ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2018 року Справа № 804/4062/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВрони О. В., за участі: секретаря судового засідання Максименко Е.М., представника позивача представників відповідача ОСОБА_3, Петрушевської І.О., Хороленко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_6 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування припису та розпорядження, -
ВСТАНОВИВ:
Арбітражний керуючий ОСОБА_6 (далі по тексту - позивач, арбітражний керуючий ОСОБА_6) звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ГТУЮ у Дніпропетровській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження про усунення порушень №28-Р від 25.05.2017 року, винесене Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України на підставі акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6 № 37-А від 24.05.2017р.
- визнати протиправним та скасувати припис про недопущення повторних порушень №29-П від 25.05.2017 року, винесений Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6 За результатами перевірки, комісією було складено довідку №37-Д від 15 травня 2017 року про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6, яка 15.05.2017 року була надана позивачу. 24 травня 2017 року відповідачем за результатами перевірки складено акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6 №37-А, на підставі, якого винесено розпорядження про усунення порушень від 25 травня 2017 року №28-Р та припис про недопущення повторних порушень від 25 травня 2017 року №29-П. Крім того, позивач зазначив, що висновки комісії, наведені в акті перевірки та з подальшим відображення у розпорядженні та приписі, суперечать нормам чинного законодавства та обставинам справи, не містять правового обґрунтування, є помилковими та ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючих і довільному трактуванні норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Позивач вважає, що розпорядження від 25 травня 2017 року №28-Р та припис від 25 травня 2017 року №29-П винесено з порушенням норм чинного законодавства, на підставі неправомірних дій та висновків комісії, що порушують права та законні інтереси арбітражного керуючого ОСОБА_6
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову, посилаючись на доводи викладені у відзиві на позов та запереченнях, в яких зазначено, що оскаржувані розпорядження про усунення порушень від 25 травня 2017 року №28-Р та припис про недопущення повторних порушень від 25 травня 2017 року №29-П прийняті у відповідності до норм чинного законодавства. Таким чином, просили відмовити у задоволенні позову.
Позивачем надано відповідь на відзив у якому зазначено, що відзив не містить жодних доказів та доводів які свідчать про порушення арбітражним керуючим норм чинного законодавства. Відзив по суті є переписуванням акту перевірки висновки якого повною мірою спростовуються доводами адміністративного позову та доказами правомірності діяльності арбітражного керуючого які надані суду.
З 15.12.2017 року діє нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 10 Розділу VII "Перехідні положення" якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 03 по 15 травня 2017 року на підставі плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на II квартал 2017 року, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2017 № 1018/7 проведено планову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6 та складено довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого від 15 травня 2017 року № 37-Д.
Предметом перевірки було дослідження відповідності діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6 вимогам, визначеним Законом України від 14 травня 1992 року 2344-ХІІ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , із змінами та доповненнями, дотримання ним вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство.
За результатами планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6, згідно з актом перевірки від 24 травня 2017 №37-А, проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровської області, було винесено розпорядження про усунення порушень від 25 травня 2017 року № 28-Р, у якому зазначено виявлені порушення вимог:
- абз. 6, 7 ч.3 ст.22 та ч.3 ст.98 Закону про банкрутство у частині не проведення розпорядником майна ТОВ "Амстор" аналізу фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника ТОВ "Амстор" та його становища на ринках, та не виявлення розпорядником майна (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ "Амстор";
- абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не вжиття ліквідатором з дня його призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ "Автотранс Україна";
- абз. 4 ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не проведення з дня свого призначення інвентаризації та оцінки корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест";
- абз.7 ч.2 ст.41 Закону про банкрутство у частині не формування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна", а саме, виключення з ліквідаційної маси корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест" та дебіторської заборгованості в сумі 52 352,44 грн.;
- абз. 8 ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не вжиття заходів стосовно пред'явлення ліквідатором з дня свого призначення вимог до третіх осіб щодо повернення сум дебіторської заборгованості ТОВ "Автотранс Україна";
- абз. 14 ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не передання в установленому порядку на зберігання документів ТОВ "Автотранс Україна", які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;
- ч.8 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не здійснення виплати кредиторам ТОВ "Автотранс Україна" у порядку черговості, визначеному законом.
Вирішено у термін до 01 липня 2017 року усунути вищезазначені порушення шляхом:
- проведення розпорядником майна аналізу фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника ТОВ "Амстор" та його становища на ринках та не виявлення розпорядником майна (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ "Амстор";
- вжиття ліквідатором з дня його призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ "Автотранс Україна";
- проведення ліквідатором інвентаризації та оцінки корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест";
- формування ліквідаційної маси, а саме, включення до ліквідаційної маси корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест" та дебіторської заборгованості в сумі 52 352,44 грн.;
- вжиття заходів стосовно пред'явлення ліквідатором з дня свого призначення вимог до третіх осіб щодо повернення сум дебіторської заборгованості ТОВ "Автотранс Україна";
- передачі в установленому порядку на зберігання документів ТОВ "Автотранс Україна", які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;
- здійснення виплати кредиторам ТОВ "Автотранс Україна" коштів, отриманих від продажу майна у порядку черговості, визначеному Законом.
