Рішення

від 17.07.2018 по справі 820/3567/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 р. № 820/3567/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Маргвелані І.Л.,

представника позивача - Тараніної О.В.,

представника відповідача - Гуди К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС Харківської області від 08.02.2018 № 00000391411.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладено в акті перевірки, про нереальність здійснення господарських операцій зі спірними контрагентами, наполягав на правильності обчислення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень вимог Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 17.07.18 о 14:20 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 37762987.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест", податковий номер 37762987 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Селезія" за травень, червень 2016 року, з ТОВ "Апекс-Інвест" за серпень, вересень 2016 року, з ТОВ "Левіанс Актив" за вересень 2016 року, з ТОВ "Делівері Групп" за травень, червень, липень, серпень 2016 року, з ТОВ "Екто Плюс" за жовтень 2016 року, з ТОВ "Грандфлай" за жовтень 2016 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

Результати перевірки викладені в акті № 222/20-40-14-11-11/37762987 від 23.01.2018.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 663761 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивач надав до Головного управління ДФС у Харківській області заперечення, проте висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення 08.02.2018 № 00000391411, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 829701,25 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, проте рішенням ДФС України від 20.04.2018 № 23895 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення 08.02.2018 № 00000391411- без змін.

Судом встановлено, що підставою для встановлення вказаних висновків та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем із контрагентами ТОВ "Селезія", ТОВ "Апекс-Інвест", ТОВ "Левіанс Актив", ТОВ "Делівері Групп", ТОВ "Екто Плюс", ТОВ "Грандфлай".

Судом встановлено, що 01.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селезія" (орендодавець) укладено договір про надання послуг № 10/01/05, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду техніку та обладнання за плату. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2016 № оу-79, від 30.06.2016 № оу-191, податкові накладні від 31.05.2016 № 79, від 30.06.2016 № 191, акти прийому-передачі техніки до договору № 10/01/05 від 01.05.2018 (а.с. 106-119, 156-167 т. 1).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_1., що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с. 120-155, а.с. 168-199 т. 1).

Оплата за оренду обладнання за вищевказаним договором проводилась у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку, що міститься в матеріалах справи (а.с. 200 т. 1).

Також, із матеріалів справи вбачається, що 01.05.2016 між позивачем (орендар) Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері Групп" (орендодавець) укладено договір про надання послуг № 11/01/05, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду техніку та обладнання за плату.

Реальність вказаного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі наданних послуг № оу-41 від 31.05.2016, № оу-218 від 30.06.2018, № оу-309 від 31.07.2016, № 438-310816 від 31.07.2016, податковими накладними від 31.05.2016 № 41, від 30.06.2016 № 218, від 31.07.2016 № 309, від 31.08.2016 № 438 актами прийому-передачі техніки (а.с. 206-211, 215-233 т. 1).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_1., що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с. 212-214, 234-243 т. 1).

Оплата за оренду обладнання за вищевказаним договором проводилась у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку, що міститься в матеріалах справи (а.с. 244-246 т. 1).

01 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Апекс-Інвест" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 3/01/08, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи акти здачі-приймання наданих послуг № 145-300916 від 30.09.2016, № 106-310816 від 31.08.2016, податкові накладні від 30.09.2016 № 145, від 30.06.2016 № 191, від 31.08.2016 № 106 (а.с. 250 т. 1, а.с. 1-7 т. 2).

Також, 01.08.2016 між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Апекс-Інвест" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 4/01/08, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги. Реальність вказаного договору підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання наданих послуг № 144-300916 від 30.09.2016, № 107-310816 від 31.08.2016, додатками до актів про оцінку технічного стану обладнання, податковими накладними від 30.09.2016 № 146, від 31.08.2016 № 107 (а.с. 11-20 т. 2).

Оплата наданих послуг проводилась у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку, що міститься в матеріалах справи (а.с. 21 т. 2).

Із матеріалів справи також вбачається, що 01.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Левіанс Актив" (орендодавець) укладено договір про надання послуг № 91/01/09, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду техніку та обладнання за плату. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи акт прийому-передачі наданих послуг від 30.09.2016 № 111-300916, податкову накладну від 30.09.2016 № 111 та акти прийому-передачі техніки до договору № 91/01/09 від 01.09.2016 (а.с. 25-31 т. 2).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_1., що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с. 32-43 т. 2).

Крім того, 01.09.2016 між позивачем (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Левіанс Актив" (орендодавець) укладено договір про надання послуг № 10/01/09, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду техніку та обладнання за плату. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи акт прийому-передачі наданих послуг від 30.09.2016 № 135-300916, податкову накладну від 30.09.2016 № 135 та акти прийому-передачі техніки до договору № 10/01/09 від 01.09.2016 (а.с. 47-56 т. 2).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_1., що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с. 57-76 т. 2).

Оплата за оренду обладнання за договорами, укладеними із Товариством з обмеженою відповідальністю "Левіанс Актив" проводилась у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку, що міститься в матеріалах справи (а.с. 77-78 т. 2).

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 41/19/08 від 19.09.2016 із Товариством з обмеженою відповідальністю "Екто-Плюс" (продавець), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, які зазначені у специфікаціях, а покупець - прийняти та своєчасно оплачувати ці товарно-матеріальні цінності.

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією № 1 від 14.10.2016, видатковою накладною № 90-141016 від 14.10.2016, податковою накладною від 14.10.2016 № 90 (а.с. 81-86 т. 2).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_1., що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.87-90 т. 2).

Крім того, 01.10.2016 між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екто-Плюс" (виконавець) укладено договори про надання послуг № 93/01/10 та № 94/01/10, відповідно до умов яких виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги. Виконання вказаних договорів підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання наданих послуг № 237-311-16 від 31.10.2016, № 238-311016, додатками до актів про оцінку технічного стану обладнання, податковими накладними від 31.10.2016 № 237, від 31.10.2016 № 238 (а.с. 93-96, 99-103 т. 2).

У підтвердження оплати отриманих товарів та послуг за вказаними договорами позивачем надано до матеріалів справи банківські виписки (а.с. 104-105 т. 2).

Судом також встановлено, що 01.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандлайф" (орендодавець) укладено договори про надання послуг № 101/01/10 та № 102/01/10, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду техніку та обладнання за плату. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи акти прийому-передачі наданих послуг від 31.10.2016 № 148-310916, від 31.10.2016 № 256-311016, податкові накладні від 31.10.2016 № 148, від 31.10.2016 № 256 та акти прийому-передачі техніки до договорів № 101/01/10 та № 102/01/10 від 01.10.2016 (а.с. 109-115, 131-139 т. 2).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_1., що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с. 116-127, 140-159 т. 2).

Оплата за оренду обладнання за договорами, укладеними із Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандлайф" проводилась у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку, що міститься в матеріалах справи (а.с. 160-161 т. 2).

Судом встановлено, що отримана в оренду техніка, ТМЦ та послуги були використані позивачем для власної господарської діяльності, а саме для виконання зобов'язань за договорами, укладеними із Спеціалізованим комунальним підприємством "Харківзеленбуд" Харківської міської ради № 14 від 27.03.2014, № 15 від 27.03.2014 та із Державним підприємством "Південна залізниця" № П/НА-151555/НЮ від 30.07.2015, № П/НА-161008/НЮ від 01.07.2016 (а.с. 162-187 т.2).

Крім того суд зазначає, що у позивача були наявні ресурси для зберігання орендованого обладнання та товару, що підтверджується договором № 5-12/15 від 31.12.2015, укладеного із Спеціалізованим комунальним підприємством "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" розміщувало майно, яке використовується у власній господарській діяльності на територіях Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35, що відповідає даним визначеним в товарно-транспортних накладних.

Орендована техніка, яка використовувалась для виконання обов'язків, згідно договору укладеного із Державним підприємством "Південна залізниця", розміщувалась на території Державного підприємства "Південна залізниця", за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, ст. Харків-Пасажирський, що відповідає даним визначеним в товарно-транспортних накладних.

Посилання відповідача на адресу Чугуївська, 80 у м. Харків суд не приймає до уваги, оскільки за вказаною адресою поставки орендованої техніки не здійснювались.

Суд зазначає, що отримані послуги та товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 685, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" є: 81.21 Загальне прибирання будинків; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

Таким чином, господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів поставки між позивачем та його контрагентами підтверджується податковими накладними, актами прийняття виконаних робіт, актами прийому-передачі наданих послуг, банківськими виписками.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку контролюючого органу в акті перевірки відсутні.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Селезія", ТОВ "Апекс-Інвест", ТОВ "Левіанс Актив", ТОВ "Делівері Групп", ТОВ "Екто Плюс", ТОВ "Грандфлай" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Крім того, суд не приймає посилання відповідача на податкову інформацію щодо ТОВ "Селезія", ТОВ "Апекс-Інвест", ТОВ "Левіанс Актив", ТОВ "Делівері Групп", ТОВ "Екто Плюс", ТОВ "Грандфлай", з огляду на наступне.

Суд відмічає, що в силу закону, отримання контролюючим органом податкової інформації, у зв'язку із неможливістю проведення перевірки, в якій викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності, при цьому перевірка не проводилась.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачами не подано до суду жодних доказів відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту та податкового зобов'язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України за правилом першої події.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" (вул. Чоботарська, буд. 80А, кімн. 22, м. Харків, 61052, код 37762987) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС Харківської області від 08.02.2018 № 00000391411.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" (вул. Чоботарська, буд. 80А, кімн. 22, м. Харків, 61052, код 37762987) судові витрати в розмірі 12445 (дванадцять тисяч чотириста сорок п'ять) грн 52 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20 липня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин