Постанова

від 17.07.2018 по справі 400/232/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2018 року м. Кропивницький

Справа № 400/232/18

провадження № 22-ц/781/1275/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Авраменко Т.М., Мурашка С.І.,

за участю секретаря Гончар В.В.

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - адвокат ОСОБА_2,

відповідачі - ОСОБА_3, Фермерське господарство Злагода НС ,

представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4,діє на підставі ордера,

представник відповідача ФГ Злагода НС - адвокат Лінчевський Денис Юрійович, діє на підставі ордера,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2018 року у складі судді Жушмана О.М. у справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Фермерського господарства Злагода НС про визнання договору оренди землі недійсним, застосування його недійсності та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 та Фермерського господарства Злагода НС про визнання договору оренди землі недійсним, застосування його недійсності та стягнення коштів.

Зазначала, що вона відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом є власницею земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,70 гектарів, що розташована за межами населеного пункту Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області. З метою передачі, належної їй земельної ділянки в оренду 05 грудня 2014 року вона видала нотаріально посвідчену довіреність № 1728, якою уповноважила ОСОБА_3, бути її представником з питань пов'язаних з управлінням земельною ділянкою. У жовтні 2017 року їй стало відомо, що 09 лютого 2015 року зареєстровано право оренди належної їй земельної ділянки на підставі договору оренди землі б/н, від 03 лютого 2015 року, укладеного між нею та з Фермерським господарством Злагода НС .

На час укладення договору оренди, керівником ФГ Злагода НС була дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_6, що на її думку свідчить про наявність умисного зговору між представником сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди. Керуючись довіреністю від 05 грудня 2014 року за заявою від 25 квітня 2017 року у власних інтересах ОСОБА_3 отримав від фермерського господарства Злагода НС наперед одноразово орендну плату за землю в сумі 35 719, 94 грн.. Він вчинив правочин всупереч її інтересам, як довірителя та своїми діями спричинив їй несприятливі наслідки, а саме виникнення заборгованості перед фермерським господарством у розмірі 29767,00 грн. на момент звернення до суду. Просила суд визнати недійсним договір оренди землі за № б/н від 03 лютого 2015 року,укладений між ОСОБА_1 та ФГ Злагода НС , зареєстрований Державним реєстратором реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області 09 лютого 2015 року; скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 лютого 2015 року та стягнути з ОСОБА_3 на її користь кошти у сумі 35 719, 94 грн, отриманих від ФГ Злагода НС , як орендну плату за 2017-2022 роки (а.с. 1-4).

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено. Суд зазначив, що позивач своє волевиявлення на укладення спірного договору оренди землі виявила шляхом надання нотаріально посвідченої довіреності, якою уповноважила ОСОБА_3, в тому числі укладати (за ціну та на умовах на власний розсуд) договори оренди належних їй земельних ділянок, а також підтвердила своє волевиявлення на укладення договору оренди землі і в судовому засіданні (а.с. 80-82).

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції неповно з?ясував обставини справи та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи (а.с. 86-88)

Апеляційне провадження відкрито 19 червня 2018 року та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи на 17 липня 2018 року (а.с. 94-95,113).

Представник ФГ Злагода НС у відзиві на апеляційну скаргу просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін. Зазначав, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 укладати договори оренди землі від її імені на власний розсуд. Отримала орендну плату наперед в сумі 91 200 грн. за дві земельні ділянки, що підтвердила розпискою. Отримання ОСОБА_3 орендної плати від ФГ в сумі 35719, 94 грн. здійснено на підставі чинної на той час довіреності, подальше розпорядження отриманими коштами знаходиться поза межами впливу ФГ і не створюєь жодних юридичних наслідків для ФГ Злагода НС . Посилання позивача на те, що її представник вчинив правочин всупереч її інтересам та бажав настання негативних наслідків, виникнення заборгованості перед фермерським господарством не ґрунтується на обставинах справи. ОСОБА_3 за довіреністю та на законних підставах вчинив правочин в інтересах позивача, уклавши договір оренди у відповідності до наданих йому повноважень, тому підстави визнання недійсним вказаного правочину відсутні. Факт скасування ОСОБА_1 довіреності свідчить лише про те, що з 2023 року позивач сама буде отримувати орендну плату, адже договір оренди продовжує діяти на передбачений у ньому строк (а.с. 102-104).

