Постанова

від 19.07.2018 по справі 2а-728/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-728/12/1070 Головуючий у І інстанції - Кушнова А.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Літвіної Н.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст.229 КАС України, апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року за адміністративним позовом Приватного підприємства Контраст до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство Контраст звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2012 року №0001172310.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2012 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2017 року касаційну скаргу Приватного підприємства Контраст задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2012 року у справі №2а-728/12/1070 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, апелянт зазначає, що Позивачем не надано документів на підставі яких можливо було б встановити фактичне отримання товару та його використання в подальшій господарській діяльності. Разом з тим, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови доводки податкового органу та невідповідність бухгалтерських документів Позивача залишено поза увагою.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено,Приватне підприємство Контраст (ідентифікаційний код 13706055, місцезнаходження: 08300, Київська область, м.Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 1) зареєстроване виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області як юридична особа 06.08.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №099354 від 11.10.2007 року (а.с. 48 том 1).

У період з 12.01.2012 року по 17.01.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Мотишеним І.С. відповідно до наказу Бориспільської ОДПІ від 11.01.2012 року № 25 та згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Контраст з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ Укртрансзапчастина за період вересень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Контраст (код ЄДРПОУ 13706055) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ Укртрансзапчастина (код ЄДРПОУ 32393259) їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2011 року від 17.01.2012 року № 21/23-1/13706055.

В акті перевірки зазначено, у періоді, який перевірявся, ПП Контраст уклало договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 17.08.2011 року №17/08/11-1, згідно якого ТОВ Укртрансзапчастина продає, а ПП Контраст купує нафтопродукти на умовах франко-резервуар нафтобази ПП Контраст по ціні, відповідній до затвердженого ТОВ Укртрансзапчастина прейскуранта цін на нафтопродукти на день продажу в кількості та асортименті відповідно до поданої заявки. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2012 року; договір засвідчено підписами та печатками сторін (том 1, а.с. 10).

Також, в акті перевірки зазначено, що для проведення перевірки по господарських відносинах з ТОВ Укртрансзапчастина Позивачем надано копії видаткових накладних за вересень 2011 року; копії податкових накладних за вересень 2011 року; копії товарно-транспортних накладних за вересень 2011 року; копію договору з ТОВ Укртрансзапчастина ; копію рахунку-фактури за вересень 2011 року.

Згідно з наказом ДПА України від 08.08.2011 року №475/ДСКвизначено алгоритм відбору та опрацювання ризикових СГД, Бориспільською ОДПІ було отримано акт від 19.12.2011 року №1277/23-3/32393259 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Укртрансзапчастина (ідентифікаційний код 32393259) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.10.2011 року.

За результатами перевірки ТОВ Укртрансзапчастина співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі опитано громадянина ОСОБА_4, який згідно реєстраційних даних, є засновником та керівником ТОВ Укртрансзапчастина .

В ході проведення допиту, громадянин ОСОБА_4 пояснив, що невстановлена особа на ім'я ОСОБА_4 запропонувала йому зареєструвати підприємство, яке б займалось реалізацією фільтрів для води. В кінці 2010 року ОСОБА_4 підписав документи, як йому повідомили, це були документи по реєстрації представництва в Україні торгової марки по реалізації фільтрів для води. Які фактично документи він підписав, точно не розбирався, оскільки не має відповідної освіти. Крім того, гр.ОСОБА_4 зазначив, що документів фінансово-господарської діяльності, первинних документів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт жодного разу не підписував, звітності не складав, не підписував та до органів ДПС не подавав. Печатку на будь-яких звітних та первинних документах не ставив. Довіреності на представлення інтересів від свого імені та від імені ТОВ Укртрансзапчастина не видавав, коштів з рахунку банку не знімав та нікому не передавав. Фінансово-господарську діяльність не проводив.

Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області сектору з ТКЗР Броварського МВ від 14.09.2011 року №158, податкову звітність гр. ОСОБА_4 ймовірно не підписував.

