Ухвала

від 20.07.2018 по справі 921/72/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20 липня 2018 рокуСправа № 921/72/18 УХВАЛА

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Кучер Р. В.

розглянув заяву ОСОБА_1 підприємства "Фабрика меблів "Нова" №б/н від 04.07.2018р. про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018р. у справі №921/72/18

за позовом ОСОБА_1 підприємства "Володимир-Волинський "Скло-Центр", 44700, Волинська область, м. Володимир - Волинський, вул. Наталії Ужвій, 25

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Фабрика меблів "Нова", 46002, м. Тернопіль, вул. Промислова, 30, поштова адреса: 46002, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 2А

про стягнення заборгованості в сумі 385 096,22 грн, з яких: 321 079,29 грн - основна заборгованість, 11 321,00 грн - 3% річних та 52 695,93 грн - інфляційні нарахування.

За участю представників сторін:

стягувача: ОСОБА_2, довіреність №492 від 28.03.2018р.

боржника: ОСОБА_3, довіреність №3 від 11.05.2018р.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018р., у складі судді Охотницька Н.В., у справі №921/72/18 задоволено позовні вимоги та стягнуто з ПП "Фабрика меблів "Нова" на користь ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр" 321 079,29 грн. основної заборгованості, 11 321,00 грн. 3% річних, 52 695,93 грн. інфляційних нарахувань та 5 776,00 грн. судового збору.

На примусове виконання рішення 14.06.2018р. видано наказ.

Приватне підприємство "Фабрика меблів "Нова" звернулося до суду із заявою №б/н від 04.07.2018р., в якій просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018р. у справі №921/72/18 про стягнення з ПП "Фабрика меблів "Нова на користь ПП "Володимир-Волинський "Скло-Центр" заборгованість в загальному розмірі 390 872,22 грн. строком на 11 місяців, з липня 2018р. по 18.05.2019р., шляхом щомісячної сплати по 36 000 грн. та сплатою 18.05.2019р. - 30 872,22 грн.

У зв'язку із перебуванням судді Охотницької Н.В. у відпустці, Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2018р. заяву передано на розгляд судді Стадник М.С.

Ухвалою суду від 05.07.2018р. заяву №б/н 04.07.2018р. залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвалою суду від 12.07.2018р. заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.07.2018р.

Представник боржника в судовому засіданні підтримав заяву про розстрочку виконання рішення суду з врахуванням обставини, викладених у даній заяві. На обґрунтування заяви посилається на важкий матеріальний стан підприємства, оскільки у зв'язку із анексією Автономної республіки Крим та початком бойових дій на сході України, які тривають по сьогоднішній день підприємство втратило значну частину ринку збуту, подорожчала вартість перевезення товару, а також органом ДВС накладено арешт на рахунки підприємства, на підтвердження зазначеного заявником надано суду копію Балансу (звіту про фінансові результати) на 31 березня 2018 року, копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2018 року ПП Фабрика меблів Нова , довідку АТ ТАСКОМБАНК , постанову про арешт коштів №ВП 56041104 від 19.04.2018р., повідомлення ФОП ОСОБА_4А про подорожчання вартості перевезення. При цьому представник боржника в судовому засіданні зазначив, що виконання рішення частинами протягом строку зазначеного у заяві буде можливе завдяки коштам отриманим від роздрібної торгівлі, а також підприємство планує виходити на нові європейські ринки збуту.

Представник стягувача просить в задоволенні заяви боржника відмовити, з підстав викладених у запереченнях на заяву про розстрочку виконання рішення по справі №821/72/18 від 18 травня 2018 року. При цьому стягувач звертає увагу на наступне: - події на які посилається відповідач у заяві, а саме анексія Автономної Республіки Крим Російською Федерацією та початок бойових дій на сході України, відбулися протягом березня-квітня 2014 року, а договір купівлі-продажу №001/2016 між ПП Володимир-Волинський Скло-Центр та ПП Фабрика меблів Нова укладений 02 березня 2016 року; - щодо повернення ПДВ в сумі 984 тис. грн.. Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, то ПП Фабрика меблів Нова має повне право звернутися до суду про захист своїх прав та інтересів; - щодо податкового навантаження, яке несе відповідач і яке постійно зростає, то і позивач також його несе; - борг по розрахунку за товар виник у 2016 році, позивач не одноразово звертався до відповідача з питань погашення боргу, однак останній ухилявся від виконання зобов'язань, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду та поніс додаткові витрати (юридичні послуги, відрядні та інше); - на даний момент відповідач не приступив до виконання зобов'язань, а подав заяву про відстрочку виконання рішення суду на 11 місяців, чим фактично позбавляє позивача на отримання коштів; наведені божником у заяві обставини не підтверджують факт неможливості виконання рішення суду зі сторони Відповідача.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. При цьому слід зазначити, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Частиною 3 ст. 331 ГПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України.

Згідно з п. 7.1.2,7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України " відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо ; розстрочка - означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Крім цього, господарський суд також враховує можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все передбачає такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускає їх настання.

Таким чином, ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

ОСОБА_1 підприємством "Фабрика меблів Нова підтверджено нестабільний фінансовий стан підприємства, а саме:

- неможливість одночасного повного виконання рішення суду у даній справі у зв'язку з відсутністю у підприємства коштів на погашення заборгованості, в тому числі трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, оскільки після анексії Автономної республіки Крим та початком бойових дій на сході України, які тривають по сьогоднішній день підприємство втратило значну частину ринку збуту, а саме: - АР Крим - 8%, - Донецька та Луганська області - 23%, - Росія - 6% - Казахстан (транзит через територію Росії) - 43%;

- підтвердженням подорожчання вартості перевезення товару, у зв'язку із пошуком нових шляхів перевезення товару до Республіки Казахстан є повідомлення ФОП ОСОБА_4, згідно якого вартість перевезення по маршруту Тернопіль(Україна) - Астана (Республіка Казахстан) в червні 2016р. вартувала 4300дол.США та у зв'язку із введенням в дію санкцій щодо українських товарів зі сторони Російської Федерації маршрут руху змінено на наступний: Тернопіль (Україна) - Іллічівськ (Україна) паром - Батумі (Грузія) паром - Баку (Азейбаржан) - Актау (Рестубліка Казахстан) загальна вартість якого становить 9500дол.США;

- не платоспроможність підприємства підтверджена Довідкою №39/543 від 09.07.2018р. виданою АТ ТАСКОМБАНК , згідно якої залишок коштів по рахунку ПП Фабрика меблів Нова станом на червень 2018 року становить - 20680,00грн.

- на рахунки товариства накладено арешт Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області згідно Постанови ВП №56041107 від 19.04.2018р. про арешт коштів боржника - ПП Фабрика меблів Нова .;

- відповідно до Балансу (звіту про фінансові результати) на 31 березня 2018 року та Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2018 року ПП Фабрика меблів Нова за результатами діяльності за І квартал 2018р. дебіторська заборгованість у підприємства становить 309000,00грн., довгострокові кредити банків становлять 5233000,00грн., поточна кредиторська заборгованість підприємства: за товари, роботи, послуги складає 5209000,00грн.; за розрахунками з бюджетом складає 3115000,00грн.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 55, ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 р. зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. №11-рп/2012 зазначено, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

При вирішенні поданої боржником заяви, судом також враховано рішення Конституційного суду України від 26.06.2013 року у справі № 5-рп/2013, в якому зазначено, що ухвала господарського суду про відстрочку або розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання судового рішення та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі Жовнер проти України , заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004 р. зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Розстрочення за свою суттю є організацією та створенням умов для виконання рішення суду, шляхом встановлення відповідного графіку виконання, та з урахуванням інтересів стягувача та боржника.

Враховуючи вищенаведене, факт звернення відповідача із заявою про розстрочку виконання рішення не є свідченням ухилення від виконання грошового зобов'язання, а розстрочка погашення боргу буде в інтересах обох сторін, оскільки надасть матеріальну можливість боржнику спрямувати кошти для погашення боргу.

Приписами ч.ч.1-3 статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи підтвердження підприємством обставин, які ускладнюють виконання рішення, суд вважає за можливе, задовольнити заяву ОСОБА_1 підприємства "Фабрика меблів "Нова" розстрочивши виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018р. у справі №921/72/18 про стягнення в загальному розмірі 390 872,22 грн. строком на 11 місяців, з липня 2018р. по травень 2019р., шляхом щомісячної сплати по 36 000 грн. та сплатою у травні 2019р. - 30 872,22 грн.

Суд, розглянувши заперечення стягувача щодо поданої заяви, вважає їх такими що не спростовують обставин які ускладнюють боржнику виконати рішення у встановлені законом терміни.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 234, 235, 331 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 підприємства "Фабрика меблів "Нова" №б/н від 04.07.2018р. про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018р. - задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018р. у справі №921/72/18 в загальній сумі 390 872,22 грн. строком на 11 місяців, з липня 2018р. по травень2019р., шляхом щомісячної сплати по 36 000 грн. та сплатою у травні 2019р. - 30 872,22 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня складення її повного тексту (23.07.2018р.) , через Господарський суд Тернопільської області або безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя М.С. Стадник