Постанова

від 17.07.2018 по справі 921/50/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р. Справа № 921/50/18

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Данко Л.С.

Желік М.Б.

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", с.Острів Тернопільського району Тернопільської області, вх.№01-05/1659/18 від 04.06.2018 року

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 04.05.2018 року ( суддя - Андрусик Н.О.)

у справі №921/50/18

за первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", с.Острів Тернопільського району Тернопільської області,

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд", м.Тернопіль

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Борен-А", м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика Андрія Павловича, м.Київ

про: визнання права власності на рухоме майно (транспортні засоби), зняття арешту та скасування розшуку майна

та за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Борен-А", м.Київ

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", с.Острів Тернопільського району Тернопільської області

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд", м.Тернопіль

про: визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, укладених між ТОВ "Тернопіль Мостобуд" та ТОВ "Техномістбуд Холдинг".

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач 1 за зустрічним позовом): не з'явився;

від відповідача 1 первісним позовом (відповідач 1 за зустрічним позовом): не з'явився;

від відповідача 2 первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04.05.2018 року по справі №921/50/18 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Борен-А", про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову - задоволено.

Ухвала суду мотивована тим, що з огляду на предмет та підстави первісного та зустрічного позовів у даній справі, їх співвідношення з видом забезпечення позову та враховуючи те, що в добровільному порядку сторонами не врегульовано спірні правовідносини, а справа в суді розглядається впродовж певного періоду часу, в межах якого можуть бути вчинені відповідні дії з метою ухилення від виконання судового рішення, виконання рішення господарського суду може бути утруднено чи унеможливлено, а отже фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів особи.

Окрім того, приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції врахував, що арешт буде накладено лише на майно, що є предметом спору, тим самим буде враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Тернопільської області позивач за первісним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", - подав апеляційну скаргу.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали скаржник вважає те, що заявник не довів правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, вжиті заходи не відповідають меті інституту забезпечення позову, а також судом першої інстанції на думку апелянта порушено базові засади вжиття заходів забезпечення позову.

Також апелянт зазначає про суперечливість позиції скаржника, а саме зазначає про те, що ТОВ ,,Борен-А'' звертаючись до виконавця із заявою про включення майна з постанов про арешт майна боржника та про розшук майна боржника від 18.12.2017 року ВП 55290242 визнав неналежність транспортних засобів, на які накладено арешт судом, ТОВ ,,Тернопіль Мостобуд'' та, в свою чергу приналежність такого майна ТОВ ТМБ Холдинг, що було підтверджено представником ТОВ ,,Борен-А'' у судовому засідання при розгляді заяви в суді першої інстанції. При цьому необхідність накладення арешту ТОВ ,,Борен-А'' обгрунтовує саме потенційною можливість задовольнити свої майнові вимоги до ТОВ ,,Тернопіль Мостобуд'' саме цим майном, що є предметом договорів за зустрічним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2018 р. справу №921/50/18 призначено судді-доповідачу Костів Т.С. та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 року, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", було залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків.

21.06.2018 року апелянтом було усунено недоліки, які були наведені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", с.Острів Тернопільського району Тернопільської області, вх.№01-05/1659/18 від 04.06.2018 року та призначено розгляд справи №921/50/18 на 17.07.2018 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 16.06.2018 року №289 справу №289 призначено до повторного автоматизованого розподілу у зв'язку із перебуванням у відпустках суддів - членів колегії Марка Р.І. та Орищин Г.В..

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів судову справу №921/50/18 від 16.07.2018 року, розприділили головуючому судді Костів Т.С.. та іншим суддям, а саме: Данко Л.С. та Желіку М.Б..

У відповідності до ч.3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відводів складу суду та секретаря судового засідання в порядку ст.ст.35,37 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

Представники сторін в судове засідання 17.06.2018 року не з'явилися, причин неявки суду не доповіли, хоч були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наступне:

як вбачається із матеріалів справи, 02.05.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Борен-А"- (позивач за зустрічним позовом ) звернулось із заявою №47 від 27.04.2018 року (вх. №10354) до суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову у справі № 921/50/18 за первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд", відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Борен-А", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика Андрія Павловича, про: визнання права власності на рухоме майно (транспортні засоби), зняття арешту та скасування розшуку майна та за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Борен-А", до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд", про: визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, укладених між ТОВ "Тернопіль Мостобуд" та ТОВ "Техномістбуд Холдинг".

В прохальній частині даної заяви, позивач за зустрічним позовом- товариство з обмеженою відповідальністю "Борен-А", просив суд накласти накласти арешт на рухоме майно, а саме на: автобус MERCEDES-BENZ 411 CDI, 2003 року випуску, номерний знак ВО9927ВС; автомобіль вантажний CITROEN JUMPY, 2007 року випуску, номерний знак ВО8766ВС; автомобіль вантажний RENAULT TRAFIC, 2007 року випуску, номерний знак ВО7267АО; автомобіль вантажний КАМАЗ 65115, 2013 року випуску, номерний знак ВО9916ВВ; автомобіль вантажний МAN 8.150F, 2005 року впуску, номерний знак ВО9841ВВ; автобус MERCEDES-BENZ SPRINTER 413, 2001 року випуску, номерний знак ВО3278ВА; автомобіль легковий CITROEN BERLINGO, 2006 року випуску, номерний знак ВО5716АХ; автомобіль легковий FORD FOCUS, 2001 року випуску, номерний знак ВО5959АН, що є предметом позову.

