Постанова

від 17.06.2020 по справі 804/4062/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року

Київ

справа №804/4062/17

провадження №К/9901/768/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Загороднюк А. Г.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування припису та розпорядження, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Врони О. В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Чепурного Д. В., суддів: Сафронової С. В., Мельника В. В.

І. Суть спору

1. У червні 2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГТУЮ у Дніпропетровській області), в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження про усунення порушень від 25 травня 2017 року № 28-Р, винесене ГТУЮ у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України на підставі акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 24 травня 2017 року № 37-А;

1.2. визнати протиправним та скасувати припис про недопущення повторних порушень від 25 травня 2017 року № 29-П.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що посадовими особами ГТУЮ у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку діяльності позивача як арбітражного керуючого, за результатами проведення якої комісією складено довідку від 15 травня 2017 року № 37-Д.

2.1. Крім того, 24 травня 2017 року відповідачем складено акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 37-А, на підставі якого видано розпорядження про усунення порушень від 25 травня 2017 року № 28-Р та припис про недопущення повторних порушень від 25 травня 2017 року № 29-П.

2.2. Позивач стверджує, що висновки комісії, наведені в акті перевірки та з подальшим відображенням у розпорядженні та приписі, суперечать нормам чинного законодавства та обставинам справи, не містять правового обґрунтування, є помилковими та ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючих і довільному трактуванні норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2.3. Вважаючи розпорядження від 25 травня 2017 року № 28-Р та припис від 25 травня 2017 року № 29-П такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва від 24 квітня 2013 року № 735 має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

4. У період з 03 травня 2017 року по 15 травня 2017 року на підставі плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на II квартал 2017 року, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2017 № 1018/7 проведено планову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та складено довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого від 15 травня 2017 року № 37-Д.

5. Предметом перевірки було дослідження відповідності діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 вимогам, визначеним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року 2344-ХІІ, із змінами та доповненнями, дотримання ним вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство.

6. За результатами планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 згідно з актом перевірки від 24 травня 2017 № 37-А, проведеної ГТУЮ у Дніпропетровської області, видано розпорядження про усунення порушень від 25 травня 2017 року № 28-Р, у якому зазначено виявлені порушення вимог:

абзаців 6, 7 частини третьої статті 22 та частини третьої статті 98 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ (далі - Закон № 4212-VІ) у частині непроведення розпорядником майна ТОВ "Амстор" аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника ТОВ "Амстор" та його становища на ринках та невиявлення розпорядником майна (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ "Амстор";

абзацу 2 частини другої статті 41 Закону № 4212-VІ в частині невжиття ліквідатором з дня його призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ "Автотранс Україна";

абзацу 4 частини другої статті 41 Закону № 4212-VІ в частині непроведення з дня свого призначення інвентаризації та оцінки корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест";

абзацу 7 частини другої статті 41 Закону № 4212-VІ в частині неформування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна", а саме виключення з ліквідаційної маси корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест" та дебіторської заборгованості в сумі 52352,44 грн.;

абзацу 8 частини другої статті 41 Закону № 4212-VІ в частині невжиття заходів стосовно пред`явлення ліквідатором з дня свого призначення вимог до третіх осіб щодо повернення сум дебіторської заборгованості ТОВ "Автотранс Україна";

абзацу 14 частини другої статті 41 Закону № 4212-VІ в частині непередання в установленому порядку на зберігання документів ТОВ "Автотранс Україна", які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом;

частини восьмої статті 41 Закону № 4212-VІ у частині нездійснення виплати кредиторам ТОВ "Автотранс Україна" у порядку черговості, визначеному законом.

7. Таким чином відповідно до розпорядження ГТУЮ у Дніпропетровській області від 25 травня 2017 року № 28-Р вирішено у термін до 01 липня 2017 року усунути вищезазначені порушення шляхом:

проведення розпорядником майна аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника ТОВ "Амстор" та його становища на ринках та не виявлення розпорядником майна (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ "Амстор";

вжиття ліквідатором з дня його призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ "Автотранс Україна";

проведення ліквідатором інвентаризації та оцінки корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест";

формування ліквідаційної маси, а саме включення до ліквідаційної маси корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест" та дебіторської заборгованості в сумі 52352,44 грн.;

вжиття заходів стосовно пред`явлення ліквідатором з дня свого призначення вимог до третіх осіб щодо повернення сум дебіторської заборгованості ТОВ "Автотранс Україна";

передачі в установленому порядку на зберігання документів ТОВ "Автотранс Україна", які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом;

здійснення виплати кредиторам ТОВ "Автотранс Україна" коштів, отриманих від продажу майна у порядку черговості, визначеному Законом.

8. Також, за результатами планової виїзної перевірки відповідачем винесено припис про недопущення повторних порушень від 25 травня 2017 року № 29-П:

статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України та абзацу 10 частини третьої статті 22 Закону № 4212-VІ в частині надання господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року;

абзацу 2 частини четвертої статті 42 Закону № 4212-VІ в частині продажу майна ТОВ "Автотранс Україна", що є предметом забезпечення, без згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, позовні вимоги задоволено.

9.1. Визнано протиправним та скасовано розпорядження про усунення порушень від 25 травня 2017 року № 28-Р, винесене ГТУЮ у Дніпропетровській області на підставі акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 24 травня 2017 року № 37-А.

9.2. Визнано протиправним та скасовано припис про недопущення повторних порушень від 25 травня 2017 року № 29-П, винесений ГТУЮ у Дніпропетровській області.

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 не допущено порушень законодавства України під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Автотранс Україна" та розпорядника майна ТОВ "Амстор", а також не вчинено дій, які б порушували права та законні інтереси боржника та кредиторів у цих справах, а відтак суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність розпорядження про усунення порушень від 25 травня 2017 року № 28-Р та припису про недопущення повторних порушень від 25 травня 2017 року № 29-П від 25.05.2017 року, винесені ГТУЮ у Дніпропетровській області.

11. Зазначена позиція була підтримана і Третім апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

12. У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

13. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неповне дослідження судом першої інстанції зібраних доказів у справі, зокрема щодо надання позивачем звіту за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2014 року станом на 03 травня 2017 року. Разом з цим вказує на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій абзацу 2 частини четвертої статті 42 Закону № 4212-VІ та пункту 6.6.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5. Крім того зазначає на неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення у справі.

15.1. Також наголошує на порушенні судом першої інстанції пункту 3 частини четвертої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України та порушення судом апеляційної інстанції підпункту "в" пункту 3 частини першої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України.

16. Водночас представник позивач у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

19. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

20. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Правова основа діяльності арбітражних керуючих врегульована Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, за змістом статті 1 якого арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

24. Відповідно до статті 4 вказаного Закону арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності, а право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

25. Пунктом 4 частини другої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством.

26. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією або ліквідаторів) регулюється Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, зареєстрованим Міністерством юстиції України 03 липня 2013 року за № 1113/23645 (далі - Порядок № 1284/5), пунктом 1.3 розділу І якого визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін`юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.

27. Відповідно до пунктів 2.1-2.4 розділу ІІ Порядку № 1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці. Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого; надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень. Строк проведення перевірки не може перевищувати для: планової - восьми робочих днів; позапланової - трьох робочих днів.

28. Згідно з пунктом 2.5 розділу ІІ Порядку № 1284/5 планова перевірка діяльності арбітражного керуючого здійснюється не частіше одного разу на два роки за період з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором у справі про банкрутство, а у разі проведення попередньої планової перевірки - з дати початку її проведення.

29. Відповідно до пункту 2.7 розділу ІІ Порядку № 1284/5 орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п`ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

30. Приписами пункту 2.8 розділу ІІ Порядку № 1284/5 обумовлено, що для проведення перевірки орган контролю надає доручення на проведення перевірки (додаток 1), в якому зазначаються: підстава для проведення перевірки; вид перевірки; склад комісії з перевірки (далі - комісія); арбітражний керуючий, щодо якого буде здійснюватися захід; місце проведення перевірки з урахуванням вимог пункту 3.1 розділу III цього Порядку; предмет перевірки; строки проведення перевірки. Доручення на проведення перевірки підписується керівником структурного підрозділу Мін`юсту, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ Мін`юсту), або керівником територіального органу з питань банкрутства.

31. Згідно з пунктами 2.9, 2.10 розділу ІІ Порядку № 1284/5 для проведення перевірки органом контролю створюється комісія у складі від однієї до трьох осіб. До складу комісії включаються виключно представники органу контролю. До роботи комісії можуть залучатися найбільш досвідчені і висококваліфіковані арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори).

32. Відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку № 1284/5 в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку (додаток 7) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю.

33. Пунктом 5.4 Порядку № 1284/5 встановлено, що довідка за результатами перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині міститься інформація про вид перевірки, підставу для її проведення, предмет перевірки, склад комісії, місце проведення перевірки, арбітражного керуючого, який перевірявся. В описовій частині Довідки міститься інформація щодо дослідження предмета перевірки з обов`язковим посиланням на конкретні структурні елементи нормативно-правових актів та документи, що підлягали дослідженню. У резолютивній частині Довідки комісією підсумовуються результати перевірки та зазначаються: у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог законодавства - порушення та посилання на структурні елементи нормативно-правового акта, який порушено; порушення, які підлягають усуненню, та порушення, усунення яких є неможливим (арбітражним керуючим пропущено строки виконання повноважень, встановлені порушення, які були допущені на попередній стадії процедури банкрутства, тощо); дата, до якої комісією приймаються пояснення, зауваження, заперечення до Довідки або інформація про усунення порушень, зазначених у Довідці; дата, час та місце підписання акта перевірки (з урахуванням строку підготовки висновку щодо відповідності Довідки та доданих до неї документів законодавству).

34. Приписами пунктів 6.1 - 6.3 розділу VІ Порядку № 1284/5 встановлено, що арбітражний керуючий має право протягом п`яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії. Орган контролю зобов`язаний протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим заперечень щодо Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення. Комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки.

35. Згідно з пунктом 6.9 розділу VІ Порядку № 1284/5 у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 9) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 10) (далі - розпорядження). Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис. Припис або розпорядження виноситься органом контролю на підставі акта перевірки не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання акта перевірки та надається арбітражному керуючому особисто або надсилається йому рекомендованим листом та електронною поштою.

36. Відповідно до пункту 6.12 розділу VІ Порядку № 1284/5 у приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов`язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним.

VI. Позиція Верховного Суду

37. Аналіз наведених правових норм свідчить, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення, зокрема планової перевірки, та у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого, орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень та/або розпорядження про усунення виявлених порушень.

38. Зміст спірних правовідносин, що склались у цій справі зводиться до фактичної незгоди позивача з порушеннями, які відображено у приписі від 25 травня 2017 року № 29-П та розпорядженні від 25 травня 2017 року № 28-Р, винесених за наслідками проведеної планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

39. Відповідно до оскаржуваного припису про недопущення повторних порушень від 25 травня 2017 року № 29-П позивачем допущено порушення вимог:

1) статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України та абзацу 10 частини третьої статті 22 Закону № 4212-VІ в частині надання господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року;

2) абзацу 2 частини четвертої статті 42 Закону № 4212-VІ в частині продажу майна ТОВ "Автотранс Україна", що є предметом забезпечення, без згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

40. Як встановлено судами ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2016 року у справі № 904/9795/16 про банкрутство ТОВ "Амстор" відповідно до абзацу 10 частиною третьою статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов`язано арбітражного керуючого не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом. На виконання вимог вказаної ухвали суду від 15 листопада 2017 року розпорядником майна ТОВ "Амстор" щомісяця, з моменту свого призначення, надавалися суду звіти про свою діяльність, в розділі II кожного з яких відображено відомості про фінансове становище боржника. Такі звіти і докази їх надання були надані до перевірки, про що не заперечується відповідачем.

41. Відповідно до частини четвертої статті 116 Господарського процесуального кодексу України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

42. Оскільки перше та друге травня 2017 року є святковими днями, то звіт арбітражного керуючого - розпорядника майна ТОВ "Амстор" про свою діяльність за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року складено та подано до Господарського суду Дніпропетровської області 03 травня 2017 року, що підтверджується копією клопотання від 03 травня 2017 року №11/99 про його долучення до матеріалів справи та відповідною відміткою суду про його отримання 03 травня 2017 року.

