37/220
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 37/220
31.05.07
За позовомВідкритого акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт"
ДоПриватного підприємства "Фрозен Опт"
Простягнення 3206,22 грн.
Суддя Кондратова І.Д.
Представники сторін:
Від позивача Тереня Л.Л. –представник за довіреністю № б/н від 16.05.2007 року;
Від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" до Приватного підприємства "Фрозен Опт" про стягнення 63524,77 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2007 р. порушено провадження у справі № 37/220, розгляд справи було призначено на 17.05.2007 року о 11-00.
Представник відповідача 17.05.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/220 від 16.04.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/220 від 16.04.2007 р. виконав частково, а саме: не надав суду довідку про знаходження відповідача в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача 31.05.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/220 від 16.04.2007 р. Про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 117 від 31.01.2005 року в розмірі 52679,89 грн., пені 7691,28 грн., а також 30 % річних від простроченої суми в розмірі 3153,60 грн.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Приватного підприємства "Фрозен Опт" до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
31 січня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" (Постачальник), в особі голови правління Костюка Ю.А., який діє на підставі статуту та Приватним підприємством "Фрозен Опт" (Покупець) в особі директора Стовікова І.О., який діє на підставі статуту було укладено договір поставки № 1175 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуванням і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію Товару (п. 1.1 Договору).
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
На підставі товарно – транспортних накладних № вв-0000045 від 03.01.2007 року, № ВВ –0000141 від 04.01.2007 року, № ВВ -000274 від 05.01.2007 року, № ВВ –0000563 від 09.01.2007 року, № ВВ -0000716 від 11.01.2007 року та актів прийому передачі продукції до ТТН № ВВ-0000045 від 03.01.2007 року, ТТН № ВВ-0000274 від 05.01.2007 року, ТТН № ВВ-0000563 від 09.01.2007 року, ТТН № ВВ-0000716 від 11.01.2007 року, копії яких долучені до матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" поставило Приватному підприємству "Фрозен Опт" товар на загальну суму 52679,89 грн., проте за твердженням позивача, що не заперечує та не спростовує відповідач, Приватне підприємство "Фрозен Опт" за поставлений товар не розрахувалось.
Згідно п. 2.3 Договору Покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок Постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 3-х календарних днів з моменту поставки.
Таким чином, позивачем було виконано вимоги договору в повному обсязі, а відповідач, в порушення вимог договору, за поставлений товар не розрахувався, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 52679,89 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.
Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки відповідач борг за отриманий товар позивачу не сплатив, у строк встановлений договором, позов Відкритого акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 52679,89 грн. з Приватного підприємства "Фрозен Опт" обґрунтований та підлягає задоволенню.
Крім того, статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.3 Договору покупець, який прострочив оплату за цим договором сплачує пеню в розмір 0,2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідач припустився прострочення платежу, тому на підставі вимог п. 7.3. договору позивач просить стягнути з відповідача –Приватного підприємства "Фрозен Опт" пеню в розмірі 7621,28 грн.
Але суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Проте, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки розмір пені обмежується законом, а в договорі сторони встановили пеню у розмірі 0,2 % заборгованості за кожний день прострочення, яка більша ніж та, що передбачена Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд дійшов висновку про стягнення пені з відповідача у розмірі 1840,19 грн. за обґрунтованим розрахунком суду.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 30 % річних з простроченої суми в розмірі 3153,60 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Чинне законодавство не містить обмежень щодо даного виду відповідальності.
Відповідно до пункту 7.4 Договору сторони погодили, що Покупець, який прострочив оплату за цим договором повинен сплатити 30 % річних з простроченої суми.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3153,60 грн. –30 % річних з простроченої суми, які нараховані позивачем за прострочення виконання зобов'язання, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, —
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Фрозен Опт" (03151, м. Київ, Солом'янський район, проспект Повітрофлотський, 66, код ЄДРПОУ 32420239) на користь Відкритого акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (08800, Київська обл., м. Миронівна, вул. Елеваторна,1, код ЄДРПОУ 25412361) 52679 (п'ятдесят дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 89 коп. –основного боргу, 1840 (одна тисяча вісімсот сорок тисяч) грн. 19 коп. - пені, 3153 (три тисячі сто п'ятдесят три) грн. 60 коп. - 30 % річних від простроченої суми, 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 74 коп. –державного мита та 107 (сто сім) грн. 13 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя І.Д. Кондратова
Дата підписання
рішення 21.06.2007 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 754097 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні