Постанова

від 04.12.2018 по справі 804/4062/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

04 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/4062/17 Суддя І інстанції - Врона О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування припису та розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив:

визнати протиправним та скасувати розпорядження про усунення порушень №28-Р від 25.05.2017 року, винесене Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України на підставі акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 37-А від 24.05.2017р.;

визнати протиправним та скасувати припис про недопущення повторних порушень №29-П від 25.05.2017 року, винесений Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції.

В обґрунтування позову зазначає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки за результатами планової виїзної перевірки позивача є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, не містять правого обґрунтування та базуються на довільному трактуванні норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а тому прийняті в подальшому за такими висновками припис та розпорядження є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно дослідив докази та невірно встановив обставини, що мають значення для справи.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 03 по 15 травня 2017 року на підставі плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на II квартал 2017 року, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2017 № 1018/7 проведено планову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та складено довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого від 15 травня 2017 року № 37-Д.

Предметом перевірки було дослідження відповідності діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 вимогам, визначеним Законом України від 14 травня 1992 року 2344-ХІІ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , із змінами та доповненнями, дотримання ним вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство.

За результатами планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, згідно з актом перевірки від 24 травня 2017 №37-А, проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровської області, було винесено розпорядження про усунення порушень від 25 травня 2017 року № 28-Р, у якому зазначено виявлені порушення вимог:

- абз. 6, 7 ч.3 ст.22 та ч.3 ст.98 Закону про банкрутство у частині не проведення розпорядником майна ТОВ Амстор аналізу фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника ТОВ Амстор та його становища на ринках, та не виявлення розпорядником майна (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ Амстор ;

- абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не вжиття ліквідатором з дня його призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ Автотранс Україна ;

- абз. 4 ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не проведення з дня свого призначення інвентаризації та оцінки корпоративних прав ТОВ Токмак-Промінвест ;

- абз.7 ч.2 ст.41 Закону про банкрутство у частині не формування ліквідаційної маси ТОВ Автотранс Україна , а саме, виключення з ліквідаційної маси корпоративних прав ТОВ Токмак-Промінвест та дебіторської заборгованості в сумі 52 352,44 грн.;

- абз. 8 ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не вжиття заходів стосовно пред'явлення ліквідатором з дня свого призначення вимог до третіх осіб щодо повернення сум дебіторської заборгованості ТОВ Автотранс Україна ;

- абз. 14 ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не передання в установленому порядку на зберігання документів ТОВ Автотранс Україна , які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

- ч.8 ст. 41 Закону про банкрутство у частині не здійснення виплати кредиторам ТОВ Автотранс Україна у порядку черговості, визначеному законом.

Вирішено у термін до 01 липня 2017 року усунути вищезазначені порушення шляхом:

- проведення розпорядником майна аналізу фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника ТОВ Амстор та його становища на ринках та не виявлення розпорядником майна (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ Амстор ;

- вжиття ліквідатором з дня його призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ Автотранс Україна ;

- проведення ліквідатором інвентаризації та оцінки корпоративних прав ТОВ Токмак-Промінвест ;

- формування ліквідаційної маси, а саме, включення до ліквідаційної маси корпоративних прав ТОВ Токмак-Промінвест та дебіторської заборгованості в сумі 52 352,44 грн.;

- вжиття заходів стосовно пред'явлення ліквідатором з дня свого призначення вимог до третіх осіб щодо повернення сум дебіторської заборгованості ТОВ Автотранс Україна ;

- передачі в установленому порядку на зберігання документів ТОВ Автотранс Україна , які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

- здійснення виплати кредиторам ТОВ Автотранс Україна коштів, отриманих від продажу майна у порядку черговості, визначеному Законом.