43. Відповідно до абзацу 2 частин четвертої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

44. Судами встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" як заставодержателем, надано згоду на продаж майна ТОВ "Автотранс Україна", що є предметом забезпечення, у порядку, передбаченому Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Така згода підтверджується листом ПАТ КБ "ПриватБанк" про погодження продажу заставного майна ТОВ "Автотранс Україна" від 11 липня 2016 року № Е.35.0.0.0/4-132373.

45. Крім того, всі дії арбітражного керуючого, пов`язані з продажем майна ТОВ "Автотранс Україна" погоджені комітетом кредиторів ТОВ "Автотранс Україна". Зокрема, рішенням комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" головою якого є ПАТ КБ "Приватбанк", погоджено склад майна банкрута, яке підлягає продажу частинами (лотами) та його початкову вартість на аукціоні. Відповідне рішення оформлено протоколом комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" від 16 вересня 2016 року № 12-1.

46. Наведене свідчить про дотримання арбітражним керуючим вимог статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України, абзацу 10 частини третьої статті 22 та абзацу 2 частини четвертої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

47. Зі змісту оскаржуваного розпорядження про усунення порушень від 25 травня 2017 року № 28-Р вбачаються виявлені контролюючим органом порушення позивачем вимог:

1) абзаців 6, 7 частини третьої статті 22 та частини третьої статті 98 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині непроведення розпорядником майна ТОВ "Амстор" аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника ТОВ "Амстор" та його становища на ринках та невиявлення розпорядником майна (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ "Амстор";

2) абзацу 2 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині невжиття ліквідатором з дня його призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ "Автотранс Україна";

3) абзацу 4 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині непроведення з дня свого призначення інвентаризації та оцінки корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест";

4) абзацу 7 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині неформування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна", а саме виключення з ліквідаційної маси корпоративних прав ТОВ "Токмак-Промінвест" та дебіторської заборгованості в сумі 52352,44 грн.;

5) абзацу 8 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині невжиття заходів стосовно пред`явлення ліквідатором з дня свого призначення вимог до третіх осіб щодо повернення сум дебіторської заборгованості ТОВ "Автотранс Україна";

6) абзацу 14 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині непередання в установленому порядку на зберігання документів ТОВ "Автотранс Україна", які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом;

7) частини восьмої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині нездійснення виплати кредиторам ТОВ "Автотранс Україна" у порядку черговості, визначеному законом.

48. Згідно з абзацами 6, 7 частини третьої статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов`язаний: аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

49. Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

50. Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2016 року у справі № 904/9795/16, зокрема, зобов`язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках. Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2016 року, від 07 березня 2017 року та від 10 травня 2017 року у справі № 904/9795/16 строк процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника майна боржника продовжувались, таким чином строк процедури розпорядження майном ТОВ "Амстор" встановлено до 10 липня 2017 року.

51. За таких обставин, у період проведення планової перевірки (з 03 травня 2017 року по 15 травня 2017 року), а також винесення оскаржуваного розпорядження (25 травня 2017 року) позивачем не порушено вимоги абзаців 6, 7 частини третьої статті 22 та частини третьої статті 98 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки строк для складання та надання господарському суду аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках, ще не настав.

52. В акті перевірки зазначено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 не надано будь-яких документів, які б підтверджували вжиття арбітражним керуючим заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ "Автотранс Україна", чим порушено вимоги абзацу 2 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині не вжиття ліквідатором з дня його призначення заходів щодо забезпечення збереження майна ТОВ "Автотранс Україна".

53. При цьому ні акт, ні оскаржуване розпорядження, не містять інформації яке саме майно ТОВ "Автотранс Україна" не збережено арбітражним керуючим та підлягає збереженню з дня призначення ліквідатора, які саме заходи арбітражний керуючий має вжити, відповідно до вимог чинного законодавства для збереження майна ТОВ "Автотранс Україна" та виконання розпорядження.

54. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження.

55. Водночас, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить встановленого та конкретного переліку заходів, які мають бути вжиті ліквідатором для захисту майна боржника, відтак право на обрання того чи іншого способу здійснення цього повноваження є прерогативою виключно арбітражного керуючого. Ліквідатор на власний розсуд, враховуючи співрозмірність заходів та кінцевої мети, з урахуванням обставин конкретної справи, в межах своїх прав та обов`язків, вчиняє необхідні та достатні заходи для збереження майна банкрута.

56. За таких обставин, порушення абзацу 2 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може мати місце виключно за наявності фактів, які свідчать про незбереження майна банкрута (втрату, знищення, пошкодження тощо).

57. Відповідно до абзацу 4 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута.

58. Так, в ході проведення ліквідаційних заходів ліквідатором отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої, ТОВ "Автотранс Україна" є, зокрема, засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак-Промінвест" (розмір внеску до статутного фонду - 553513,81 грн.).

59. Відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

60. Враховуючи наведене, ліквідатором було включено зазначені корпоративні права ТОВ "Токмак-Промінвест" до ліквідаційної маси банкрута в порядку статті 42 Закону та виставлено на продаж у складі ЦМК. Початковою вартістю майна на зазначеному аукціоні визначена сукупність визнаних вимог кредиторів.

61. Таким чином, арбітражним керуючим ОСОБА_1 дотримано вимоги абзацу 4 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при виконанні нам повноважень ліквідатора ТОВ "Автотранс Україна".

62. Відповідно до абзацу 7 частин другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

63. Судами встановлено, що згідно з рішенням ліквідатора від 04 квітня 2016 року № 2 арбітражним керуючим за результатами проведеної інвентаризації активів ТОВ "Автотранс Україна" сформовано ліквідаційну масу банкрута.

64. В подальшому, при здійсненні заходів ліквідаційної процедури було встановлено, що корпоративні права ТОВ "Токмак-Промінвест" не є активом, а відтак підлягають виключенню з ліквідаційної маси, оскільки ТОВ "Токмак-Промінвест" припинено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі № 804/2720/13-а. Крім того встановлено, що дебіторська заборгованість фізичних осіб ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) виникла більше 7 років, а первинні документи, які підтверджують її існування відсутні, оскільки посадові особи банкрута ліквідатору не передавали первинні документи, які підтверджують існування дебіторської заборгованості фізичних осіб та в ході проведення заходів ліквідаційної процедури ліквідатором такі документи не здобуті.

65. Враховуючи наведене, комітетом кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" прийнято рішення доручити ліквідатору ТОВ "Автотранс Україна" списати з даних бухгалтерського обліку ТОВ "Автотранс Україна" дебіторську заборгованість ОСОБА_2 (сума заборгованості 13030,78 грн.), ОСОБА_4 (сума заборгованості 17921,74 грн.), ОСОБА_3 (сума заборгованості 21399,92 грн.) та погодити таке списання. Відповідне рішення оформлено протоколом Комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" від 01 липня 2016 року № 8.

66. З метою актуалізації ліквідаційної маси та виконання рішень комітету кредиторів ТОВ "Автотранс Україна" до рішення про формування ліквідаційної маси банкрута внесено відповідні зміни та на підтвердження зазначеного, при проведенні перевірки ліквідатором було надано комісії рішення ліквідатора №02 про формування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна" та рішення ліквідатора про внесення змін до рішення про формування ліквідаційної маси ТОВ "Автотранс Україна" від 11 серпня 2016 року № 03.

67. При цьому, всі активи ТОВ "Автотранс Україна", які виявлені в ході ліквідаційної процедури та які підлягають реалізації, включені до ліквідаційної маси банкрута.

68. Відповідно до абзацу 8 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

69. Так, 14 березня 2016 року позивачу передана первинна документація на підтвердження дебіторської заборгованості, що оформлено актом № 9 інвентаризації первинної документації.

70. У зв`язку з проведенням розрахунків зі звільненими в 2016 році працівниками ТОВ "Автотранс Україна" дебіторська заборгованість ТОВ "Автотранс Україна" в період проведення ліквідаційної процедури зменшилась на суми загальнообов`язкових державних податків, що сплачуються при виплаті заробітної плати, проведенні розрахунків з працівниками у зв`язку із звільненням, а переплата в розмірі 17966,13 грн. була повернута "Автотранс Україна" в повному обсязі.

71. Таким чином, загальна сума дебіторської заборгованості ТОВ "Автотранс Україна" складає 1 269424,69 гривень.

72. Всім дебіторам банкрута щодо яких ліквідатору передано первинні документи або будь-які відомості, що дозволяють встановити підстави виникнення та суми дебіторської заборгованості, направлено претензії.

73. Дебіторська заборгованість, яка не була повернута в ході проведення претензійної роботи реалізовується в ліквідаційній процедурі на аукціонах по продажу майна ТОВ "Автотранс Україна" (дебіторська заборгованість виставлена на продаж за номінальною вартістю), кошти, отримані від реалізації дебіторської заборгованості будуть включені до ліквідаційної маси та спрямовані на погашення вимог кредиторів.

74. Рішення про виставлення дебіторської заборгованості банкрута на аукціон за номінальною ціною прийнято комітетом кредиторів ТОВ "Автотранс Україна", що оформлено протоколом від 16 вересня 2016 року № 12-1.

75. Таким чином, позивачем реалізовані повноваження, передбачені абзацом 8 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно пред`явлення вимог до третіх осіб про повернення банкруту сум дебіторської заборгованості у відповідності до вимог закону з урахуванням мінімізації витрат банкрута на вчинення таких дій та у спосіб, який погоджений із комітетом кредиторів та обраний в інтересах кредиторів.

76. Відповідно до абзацу 14 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом.

77. Як встановлено судами, на виконання зазначеної норми, всі документи ТОВ "Автотранс Україна", що передані ліквідатору та створені ним під час здійснення ліквідаційної процедури, які підлягають обов`язковому зберіганню, передані на довгострокове зберігання ТОВ "Юридично-архівне бюро "ЛЕГІС", що підтверджується довідкою останнього, в якій вказано, що справа містить накази з особового складу з 08 вересня 2018 року по 06 червня 2016 року, номер фонду 1031, кількість аркушів у справі - 96, строк зберігання документів - 75 років.

78. Відповідно до частини восьмої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

79. При цьому, положеннями вищевказаного Закону не встановлено строк, у який арбітражний керуючий зобов`язаний здійснити виплати кредиторам.

80. Отже, порушення частини восьмої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може мати місце виключно у випадках: незарахування коштів на основний рахунок боржника; здійснення виплат кредиторам не з основного рахунку боржника; здійснення виплат з порушенням черговості, встановленої законом.

81. Судами встановлено, що 02 березня 2016 року відбувся аукціон з продажу активів ТОВ "Автотранс Україна", внаслідок чого майно банкрута реалізовано частково.

82. На основний рахунок ТОВ "Автотранс Україна" від організатора аукціону та переможців аукціону надійшло 438539,05 грн., що є сумою грошових коштів, отриманих від реалізації майна ТОВ "Автотранс Україна" на аукціоні за вирахуванням винагороди організатора аукціону.

83. На час проведення перевірки всі кошти, отримані від реалізації майна, знаходились на рахунку ТОВ "Автотранс Україна", а отже в діях позивача відсутні порушення вимог частини восьмої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

84. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушень законодавства України під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Автотранс Україна" та розпорядника майна ТОВ "Амстор", а також не вчинено дій, які б порушували права та законні інтереси боржника та кредиторів у цих справах.

85. З огляду на викладене, висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

86. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

87. Слід зазначити, що приписами частини першої статті 341 КАС України чітко визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

88. Тобто, суд касаційної інстанції переглядає саме судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, а не обставини справи чи питання дискреції, що були чи не були досліджені судами попередніх інстанцій.

89. Як зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України , кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь.

90. Водночас, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії , зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

91. Тому за наведених вище підстав, якими, як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій, обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на аргументи зазначені в касаційній скарзі, оскільки вони не є визначальними та не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

92. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

93. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

А. Г. Загороднюк