Фактично, згідно податкової звітності у ТОВ Укртрансзапчастина встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ (а.с. 11. Том 1).

Також, в ході проведення перевірки, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, не встановлено факту передачі товару (послуг) від ТОВ Укртрансзапчастина до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів (а.с. 14 том 1).

В акті перевірки зазначено, що аналізом податкової звітності з ТОВ Укртрансзапчастина а саме: декларації з податку на додану вартість з додатками №5 (розділ податковий кредит до декларації з ПДВ Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , наданих до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області за період з 01.04.2011 року по 30.10.2011 року на виконання вимог зобов'язань, не встановлено наявність поставок товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

За результатами перевірки Відповідач дійшов до висновків про те, що ПП Контраст діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ Укртрансзапчастина , умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. У зв'язку з викладеним посадова особа контролюючого органу вважає, що діяльність ПП Контраст була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом, який не виконував своїх податкових зобов'язань (а.с. 15 том 1).

У висновках акта перевірки зазначено про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП Контраст при отриманні палива від ТОВ Укртрансзапчастина .

Також, перевіркою встановлено порушення вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит на суму 27246,45 грн за вересень 2011 року.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 року №0001172310, яким збільшено суму грошового зобов'язання Позивача з податку на додану вартість на загальну суму 40869,69 грн, з яких сума за основним платежем складає 27246,45 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 13623,23 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з статтею 180 Кодексу платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з господарською діяльністю.

За приписами пункту 44.3 статті 44 Кодексу платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 44.5 статті 44 Кодексу передбачено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 Кодексу у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Разом з цим, норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Кодексу лише визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

За приписами пункту 198.1 статті 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями пункту 198.3 статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього

Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями статті 201 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка має містити визначені цією статтею обов'язкові реквізити.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи вказані норми Кодексу, існує декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, дослідженню підлягають усі документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Водночас, згідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону №996-XIV та Положення №88.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2011 року між ТОВ Укртрансзапчастина (Продавець) та ПП Контраст (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №17/08/11-1 (далі - договір № 17/08/11-1).

Згідно умов п.2.1. вказаного договору продавець продає, а покупець купує нафтопродукти на умовах франко-резервуар нафтобази покупця по ціні, відповідній до затвердженого продавцем прейскуранта цін на нафтопродукти на день продажу в кількості та асортименті відповідно до поданої заявки.

Відповідно до п.3.1. договору № 17/08/11-1 продаж за цим договором здійснюється окремими партіями, при цьому кількість та асортимент необхідних нафтопродуктів для кожної партії визначається у письмовому замовленні покупця.

Пунктом 3.2. договору № 17/08/11-1 визначено, що нафтопродукти, що продаються продавцем, відповідають всім технічним стандартам і правилам, встановленим законодавством України, та мають сертифікати відповідності та паспорт якості.

Порядок і термін відпуску нафтопродуктів визначений у пункті 4 договору.

Так, згідно з п.4.1. договору № 17/08/11-1 покупець зобовязується на протязі 2 (двох) календарних днів з часу підписання цього договору подати продавцю першу свою заявку на покупку нафтопродуктів із зазначенням кількості та їх виду, послідуючі заявки на покупку нафтопродуктів подаються покупцем по мірі необхідності.

Відповідно до п.4.2. договору № 17/08/11-1 продавець зобовязується на протязі 1 (одного) робочого дня з моменту отримання заявки опрацювати її та виписати рахунок-фактуру на оплату замовлених нафтопродуктів із зазначенням терміну їх оплати.

У пункті 4.3. договору № 17/08/11-1 зазначено, що продавець зобовязується в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі, передати у власність покупця нафтопродукти по видам і на суму коштів, зазначених у виписаному рахунку-фактурі на оплату покупцю на умовах франко-резервуар нафтобази покупця.