Відповідач ОСОБА_3 відзив на скаргу не надав.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 та представник ФГ Злагода-НС адвокат Лінчевський Д.Ю. заперечили проти доводів апеляційної скарги і просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, її представника, представників відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачці на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 5,70 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за межами населеного пункту Новостародубської сільської ради, Петрівського району, Кіровоградської області.

05 грудня 2014 року ОСОБА_1 видала нотаріально посвідчену довіреність № 1728 ОСОБА_3, якою уповноважила його бути її представником з усіма необхідними повноваженнями в будь-яких органах, установах чи організаціях, незалежно від форми власності чи підпорядкування, з питань пов'язаних з управлінням належними їй на праві приватної власності земельними ділянками, в тому числі і земельною ділянкою за кадастровим номером НОМЕР_1. Для цього надано ОСОБА_3 право здійснювати нагляд за належними їй земельними ділянками; мати вільний доступ до ділянки; при настанні сезону - вживати заходів до обробки землі; вносити необхідні платежі, які стосуватимуться реалізації її права власності на земельну ділянку; представляти її інтереси в будь-яких установах чи підприємствах незалежно від форми їх власності та підпорядкування (в тому числі в землевпорядних організаціях, в органах нотаріату та ін.). Подавати та підписувати заяви, договори оренди, одержувати будь-які документи в разі виникнення такої потреби; отримувати дублікати правовстановлюючих документів в разі їх втрати, розписуватися за неї, сплачувати належні з неї платежі, включаючи державне мито (плату), одержувати належні їй гроші у разі здачі її в оренду, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов'язані з цією довіреністю. Довіреність видана строком на тридцять років (а.с.19).

03 лютого 2015 року на підставі вказаної нотаріально посвідченої довіреності укладено договір оренди землі між ОСОБА_1. та ФГ Злагода НС строком на сорок дев?ять років (а.с.11-12).

Договором визначено щорічну орендну плату на рівні 4% від нормативної грошової оцінки, що становить 6163,36 грн., яка вноситься у грошовій формі - шляхом видачі готівкових коштів в касі орендаря, або у натуральній та відробітковій формі, орендарем за заявою орендодавця. Пунктом 10 вказаного договору передбачено врахування індексації при обчисленні розміру орендної плати. Право оренди відповідно до вказаного договору зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ФГ Злагода НС 09 лютого 2015 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру (а.с.9).

Розпискою від 05 грудня 2014 року підтверджується, що ОСОБА_1 в присутності свідків отримала від ОСОБА_3 наперед 91200 грн. орендної плати за дві земельні ділянки НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.с.16).

Факт власноручного написання розписки та отримання орендної плати наперед позивач не заперечувала, та підтвердила як в суді першої інстанції так і в судовому засіданні апеляційної інстанції.

25 квітня 2017 року ОСОБА_3, як представник ОСОБА_1 звернувся з заявою до голови ФГ Злагода НС про виплату наперед одноразово орендної плати за земельний пай, що належить ОСОБА_1, у якій просив розрахунок орендної плати за 2017-2022 роки провести станом на 01 січня 2017 року з урахуванням коефіцієнту індексації відповідно до грошової оцінки на 2017 рік та видати з каси господарства (а.с.22).

На підставі вказаної заяви, довіреності від 05 грудня 2014 р. № 1728, відповідно до видаткового касового ордера від 04 травня 2017 року, фермерським господарством було видано ОСОБА_3 35719,94 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять) гривень в рахунок орендної плати (а.с.23).