Також, за результатами планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6, згідно з актом перевірки від 24 травня 2017 №37-А, проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровської області, було винесено припис про недопущення повторних порушень від 25 травня 2017 року № 29П, у якому зазначено виявлені порушення вимог:
- ст.4-5 ГПК України та абз.10 ч.3 ст.22 Закону про банкрутство в частині надання господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника за період з 01.04.2017р. по 30.04.2017 р.;
- абз. 2 ч.4 ст. 42 Закону про банкрутство у частині продажу майна ТОВ "Автотранс Україна", що є предметом забезпечення, без згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Не погодившись із вказаними розпорядженням та приписом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII) визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією або ліквідаторів) регулюється Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. № 1284/5, зареєстрованим Міністерством юстиції України 03.07.2013 р. за № 1113/23645 (далі - Порядок № 1284/5).
Пунктом 1.3 розділу І Порядку № 1284/5 визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.
Відповідно до п.п.2.1-2.4 розділу ІІ Порядку № 1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці. Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень. Строк проведення перевірки не може перевищувати для: планової - восьми робочих днів; позапланової - трьох робочих днів.
Згідно з п. 2.5 розділу ІІ Порядку № 1284/5 планова перевірка діяльності арбітражного керуючого здійснюється не частіше одного разу на два роки за період з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором у справі про банкрутство, а у разі проведення попередньої планової перевірки - з дати початку її проведення.
Відповідно до п.2.7 розділу ІІ Порядку № 1284/5 орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.
Для проведення перевірки орган контролю надає доручення на проведення перевірки (додаток 1), в якому зазначаються: підстава для проведення перевірки; вид перевірки; склад комісії з перевірки (далі - комісія); арбітражний керуючий, щодо якого буде здійснюватися захід; місце проведення перевірки з урахуванням вимог пункту 3.1 розділу III цього Порядку; предмет перевірки; строки проведення перевірки. Доручення на проведення перевірки підписується керівником структурного підрозділу Мін'юсту, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ Мін'юсту), або керівником територіального органу з питань банкрутства (п.2.8 розділу ІІ Порядку № 1284/5).
Згідно з п.п. 2.9, 2.10 розділу ІІ Порядку № 1284/5 для проведення перевірки органом контролю створюється комісія у складі від однієї до трьох осіб. До складу комісії включаються виключно представники органу контролю. До роботи комісії можуть залучатися найбільш досвідчені і висококваліфіковані арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори).
Пунктом 2.13 розділу ІІ Порядку № 1284/5 визначено, що на підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки (додаток 3) та повідомлення про проведення перевірки (додаток 4), які підписуються керівником структурного підрозділу Мін'юсту або структурного підрозділу територіального органу з питань банкрутства, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства.
Повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності (п.2.15 розділу ІІ Порядку № 1284/5).
Згідно з пп. 2.15.1 п. 2.15 розділу ІІ Порядку № 1284/5 у повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце проведення перевірки перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, місце та спосіб їх надання.
Відповідно до п.5.1 розділу V Порядку № 1284/5 в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку (додаток 7) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю.
Приписами п.п.6.1-6.3, 6.7 розділу VІ Порядку № 1284/5 встановлено, що арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії. Орган контролю зобов'язаний протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим заперечень щодо Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення. Комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) (далі - акт перевірки) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки. Акт перевірки складається у двох примірниках, один з яких надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю.
Згідно п.6.9 розділу VІ Порядку № 1284/5 у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 9) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 10) (далі - розпорядження). Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис. Припис або розпорядження виноситься органом контролю на підставі акта перевірки не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання акта перевірки та надається арбітражному керуючому особисто або надсилається йому рекомендованим листом та електронною поштою.
Відповідно до п.6.12 розділу VІ Порядку № 1284/5 у приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним.
Позивач не оскаржує підстави та порядок проведення позапланової перевірки, однак не погоджується з відображеними у приписі та розпорядженні порушеннями.
Щодо висновків, викладених в акті перевірки, результатом чого стало винесення припису №29П від 25.05.2017р. про недопущення повторних порушень.
Так, щодо висновків відповідача про порушення ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України та абз.10 ч.3 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині надання господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника за період з 01.04.2017р. по 30.04.2017р., суд зазначає наступне.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 р. у справі №904/9795/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" відповідно до абз.10 ч.3 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язано арбітражного керуючого не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 15.11.2017 р. розпорядником майна ТОВ "Амстор" щомісяця, з моменту свого призначення, надавалися суду звіти про свою діяльність, в розділі II кожного з яких відображено відомості про фінансове становище боржника. Такі звіти і докази їх надання були надані до перевірки, про що не заперечується відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскільки перше та друге травня є святковими днями, то звіт арбітражного керуючого - розпорядника майна ТОВ "Амстор" про свою діяльність за період з 01.04.2017р. по 30.04.2017р. складено та подано до господарського суду Дніпропетровської області 03.05.2017р.
