Рішення

від 11.07.2018 по справі 915/68/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року Справа № 915/68/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представників позивача - ОСОБА_1 - довіреність б/н від 04.12.17,

ОСОБА_2 - довіреність б/н від 21.12.18,

ОСОБА_3 - директор

за участю представника відповідача - ОСОБА_4 - голова правління ОСББ "Чорноморський-2"

за участю представника 3-ї особи МКП «Миколаївводоканал» - ОСОБА_5 - довіреність № 2/36 від 02.01.18.

за участю представника 3-ї особи ТОВ «Миколаївгаз Збут» - ОСОБА_6 - дов.№007Др-9-1217 від 20.12.2017.

розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкссервис» , 54003, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 81а

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорноморський-2» , 54010, м. Миколаїв, вул. Георгія Гонгадзе (ОСОБА_7), буд.26/3-(4,5,6)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Миколаївське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» , 54055, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Погранична, будинок 161

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» , 54000, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. 7 Слобідська, будинок 70 В/1.

про: стягнення 63 396,22 грн. (заява про збільшення позовних вимог від 05.04.2018)

31.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Автолюкссервис» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 31.01.2018 (заява про збільшення позовних вимог від 05.04.2018) в якій просить суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорноморський-2» заборгованості в розмірі 63 396,22 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що договори з постачальниками ресурсів (ТОВ «Миколаївгаз Збут» , КП «Миколаївводоканал» ) багатоквартирного будинку по вул. Паризької Комуни буд.26/3,4,5,6 м.Миколаєва укладені не з ОСББ«Чорноморський-2» , а з ТОВ «Автолюкссервис» , яке в свою чергу, несе відповідальність перед постачальниками не лише за об'єкти своєї власності, а і за ОСББ «Чорноморський-2» . Основними документами на підставі яких відбуваються розрахунки відповідача з позивачем є двосторонні акти, такі акти складаються щомісяця та на їх підставі позивач виставляє відповідачу рахунки на оплату, а потім отримані грошові кошти спрямовуються на розрахунки із постачальниками ресурсів. Зазначає, що вказаний порядок проведення розрахунків між позивачем та відповідачем був встановлений за домовленістю обох сторін до моменту укладення відповідачем самостійних договорів з постачальниками ресурсів.

Позов обґрунтовує статтями 8, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 202, 204, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.02.2018 позовну заяву №б/н від 31.01.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкссервіс» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21 березня 2018 року, о 12 год. 00 хв.

Відповідач у наданих до суду відзивах від 19.03.2018 та від 05.04.2018 на позовну заяву, позовні вимоги визнає частково та вказує, що відповідач є балансоутримувачем трьох поверхів 4-х поверхової будівлі гуртожитку, де мешканці отримали кімнати у свою власність та сплачують комунальні послуги відповідачу. Мешканці, що проживають у вказаній будівлі на підставі діючого законодавства мають право на отримання субсидії для сплати комунальних послуг та сплачують їх за мінусом тих коштів, що держава зобов'язалась компенсувати у вигляді субсидій. З першого кварталу 2017 року держава не перерахувала кошти нараховані та призначені для погашення комунальних витрат (субсидії) в повному обсязі, у зв'язку з чим мешканці заборгували відповідачу. Відповідач сплачує рахунки лише з коштів отриманих від мешканців, тому зможе погасити заборгованість перед позивачем лише після того, як держава виплатить мешканцям належні їм субсидії. Відповідач звернувся до директора департаменту ПСЗН ММР м.Миколаєва для звіряння взаємних розрахунків по субсидіях відповідно до яких держава заборгувала відповідачу по нарахованих але не сплачених субсидіях на 01.03.2018 - 20 312,31 грн. Зазначає, що відповідно до зроблених розрахунків відповідач заборгував позивачу за послуги перед МКП Миколаївводоканал 13 082,89 грн. і зобов'язується сплатити вказаний борг. Витрати споживання природного газу обліковуються як для позивача та і для відповідача окремими приладами обліку. Оплата за спожитий природний газ проводиться відповідачем на підставі виставлених рахунків ТОВ Миколаївгаз Збут які містять фіксацію показань приладів обліку. Відповідно до розрахунків які веде відповідач за період з січня по грудень 2017 року та за січень - лютий 2018 року він заборгував позивачу 6 699,45 грн. та зобов'язується цей борг сплатити. Вказує, що відповідач визнає суму заборгованості за споживання води у розмірі 13 082,89 грн. та за споживання природного газу у розмірі 6 699,45 грн., які зобов'язується сплатити, інші вимоги позивача вважає неправомірними.

Позивач у наданій до суду відповіді на відзив вказує, що не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві. Вказує, що договори на постачання газу, води й водовідведення та електроенергії укладені між позивачем та постачальниками ресурсів. На території житлового будинку, який обслуговує ОСББ Чорноморський-2 розташовані прилади обліку як ТОВ Автолюкссервис , та і ті, які фіксують витрати ресурсів ОСББ Чорноморський-2 . Дані приладів обліку відповідача враховуються при здійсненні розрахунків позивача з постачальниками ресурсів та суми, які повинні сплачувати відповідач, відображаються у актах наданих послуг, які підписуються двома сторонами. Тобто основним документом, на підставі якого відбуваються розрахунки відповідача з позивачем є двосторонній акт. Такі акти складаються щомісяця та на їх підставі позивач виставляє відповідачу рахунок на оплату, а потім отримані грошові кошти спрямовуються на розрахунок із постачальником ресурсів. Такий порядок проведення розрахунків між ОСББ Чорноморський-2 та ТОВ Автолюкссервис був встановлений за домовленістю обох сторін до того моменту, коли ОСББ не укладе самостійні договори з постачальником ресурсів. На даний час відповідач не уклав жодного самостійного договору з постачальниками ресурсів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.04.2018 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Миколаївське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут»

Миколаївське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» у наданих до суду поясненнях вказало, що між підприємством та позивачем було укладено Договір на централізоване водопостачання та водовідведення №А/545 від 24.03.2015. Станом на 01.03.2018 заяв про припинення дії Договору або перегляду його умов від сторін не надходило. Відповідно до Додатку №2 до Договору, позивач повідомив підприємство, що до його мереж приєднані інші споживачі - гуртожиток та орендарі . Згідно до п.п.3.1, 3.1.1 Договору, облік поставленої води та кількості прийнятих стоків здійснюється за показаннями засобу (ів) обліку, зареєстрованого у 3-ї особи. У випадку наявності у позивача декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань засобів обліку, зареєстрованих за позивачем у 3-ї особи. Тобто, обсяг спожитих позивачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення враховується засобами обліку води, у тому числі і обсяг спожитих послуг усіма споживачами за дислокацією об'єктів. Відповідно до звітів позивача про обсяги фактично спожитих послуг за показаннями засобів обліку води, що враховують споживання приєднаних до мереж позивача споживачів у гуртожитку , у період з лютого 2017 року по лютий 2018 року позивачем було отримано послуг з водопостачання та водовідведення на суму 55 287,66 грн., з урахуванням ПДВ сума до сплати складає 66 345,18 грн. На вказану суму 3-тя особа щомісячно надавала позивачу відповідні рахунки - фактури. В порушення умов Договору та діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати за отримані послуги позивачем виконувались неналежним чином. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 3-тя особа здійснила позивачу нарахування пені у розмірі 3 477,35 грн. Про існування заборгованості станом на 01.02.2018 у розмірі 40 015,07 грн., з яких 36 537,72 грн. заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та 3 477,35 грн. пені, 3-тя особа повідомила позивача у претензії №5 від 05.02.2018. За результатами розгляду цієї претензії заборгованість позивачем залишилась несплаченою. Станом на 26.02.2018 заборгованість позивача за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що були враховані засобами обліку води, що враховують обсяги спожитих послуг приєднаних до мереж позивача споживачів у Гуртожитку , становила 39 481,78 грн. Станом на 26.04.2018 сума заборгованості становить 34 209 16 грн. Вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 21.03.2018 та 21.05.2018 судом оголошувалась перерва.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/68/18 до судового розгляду по суті на 13 червня 2018 року об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 13.06.2018 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 11 липня 2018 року о 12 год.00 хв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

11.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Астексервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Автолюкссервис (далі - позивач, покупець) було укладено договір купівлі - продажу, у відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити відповідно до умов цього договору будівлю гуртожитку №3 загальною площею 4535,9 кв.м., що знаходиться за адресою будинок 26/3 по вул.Паризької Комуни в м.Миколаєві Миколаївської області (п.1 Договору купівлі - продажу).

Згідно п.3 Договору купівлі - продажу, опис об'єкту продажу: будівля гуртожитку №3, позначена на плані під літ. А-4 кам'яна, загальною площею 4535,9 кв.м, у тому числі 2164,7 кв.м. житлової (нежитлової) площі.

Вказаний договір зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.10.2010, про що свідчить штам на Договорі (т.1 а.с.81).