20 жовтня 2017 року за заявою ОСОБА_1 дію довіреності посвідченої 05 грудня 2014 року нотаріусом за реєстровим № 1728, припинено (а.с.20).

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання договору оренди землі недійсним позивач посилалась на те, що цей правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості та на шкоду її правам і інтересам.

Згідно ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення,в якому сторона (представник) зобов?язана або має право вчинити правочин від імені сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору,закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства /(ч.2 ст.237 ЦК).

Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (ч.1 ст.224 ЦК України).

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами (ч.3 ст.244 ЦК).

Відповідно до частин 1, 3 ст.238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

У ч.1 ст.232 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

За змістом ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз'яснено, що для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Тобто, для визнання недійсним правочину, вчиненого в результаті зловмисної домовленості, необхідно встановити факт зловмисної домовленості представника з іншою особою (свідоме вчинення правочину всупереч інтересам довірителя), наявність збитків та причинний зв'язок між зловмисною домовленістю та завданими збитками.

Зміст оспорюваного договору оренди землі свідчить, що його укладено від імені ОСОБА_1 з ФГ Злагода-НС , в особі голови ОСОБА_6.

Стороною договору - орендарем є ФГ Злагода-НС , як юридична особа, а не ОСОБА_6.

Суд установив, що довіреністю від 04 грудня 2014 року позивач уповноважила свого представника ОСОБА_3, зокрема, підписувати договори оренди, одержувати належні їй гроші у разі здачі землі в оренду. При цьому будь-які застереження, обмеження повноважень представника щодо укладення договору з ФГ Злагода НС", щодо розміру орендної плати, строку договору, довіреністю не передбачено.

В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 пояснила, що підставою для звернення з позовом стала та обставина, що вона отримала з податкового органу повідомлення, про отримання нею доходу від ФГ Злагода НС в сумі 117 000 грн., через це вона втратила можливість отримувати субсидію, а вона хворіє та потребує коштів на лікування. Вважає, що внаслідок дій ОСОБА_3 та ФГ, їй фактично виплатили орендну плату у меншому розмірі, ніж передбачено умовами договору.

Як пояснив представник відповідача ФГ, відомості до податкового органу подані господарством з урахуванням як виплаченої позивачці наперед орендної плати, так і податків, які сплачує за неї господарство. Уточнив, що позивач отримала орендну плату за період з 2017 по 2022 рік включно, у звязку із скасуванням довіреності на імя ОСОБА_3, з 2023 року вона буде отримувати орендну плату самостійно.

Відповідно до вимог ст.12, 81 ЦПК України позивачем не надано доказів на підтвердження факту зловмисної домовленості її представника ОСОБА_3 з Фермерським господарством щодо укладення договору оренди землі, факт вчинення правочину всупереч її інтересам та завдання внаслідок цього збитків.

За таких обставин, суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_3 діяв в межах, наданих йому довіреністю повноважень, за відсутності порушень зі сторони представника прав та охоронюваних законом інтересів позивача, дійшов обгрунтованого висновку, що правових підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним, а у зв?язку із цим - і підстав для задоволення решти позовних вимог, немає.

В обгрунтуваання позову позивач посилалась на те, що внаслідок дій ОСОБА_3 та фермерського господарства, їй виплачена орендна плата у розмірі меншому, ніж передбачено договором оренди землі.

Проте частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання вимог закону в момент вчинення правочину. Порушення умов договору може бути підставою для його розірвання, а не визнання недійсним (стаття 651 ЦК України).

Позивач, яка вважає, що відповідачем неналежно виконуються умови договору оренди землі, не позбавлена права порушувати питання перед орендарем про перерахунок розміру орендної плати у зв?язку з підвищенням розміру грошової оцінки землі, з урахуванням індексації.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, висновок суду щодо недоведеності позовних вимог є правильним та обгрунтованим.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись п.1 ч.1ст. 374, ст.375, 381-383 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 липня 2018 року.

Головуюча суддя Л.В. Суровицька

Судді Т.М.Авраменко

С.І.Мурашко