Таким чином, арбітражним керуючим дотримано вимоги ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України та абз.10 ч.3 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині надання господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника за квітень 2017р.
На підтвердження наведеного комісії з перевірки було надано копію звіту арбітражного керуючого - розпорядника майна ТОВ "Амстор" за період з 01.04.2017р. по 30.04.2017р. станом на 03.05.2017р. із копією клопотання №11/99 від 03.05.2017р. про його долучення до матеріалів справи та відміткою господарського суду про його отримання 03.05.2017р.
Відповідно до п.6.6.2 розділу VІ Порядку № 1284/5 в описовій частині акта перевірки містяться інформація про виявлені під час перевірки порушення, які наводяться відповідно до резолютивної частини Довідки, оцінка пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, та усунення арбітражним керуючим зазначених у Довідці порушень. У разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов'язано надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу, описова частина акта перевірки повинна містити інформацію з Висновку.
Однак, всупереч 6.6.2 вищевказаного Порядку описова частина акта перевірки не містить оцінки пояснень, зауважень та заперечень арбітражного керуючого з цього питання. Мотиви відхилення пояснень та наданих доказів арбітражного керуючого - не наведено. Навпаки комісією вказано про відсутність такого звіту арбітражного керуючого.
Висновок комісії з перевірки про ненадання звіту за квітень місяць, на підставі якого винесено припис у цій частині, не відповідає дійсності та спростовуються документами, що були надані до Перевірки.
Щодо висновків відповідача про порушення абз. 2 ч.4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині продажу майна ТОВ "Автотранс Україна", що є предметом забезпечення, без згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Так, положенням ст. 42 зазначеного Закону законодавець визначив порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого, така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя). Згода дається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника (зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута в цілому).
Повторне отримання згоди на продаж забезпеченого майна лотами-законом не передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ "ПриватБанк", як заставодержателем, надано згоду на продаж майна ТОВ "Автотранс Україна", що є предметом забезпечення, у порядку, передбаченому Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Лист ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про погодження продажу заставного майна ТОВ "Автотранс Україна" від 11.07.2016р. №Е.35.0.0.0/4-132373).
В передбаченому ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку 02.03.2017р. частина забезпеченого майна ТОВ "Автотранс Україна" була реалізована за наявності відповідної згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує.
Таким чином, ліквідатором ТОВ "Автотранс Україна" ОСОБА_6 дотримано умови Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує.
Крім того, всі дії арбітражного керуючого, пов'язані з продажем майна ТОВ "Автотранс Україна", погоджені комітетом кредиторів ТОВ "Автотранс Україна". Зокрема, рішенням комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна", головою якого є ПАТ КБ "Приватбанк"- забезпечений кредитор) погоджено склад майна банкрута, яке підлягає продажу частинами (лотами) та його початкову вартість на аукціоні. Відповідне рішення оформлено протоколом комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" №12-1 від 16.09.2016р.
Зазначене підтверджується наступними документами, котрі також були надані комісії при проведенні перевірки, а саме:
- листом ПАТ КБ "ПриватБанк" про погодження продажу заставного майна ТОВ "Автотранс Україна" від 11.07.2016р. №Е.35.0.0.0/4-132373.
- протоколом комітету кредиторів №12-1 від 16.09.2016р.
Твердження Комісії з перевірки про необхідність отримання повторної згоди забезпеченого кредитора на продаж майна лотами суперечить нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та є результатом довільного трактування вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" комісією з перевірки, що не допускається в силу абз.2 п.п.6.6.3 Порядку № 1284/5, відповідно до якого у разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються..
Таким чином припис про недопущення в подальшому аналогічних порушень від 25 травня 2017 року № 29П є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо висновків, викладених в акті перевірки, результатом чого стало винесення розпорядження №28-Р від 25 травня 2017 року про усунення порушень.
Так, щодо висновків відповідача про порушення абз. 6, 7 ч.3 ст.22 та ч.3 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині не проведення розпорядником майна ТОВ "Амстор" аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника ТОВ "Амстор" та його становища на ринках та не виявлення розпорядником майна (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ "Амстор", суд зазначає наступне.
Згідно з абзацами 6, 7 ч.3 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний:
- аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
- виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
Так, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016р. у справі №904/9795/16, зокрема, зобов'язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках.
Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016р., від 07.03.2017р. та від 10.05.2017р. у справі №904/9795/16 строк процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника майна боржника продовжувались, і строк процедури розпорядження майном ТОВ "Амстор" встановлено до 10.07.2017р.
На час проведення перевірки та складання розпорядження процедура розпорядження майном ТОВ "Амстор" тривала, отже арбітражним керуючим не було порушено та неможливо порушити недотримання строку для складання та надання господарському суду аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках, який ще не настав.
Таким чином, в діях арбітражного керуючого відсутні порушення абз. 6, 7 ч.3 ст.22 та ч.3 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Щодо висновків відповідача про порушення абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині не вжиття ліквідатором з дня свого призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ "Автотранс Україна", суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження.