Також, за результатами планової виїзної перевірки було винесено припис про недопущення повторних порушень від 25 травня 2017 року № 29П, у якому виявлені порушення вимог:

- ст.4-5 ГПК України та абз.10 ч.3 ст.22 Закону про банкрутство в частині надання господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника за період з 01.04.2017р. по 30.04.2017 р.;

- абз. 2 ч.4 ст. 42 Закону про банкрутство у частині продажу майна ТОВ Автотранс Україна , що є предметом забезпечення, без згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Статтею 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 р. № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII) визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією або ліквідаторів) регулюється Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. № 1284/5, зареєстрованим Міністерством юстиції України 03.07.2013 р. за № 1113/23645 (далі - Порядок № 1284/5).

Пунктом 1.3 розділу І Порядку № 1284/5 визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.

Відповідно до п.п.2.1-2.4 розділу ІІ Порядку № 1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці. Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень. Строк проведення перевірки не може перевищувати для: планової - восьми робочих днів; позапланової - трьох робочих днів.

Згідно з п. 2.5 розділу ІІ Порядку № 1284/5 планова перевірка діяльності арбітражного керуючого здійснюється не частіше одного разу на два роки за період з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором у справі про банкрутство, а у разі проведення попередньої планової перевірки - з дати початку її проведення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 р. у справі №904/9795/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Амстор відповідно до абз.10 ч.3 ст.22 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом зобов'язано арбітражного керуючого не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 15.11.2017 р. розпорядником майна ТОВ Амстор щомісяця, з моменту свого призначення, надавалися суду звіти про свою діяльність, в розділі II кожного з яких відображено відомості про фінансове становище боржника. Такі звіти і докази їх надання були надані до перевірки, про що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки перше та друге травня є святковими днями, то звіт арбітражного керуючого - розпорядника майна ТОВ Амстор про свою діяльність за період з 01.04.2017р. по 30.04.2017р. складено та подано до господарського суду Дніпропетровської області 03.05.2017р.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що арбітражним керуючим дотримано вимоги ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України та абз.10 ч.3 ст.22 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в частині надання господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника за квітень 2017р.

На підтвердження наведеного, комісії з перевірки було надано копію звіту арбітражного керуючого - розпорядника майна ТОВ Амстор за період з 01.04.2017р. по 30.04.2017р. станом на 03.05.2017р. із копією клопотання №11/99 від 03.05.2017р. про його долучення до матеріалів справи та відміткою господарського суду про його отримання 03.05.2017р.

Висновок комісії з перевірки про ненадання звіту за квітень місяць, на підставі якого винесено припис у цій частині, не відповідає дійсності та спростовуються документами, що були надані до Перевірки.

Відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Так, положенням ст. 42 зазначеного Закону законодавець визначив порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого, така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя). Згода дається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника (зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута в цілому).

Повторне отримання згоди на продаж забезпеченого майна лотами-законом не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ ПриватБанк , як заставодержателем, надано згоду на продаж майна ТОВ Автотранс Україна , що є предметом забезпечення, у порядку, передбаченому Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (Лист ПАТ КБ ПРИВАТБАНК про погодження продажу заставного майна ТОВ Автотранс Україна від 11.07.2016р. №Е.35.0.0.0/4-132373).

В передбаченому ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом порядку 02.03.2017р. частина забезпеченого майна ТОВ Автотранс Україна була реалізована за наявності відповідної згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує.

За таких обставин суд першої інстанції вірно зазначив, що ліквідатором ТОВ Автотранс Україна ОСОБА_1 дотримано умови Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує.

Крім того, всі дії арбітражного керуючого, пов'язані з продажем майна ТОВ Автотранс Україна , погоджені комітетом кредиторів ТОВ Автотранс Україна . Зокрема, рішенням комітету кредиторів ТОВ Автотранс Україна , головою якого є ПАТ КБ Приватбанк - забезпечений кредитор) погоджено склад майна банкрута, яке підлягає продажу частинами (лотами) та його початкову вартість на аукціоні. Відповідне рішення оформлено протоколом комітету кредиторів ТОВ Автотранс Україна №12-1 від 16.09.2016р.

Зазначене підтверджується наступними документами, котрі також були надані комісії при проведенні перевірки, а саме:

- листом ПАТ КБ ПриватБанк про погодження продажу заставного майна ТОВ Автотранс Україна від 11.07.2016р. №Е.35.0.0.0/4-132373.

- протоколом комітету кредиторів №12-1 від 16.09.2016р.

Твердження Комісії з перевірки про необхідність отримання повторної згоди забезпеченого кредитора на продаж майна лотами суперечить нормам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно з абзацами 6, 7 ч.3 ст.22 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом розпорядник майна зобов'язаний:

- аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;

- виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст.98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Так, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016р. у справі №904/9795/16, зокрема, зобов'язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016р., від 07.03.2017р. та від 10.05.2017р. у справі №904/9795/16 строк процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника майна боржника продовжувались, і строк процедури розпорядження майном ТОВ Амстор встановлено до 10.07.2017р.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що на час проведення перевірки та складання розпорядження процедура розпорядження майном ТОВ Амстор тривала, отже арбітражним керуючим не було порушено та неможливо порушити недотримання строку для складання та надання господарському суду аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках, який ще не настав.

За таких обставин, в діях арбітражного керуючого відсутні порушення абз. 6, 7 ч.3 ст.22 та ч.3 ст.98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження.

В той же час Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не містить встановленого та конкретного переліку заходів, які мають бути вжиті ліквідатором для захисту майна боржника, відтак право на обрання того чи іншого способу здійснення цього повноваження є прерогативою виключно арбітражного керуючого. Ліквідатор на власний розсуд, враховуючи співрозмірність заходів та кінцевої мети, з урахуванням обставин конкретної справи, в межах своїх прав та обов'язків, вчиняє необхідні та достатні заходи для збереження майна банкрута.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що, порушення абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом може мати місце виключно за наявності фактів, які свідчать про незбереження майна банкрута (втрату, знищення, пошкодження тощо).

В акті перевірки зазначено, що до перевірки арбітражним керуючим ОСОБА_1 не надано будь-яких документів, які б підтверджували вжиття арбітражним керуючим заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ Автотранс Україна , чим порушено вимоги абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у частині не вжиття ліквідатором з дня його призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ Автотранс Україна .

На спростування зазначених висновків відповідача судом першої інстанції вірно зазначено, що:

- згідно проведеної ліквідатором інвентаризації майна ТОВ Автотранс Україна , зокрема інвентаризаційного опису №3 від 11.03.2017р., ліквідатором фактично виявлено 39 одиниць рухомого майна на загальну суму 123 321, 45грн. Фактично виявлене рухоме майно знаходиться на території ВАТ Південдизельмаш (ЄДРПОУ: 00210986, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Леніна, 1а) серед мереж водопостачання, кабелів, каналізації та іншого майна, та використовуються для забезпечення безперебійного надання комунальних послуг (з водопостачання та водовідведення) по території зазначеного підприємства, а також споживачам мікрорайону Ахрамеївка м. Токмак. Зазначене майно є низьколіквідним, розмішено по всій території заводу, яка сягає 54 га, яка огороджена парканом та обладнана пунктом пропуску (що унеможливлює допуск сторонніх осіб до майна). Здебільшого майно не підлягає транспортуванню (розміщено під землею або є невід'ємною частиною загального водопроводу). За таких обставин укладання договору про охорону майна ТОВ Автотранс Україна в м. Токмак є неможливим та недоцільним.

- 21.03.2016р. ліквідатор прийняв до свого відома зазначене майно, про що з директором підписано акт прийому передачі ТМЦ №10.

- 24.05.2016р. фактично виявлене рухоме майно було передано до комунальної власності територіальної громади м. Токмака Запорізької області (39 об'єктів рухомого майна балансовою вартістю 123 312,45грн.).

- майно передано в задовільному стані. Територіальна громада м. Токмак, кредитори банкрута та будь-які інші особи не мають зауважень до ліквідатора стосовно збереження майна ТОВ Автотранс Україна .

Зазначені факти спростовують висновки перевіряючих щодо порушення позивачем абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство.