Пункт 4.5. договору № 17/08/11-1 визначає, що покупець забирає куплені нафтопродукти на умовах франко-резервуар нафтобази продавця само вивозом. По домовленості з продавцем доставка куплених нафтопродуктів може бути здійснена транспортом продавця, але за рахунок покупця.

Згідно з п.5.1 договору № 17/08/11-1 розрахунок покупцем здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 5.3. договору № 17/08/11-1 передбачено, що покупець здійснює 100% оплату вартості нафтопродуктів по кожній окремо поданій заявці на термін 5 банківських днів в сумі, вказаній у рахунку-фактурі на оплату.

Договір набуває чинності з моменту підписання його покупцем та продавцем та діє до 31.12.2012 року (п. 9.1 договору №17/08/11-1).

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач звернувся до ТОВ Укртрансзапчастина із заявкою на покупку нафтопродуктів, в якій просив відпустити паливо дизельне ЕН 590 сорт С виду ІІ в кількості 18535 літрів 02.09.2011 року автомобіль НОМЕР_1 кількість 5620 літрів водій ОСОБА_5, ГАЗ 5201 НОМЕР_5 кількість 5200 літрів водій ОСОБА_6, МАЗ 5334 НОМЕР_6 кількість 8075 літрів водій ОСОБА_2 за довіреністю НОМЕР_7 від 02.09.2011 року через ОСОБА_2 (а.с.30 т.1).

ТОВ Укртрансзапчастина виписано ПП Контраст рахунок-фактуру від 02.09.2011 року №СФ-0209 на загальну суму 163478,70 грн, у тому числі ПДВ 27246,45 грн на оплату за дизпаливо ЕН 590 сорт С вид ІІ код згідно УКТ ЗЕД 2710 194110 у кількості 18535 літрів по ціні 7,35 грн за один літр (а.с.25 т.1).

Оплата за вказаним рахунком-фактурою здійснена відповідно до платіжного доручення №482 від 02.09.2011 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку від 02.09.2011 року.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором №17/08/11-1 Позивачем надано: видаткову накладну від 02.09.2011 року №РН-7 на загальну суму 163478,70 грн, у тому числі ПДВ 27246,45 грн; товарно-транспортні накладні від 02.09.2011 року №0209/1, від 02.09.2011 року №0209/2, від 02.09.2011 роек№0209/3.

ТОВ Укртрансзапчастина для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями надано Позивачу податкову накладну від 02.09.2011 року №7 на загальну суму 163478,70 грн, у тому числі ПДВ 27246,45 грн.

Суми податку на додану вартість за податковою накладною від 02.09.2011 року №7 включені Позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2011 року.

Слід зазначити, що податкова накладна від 02.09.2011 року №7 відображена Позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Також, отримання Позивачем дизельного палива підтверджується актами приймання нафтопродуктів по кількості від 02.09.2011 року, в яких зазначено про отримання оператором АЗС ОСОБА_7 у присутності директора АЗС ОСОБА_8 від водіїв ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 дизельного палива масою нетто 4340 кг, 4920 кг, 6662 кг відповідно (а.с. 32-37 том 1).

Крім того, матеріали справи містять паспорт якості палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007 №1424, виданого ЗАТ Лисичанська нафтова інвестиційна компанія та сертифікат відповідності палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ, виданий ДП Луганськстандартметрологія , надані Позивачу постачальником ТОВ Укртрансзапчастина (а.с. 28-29 том 1).

В подальшому Позивачем товар придбаний у ТОВ Укртрансзапчастина на підставі договору від 17.08.2011 року №17/08/11-1, а саме дизпаливо ЕН 590 сорт С вид ІІ у кількості 18535 л було реалізоване наступним контрагентам:

- ТОВ ДК-Агро у кількості 2412 л по ціні 7,48 грн. за один літр, що підтверджується видатковою накладною від 02.09.2011 року №РН-002994 на загальну суму 21659,76 грн, у т.ч. ПДВ 3609,96 грн; товарно-транспортною накладною №713; податковою накладною від 02.09.2011 року №25 на загальну суму 21659,76 грн, у т.ч. ПДВ 3609,96 грн; банківською випискою №БВ-0000458 за 13.09.2011 року; випискою по рахунку за 13.09.2011 року (а.с. 183-187том 2);

- СВК Біотех ЛТД у кількості 5260 л по ціні 7,40 грн. за один літр, що підтверджується видатковою накладною від 02.09.2011 року №РН-002835 на загальну суму 46708,80 грн, у т.ч. ПДВ 7784,80 грн; товарно-транспортною накладною №716; податковою накладною від 02.09.2011 року №21 на загальну суму 46708,80 грн, у т.ч. ПДВ 7784,80 грн; банківською випискою №БВ-0000443 за 06.09.2011 року; випискою по рахунку за 13.09.2011 року (а.с. 188-191 том 2);

- ФОП ОСОБА_9 у кількості 10000 л по ціні 7,67 грн. за один літр, що підтверджується видатковою накладною від 02.09.2011 року №РН-002992 на загальну суму 92000,00 грн, у т.ч. ПДВ 15333,33 грн; податковою накладною від 02.09.2011 року №23 на загальну суму 92000,00 грн, у т.ч. ПДВ 15333,33 грн; банківською випискою №БВ-0000437 за 02.09.2011 року; випискою по рахунку за 02.09.2011 року (а.с. 196-199 том 2).

Отже, дослідивши рух активів, наявність господарської мети при вчиненні Позивачем угод з вищезазначеним контрагентом, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме товари поставлялись, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання придбаних товарів у власній господарській діяльності Позивача та їх обліку.

При цьому, згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суд України, яка викладена в ухвалі від 01 березня 2017 року у справі № К/9991/43139/12, підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд, стало те, що ПП Контраст на підтвердження реальності господарських операцій надало суду: статут підприємства, договір купівлі продажу нафтопродуктів, видаткові накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, рахунки - фактури, виписки по рахунках, аркуш реєстрації виданих довіреностей, паспорт якості на дизельне паливо, сертифікат відповідності дизельного палива, заявки на покупку нафтопродуктів, акт приймання нафтопродуктів на АЗС.

Вказаним документам, копії яких додані ПП Контраст до матеріалів справи на підтвердження реального характеру поставки підприємству від ТОВ Укртрансзапчастина нафтопродуктів, суди попередніх інстанцій у порушення вимог ст.86 КАС України не дали належної оцінки, як не перевірили обставини щодо орієнтування позивача на досягнення ділової мети при укладенні з ТОВ Укртрансзапчастина договору купівлі-продажу, тоді як такі обставини відповідно до ч.1 ст.138 КАС України входять до предмета доказування у сукупності з іншими доказами при розгляді судом адміністративного позову, предметом якого є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 року та від 02.06.2017 року на підтвердження наявності у Позивача транспортних засобів для перевезення нафтопродуктів за договором від 17.08.2011 року № 17/08/11-1 витребувано від Головного сервісного центу МВС України дані щодо власника транспортних засобів ГАЗ-53 із реєстраційним номером НОМЕР_8, ГАЗ 5201 із реєстраційним номером НОМЕР_5, МАЗ 5334 із реєстраційним номером НОМЕР_6.

На виконання вказаних вимог Головним сервісним центром МВС України листами від 18.04.2017 року №31/5835/1 та від 14.06.2017 року №31/7492 повідомлено, що транспортний засіб ГАЗ-53 із реєстраційним номером НОМЕР_8 належав ПП Контраст (знятий з обліку 03.09.2014 року), транспортний засіб ГАЗ 5201 із реєстраційним номером НОМЕР_5 належавПП Контраст (знятий з обліку 23.02.2017 року), транспортний засіб МАЗ 5334 із реєстраційним номером НОМЕР_6 належить ПП Контраст (а.с. 1-4 том 2).

Також, Позивачем на підтвердження права власності на вказані транспортні засоби надано до матеріалів справи копії свідоцтв про їх реєстрацію.

Відповідно до вказаних товарно-транспортних накладних поставку дизпалива здійснювали водії ПП Контраст - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2

На підтвердження працевлаштування водіїв: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2,Позивачем надані копії наказів про прийняття вказаних осіб на роботу від 30.05.2006 року № 8-к, від 09.07.2007 №2-к, від 19.12.2007 №18-к відповідно.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об'єктів оподаткування по спірним господарським операціям, засновані виключно на припущеннях Відповідача про порушення норм податкового законодавства контрагентом Позивача, які ґрунтуються виключно на оцінці непрямих доказів.

Між тим, контролюючим органом не наведено жодних доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності ПП Контраст з його контрагентом.

Відповідно до довідки АБ №475563 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основними видами господарської діяльності Приватного підприємства Контраст за КВЕД 2010 є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с.214 т.2).

Отже, види господарської діяльності Позивача співвідносяться зі змістом господарських операцій з контрагентом позивача - ТОВ Укртрансзапчастина .

Судом першої інстанції встановлено, що податкова накладна від 02.09.2011 року№7, виписана ТОВ Укртрансзапчастина , на підставі якої Позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ 27246,45 грн, була підписана директором ТОВ Укртрансзапчастина ОСОБА_4, який за твердженням Відповідача в акті перевірки заперечує свою причетність до створення та діяльності вказаного підприємства, а також підписання будь-яких первинних документів.

Контролюючий орган як на доказ фіктивності ТОВ Укртрансзапчастина посилається на пояснення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відібрані 19 липня 2011 року старшим оперуповноваженим Відділу податкової міліції ДПІ у Києво-Святошинському районі, в яких останній заперечує свою причетність до створення та діяльності ТОВ Укртрансзапчастина (а.с. 73-75т.1).

У той же час, вказані пояснення були відібрані посадовою особою податкової міліції не в ході розслідування кримінальної справи чи кримінального провадження.

Також, судом встановлено, що зазначені пояснення ОСОБА_4 не були реалізовані у будь-якому кримінальному провадженні та не стали підставою для порушення кримінальної справи чи реєстрації кримінального провадження.

Правову позицію з аналогічного питання Верховний Суд висловив у постанові від 26.06.2018 року у справі № 808/2360/17 та у постанові від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17.

Суд першої інстанції ухвалами від 17.10.2017 року, від 16.11.2017 року витребував у Відділу податкової міліції Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області інформацію відносно кримінальних проваджень щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (щодо фіктивного підприємництва ТОВ Укртрансзапчастина (код ЄДРПОУ 32393259), директором та засновником якого був ОСОБА_4 (місце проживання: 04211, АДРЕСА_1).

Відповіді на вказані ухвали суду від Відділу податкової міліції Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не надійшли

Однак, Відповідачем під час розгляду справи надано суду відповідь Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області на службову записку, зі змісту якої вбачається, що досудових розслідувань щодо службових осіб ТОВ Укртрансзапчастина (код ЄДРПОУ 32393259) не здійснювалось.

Також, в ході розгляду справи Відповідач підтвердив той факт, що досудове розслідування відносно посадових осіб ТОВ Укртрансзапчастина щодо фіктивного підприємництва не здійснювалось і відомості щодо кримінального провадження з цього приводу відсутні.

Таким чином, матеріали справи не містять інформації про реєстрацію кримінальних проваджень (кримінальних справ) щодо службових осіб ТОВ Укртрансзапчастина (код ЄДРПОУ 32393259) за фактом фіктивного підприємництва.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України (в редакції Закону

№2147-VIII від 03.10.2017 року) суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте це не означає, що суд зобов'язаний взяти на себе тягар доказування та доведення винуватості особи у вчиненні кримінально караного діяння замість сторони у справі суб'єкта владних повноважень у відносинах з юридичною чи фізичною особою.