Як зазначає, позивач в позовній заяві протягом 2013 року мешканці зазначеної будівлі гуртожитку на підставі цивільно - правових угод отримали кімнати у гуртожитку у свою власність та у 2013 році створили об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорноморський -2 , що також підтверджується відповідачем.

Відповідно до п.1.1 Статуту ОСББ Чорноморський-2 затвердженого рішенням установчих зборів від 30 серпня 2013 року та зареєстрованого державним реєстратором за №15221020000023842 15.10.2013, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорноморський -2 створено власниками квартир та/або приміщень багатоквартирного будинку №26/3-(4,5,6) на вул.Паризької Комуни в м.Миколаєві відповідно до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Позивач в позовній заяві зазначає, що ОСББ Чорноморський -2 являється балансоутримувачем трьох поверхів 4-х поверхової будівлі гуртожитку, площею 3008,4 кв.м. ТОВ Автолюкссервис являється власником першого поверху зазначеної будівлі та підвальних приміщень площею 1528,0 кв.м. Мережі необхідні для постачання багатоквартирного будинку по вул.Паризька Комуна, 26/3,4,5,6 в м.Миколаєві водою, газом залишились на балансі позивача, що також підтверджено відповідачем у судових засіданнях.

Як вбачається з матеріалів справи договори з постачальниками ресурсів багатоквартирного будинку (ТОВ Миколаївгаз Збут , КП Миколаївводоканал ) укладені з ТОВ Автолюкссервис , яке несе відповідальність перед постачальниками не лише за об'єктами своєї власності, а і за ОСББ Чорноморський -2 .

Як зазначає позивач та не заперечено відповідачем у судових засіданнях, на території житлового будинку, який обслуговує ОСББ Чорноморський-2 розташовані прилади обліку як ТОВ Автолюкссервис так і ті, які фіксують витрати ресурсів ОСББ Чорноморський -2 . Дані приладу обліку відповідача враховуються при здійсненні розрахунків позивача з постачальниками ресурсів та суми, які повинен сплачувати відповідач, відображаються у актах наданих послуг, які підписуються двома сторонами. Основним документом, на підставі якого відбуваються розрахунки відповідача з позивачем є двосторонній акт. Акти складаються щомісяця та на їх підставі позивач виставляє відповідачу рахунок на оплату, а потім отримані грошові кошти спрямовуються на розрахунок із постачальниками ресурсів.

Вказаний порядок проведення розрахунків між ОСББ Чорноморський -2 та ТОВ Автолюкссервис був встановлений за домовленістю сторін до того моменту, коли відповідач не укладе самостійних договорів з постачальниками ресурсів, що підтверджено представниками сторін в судових засіданнях.

Так, позивач вказує, що оплачує комунальні рахунки за природний газ, воду, виставлені постачальниками цих ресурсів в повному об'ємі, включаючи ту частину, яка підлягає сплаті відповідачем, щоб уникнути припинення подачі вказаних ресурсів. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по компенсації витрат на оплату послуг за період з січня 2017 року по лютий 2018 року становить 63 396,22 грн., яка складається з 36 464,04 грн. (заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення), 3477,35 грн. (пеня нарахована МКП Миколаївводоканал за несвоєчасну оплату наданих послуг), 23 454,83 грн. (заборгованість за постачання природного газу), яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Автолюкссервис та МКП Миколаївводоканал укладено Договір №А/545 на централізоване водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого виробник зобов'язується надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в точках розподілу відповідно до умов цього Договору, а споживач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату послуг на умовах цього Договору, дотримуватися Правил користування систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Тимчасовими правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м.Миколаєва, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, що виникають за цим Договором (т.2 а.с.224- 228).

Згідно Додатку №2 до Договору Дислокація об'єктів позивач повідомив МКП Миколаївводоканал , що до його мереж приєднані інші споживачі - гуртожиток та орендарі. (т.2 а.с.229,230).

Відповідно до п.п.3.1, 3.1.1 Договору №А/545, облік поставленої води та кількості прийнятих стоків здійснюється за показаннями засобів обліку, зареєстрованих у МКП Миколаївводоканал . У випадку наявності у позивача декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань засобів обліку, зареєстрованих за позивачем у МКП Миколаївводоканал .

Тобто, обсяги спожитих позивачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення враховується обліку води, в тому числі і обсяг спожитих послуг усіма споживачами за дислокацією об'єктів, згідно додатку №2 до Договору.

Згідно п. 4.3.5 Договору №А/545, споживач зобов'язаний своєчасно, у встановлений цим Договором строки, отримувати рахунки та сплачувати послуги.

У вказаному договорі визначено, що субспоживач - юридична або фізична особа, яка отримує послуги з водопостачання та водовідведення через мережі споживача.

У відповідності до п.1 Додатку Порядок розрахунків до Договору, розрахунковим вважається період з 21 - го числа попереднього календарного місяця до такого числа поточного календарного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобов'язаний надати виробнику дані про обсяг спожитих послуг. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується. Покази засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок обліку фіксуються споживачем на останній день кожного розрахункового періоду та оформлюються споживачем письмово Звітом про обсяги фактично спожитих послуг. із зазначенням об'єму послуг спожитих кожним із субспоживачів окремо (за наявності). Звіт субспоживача про обсяг фактично спожитих послуг узгоджується з основним споживачем. Цей звіт надається споживачем виробнику в останній день звітного розрахункового періоду і є підставою для здійснення остаточних розрахунків за звітний розрахунковий період.

Відповідно до звітів позивача про обсяги фактично спожитих послуг за показаннями засобів обліку води, що враховують споживання приєднаних до мереж позивача споживачів у гуртожитку МКП Миколаївводоканал щомісячно у період з січня 2017 року по лютий 2018 року надавались позивачу відповідні рахунки - фактури на оплату отриманих послуг (т.1 а.с.131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145; т.2 а.с.40, 50, 62, 94, 103) та підписувались акти приймання - передачі наданих послуг (т.1 а.с.132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146; т.2 а.с.42, 43, 52, 53, 64, 65, 76, 77, 96, 97, 105,106).

01.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут та Товариством з обмеженою відповідальністю Автолюкссервис укладено договір №41ANMkz593-17 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (гуртожитків), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність споживача у 2017 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

У відповідності до п.4.1 Договору №41ANMkz593-17, розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 першого дня наступного місяця включно. Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно п. 5.4.2 Договору №41ANMkz593-17, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та а обсягах, визначених Договором.

Пунктом 2.9.2 Договору №41ANMkz593-17, на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператором ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником постачальника.

На виконання умов Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» щомісячно у період з січня 2017 року по лютий 2018 року надавались позивачу відповідні рахунки - фактури на оплату отриманих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками позивача та відповідача між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автолюкссервис» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Чорноморський-2» підписувались акти наданих послуг в яких відображені дані приладу обліку, які враховуються при здійсненні розрахунків позивача з МКП Миколаївводоканал та ТОВ «Миколаївгаз Збут» та суми які відповідач повинен сплачувати, а саме:

- акт наданих послуг №4 від 31.01.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 3 714,50 грн. (1774,70 грн. + 1 939,80 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 2 444,90 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.1 а.с.80);

- акт наданих послуг №52 від 28.02.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 4 286,45 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.1 а.с.79);

- акт наданих послуг №105 від 31.03.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 3 707,78 грн. (1 465,23 грн. + 2 242,55 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 2 705,04 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.1 а.с.78);

- акт наданих послуг №154 від 30.04.2017, в якому зазначено кількість

водопостачання та суму для її оплати - 5 294,55 грн. (т.1 а.с.77);

- акт наданих послуг №201 від 30.04.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та суму для його оплати, 3 597,29 грн. (1356,81 грн. + 2240,48 грн.) (т.1 а.с.76);

- акт наданих послуг №208 від 31.05.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 2330,93 грн. (1 315,06 грн. + 1 015,87 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 8 388,12 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.1 а.с.75);

- акт наданих послуг №255 від 30.06.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 2 226,56 грн. (1 245,48 грн. + 981,08 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 5 513,04 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.1 а.с.74);

- акт наданих послуг №341 від 31.07.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 2080,44 грн. (1 064,57 грн. + 1 015,87 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 3 467,88 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.1 а.с.73);

- акт наданих послуг №349 від 31.08.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 1 983,03 грн. (967,16 грн. + 1 015,87 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 6 254,04 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.1 а.с.72);

- акт наданих послуг №436 від 30.09.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 2 108,28 грн. (1 127,20 грн. + 981,08 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 4 238,52 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.2 а.с.23);

- акт наданих послуг №443 від 31.10.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 3 445,95 грн. (1 184,60 грн. + 2 261,35 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 4 297,80 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.2 а.с.27);

- акт наданих послуг №484 від 30.11.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 3 365,93 грн. (1 174,16 грн. + 2 191,77 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 6 105,84 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.2 а.с.31);

- акт наданих послуг №555 від 31.12.2017, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 1219,39 грн. (996,73 грн. + 222,66 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 4 297,80 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.2 а.с.35);

- акт наданих послуг №37 від 31.01.2018, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 2 143,06 грн. (1 412,47 грн. + 730,59 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 2 438,70 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.2 а.с.87);

- акт наданих послуг №82 від 28.02.2018, в якому зазначено кількість

спожитого природного газу та водопостачання та суму для їх оплати, 3061,48 грн. (1 509,87 грн. + 1 551,61 грн.) - сума до сплати за спожитий природний газ, 5 501,00 грн. - сума до сплати за водопостачання (т.2 а.с.83).

Вказані акти підписані без зауважень та містять підписи сторін та печатки підприємств.

На підставі вказаних актів позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату, а отримані від відповідача грошові кошти спрямовував на розрахунок із постачальниками ресурсів.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст.208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами)

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що підписані між позивачем та відповідачем акти наданих послуг є правочинами, внаслідок яких у відповідача виник обов'язок по сплаті зазначених в актах грошових коштів.

Згідно наданого позивачем до суду розрахунку (т.2 а.с.158-160) заборгованість відповідача по компенсації витрат з водопостачання за період з січня 2017 року по лютий 2018 року становить 36 464,04 грн., заборгованість відповідача по компенсації витрат по газопостачанню за період з січня 2017 року по лютий 2018 року становить 23 454,83 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо оплати наданих послуг, але відповідач вказану заборгованість не погасив.

У відповідності до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з водопостачання, відповідач, у порушення приписів ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг з водопостачання, а відтак і обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36 464,04 грн. за надані послуги водопостачання за період з січня 2017 року по лютий 2018 року є обґрунтованими відповідно до вимог Закону і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню розмірі 3 477,35 грн., яка була нарахована Миколаївським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» Товариству з обмеженою відповідальністю «Автолюкссервис» за неналежне виконання умов Договору в частині своєчасної та повної оплати за надані 3-ю особою послуги. Вказані вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно положень ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи, що сторони не укладали у письмовій формі Договору про встановлення неустойки (пені), штрафу за порушення зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 477,35 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 23 454,83 грн. за надані послуги з газопостачання за період з січня 2017 року по лютий 2018 року підлягають частковому задоволенню в розмірі 16 585,44 грн. (23 454,83 - 6 869,39 грн.) з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.ч.1, 2ст. 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Відповідачем в судових засіданнях підтверджено, що ним у січні 2018 року згідно платіжного доручення від 18.01.2018 на суму 1 219,39 грн., платіжного доручення від 18.01.2018 на суму 3 650,00 грн. та у лютому 2018 року згідно платіжного доручення від 27.02.2017 на суму 2000,00 грн. здійснено сплату за надані послуги газопостачання на загальну суму 6 869,39 грн. (1 219,39 грн. +3 650,00 грн. + 2 000,00 грн.), яка була зарахована Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» в рахунок погашення заборгованості ТОВ Автолюссервис по Договору №41ANMkz593-17 від 01.01.2017 (який укладено з ТОВ Автолюссервис ).

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» в судових засіданнях підтверджено прийняття сплати відповідачем в розмірі 6 869,39 грн. по Договору №41ANMkz593-17 від 01.01.2017 за боржника - ТОВ Автолюссервис та зазначив, що за позивачем заборгованість в розмірі 6 869,39 грн. не рахується.

Враховуючи вищевикладене, збільшені позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 53 049,48 грн. (36 464,04 грн. - заборгованість за водопостачання, 16 585,44 грн. - заборгованість за газопостачання).

Доводи відповідача щодо непогодження із сумою заборгованості, розрахованою позивачем судом відхиляються, оскільки між позивачем та відповідачем без зауважень підписані акти наданих послуг, а також акти звірки взаємних розрахунків в яких відповідач погоджувався із вказаною заборгованістю, доказів, як то визначено ст.73,74 ГПК України на спростування вказаних обставин відповідачем не надано.

Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних виомог.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

«Чорноморський-2» (54010, м. Миколаїв, вул. Георгія Гонгадзе (ОСОБА_7), буд.26/3-(4,5,6)), ідентифікаційний код 38936307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкссервис» (54003, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 81а, код ЄДРПОУ 34772933) заборгованості в розмірі 53 049,48 грн. та 1480,00 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 11.07.2018, повний текст рішення складено 23.07.2018.

Суддя Н.О. Семенчук