Наведені вище обставини підтверджуються наступними документами:

- інвентаризаційний опис Товарно-матеріальних цінностей №3 від 11.03.2016р. з додатком;

- акт приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м.Токмак рухомого майна ТОВ Автотранс Україна від 25.05.2016р.;

- акт приймання передачі ТМЦ №10 від 21.03.2016р., які були також надані комісії при проведенні перевірки.

Акт перевірки не містить доказів, що спростовують зазначені факти, або свідчать про не забезпечення арбітражним керуючим збереження майна ТОВ Автотранс Україна .

За таких обставин, розпорядження в частині порушення арбітражним керуючим абз. 2 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є протиправним та таким, що суперечить даному Закону та його виконання є неможливим.

Відповідно до абз. 4 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута.

Відповідно до п. 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Таким чином, метою інвентаризації є перевірка фактичної наявності активів та зобов'язань, які обліковуються на балансі підприємства.

За таких обставин, ліквідатор не повинен був та не міг провести інвентаризацію корпоративних прав ТОВ Токмак-Промінвест з підстав відсутності інформації про них в даних баланса підприємства.

В ході проведення ліквідаційних заходів ліквідатором було отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої, ТОВ Автотранс Україна є, зокрема, засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак-Промінвест (розмір внеску до статутного фонду - 553513.81 грн.).

Ліквідатором було включено зазначені корпоративні права до ліквідаційної маси банкрута в порядку ст.42 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Корпоративні права ТОВ Токмак-Промінвест було виставлено на продаж у складі ЦМК, початковою вартістю майна на зазначеному аукціоні визначена сукупність визнаних вимог кредиторів.

Зазначені обставини свідчать на користь висновку суду першої інстанції, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 дотримано вимоги абз. 4 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при виконанні нам повноважень ліквідатора ТОВ Автотранс Україна .

Аукціон з продажу майна ТОВ Автотранс Україна ЦМК не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників (повідомлення на сайті ВГСУ № 34315 від 10.08.2016р.).

В подальшому рішенням комітету кредиторів ТОВ Автотранс Україна було доручено ліквідатору виключити з ліквідаційної маси ТОВ Автотранс Україна корпоративні права ТОВ Токмак-Промінвест . Відповідне рішення було оформлено протоколом комітету кредиторів ТОВ Автотранс Україна №11 від 11.08.2016р.

Корпоративні права ТОВ Токмак-Промінвест виключені з ліквідаційної маси у зв'язку з неможливістю їх реалізації (Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. по справі 804/2720/13-а, ТОВ Токмак-Промінвест припинено, згідно інформації з ЄДРПОУ знаходиться у стані припинення з 10.07.2013р., а 19.06.2017р. в реєстр внесено запис про припинення ТОВ Токмак-Промінвест ), оскільки наявність інформації про припинення юридичної особи у Єдиному державному реєстрі є безумовною підставою для відмови у реєстрації змін, пов'язаних із зміною власників (п.10 ч.1 ст. 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

У арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ Автотранс Україна відсутні правові підстави для проведення повторної інвентаризації та включення до інвентаризаційних описів активу, якій не обліковується на балансі підприємства, а також для проведення оцінки майна, яке не включено до ліквідаційної маси та не може бути реалізоване.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про відсутність, в діях арбітражного керуючого порушень абз. 4 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до абз.7 ч.2 ст.41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор з дня свого призначення очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Відповідно до ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту.

Арбітражним керуючим за результатами проведеної інвентаризації активів ТОВ Автотранс Україна сформовано ліквідаційну масу банкрута, що оформлено рішенням ліквідатора №2 від 04.04.2016р.