Слід наголосити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій. Окрім того, жодних доказів, які б свідчили про факт реєстрації вказаних підприємств на підставну особу, підробки документів або складання фіктивних документів, у тому числі одержаних за наслідками проведених слідчих дій у рамках кримінальних проваджень матеріали справи не містять.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим вважається, що дії платника, які мають результатом отримання податкової вигоди, є економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності, достовірними.

Подання платником податковому органові усіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством з питань оподаткування, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковим органом не доведено, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

У розумінні КАС України належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, вину посадових осіб ТОВ Укртрансзапчастина у фіктивному підприємництві, фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили, зокрема, вирок суду.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України (в редакції Закону

№2147-VIII від 03.10.2017 року) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з цим, доказів притягнення посадових осіб ТОВ Укртрансзапчастина до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України, контролюючим органом не надано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором ТОВ Укртрансзапчастина станом на день розгляду вказаної справи і досі є ОСОБА_4 (а.с. 162-164 том 2).

Щодо висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області сектору з ТКЗР Броварського МВ від 14.09.2011 року №158, про те, що податкову звітність гр. ОСОБА_4 ймовірно не підписував, колегія суддів зазначає таке.

Надана Відповідачем до заперечень проти позову копія попереднього дослідження №158 від 14.09.2011 року, проведеного експертом Сектору техніко-криміналістичного забезпечення розслідування Броварського МВ (по обслуговуванню м.Бровари та Броварського району) Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області Мироненко Т.М. не є висновком експерта (а.с.76-84 т.1).

В попередньому дослідженні №158 від 14.09.2011 року зазначено, що до сектору техніко-криміналістичного забезпечення розслідування Броварського МВ (по обслуговуванню м.Бровари та Броварського району) Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області 14.09.2011 року для проведення почеркознавчого дослідження надійшов запит від 31.08.2011 року, направлений в.о. начальника Відділу податкової міліції ДПІ у Києво-Святошинському районі капітаном податкової міліції П.П.Дмитруком з речовими доказами.

У висновках попереднього дослідження №158 від 14.09.2011 року, проведеного експертом Сектору техніко-криміналістичного забезпечення розслідування Броварського МВ (по обслуговуванню м.Бровари та Броварського району) Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області Мироненко Т.М., зазначено, що підписи від імені ОСОБА_4 в податковій звітності виконані ймовірно не ОСОБА_4, а іншою особою.

Так, відповідно до статті 128-1 Кримінально-процесуального кодексу України (який був чинним на момент складання попереднього дослідження №158 від 14.09.2011 року) у необхідних випадках для участі у проведенні слідчої дії може бути залучений спеціаліст, який не заінтересований в результатах справи. Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим для керівника підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст.

Кримінально-процесуальний кодекс України не визначає статусу такого доказу як попереднє дослідження експерта, оскільки до уваги беруться лише висновки експертів, яких попереджено про кримінальну відповідальність відповідно до статей 384, 385 КК України.

Проведення експертних досліджень на час складання попереднього дослідження №158 від 14.09.2011 року було регламентовано Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 року за № 705/3145.

Пунктом п.1.3. вказаної Інструкції передбачено, що відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохоронних органів, посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Слід зазначити, що провадження попередніх досліджень не регламентовано кримінально-процесуальним законом, а проведене спеціалістом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області попереднє дослідження має значення на стадії порушення кримінальної справи.

Проте, як вже було встановлено судом першої інстанцій, що також не заперечувалось Відповідачем, досудове розслідування відносно посадових осіб ТОВ Укртрансзапчастина щодо фіктивного підприємництва не здійснювалось і відомості щодо кримінального провадження (кримінальної справи) з цього приводу відсутні.

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки на акт від 19.12.2011 року №1277/23-3/32393259 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Укртрансзапчастина (ідентифікаційний код 32393259) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.10.2011 року, колегія суддів зазначає, що отримання Відповідачем таких документів із зафіксованими в них ознаками фіктивної діяльності юридичних осіб не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк акт перевірки не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини господарської діяльності платника податків-позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в основу збільшення Позивачу грошових зобов'язань не може бути покладено висновки акта перевірки його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим Позивачем.

Суд апеляційної інстанції не приймає твердження податкового органу щодо відсутності у ТОВ Укртрансзапчастина достатніх трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень та інших основних засобів, що не може свідчити про невиконання цим суб`єктом договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин дана юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб`єктами договори оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Відповідачем не надано жодних доказів того, що Позивач при укладанні угоди з ТОВ Укртрансзапчастина діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентом, та був залучений до таких порушень, та знав про дефекти у правовому статусі даного контрагента.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомленням-рішенням від 25.01.2012 року № 0001172310, яким Позивачу збільшено суму грошовогозобов'язання з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає таке.

З вказаного податкового повідомлення-рішення слідує, що контролюючим органом застосовано до Позивача штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Положеннями статті 123 Кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника

податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту

54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (абзац 2 п.123.1 ст.123 Кодексу).

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (абзаци 3, 4 п.123.1 ст.123 Кодексу).

За таких обставин, підставою для застосування контролюючим органом штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого суми податкового зобов'язання є повторне визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку.

Контролюючий орган у своїх поясненнях зазначив, що підставою для застосування штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання при прийнятті оспорюваного у цій справі податкового повідомлення-рішення слугували податкові повідомлення-рішення від 16.09.2011 року №0010952320 та №0010962320, прийняті на підставі висновків акта перевірки від 01.09.2011 року №603/23-2/13706055 та висновки акту перевірки від 08.12.2011 року №821/23-1/13706055 (а.с.73-74 т.3).

При цьому, згідно з пунктом 56.1 статті 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 Кодексу).

Відповідно до пункту 56.15 статті 56 Кодексу скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

За приписами абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у разі визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків відповідно до положень пункту 54.3 статті 54 Кодексу , такий контролюючий орган приймає відповідне податкове повідомлення-рішення, яке направляється платнику податків.

У разі незгоди платника податків з податковим повідомленням-рішенням, останній має право оскаржити його в адміністративному чи судовому порядку, а визначені на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення грошові зобов'язання є неузгодженими до закінчення процедури адміністративного чи судового оскарження.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 16.09.2011 року №0010952320 та №0010962320 були оскаржені позивачем до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року у справі № 2а-4355/11/10702, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 16.09.2011 року № 0010952320, згідно з яким Приватному підприємству Контраст визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 378102 грн 50 коп., з яких: 302482 грн 00 коп. за основним платежем; 75620 грн 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року у справі № 2а-4355/11/10702 апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 рокускасовано. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Контраст до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2014 року (провадження №К/9991/38012/12) касаційну скаргу Приватного підприємства Контраст задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року скасовано та залишено в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року.

Щодо висновків акта перевірки від 08.12.2011 року №821/23-1/13706055 колегія суддів зазначає таке.

За результатами розгляду вказаного акта перевірки Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 року №0031922310, яким Приватному підприємству Контраст визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 110297,37 грн, з яких 73531,58 грн. за основним платежем; 36765,79 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.21-31 т.3).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року у справі № 2а-6274/11/1070 у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 16.12.2011 року № 0031922310 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року у справі № 2а-6274/11/1070 апеляційну скаргу Приватного підприємства Контраст задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 рокускасовано та ухвалено нову постанову, якою позов ПП Контраст задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 16.12.2011 року № 0031922310.

За таких обставин, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 16.09.2011 року №0010952320 та від 16.12.2011 року №0031922310 грошові зобов'язання з податку на додану вартість у силу положень пункту 56.18 статті 56 Кодексу вважаються неузгодженими.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 6 КАС України (в редакції Закону

№2147-VIII від 03.10.2017 року) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першої ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та їх відповідності дійсному економічному змісту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2012 року № 0001172310.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, апостанову Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.М. Літвіна

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 19.07.2018 року.