Водночас, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить встановленого та конкретного переліку заходів, які мають бути вжиті ліквідатором для захисту майна боржника, відтак право на обрання того чи іншого способу здійснення цього повноваження є прерогативою виключно арбітражного керуючого. Ліквідатор на власний розсуд, враховуючи співрозмірність заходів та кінцевої мети, з урахуванням обставин конкретної справи, в межах своїх прав та обов'язків, вчиняє необхідні та достатні заходи для збереження майна банкрута.
За таких обставин, порушення абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може мати місце виключно за наявності фактів, які свідчать про незбереження майна банкрута (втрату, знищення, пошкодження тощо).
Однак, в акті перевірки зазначено, що до перевірки арбітражним керуючим ОСОБА_6 не надано будь-яких документів, які б підтверджували вжиття арбітражним керуючим заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ "Автотранс Україна", чим порушено вимоги абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині не вжиття ліквідатором з дня його призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ "Автотранс Україна".
Такі твердження відповідача суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наступним:
- згідно проведеної ліквідатором інвентаризації майна ТОВ "Автотранс Україна", зокрема інвентаризаційного опису №3 від 11.03.2017р., ліквідатором фактично виявлено 39 одиниць рухомого майна на загальну суму 123 321, 45грн. Фактично виявлене рухоме майно знаходиться на території ВАТ "Південдизельмаш" (ЄДРПОУ: 00210986, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Леніна, 1а) серед мереж водопостачання, кабелів, каналізації та іншого майна, та використовуються для забезпечення безперебійного надання комунальних послуг (з водопостачання та водовідведення) по території зазначеного підприємства, а також споживачам мікрорайону "Ахрамеївка" м. Токмак. Зазначене майно є низьколіквідним, розмішено по всій території заводу, яка сягає 54 га, яка огороджена парканом та обладнана пунктом пропуску (що унеможливлює допуск сторонніх осіб до майна). Здебільшого майно не підлягає транспортуванню (розміщено під землею або є невід'ємною частиною загального водопроводу). За таких обставин укладання договору про охорону майна ТОВ "Автотранс Україна" в м. Токмак є неможливим та недоцільним.
- 21.03.2016р. ліквідатор прийняв до свого відома зазначене майно, про що з директором підписано акт прийому передачі ТМЦ №10.
- 24.05.2016р. фактично виявлене рухоме майно було передано до комунальної власності територіальної громади м. Токмака Запорізької області (39 об'єктів рухомого майна балансовою вартістю 123 312,45грн.).
- майно передано в задовільному стані. Територіальна громада м. Токмак, кредитори банкрута та будь-які інші особи не мають зауважень до ліквідатора стосовно збереження майна ТОВ "Автотранс Україна".
Таким чином, в діях арбітражного керуючого відсутні порушення абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство.
Наведені вище обставини підтверджуються наступними документами:
- інвентаризаційний опис "Товарно-матеріальних цінностей" №3 від 11.03.2016р. з додатком;
- акт приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м.Токмак рухомого майна ТОВ "Автотранс Україна" від 25.05.2016р.;
- акт приймання передачі ТМЦ №10 від 21.03.2016р., які були також надані комісії при проведенні перевірки.
Акт перевірки не містить доказів, що спростовують доводи позивача, або свідчать про не забезпечення арбітражним керуючи збереження майна ТОВ "Автотранс Україна".
Порушення зазначене в оскаржуваному розпорядженні є не конкретизованим. Так, розпорядження не містить інформації: яке саме майно ТОВ "Автотранс Україна" не збережено арбітражним керуючим та підлягає збереженню з дня призначення ліквідатора, які саме заходи арбітражний керуючий має вжити, відповідно до вимог чинного законодавства для збереження майна ТОВ "Автотранс Україна" та виконання розпорядження.
З огляду на зазначене, розпорядження в частині порушення арбітражним керуючим абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є протиправним та таким, що суперечить даному Закону та його виконання є неможливим.
Таким чином, в діях арбітражного керуючого відсутні порушення абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Щодо висновків відповідача про порушення абз. 4 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині не проведення з дня свого призначення інвентаризації та оцінки корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест", суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 4 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута.
Відповідно до п. 5 "Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
Таким чином, метою інвентаризації є перевірка фактичної наявності активів та зобов'язань, які обліковуються на балансі підприємства.
Отже, ліквідатор не повинен був та не міг провести інвентаризацію корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест" з підстав відсутності інформації про них в даних баланса підприємства.
Як зазначив позивач, в ході проведення ліквідаційних заходів ліквідатором було отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої, ТОВ "Автотранс Україна" є, зокрема, засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак-Промінвест" (розмір внеску до статутного фонду - 553513.81 грн.).
Ліквідатором було включено зазначені корпоративні права до ліквідаційної маси банкрута в порядку ст.42 Закону про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
Корпоративні права ТОВ "Токмак-Промінвест" було виставлено на продаж у складі ЦМК, початковою вартістю майна на зазначеному аукціоні визначена сукупність визнаних вимог кредиторів.
Таким чином, арбітражним керуючим ОСОБА_6 дотримано вимоги абз. 4 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при виконанні нам повноважень ліквідатора ТОВ "Автотранс Україна".
