Постанова

від 19.07.2018 по справі 813/3140/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3872/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Заверухи О. Б.,

за участю секретаря - Болюк Н. В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі № 813/3140/17 (ухвала постановлена у м. Львові судом у складі головуючого судді Гулика А. Г., повний текст ухвали виготовлено 13 квітня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила замінити сторону у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа від 26 лютого 2018 року, виданого Львівським окружним адміністративним судом у справі № 813/3140/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме боржника - Городоцький районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

В обґрунтування вимог поданої заяви заявник вказувала, що Городоцький районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області перебуває в стані припинення, виключений з мережі установ та організацій, що обслуговуються в органах казначейства та не має відкритих рахунків, що унеможливлює виконання рішення суду щодо стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити її заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Апеляційну скаргу обґрунтовує посиланням на помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні в даній справі.

Учасники справи, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, тому відповідно до частини четвертої статті 229 та частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 29 серпня 2017 року № 1080 о/с в частині звільнення позивача з посади інспектора слідчого відділення Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 12 квітня 2017 року у запас Збройних Сил України за пунктом 64 г (через скорочення штатів), поновлено її на вказаній посаді з 13 квітня 2017 року, стягнуто з Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 червня 2017 року по 11 січня 2018 року в сумі 20268.73 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

На підставі вказаного рішення Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 26 лютого 2018 року № 813/3140/17 про стягнення з Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09 червня 2017 року по 11 січня 2018 року в сумі 17315.70 грн.

Вказаний виконавчий лист був пред'явлений до примусового виконання та повернутий державним виконавцем без прийняття до виконання на підставі пункту 5 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з тим, що юридичну особу - боржника припинено.

Крім того листом Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 06 вересня 2017 року № 12-08/6347 позивачу повідомлено, що Городоцький районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області не включений у мережу установ та організацій, що обслуговуються в органах казначейства Львівської області та не має у казначействі відкритих рахунків.

Зазначені обставини послужили підставою для звернення позивача до суду із вказаною вище заявою.

Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесений, а тому звернення позивача з заявою про заміну сторони виконавчого провадження є передчасним.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі Піалопулос та інші проти Греції від 15 березня 2001 року, пункт 68).

Відтак адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають сенс.

З матеріалів справи видно, що боржником за вказаним вище виконавчим листом виступає Городоцький районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 06 вересня 2017 року № 12-08/6347 казначейське обслуговування Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області припинено з 06 квітня 2017 року.

До набрання чинності Законом України Про Національну поліцію , повноваження щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона і забезпечення громадського порядку тощо були покладені на територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.

Після набрання чинності Законом України Про Національну поліцію вказані вище повноваження перейшли до територіальних органів Національної поліції.

Постановою Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ від 16 вересня 2015 року № 730 територіальні органи Міністерства внутрішніх справ як юридичні особи публічного права ліквідовані та утворені територіальні органи Національної поліції.

Слід зазначити, що в публічних правовідносинах процесуальне правонаступництво має певні особливості, зокрема, ліквідація органу публічної влади як правило тягне за собою перехід його прав та обов'язків у порядку правонаступництва іншому органу.

У пункті 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ зазначено, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Хоча державні органи і є юридичними особами, норми Цивільного кодексу України про припинення юридичних осіб не можуть бути підставою для вирішення питання про правонаступництво для органів державної влади, оскільки Цивільний кодекс України підрозуміває перехід при правонаступництві об'єктів цивільних та майнових прав, а в адміністративному праві мова йде про перехід специфічних, владних прав та обов'язків. Норма ж про те, що ліквідація юридичної особи не тягне за собою переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва, стосовно державних органів не може діяти, оскільки застосовується зворотній принцип: ліквідація органу публічної влади обов'язково повинна тягнути за собою перехід його прав та обов'язків у порядку правонаступництва іншому органу. При цьому правонаступником може стати як інший орган із числа уже існуючих, так новостворений орган державної влади.

Відтак у випадку припинення владних повноважень органу державної влади чи місцевого самоврядування та їх передачі іншому органу, такий орган має бути залучений судом як правонаступник незалежно від того внесено відповідний запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань чи ні.

Оскільки територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України фактично припинили свою діяльність, а виконувані ними функції перейшли до територіальних органів Національної поліції такі органи у спірних правовідносинах вважаються правонаступниками та підлягають залученню до розгляду справи в якості таких.

Відтак висновок суду першої інстанції про передчасність звернення позивача із заявою про заміну сторони виконавчого провадження є помилковим.

Разом з тим враховуючи встановлений статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принцип диспозитивності та правила статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд не вправі з власної ініціативи проводити заміну сторони виконавчого провадження на особу про заміну якої не було подано відповідного подання (заяви).

Викладене свідчить про неправильне тлумачення судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального, що в свою чергу відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні з інших мотивів.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі № 813/3140/17 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа від 26 лютого 2018 року № 813/3140/17 про стягнення з Городоцького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09 червня 2017 року по 11 січня 2018 року в сумі 17315.70 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А. І. Рибачук судді В. М. Багрій О. Б. Заверуха Повне судове рішення складено 20 липня 2018 року.