При цьому, мотивуючи необхідність вжиття таких заходів до забезпечення позову, заявник вказує на те, що приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Чижиком Андрієм Павловичем- 27.04.2018 року (у виконавчому провадженні №55290242) прийнято постанову згідно якої вбачається, що з транспортних засобів, які є предметом позову, виконавцем знято арешт, а тому, на думку заявника, існує ймовірність відчуження такого майна на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2017 у справі 921/757/16-г/7 про стягнення з ТОВ "Тернопіль Мостобуд" на користь ТОВ "Борен -А" заборгованості в загальній сумі понад 8млн. грн. (виконавче провадження №55290242).

Про відповідні дії свідчить факт укладення спірних за зустрічним позовом договорів купівлі - продажу транспортних засобів.

На думку заявника вжиття заходів забезпечення зустрічного позову виключить можливість для ТОВ "Тернопіль Мостобуд" та ТОВ "Техномістбуд Холдинг" здійснювати протягом судового розгляду справи №921/50/18 дії, котрі в подальшому утруднять виконання рішення суду, в разі задоволення зустрічного позову, чим порушиться право ТОВ "Борен-А" на отримання коштів, стягнутих згідно судових рішень, прийнятих у справі 921/757/16-г/7, зокрема, за рахунок реалізації рухомого майна, зокрема транспортних засобів.

Відповідно до ст.ст. 136, 137 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.2 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011р. №16 (з наступними змінами), роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п.3 абз.2 Постанови Пленуму ВГСУ).

Так, судом першої інстанції встановлено, що предметом спору за зустрічним позовом у даній справі є, зокрема, вимога про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, укладених між ТОВ "Тернопіль Мостобуд" та ТОВ "Техномістбуд Холдинг".

Заявник в заяві про забезпечення позову посилається на те, що 18.12.2017 постановами приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П., винесених у виконавчому провадженні №55290242 накладено арешт на майно боржника - ТОВ "Тернопіль Мостобуд" та оголошено його у розшук, в тому числі і на спірні транспортні засоби; постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П. від 27.04.2018 у виконавчому провадженні №55290242, з посиланням на допущення помилки щодо переліку транспортних засобів, вилучено з переліку транспортних засобів, на які накладено арешт та оголошено в розшук: автомобіль FORD KUGA, 2010 року випуску, номерний знак ВО7245АО; автобус MERCEDES-BENZ 411 CDI, 2003 року випуску, номерний знак ВО9927ВС; автомобіль вантажний CITROEN JUMPY, 2007 року випуску, номерний знак ВО8766ВС; автомобіль вантажний RENAULT TRAFIC, 2007 року випуску, номерний знак ВО7267АО; автомобіль вантажний КАМАЗ 65115, 2013 року випуску, номерний знак ВО9916ВВ; автомобіль вантажний МAN 8.150F, 2005 року впуску, номерний знак ВО9841ВВ; автобус MERCEDES-BENZ SPRINTER 413, 2001 року випуску, номерний знак ВО3278ВА; автомобіль легковий CITROEN BERLINGO, 2006 року випуску, номерний знак ВО5716АХ; автомобіль легковий FORD FOCUS, 2001 року випуску, номерний знак ВО5959АН; 23.01.2018 ухвалою Господарського суду Тернопільської області у справі №921/24/18 вжито заходи забезпечення первісного позову у даній справі шляхом заборони приватному виконавцю Виконавчого округу міста Києва Чижику Андрію Павловичу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані із виконанням постанов про арешт та розшук спірних транспортних засобів. Спори щодо даних транспортних засобів стосуються як предмету первісного так і зустрічного позовів у даній справі.

Отже, на даний час спірні транспортні засоби як за зустрічним, так і за первісним позовами, не є обтяжені арештом, а отже як підставно встановив суд першої інстанції власник рухомого майна зможе розпоряджатись на власний розсуд, що в свою чергу, призведе до виникнення обставин, які у майбутньому утруднять або ж унеможливлять виконання судового рішення у даній справі в частині повернення майна первісному власнику, відтак, й до неможливості фактичного захисту прав та інтересів, за яким звернувся позивач за зустрічним позовом.

Постановою Верховного Суду України № 6-60це16 від 25.05.2016 року зазначено, що з метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що на даний момент товариство з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг" являється законним та повноправним власником що складає предмет спору за первісним позовом та предмет договорів за зустрічним позовом, а відтак вжиття заходів забезпечення позову щодо майна належного останньому в інтересах позивача за зустрічним позовом є необґрунтованим. Товариством не вживалось та на даний момент не вживається будь-яких дій пов'язаних із підготовкою до реалізації чи будь якого іншого відчудження майна на яке судом накладено арешт.

Однак, здійснюючи заходи забезпечення позову у даній справі, суд першої інстанції підставно зазначив про те, що наявність спору щодо належності спірних транспортних засобів на праві приватної власності ТОВ "Техномістбуд Холдинг", правомірності їх придбання за оскаржуваними правочинами, вжиття заходу забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби забезпечить збалансованість інтересів сторін, матиме попереджувальне значення щодо їх відчуження третім особам та спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення зустрічного позову, а також беручи до уваги те, що справа в суді розглядається впродовж певного періоду часу, в межах якого можуть бути вчинені відповідні дії з метою ухилення від виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про задоволення заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Вищенаведене спростовує посилання апелянта на порушення судом першої інстанції базових засад вжиття заходів забезпечення позову, оскільки судом при винесені оскаржуваної ухвали здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 04.05.2018 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2018 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на апелянта в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 275, 276, 281, 282, 283, 284, 285 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техномістбуд Холдинг", с.Острів Тернопільського району Тернопільської області, вх.№01-05/1659/18 від 04.06.2018 року -залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2018р. у справі № 921/50/18 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 23 липня 2018 р.

Головуючий суддя Костів Т.С.

суддя Данко Л.С.

суддя Желік М.Б.