Аукціон з продажу майна ТОВ "Автотранс Україна" ЦМК не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників (повідомлення на сайті ВГСУ № 34315 від 10.08.2016р.).
В подальшому рішенням комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" було доручено ліквідатору виключити з ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна" корпоративні права ТОВ "Токмак-Промінвест". Відповідне рішення було оформлено протоколом комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" №11 від 11.08.2016р.
Корпоративні права ТОВ "Токмак-Промінвест" виключені з ліквідаційної маси у зв'язку з неможливістю їх реалізації (Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. по справі 804/2720/13-а, ТОВ "Токмак-Промінвест" припинено, згідно інформації з ЄДРПОУ знаходиться у стані припинення з 10.07.2013р., а 19.06.2017р. в реєстр внесено запис про припинення ТОВ "Токмак-Промінвест"), оскільки наявність інформації про припинення юридичної особи у Єдиному державному реєстрі є безумовною підставою для відмови у реєстрації змін, пов'язаних із зміною власників (п.10 ч.1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
У арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ "Автотранс Україна" відсутні правові підстави для проведення повторної інвентаризації та включення до інвентаризаційних описів активу, якій не обліковується на балансі підприємства, а також для проведення оцінки майна, яке не включено до ліквідаційної маси та не може бути реалізоване.
Отже, розпорядження щодо усунення порушення абз. 4 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині не проведення з дня свого призначення інвентаризації та оцінки корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест" шляхом проведення з дня свого призначення інвентаризації та оцінки корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест" суперечать ст.ст. 41, 43, 98 Закону про банкрутство та меті ліквідаційної процедури, є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, в діях арбітражного керуючого відсутні порушення абз. 4 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Щодо висновків відповідача про порушення позивачем абз.7 ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині не формування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна", а саме, виключення з ліквідаційної маси корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест" та дебіторської заборгованості в сумі 52 352,44 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.7 ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту.
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим за результатами проведеної інвентаризації активів ТОВ "Автотранс Україна" сформовано ліквідаційну масу банкрута, що оформлено рішенням ліквідатора №2 від 04.04.2016р.
В подальшому, при здійсненні заходів ліквідаційної процедури було встановлено, що:
- корпоративні права ТОВ "Токмак-Промінвест" не є активом, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, оскільки ТОВ "Токмак-Промінвест" припинено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. по справі 804/2720/13-а. Наявність інформації про припинення юридичної особи у Єдиному державному реєстрі є безумовною підставою для відмови у реєстрації змін, пов'язаних із зміною власників (п.10 ч.1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
- дебіторська заборгованість фізичних осіб (ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9) є безнадійною, оскільки виникла більше 7 років тому, а первині документи, які підтверджують її існування відсутні (посадові особи банкрута ліквідатору не передавали первині документи, які підтверджують існування дебіторської заборгованості фізичних осіб, в ході проведення заходів ліквідаційної процедури ліквідатором такі документи не здобуті).
Комітетом кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" прийнято рішення доручити ліквідатору ТОВ "Автотранс Україна" списати з даних бухгалтерського обліку ТОВ "АВТОТРАНС УКРАЇНА" дебіторську заборгованість ОСОБА_7 (сума заборгованості 13030,78 грн.), ОСОБА_8 (сума заборгованості 17921,74 грн.), ОСОБА_9 (сума заборгованості 21399,92 грн.) та погодити таке списання. Відповідне рішення оформлено протоколом Комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" №8 від 01.07.2016р. (четверте питання порядку денного).
З метою актуалізації ліквідаційної маси та виконання рішень комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" до рішення про формування ліквідаційної маси банкрута внесено відповідні зміни.
На підтвердження зазначеного, при проведенні перевірки, ліквідатором було надано комісії:
- рішення ліквідатора №02 про формування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна";
- рішення ліквідатора про внесення змін до рішення про формування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна" №03 від 11.08.2016р.
При цьому, всі активи ТОВ "Автотранс Україна", виявлені в ході ліквідаційної процедури та які підлягають реалізації, включені до ліквідаційної маси банкрута.
Господарський суд, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, кредитори, в інтересах яких діє арбітражний керуючий - не мають жодних зауважень до ліквідатора ТОВ "Автотранс Україна", зокрема і в частині формування останнім ліквідаційної маси банкрута.
Чинне законодавство України, зокрема і Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не містять заборони ліквідатору виключати з ліквідаційної маси активи, які в силу певних обставин неможливо реалізувати, або їх реалізація є економічно недоцільною.
Таким чином, в діях арбітражного керуючого ОСОБА_6 відсутні порушення абз.7 ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині формування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна".
Твердження комісії з перевірки про порушення арбітражним керуючим абз.7 ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та порушення у зв'язку з цим інтересів боржника та кредиторів є результатом довільного трактування вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" комісією з перевірки, що не допускається в силу абз.2 п.п.6.6.3 Порядку контролю та спростовується наданими арбітражним керуючим поясненнями та доказами.
Розпорядження про усунення порушень абз.7 ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині формування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна" є не конкретизованим та сформованим з порушенням норм законодавства України, а саме:
- не містить посилання на норму чинного законодавства, яку порушено арбітражним керуючим у зв'язку з виключенням з ліквідаційної маси неліквідних активів банкрута (абз. 7 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає обов'язок сформувати ліквідаційну масу);
- не конкретизовано, яку саме дебіторську заборгованість та на підставі чого арбітражний керуючий має включити до ліквідаційної маси для її реалізації.
Таким чином, розпорядження про усунення порушень абз.7 ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині формування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна" є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо висновків відповідача про порушення абз. 8 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині не вжиття заходів стосовно пред'явлення ліквідатором з дня свого призначення вимог до третіх осіб щодо повернення сум дебіторської заборгованості ТОВ "Автотранс Україна", суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.
Метою таких заходів є задоволення вимог кредиторів банкрута за рахунок повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.
Суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено необхідності виконання такого повноваження арбітражним керуючим виключно шляхом здійснення претензійно-позовної роботи, ліквідатор банкрута на свій розсуд обирає оптимальний спосіб повернення сум дебіторської заборгованості.
При проведені інвентаризації майна ТОВ "Автотранс Україна" інвентаризаційною комісією встановлено, що на балансі ТОВ "Автотранс Україна" обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 1 544 422, 53 грн., з яких: 1 236 739, 15грн. - заборгованість за товари, роботи, послуги, 205 964,40 грн. - дебіторська заборгованість по розрахункам з бюджетом, 101 736,98 грн. - інша поточна дебіторська заборгованість (що підтверджується Інвентаризаційним описом № 8).
Директором ТОВ "Автотранс Україна" надано довідку до інвентаризаційного опису №8 (розшифрування сум дебіторської заборгованості).
14.03.2016 року позивачу передана первинна документація на підтвердження дебіторської заборгованості, що оформлено актом №9 інвентаризації первинної документації.
В ході подальшого вивчення та аналізу наданих ліквідатору первинних документів, ліквідатором встановлено наступне:
- згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Автотранс Україна" на підприємстві за фізичними особами рахується дебіторська заборгованість, що внесена на підставі судових рішень, а саме за:
- ОСОБА_7, з жовтня 2007р. (сума заборгованості 13 030,78 грн.),
- ОСОБА_8, з вересня 2009р. (сума заборгованості 17 921,74 грн.)
- ОСОБА_9, з вересня 2009р. (сума заборгованості 21 399,92 грн.).
Дебіторська заборгованість виникла більше 7 років назад, первині документи, які підтверджують її існування, в ліквідатора ТОВ "Автотранс Україна" відсутні.
Згідно з поясненнями колишнього директора ТОВ "Автотранс Україна" ОСОБА_10, остання, що займала зазначену посаду з 29.05.2013р. по 23.03.2016р., жодних документів та інформацію щодо дебіторської заборгованості від попереднього директора вона не отримувала, отже не володіє інформацією стосовно реквізитів судових рішень, на підставі яких виникла зазначена заборгованість. Крім того, на момент призначення ОСОБА_10 директором, з моменту внесення даних щодо заборгованості зазначених фізичних осіб, пройшло більше 3-х років, що свідчить про її безнадійність.
Від органів Державної виконавчої служби України до ліквідатора не надходило інформації про відкриті виконавчі провадження відносно зазначених дебіторів на користь ТОВ "Автотранс Україна".
01.07.2016р. комітетом кредитором ТОВ "Автотранс Україна" прийнято рішення доручити ліквідатору ТОВ "Автотранс Україна" списати з балансу ТОВ "Автотранс Україна" дебіторську заборгованість ОСОБА_7 (сума заборгованості 13 030,78 грн.), ОСОБА_8 (сума заборгованості 17 921,74 грн.), ОСОБА_9 (сума заборгованості 21 399,92 грн.) та погодити таке списання. Відповідне рішення оформлено протоколом комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" № 8 від 01.07.2016р.
Згідно актів звірки розрахунків ТОВ "Автотранс Україна" та ДПІ у Жовтневому районі за період з 01.01.2016р. по 01.03.2016р. встановлено, що поточна заборгованість ДПІ у Жовтневому районі перед ТОВ "Автотранс Україна" була скоригована відповідно до норм Податкового кодексу України та складає: переплата з податку за військовий збір - 344,51грн., податок на доходи фізичних осіб у вигляді податку на заробітну плату - 3 796, 51 грн., 10 621,74 грн. - з податку на прибуток приватних підприємств, 9 178,21грн. - ЄСВ, 19,89грн. - ПДВ.
У зв'язку з проведенням розрахунків із звільненими в 2016р. працівниками ТОВ "Автотранс Україна", дебіторська заборгованість ДПІ у Жовтневому районі перед ТОВ "Автотранс Україна" в період проведення ліквідаційної процедури зменшилась на суми загальнообов'язкових державних податків, що сплачуються при виплаті заробітної плати, проведенні розрахунків з працівниками у зв'язку із звільненням, а переплата в розмірі 17966,13грн. була повернута ТОВ "Автотранс Україна" в повному обсязі.
Таким чином, загальна сума дебіторської заборгованості ТОВ "Автотранс Україна" складає 1 269 424, 69 грн.
Всім дебіторам банкрута, щодо яких ліквідатору передано первинні документи або будь-які відомості, що дозволяють встановити підстави виникнення та суми дебіторської заборгованості, направлено претензії.
Дебіторська заборгованість, яка не була повернута в ході проведення претензійної роботи - реалізовується в ліквідаційній процедурі на аукціонах по продажу майна ТОВ "Автотранс Україна" (дебіторська заборгованість виставлена на продаж за номінальною вартістю), кошти, отримані від реалізації дебіторської заборгованості будуть включені до ліквідаційної маси та спрямовані на погашення вимог кредиторів.
Рішення про виставлення дебіторської заборгованості банкрута на аукціон за номінальною ціною прийнято комітетом кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" (Протокол № 12-1 від 16.09.2016р.).
Таким чином, позивачем реалізовані повноваження, передбачені абз. 8 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо пред'явлення вимог до третіх осіб про повернення банкруту сум дебіторської заборгованості у відповідності до вимог закону з урахуванням мінімізації витрат банкрута на вчинення таких дій та у спосіб, який погоджений із комітетом кредиторів та обраний в інтересах кредиторів.
Отже, в діях позивача відсутні порушення абз. 8 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Щодо висновків відповідача про порушення абз. 14 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині не передання в установленому порядку на зберігання документів ТОВ "Автотранс Україна", які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 14 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом.
Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додається довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Тобто, положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлено строк, у який арбітражний керуючий зобов'язаний визначити місце подальшого зберігання архівних документів банкрута, а встановлено те, що ліквідатор має вчинити відповідні дії до подання звіту та ліквідаційного балансу банкрута. Однак, на час проведення перевірки, розрахунки з кредиторами ТОВ "Автотранс Україна" не проведені, звіти та ліквідаційний баланс не складались та до суду не подавались, а тому суд вважає, що висновок комісії з перевірки про невиконання арбітражним керуючим вказаного обов'язку є передчасним.
Крім того, як встановлено судом, на виконання зазначеної норми, всі документи ТОВ "Автотранс Україна", що передані ліквідатору та створені ним під час здійснення ліквідаційної процедури, які підлягають обов'язковому зберіганню, передані на довгострокове зберігання ТОВ "Юридично-архівне бюро "ЛЕГІС".
Таким чином, ліквідатором ТОВ "Автотранс Україна" дотримано вимоги абз. 14 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині передання в установленому порядку на зберігання документів ТОВ "Автотранс Україна", які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом.
Довідкою ТОВ "Юридично-архівне бюро "ЛЕГІС" підтверджено, що документи ТОВ "Автотранс Україна" передані на архівне зберігання, опису архівної справи присвоєно № 1-ос/1121, справа містить Накази з особового складу з 08.09.2018р. по 06.06.2016р., номер фонду 1031, кількість аркушів у справі -96, строк зберігання документів -75 років.
При цьому, в довідці №37-Д від 15.05.2017 року зазначено, що відповідно до довідки з підприємства станом на 23.12.2015р. на підприємстві обліковується 4 працівника (ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13)., у зв'язку з чим комісія з перевірки прийшла до висновку, що ліквідатором передані на архівне зберігання документи не в повному обсязі.
За таких обставин, ліквідатором було додатково надано копію внутрішнього опису архівної справи, з якої вбачається, що кадрові накази щодо працівників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 передані на архівне зберігання.
Однак в акті перевірки зазначено, що ліквідатором не надано документального підтвердження стосовно передачі до архіву відомостей щодо нарахування заробітної плати, чим порушено абз.14 ч.2. ст. 41 Закону про банкрутство.
Тобто, в акті перевірки обставини, якими обґрунтовуються порушення абз.14 ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відмінні від обставин, зазначених в Довідці № 37-Д від 15.05.2017 року, що є порушенням п.п. 6.6.2., 6.6.3. Порядку 1284/5 та позбавляє арбітражного керуючого права на надання пояснень.
При цьому суд зазначає, що акт перевірки не містить посилання на нормативно - правовий акт, яким передбачено обов'язок ліквідатора передати до архівної установи відомості про нарахування заробітної плати, тим більше в строки, встановлені в розпорядженні.
Так, головною метою передачі документів до архівної установи є можливість отримання робітниками підприємства у майбутньому відповідних довідок за певний період часу для розрахунку соціальних виплат. Відомості у таких довідках і будуть ґрунтуватись на даних, що передані до архіву.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" №794 від 04.06.1998р. (далі - Положення про персоніфікований облік) запроваджено персоніфікований облік відомостей про застрахованих осіб (фактично, щодо всіх працюючих та самозайнятих осіб).
Зокрема п. 3 Положення про персоніфікований облік встановлено, що починаючи з 1 липня 2002р. обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000р. за даними системи персоніфікованого обліку. Відповідно до п.5. Положення про персоніфікований облік, персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях.
Кадрові служби підприємств, починаючи з 1 липня 2000р., зобов'язані передавати дані до відповідних органів з метою формування системи персоніфікованого обліку, що ведеться Пенсійним фондом України. При цьому, в законодавстві відсутній обов'язок кадрових служб створювати документи, пов'язані із забезпеченням соціального захисту громадян, на паперових носіях, що можуть бути передані до архівних установ.
Так, ТОВ "Автотранс Україна" засновано 01.02.2006 р. та у зв'язку з відсутністю обов'язку створювати документи, пов'язані із забезпеченням соціального захисту громадян, на паперових носіях після запровадження персоніфікованого обліку (01.07.2000 р.), кадрове та бухгалтерське діловодство ТОВ "Автотранс Україна" велось в електронному вигляді.
Таким чином, твердження комісії про необхідність передання до архівної установи відомостей про нарахування заробітної плати є хибними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Щодо висновків відповідача про порушення ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині не здійснення виплати кредиторам ТОВ "Автотранс Україна" наявних коштів, які було отримано від продажу майна у порядку черговості, визначеному Законом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.
Положеннями даного Закону не встановлено строк/термін, у який арбітражний керуючий зобов'язаний здійснити виплати кредиторам.
Отже, порушення ч.8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може мати місце виключно у випадках: не зарахування коштів на основний рахунок боржника; здійснення виплат кредиторам не з основного рахунку боржника; здійснення виплат з порушенням черговості, встановленої законом.
Як встановлено судом, 02 березня 2016 року відбувся аукціон з продажу активів ТОВ "Автотранс Україна". Майно банкрута було реалізовано частково.
На основний рахунок ТОВ "Автотранс Україна" від організатора аукціону та переможців аукціону надійшло 438539,05 грн., що є сумою грошових коштів, отриманих від реалізації майна ТОВ "Автотранс Україна" на аукціоні за вирахуванням винагороди організатора аукціону.
На час проведення перевірки всі кошти, отримані від реалізації майна, знаходились на рахунку ТОВ "Автотранс Україна".
Таким чином, в діях позивача відсутні порушення вимог ч.8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Отже, кошти, отримані від продажу забезпеченого майна, позачергово мають бути направлені на погашення вимог забезпеченого кредитора після отримання від останнього актуальних реквізитів для погашення кредиторських вимог (30.05.2017р. після отримання від ПАТ КБ "ПриватБанк" відповіді на запит ліквідатора з реквізитами для перерахування грошових коштів в рахунок погашення забезпечених вимог, ліквідатором з основного рахунку боржника здійснено виплату забезпеченому кредитору).
Черговість задоволення вимог конкурсних кредиторів визначається ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Оскільки ліквідаційна процедура ТОВ "Автотранс Україна" на час звернення позивача до суду та розгляду справи триває, частина активів банкрута не реалізована, здійснити розподіл коштів між конкурсними кредиторами - неможливо та передчасно.
Отже, розпорядження, яким зобов'язано арбітражного керуючого у термін до 01.07.2017 року здійснити виплату кредиторам ТОВ "Автотранс Україна" коштів, отриманих від продажу майна, у порядку черговості, визначеному Законом, є протиправним, встановлює для ліквідатора обов'язки, які є відмінними від тих, що встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Виконання зазначеного розпорядження може призвести до порушення принципу пропорційного задоволення кредиторських вимог, що є порушенням приписів ст. ст.45, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та матиме наслідком порушення прав та інтересів конкурсних кредиторів.
Таким чином, розпорядження щодо порушення ч.8 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не здійснення виплати кредиторам ТОВ "Автотранс Україна" наявних коштів, які було отримано від продажу майна у порядку черговості визначеному Законом, шляхом здійснення виплат кредиторам ТОВ "Автотранс Україна" коштів отриманих від продажу майна до 01.07.2017р., є таким, що не відповідає нормам законодавства.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що арбітражним керуючим ОСОБА_6 не допущено порушень законодавства України під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Автотранс Україна" та розпорядника майна ТОВ "Амстор", а також не вчинено дій, які б порушували права та законні інтереси боржника та кредиторів у цих справах.
Акт перевірки не містить посилань на обставини справи та докази, на підставі яких комісія з перевірки дійшла висновків про наявність порушень законодавства в діях арбітражного керуючого. Підстави відхилення пояснень та доказів арбітражного керуючого, що надавались комісії з перевірки, також не наведені в акті перевірки.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області не доведено правомірності оскаржуваних рішень.
Відтак, оскаржувані розпорядження про усунення порушень № 28-Р від 25.05.2017 року та припис про недопущення повторних порушень № 29-П від 25.05.2017 року, винесені Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49027, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 34984907) про скасування припису та розпорядження - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження про усунення порушень № 28-Р від 25.05.2017 року, винесене Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області на підставі акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6 № 37-А від 24.05.2017 року.
Визнати протиправним та скасувати припис про недопущення повторних порушень №29-П від 25.05.2017 року, винесений Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь Арбітражного керуючого ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 34984907) судовий збір у розмірі 3200 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 20 квітня 2018 року.
Суддя О.В. Врона
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2018 |
Оприлюднено | 23.07.2018 |
Номер документу | 75420475 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Врона Олена Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Врона Олена Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Врона Олена Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні