УХВАЛА
18 жовтня 2018 року
Київ
справа №826/11825/17
адміністративне провадження №К/9901/59353/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №826/11825/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "МЕТІДА" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018.
17.09.2018 ухвалою Верховного Суду скаржнику продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/11825/17.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.09.2018 відповідачем на адресу суду повторно надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, яке мотивовано тими ж доводами, що і при первинному зверненні до суду з клопотанням про проводження.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-V (в редакції, що є чинною на час звернення з касаційною скаргою)
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У клопотанні скаржник зазначає, що станом на 03.10.2018 у податкового органу відстуня можливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у необхідному розмірі.
Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.
Також, податковим органом не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, Головним управлінням ДФС у Харківській області не виконано вимоги ухвали щодо надання документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд ,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/11825/17.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №826/11825/17- повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А.Гончарова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2018 |
Оприлюднено | 02.11.2018 |
Номер документу | 77537605 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні