р-н, с.Кротошин, вул. Кн.Ольги 50-а) на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1500000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч грн., 00 коп.) гривень в якості матеріальної компенсації завданої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКвС (код ЄДРПОУ 34986883, місцезнаходження: 81136, Львівська обл,. Пустомитівський р-н, с.Кротошин, вул. Кн.Ольги 50-а) на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 750000,00 (сімсот п'ятдеся тисяч грн., 00 коп.) гривень в якості матеріальної компенсації завданої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКвС (код ЄДРПОУ 34986883, місцезнаходження: 81136, Львівська обл,. Пустомитівський р-н, с.Кротошин, вул. Кн.Ольги 50-а) на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 173992,21 (сто сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві грн. 21 коп.) гривень, з яких 132431,21 ( сто тридцять дві тисячі чотириста тридцять одна грн. 21 коп.) гривень матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу; 41561,00 (сорок одна тисяча п'ятсот шістдесят одна грн., 00 коп.) гривень витрат на поховання та спорудження спільного надмогильного пам'ятника.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Золочівський районний суд Львівської області. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя В. М. Сивак