В подальшому, при здійсненні заходів ліквідаційної процедури було встановлено, що:

- корпоративні права ТОВ Токмак-Промінвест не є активом, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, оскільки ТОВ Токмак-Промінвест припинено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. по справі 804/2720/13-а. Наявність інформації про припинення юридичної особи у Єдиному державному реєстрі є безумовною підставою для відмови у реєстрації змін, пов'язаних із зміною власників (п.10 ч.1 ст. 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

- дебіторська заборгованість фізичних осіб (ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4.) є безнадійною, оскільки виникла більше 7 років тому, а первині документи, які підтверджують її існування відсутні (посадові особи банкрута ліквідатору не передавали первині документи, які підтверджують існування дебіторської заборгованості фізичних осіб, в ході проведення заходів ліквідаційної процедури ліквідатором такі документи не здобуті).

Комітетом кредиторів ТОВ Автотранс Україна прийнято рішення доручити ліквідатору ТОВ Автотранс Україна списати з даних бухгалтерського обліку ТОВ АВТОТРАНС Україна дебіторську заборгованість ОСОБА_2 (сума заборгованості 13030,78 грн.), ОСОБА_3 (сума заборгованості 17921,74 грн.), ОСОБА_4 (сума заборгованості 21399,92 грн.) та погодити таке списання. Відповідне рішення оформлено протоколом Комітету кредиторів ТОВ Автотранс Україна №8 від 01.07.2016р. (четверте питання порядку денного).

З метою актуалізації ліквідаційної маси та виконання рішень комітету кредиторів ТОВ Автотранс Україна до рішення про формування ліквідаційної маси банкрута внесено відповідні зміни.

На підтвердження зазначеного, при проведенні перевірки, ліквідатором було надано комісії:

- рішення ліквідатора №02 про формування ліквідаційної маси ТОВ Автотранс Україна ;

- рішення ліквідатора про внесення змін до рішення про формування ліквідаційної маси ТОВ Автотранс Україна №03 від 11.08.2016р.

При цьому, всі активи ТОВ Автотранс Україна , виявлені в ході ліквідаційної процедури та які підлягають реалізації, включені до ліквідаційної маси банкрута.

Господарський суд, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, кредитори, в інтересах яких діє арбітражний керуючий - не мають жодних зауважень до ліквідатора ТОВ Автотранс Україна , зокрема і в частині формування останнім ліквідаційної маси банкрута.

Чинне законодавство України, зокрема і Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , не містять заборони ліквідатору виключати з ліквідаційної маси активи, які в силу певних обставин неможливо реалізувати, або їх реалізація є економічно недоцільною.

Зазначені обставини спростовують висновки акту перевірки про порушення позивачем абз.7 ч.2 ст.41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у частині формування ліквідаційної маси ТОВ Автотранс Україна .

Розпорядження про усунення порушень абз.7 ч.2 ст.41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у частині формування ліквідаційної маси ТОВ Автотранс Україна є не конкретизованим та сформованим з порушенням норм законодавства України, а саме:

- не містить посилання на норму чинного законодавства, яку порушено арбітражним керуючим у зв'язку з виключенням з ліквідаційної маси неліквідних активів банкрута (абз. 7 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачає обов'язок сформувати ліквідаційну масу);

- не конкретизовано, яку саме дебіторську заборгованість та на підставі чого арбітражний керуючий має включити до ліквідаційної маси для її реалізації.

Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор з дня свого призначення пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Метою таких заходів є задоволення вимог кредиторів банкрута за рахунок повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що чинним законодавством не передбачено необхідності виконання такого повноваження арбітражним керуючим виключно шляхом здійснення претензійно-позовної роботи, ліквідатор банкрута на свій розсуд обирає оптимальний спосіб повернення сум дебіторської заборгованості.

При проведені інвентаризації майна ТОВ Автотранс Україна інвентаризаційною комісією встановлено, що на балансі ТОВ Автотранс Україна обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 1 544 422, 53 грн., з яких: 1 236 739, 15грн. - заборгованість за товари, роботи, послуги, 205 964,40 грн. - дебіторська заборгованість по розрахункам з бюджетом, 101 736,98 грн. - інша поточна дебіторська заборгованість (що підтверджується Інвентаризаційним описом № 8).

Директором ТОВ Автотранс Україна надано довідку до інвентаризаційного опису №8 (розшифрування сум дебіторської заборгованості).

14.03.2016 року позивачу передана первинна документація на підтвердження дебіторської заборгованості, що оформлено актом №9 інвентаризації первинної документації.

В ході подальшого вивчення та аналізу наданих ліквідатору первинних документів, ліквідатором встановлено наступне:

- згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ Автотранс Україна на підприємстві за фізичними особами рахується дебіторська заборгованість, що внесена на підставі судових рішень, а саме за:

- ОСОБА_2, з жовтня 2007р. (сума заборгованості 13 030,78 грн.),

- ОСОБА_3, з вересня 2009р. (сума заборгованості 17 921,74 грн.)

- ОСОБА_4, з вересня 2009р. (сума заборгованості 21 399,92 грн.).

Дебіторська заборгованість виникла більше 7 років назад, первині документи, які підтверджують її існування, в ліквідатора ТОВ Автотранс Україна відсутні.

Згідно з поясненнями колишнього директора ТОВ Автотранс Україна ОСОБА_5, остання, що займала зазначену посаду з 29.05.2013р. по 23.03.2016р., жодних документів та інформацію щодо дебіторської заборгованості від попереднього директора вона не отримувала, отже не володіє інформацією стосовно реквізитів судових рішень, на підставі яких виникла зазначена заборгованість. Крім того, на момент призначення ОСОБА_5 директором, з моменту внесення даних щодо заборгованості зазначених фізичних осіб, пройшло більше 3-х років, що свідчить про її безнадійність.

Від органів Державної виконавчої служби України до ліквідатора не надходило інформації про відкриті виконавчі провадження відносно зазначених дебіторів на користь ТОВ Автотранс Україна .

01.07.2016р. комітетом кредитором ТОВ Автотранс Україна прийнято рішення доручити ліквідатору ТОВ Автотранс Україна списати з балансу ТОВ Автотранс Україна дебіторську заборгованість ОСОБА_2 (сума заборгованості 13 030,78 грн.), ОСОБА_3 (сума заборгованості 17 921,74 грн.), ОСОБА_4 (сума заборгованості 21 399,92 грн.) та погодити таке списання. Відповідне рішення оформлено протоколом комітету кредиторів ТОВ Автотранс Україна № 8 від 01.07.2016р.

Згідно актів звірки розрахунків ТОВ Автотранс Україна та ДПІ у Жовтневому районі за період з 01.01.2016р. по 01.03.2016р. встановлено, що поточна заборгованість ДПІ у Жовтневому районі перед ТОВ Автотранс Україна була скоригована відповідно до норм Податкового кодексу України та складає: переплата з податку за військовий збір - 344,51грн., податок на доходи фізичних осіб у вигляді податку на заробітну плату - 3 796, 51 грн., 10 621,74 грн. - з податку на прибуток приватних підприємств, 9 178,21грн. - ЄСВ, 19,89грн. - ПДВ.

У зв'язку з проведенням розрахунків із звільненими в 2016р. працівниками ТОВ Автотранс Україна , дебіторська заборгованість ДПІ у Жовтневому районі перед ТОВ Автотранс Україна в період проведення ліквідаційної процедури зменшилась на суми загальнообов'язкових державних податків, що сплачуються при виплаті заробітної плати, проведенні розрахунків з працівниками у зв'язку із звільненням, а переплата в розмірі 17966,13грн. була повернута ТОВ Автотранс Україна в повному обсязі.

Таким чином, загальна сума дебіторської заборгованості ТОВ Автотранс Україна складає 1 269 424, 69 грн.

Всім дебіторам банкрута, щодо яких ліквідатору передано первинні документи або будь-які відомості, що дозволяють встановити підстави виникнення та суми дебіторської заборгованості, направлено претензії.

Дебіторська заборгованість, яка не була повернута в ході проведення претензійної роботи - реалізовується в ліквідаційній процедурі на аукціонах по продажу майна ТОВ Автотранс Україна (дебіторська заборгованість виставлена на продаж за номінальною вартістю), кошти, отримані від реалізації дебіторської заборгованості будуть включені до ліквідаційної маси та спрямовані на погашення вимог кредиторів.

Рішення про виставлення дебіторської заборгованості банкрута на аукціон за номінальною ціною прийнято комітетом кредиторів ТОВ Автотранс Україна (Протокол № 12-1 від 16.09.2016р.).

Вищевказані обставини свідчать про те, що позивачем реалізовані повноваження, передбачені абз. 8 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо пред'явлення вимог до третіх осіб про повернення банкруту сум дебіторської заборгованості у відповідності до вимог закону з урахуванням мінімізації витрат банкрута на вчинення таких дій та у спосіб, який погоджений із комітетом кредиторів та обраний в інтересах кредиторів.

За таких обставин суд першої інстанції вірно зазначив, що в діях позивача відсутні порушення абз. 8 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до абз. 14 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додається довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Положеннями Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не встановлено строк, у який арбітражний керуючий зобов'язаний визначити місце подальшого зберігання архівних документів банкрута, а встановлено те, що ліквідатор має вчинити відповідні дії до подання звіту та ліквідаційного балансу банкрута. На час проведення перевірки, розрахунки з кредиторами ТОВ Автотранс Україна не проведені, звіти та ліквідаційний баланс не складались, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність покладення на позивача вказаного обов'язку.

Крім того, всі документи ТОВ Автотранс Україна , що передані ліквідатору та створені ним під час здійснення ліквідаційної процедури, які підлягають обов'язковому зберіганню, передані на довгострокове зберігання ТОВ Юридично-архівне бюро ЛЕГІС .

За таких обставин, ліквідатором ТОВ Автотранс Україна дотримано вимоги абз. 14 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом частині передання в установленому порядку на зберігання документів ТОВ Автотранс Україна , які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом.

Довідкою ТОВ Юридично-архівне бюро ЛЕГІС підтверджено, що документи ТОВ Автотранс Україна передані на архівне зберігання, опису архівної справи присвоєно № 1-ос/1121, справа містить Накази з особового складу з 08.09.2018р. по 06.06.2016р., номер фонду 1031, кількість аркушів у справі -96, строк зберігання документів -75 років.

При цьому, в довідці №37-Д від 15.05.2017 року зазначено, що відповідно до довідки з підприємства станом на 23.12.2015р. на підприємстві обліковується 4 працівника (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.)., у зв'язку з чим комісія з перевірки прийшла до висновку, що ліквідатором передані на архівне зберігання документи не в повному обсязі.

За таких обставин, ліквідатором було додатково надано копію внутрішнього опису архівної справи, з якої вбачається, що кадрові накази щодо працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 передані на архівне зберігання.

Однак в акті перевірки зазначено, що ліквідатором не надано документального підтвердження стосовно передачі до архіву відомостей щодо нарахування заробітної плати, чим порушено абз.14 ч.2. ст. 41 Закону про банкрутство.

За таких обставин судом першої інстанції вірно звернуто увагу на той факт, що, в акті перевірки обставини, якими обґрунтовуються порушення абз.14 ч.2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом відмінні від обставин, зазначених в Довідці № 37-Д від 15.05.2017 року, що позбавляє арбітражного керуючого права на надання пояснень.

Крім того акт перевірки не містить посилання на нормативно - правовий акт, яким передбачено обов'язок ліквідатора передати до архівної установи відомості про нарахування заробітної плати, тим більше в строки, встановлені в розпорядженні.

Так, головною метою передачі документів до архівної установи є можливість отримання робітниками підприємства у майбутньому відповідних довідок за певний період часу для розрахунку соціальних виплат. Відомості у таких довідках і будуть ґрунтуватись на даних, що передані до архіву.

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №794 від 04.06.1998р. (далі - Положення про персоніфікований облік) запроваджено персоніфікований облік відомостей про застрахованих осіб (фактично, щодо всіх працюючих та самозайнятих осіб).

Зокрема п. 3 Положення про персоніфікований облік встановлено, що починаючи з 1 липня 2002р. обчислення пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000р. за даними системи персоніфікованого обліку. Відповідно до п.5. Положення про персоніфікований облік, персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях.

