Рішення

від 19.07.2018 по справі 818/2008/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 р. Справа № 818/2008/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання Мороз Т.М.

представника позивача Литвиненко В.О.

представника відповідача Великодна Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" звернулось до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС від 11.05.2018 № UA805180/2018/000049/2 про коригування митної вартості товару; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.05.2018 № UA805180/2017/00073.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для митного оформлення товару - Шкірки цитрусових у кількості 7340 кг на суму 11010,00 євро, позивачем до Сумської митниці була подана митна декларація та інші документи. Не погодившись із митною вартістю відповідачем прийнято рішення від 11.05.2018 № UA805180/2018/000049/2 про коригування митної вартості товару, в результаті чого митна вартість товару збільшилась до 22356,17 євро. Також відповідачем видано картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.05.2018 № UA805180/2017/00073. Позивач не погоджується із такими діями Сумської митниці у зв'язку із чим звернувся до суду.

13.06.2018 відповідач подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначив, що ТОВ "Сумифітофармація" подало до митного оформлення митну декларацію від 10.05.2018 № UA805180/2018/008535 на товари, що поставляються в Україну Mueggenburg Pflanzliche Rohstoffe Gmbh Co KG Німеччина на виконання умов договору DE-090118 від 09.01.2018 - товар шкірки цитрусових, покупцем якого є ТОВ "Сумифітофармація". Із аналізу доданих до декларації документів встановлено, що згідно зі специфікацією DE-090118 від 09.01.2018 оплата проводиться протягом 30 днів з моменту доставки вантажу на склад покупця. Згідно Єдиного уніфікованого документу на розміщення та тимчасове зберігання товарів ТОВ "Сумифітофармація" розмістило товар на своєму складі 28.02.2018, про що свідчить відбиток штампа ПМК посадової особи. Тому оплата за товар повинна була бути здійснена до 30.03.2018. Таким чином на момент митного оформлення товару позивач повинен був сплатити вартість товару, крім того документ, на підтвердження оплати повинен був надати до митного оформлення. Митна вартість була визначена на підставі цінової інформації щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС № UA125190/2018/651235 від 19.02.2018. Крім того, зазначала, до документи, надані позивачем містять розбіжності щодо назви продавця товару.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення вказаних вимог заперечувала.

Ухвалою суду від 25.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що до митного оформлення товару - шкірки цитрусових: апельсин, цедра, суха розфасована в п/п мішки - 172 шт. на 19 палетах ТОВ "Сумифітофармація" було подано до сумської митниці митну декларацію від 10.05.2018 № UA805180/2018/008535 (а.с. 11-12).

Згідно з п. 43 декларації, ціна товару визначена за першим методом - ціною контракту.

До вказаної декларації були додані зовнішньоекономічний договір від 09.01.2018 № DE-090118 (а.с. 14-17), специфікація № 1 від 09.01.2018 (а.с. 18), інвойс від 20.02.2018 (а.с. 19-20), пакувальний лист (а.с. 21, 22), сертифікат якості (а.с. 23, 24), сертифікат походження (а.с. 25, 26) та інші.

За результатами аналізу наданих документів, відповідачем встановлено розбіжності, а саме п. 4 контракту DE-090118 від 09.01.2018 визначено, що оплата товару здійснюється шляхом визначеним в специфікаціях до контракту. Пунктом 1.4 специфікації № 1 від 09.01.2018 визначено, що оплата товару здійснюється протягом 30 днів з моменту доставки вантажу на склад покупця. Згідно Єдиного уніфікованого документу на розміщення та тимчасове зберігання товарів від 28.02.2018 № 744/18-80-68 ТОВ "Сумифітофармація" розмістило товар на своєму складі 28.02.2018. У зв'язку із цим позивачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 11.05.2018 № UA805180/2018/000049/2, яким вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС № UA125190/2018/651235 від 19.02.2018 (а.с. 9). Також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 11.05.2018 № UA805180/2017/00073 (а.с. 10).

Підставою для визначення митної вартості товару спірним рішенням стало те, що декларантом не надано підтвердження оплати за товар.

Суд не погоджується із таким висновком Сумської митниці, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Судом встановлено, що митне оформлення товару здійснювалось ТОВ "Сумифітофармація" за основним методом (ціною контракту від 09.01.2018 № DE-090118).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В ході судового розгляду встановлено, що такі документи було надано Сумській митниці, що також не заперечується представником відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).

Аналіз положень ч. ч. 2, 3 ст. 53, ст. 57 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.

Крім того, п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В даному випадку, митному органу були надані документи, що передбачені ст. 53 МК України.

Застосовуючи інший метод визначення вартості товару, ніж той, що був обраний позивачем, Сумська митниця посилається на порушення строків оплати товару.

Так, відповідач вважає, що датою оплати товару по специфікації № 1 від 09.01.2018 є дата розміщення на складі тимчасового зберігання товарів - 28.02.2018, враховуючи те, що саме в цю дату товар було доставлено на склад покупця.

Суд не погоджується із такими твердженнями, оскільки товар - Апельсинова цедра в кількості 7340 кг було розміщено на складі ТОВ "Сумифітофармація" 15.05.2018, що підтверджується копією накладної від 15.05.2018 № 128 (а.с. 109), що повністю відповідє умовам специфікації № 1 від 09.01.2018.

Оплата вказаного товару на суму 11010,00 євро була проведена ТОВ "Сумифітофармація" 18.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 18.05.2018 № 12 (а.с. 56). Таким чином оплата товару проведена позивачем у строк, встановлений специфікацією № 1 від 09.01.2018.

Посилання відповідача на розміщення ТОВ "Сумифітофармація" товару на складі тимчасового зберігання є необґрунтованими, оскільки наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 613 затверджено Положення про склади тимчасового зберігання (далі - Положення № 613).

Вказане Положення визначає форму, порядок подання та розгляду заяв, порядок надання, зупинення дії, анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання (далі - СТЗ); вимоги до складських об'єктів, які можуть використовуватися як СТЗ; правила провадження діяльності СТЗ та порядок контролю за їх провадженням; порядок розміщення, зберігання та обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення на СТЗ.

Відповідач зазначає, що ТОВ "Сумифітофармація" є суб'єктом господарювання, у власності, користуванні якого перебуває складський об'єкт складу тимчасового зберігання де і зберігався товар, однак склад тимчасового зберігання не використовується позивачем у власній господарській діяльності, він є місцем розміщення імпортованого товару до його розмитнення. Такої умови постачання як склад тимчасового митного зберігання не передбачено специфікацією № 1 від 09.01.2018 і є довільним тлумаченням митного органу. Пунктом 7 Положенням №613 передбачено, що строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів на СТЗ (СГД) починається з дня їх фактичного розміщення на СТЗ (СГД) та закінчується днем: завершення їх митного оформлення в обраний декларантом митний режим; передачі їх на склад митного органу. Таким чином знаходження товару на даному складі знаходиться під митним контролем, а не на складі позивача. Матеріалами справи підтверджується, що фактично товар було оприбутковано на склад №2 15.05.2018 згідно накладної по складу №128 від 15.05.2018 під звіт та випискою по бухгалтерському обліку підприємства (а.с.109-110).

Усі інші розбіжності про які зазначав представник відповідача в ході розгляду даної справи не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не були підставою для визначення митної вартості товару згідно з рішенням Сумської митниці ДФС від 11.05.2018 № UA805180/2018/000049/2. В судовому засіданні представник позивача зазначив, що документацію від постачальника було оформлено уповноваженим представником, про що надано відповідну довіреність. Представник відповідача зазначив, що така довіреність не була надана під час винесення спірного рішення, не враховувалася відповідачем.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Жодні інші обставини крім нездійснення оплати товару та ненадання доказів сплати товару протягом 30 днів з дня розміщення товару під митний контроль на тимчасовий склад зберігання в спірному рішенні не зазначено.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Сумифітофармація" у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 3920,95нпе., сплачена при зверненні до суду платіжним дорученням № 1686 від 23.05.2018, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС від 11.05.2018 №UA805180/2018/000049/2 про коригування митної вартості товару;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.05.2018 №UA805180/2017/00073.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (м. Суми, вул.. Ю.Вєтрова, 24, і.к. 39420037) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (м. Суми, вул. Заливна,11,пов.1, і.к. 31397624) суму судового збору в розмірі 3920,95 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.07.2018.

Суддя С.М. Гелета