Постанова

від 17.07.2018 по справі 826/11825/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11825/17 Суддя першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року, яке оголошене 12 год. 54 хв., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МЕДІТА до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року ТОВ ТД МЕДІТА звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05 вересня 2017 року № 0005961402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильного застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що фактичне здійснення господарської операції з поставки металопрокату між ТОВ ТД МЕДІТА та ТОВ Альтеза Альянс за участю комісіонера ТОВ Укрметснаб не знайшло свого підтвердження. У зв'язку з цим відповідач вважає, що кошти, отримані ТОВ ТД МЕДІТА від продажу товару ТОВ Альтеза Альянс , є безповоротною фінансовою допомогою. Також податковий орган зазначив, що позивач неправомірно відніс витрати на порізку металу до витрат на збут.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що під час проведення перевірки та до суду надав належні докази, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що Головне управління ДФС у м. Києві провело документальну планову виїзну перевірку ТОВ ТД МЕДІТА з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та законодавства щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 11 січня 2016 року по 31 березня 2017 року, за результатами якої склало акт від 16 серпня 2017 року № 314/26-15-14-02-03/4021299.

На підставі вказаного акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року № 0005961402, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 249979 грн 00 коп., з яких 199983 грн 00 коп. за основним платежем та 49996 грн 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, ТОВ ТД МЕДІТА звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ ТД МЕДІТА , суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відобразив результати господарських взаємовідносин із ТОВ Укрметснаб , а також витрати на порізку металопрокату у бухгалтерській звітності. Натомість висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині формування витрат є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Між ТОВ ТД МЕДІТА та ТОВ Укрметснаб був укладений договір комісії № 2 від 01 серпня 2016 року. Згідно з вказаним договором ТОВ Укрметснаб (комісіонер) від власного імені здійснювало реалізацію товарно-матеріальних цінностей позивача (труби, прокат листовий, прокат арматурний, швелер та інше).

Одним із контрагентів, якому комісіонер здійснював реалізацію товару позивача було ТОВ Альтеза Альянс .

Під час проведення перевірки Головне управління ДФС у м. Києві встановило ознаки, які вказували на неможливість здійснення ТОВ Альтеза Альянс господарських операцій.

У зв'язку з цим податковий орган дійшов до висновку про те, що отримані позивачем кошти від реалізації товару ТОВ Альтеза Альянс у сумі 933800 грн 00 коп. є безповоротною фінансовою допомогою, яка включається до склади доходу, який враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ ТД МЕДІТА неправомірно включило до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати на збут - порізку металу.

Під час судового засідання з'ясовано, що висновок про неправомірне формування позивачем витрат на збут ґрунтується на тому, що витрати були понесені на порізку того металу, який в подальшому проданий ТОВ Альтеза Альянс . Витрати на збут визнаються витратами того податкового періоду, в якому підприємство отримує дохід від реалізації товару. Оскільки під час перевірки зроблений висновок про те, що товар не був реалізований зазначеному контрагенту, витрати на збут у розмірі 177219 грн 00 коп. були визнані такими, що задекларовані неправомірно.

Таким чином, висновок Головного управління ДФС у м. Києві про заниження позивачем доходу на 933800 грн 00 коп. та завищення витрат на 177219 грн 00 коп., що мало наслідком нарахування ТОВ ТД МЕДІТА податку на прибуток у розмірі 199983 грн 00 коп., ґрунтується на доводах щодо відсутності фактичної поставки товару ТОВ Альтеза Альянс .

Зазначений висновок обґрунтований тим, що за результатами аналізу інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що засновник ТОВ Альтеза Альянс має статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 42016050000000233 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) та ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки). Також податковий орган встановив, що у провадженні суду перебуває справа № 569/5413/17. В межах вказаної справи слідчий подав клопотання (не зазначено яке саме клопотання), у якому зазначив, що ТОВ М'ясопереробне підприємство М'ясні традиції здійснювало фінансово-господарські операції з продажу курятини суб'єктам господарювання, у тому числі ТОВ Альтеза Альянс , які мають ознаки фіктивності.

Письмових доказів на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки, відповідач не надав.

Зазначена в акті перевірки інформація є недостатньою для висновку про те, що ТОВ Альтеза Альянс здійснює незаконну діяльність, спрямовану на надання неправомірної податкової вигоди суб'єктам господарювання.

Так, в акті від 16 серпня 2017 року № 314/26-15-14-02-03/4021299 не зазначені підстави порушення кримінального провадження, підозрюваним у якому є керівник ТОВ Альтеза Альянс , стадія розслідування, зміст встановлених під час розслідування обставин. Також у акті перевірки відсутні посилання на те, що під час розгляду справи № 569/5413/17 досліджувалися господарські операції між ТОВ Альтеза Альянс та ТОВ Укрметснаб (комісіонером позивач).

Дослідивши загальну інформацію про ТОВ Альтеза Альянс , викладену в акті перевірки від 16 серпня 2017 року № 314/26-15-14-02-03/4021299, колегія суддів встановила, що товариство з 01 серпня 2016 року та на даний час є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля. Інформація про чисельність працюючих та щодо наявних активів у розпорядженні податкового органу відсутня у зв'язку з неподанням ТОВ Альтеза Альянс відповідних форм звітності.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що висновок податкового органу про неможливість здійснення ТОВ Альтеза Альянс операцій з придбання у ТОВ Укрметснаб продукції ТОВ ТД МЕДІТА є необґрунтованим та не підтверджений належними доказами.

Відтак, перевірку фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ ТД МЕДІТА , ТОВ Укрметснаб та ТОВ Альтеза Альянс слід здійснювати шляхом дослідження та аналізу первинних документів.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч. 1 ст. 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Показники податкової звітності ТОВ ТД МЕДІТА були сформовані за операціями саме з ТОВ Укрметснаб (комісіонером), а не ТОВ Альтеза Альянс .

Як вірно встановив суд першої інстанції, на підтвердження фактичного виконання договору комісії позивач надав до матеріалів справи належним чином завірені копії актів приймання-передачі товару до договору комісії на продаж товарів, специфікацій, актів наданих послуг, звітів комісіонера, видаткових накладних, довіреностей, згідно яких ТОВ Укрметснаб реалізував товар кінцевому споживачу, у тому числі ТОВ Альтеза Альянс .

На підтвердження переміщення товару позивач надав належним чином завірені копії договорів зберігання, укладених із ТОВ Укрметснаб (зберігач), актів приймання-передачі на зберігання, товарно-транспортних накладних.

Зберігання власних товарно-матеріальних цінностей позивач здійснював у складських приміщеннях та відкритих майданчиках, якими користувався на підставі договорів оренди, копії яких приєднані судом першої інстанції до матеріалах справи.

Також суд першої інстанції допитав у якості свідка директора ТОВ Укрметснаб ОСОБА_1, який підтвердив фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ Альтеза Альянс .

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач надав належні та достатні докази на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з реалізації товарів ТОВ ТД МЕДІТА споживачу - ТОВ Альтеза Альянс за участю комісіонера ТОВ Укрметснаб .

Під час розгляду і вирішення справи колегія суддів також враховує, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід до складу інших доходів включаються, зокрема, дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Натомість позивач отримав від ТОВ Укрметснаб кошти у розмірі 933800 грн 00 коп. саме за реалізований товар на підставі договору комісії № 2 від 01 серпня 2016 року.

Податковий орган виходив з того, що за умови не підтвердження фактичної передачі товару покупцю, отримані від останнього кошти фактично є безповоротною фінансовою допомогою, яка включається до складу доходів у відповідному періоді.

Разом з тим, суд визнав необґрунтованим висновок відповідача щодо відсутності фактичної передачі товару.

За таких обставин колегія суддів вважає, що Головне управління ДФС у м. Києві не довело наявності обставин та підстав, які б свідчили про отримання ТОВ ТД МЕДІТА безповоротної фінансової допомоги від ТОВ Альтеза Альянс або ТОВ Укрметснаб .

З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ ТД МЕДІТА .

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 14 березня 2018 року та не можуть бути підставою для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

О.Є. Пилипенко

Постанова складена у повному обсязі 19 липня 2018 року.