Кадрові служби підприємств, починаючи з 1 липня 2000р., зобов'язані передавати дані до відповідних органів з метою формування системи персоніфікованого обліку, що ведеться Пенсійним фондом України. При цьому, в законодавстві відсутній обов'язок кадрових служб створювати документи, пов'язані із забезпеченням соціального захисту громадян, на паперових носіях, що можуть бути передані до архівних установ.

Так, ТОВ Автотранс Україна засновано 01.02.2006 р. та у зв'язку з відсутністю обов'язку створювати документи, пов'язані із забезпеченням соціального захисту громадян, на паперових носіях після запровадження персоніфікованого обліку (01.07.2000 р.), кадрове та бухгалтерське діловодство ТОВ Автотранс Україна велось в електронному вигляді.

А тому висновки комісії про необхідність передання до архівної установи відомостей про нарахування заробітної плати є хибними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до ч.8 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Положеннями даного Закону не встановлено строк/термін, у який арбітражний керуючий зобов'язаний здійснити виплати кредиторам.

Порушення ч.8 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом може мати місце виключно у випадках: не зарахування коштів на основний рахунок боржника; здійснення виплат кредиторам не з основного рахунку боржника; здійснення виплат з порушенням черговості, встановленої законом.

Так 02 березня 2016 року відбувся аукціон з продажу активів ТОВ Автотранс Україна . Майно банкрута було реалізовано частково.

На основний рахунок ТОВ Автотранс Україна від організатора аукціону та переможців аукціону надійшло 438539,05 грн., що є сумою грошових коштів, отриманих від реалізації майна ТОВ Автотранс Україна на аукціоні за вирахуванням винагороди організатора аукціону.

На час проведення перевірки всі кошти, отримані від реалізації майна, знаходились на рахунку ТОВ Автотранс Україна .

Зазначені обставини свідчать про відсутність, в діях позивача порушень вимог ч.8 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Отже, кошти, отримані від продажу забезпеченого майна, позачергово мають бути направлені на погашення вимог забезпеченого кредитора після отримання від останнього актуальних реквізитів для погашення кредиторських вимог (30.05.2017р. після отримання від ПАТ КБ ПриватБанк відповіді на запит ліквідатора з реквізитами для перерахування грошових коштів в рахунок погашення забезпечених вимог, ліквідатором з основного рахунку боржника здійснено виплату забезпеченому кредитору).

Черговість задоволення вимог конкурсних кредиторів визначається ст. 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки ліквідаційна процедура ТОВ Автотранс Україна триває, частина активів банкрута не реалізована, здійснити розподіл коштів між конкурсними кредиторами - неможливо та передчасно.

За таких обставин розпорядження, яким зобов'язано арбітражного керуючого у термін до 01.07.2017 року здійснити виплату кредиторам ТОВ Автотранс Україна коштів, отриманих від продажу майна, у порядку черговості, визначеному Законом, є протиправним, встановлює для ліквідатора обов'язки, які є відмінними від тих, що встановлені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розпорядження щодо порушення ч.8 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у частині не здійснення виплати кредиторам ТОВ Автотранс Україна наявних коштів, які було отримано від продажу майна у порядку черговості визначеному Законом, шляхом здійснення виплат кредиторам ТОВ Автотранс Україна коштів отриманих від продажу майна до 01.07.2017р., є таким, що не відповідає нормам законодавства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 не допущено порушень законодавства України під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ Автотранс Україна та розпорядника майна ТОВ Амстор , а також не вчинено дій, які б порушували права та законні інтереси боржника та кредиторів у цих справах.

Акт перевірки не містить посилань на обставини справи та докази, на підставі яких комісія з перевірки дійшла висновків про наявність порушень законодавства в діях арбітражного керуючого, а тому прийняті на підставі вказаної перевірки оскаржені розпорядження та припис є протиправними та підлягають скасуванню. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а зводяться лише до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 05 грудня 2018 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник