Постанова

від 16.07.2018 по справі 905/263/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/263/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Вронська Г.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" Оберемка Р.А.

на ухвалу Господарського суду Донецької області

(суддя - Фурсова С.М.)

від 27.12.2017

та постанову Донецького апеляційного господарського суду

(головуючий - Дучал Н.М., судді - Геза Т.Д., Склярук О.І.)

від 27.03.2018,

за скаргою публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" Оберемка Р.А.

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за позовом - публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова спілка"

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

24.11.2017 до Господарського суду Донецької області звернулось ПАТ "Міський комерційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Оберемка Р.А. зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогами про поновлення строку на подання скарги; про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.06.2017, постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 14.06.2017 та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 14.06.2017; про визнання незаконною та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів боржника) від 25.10.2016; про визнання незаконними та скасування результатів проведення електронних торгів № 251677 від 24.04.2017; про визнання незаконними та скасування звіту про незалежну оцінку майна, складеного у 2016 році ЗАТ "Консалтингюрсервіс"; постановлення ухвали про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 905/263/15 від 07.09.2015, виданого Господарським судом Донецької області про стягнення з ТОВ "Кременчуцька торгова спілка" на користь ПАТ "Міський комерційний банк" та повернення виконавчого листа до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для подальшого виконання; зобов'язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюту І.М. провести необхідні дії для відновлення та виконання виконавчого провадження, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що органом державної виконавчої служби не проведено ефективної роботи у виконавчому провадженні, наявні помилки у процесуальних документах, в результаті яких банк не має можливості оформити право власності на отримане в рахунок погашення боргу нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.12.2017 відмовлено ПАТ "Міський комерційний банк" у відновленні пропущеного строку для подання скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та залишено її без розгляду.

Ухвалу обґрунтовано тим, що скаржник пропустив десятиденний строк на оскарження дій органу державної виконавчої служби та не довів поважності причин його пропуску.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2018 ухвала Господарського суду Донецької області від 27.12.2017 залишена без змін.

ПАТ "Міський комерційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Оберемка Р.А. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами для скасування судових рішень скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Зокрема, вважає, що суди не дослідили повно та об'єктивно всіх обставин справи, оскільки пропуск строку на звернення зі скаргою було викликано недостатністю фінансових ресурсів для звернення до нотаріуса для оформлення права власності на майно. За результатами звернення, нотаріус усно повідомив банк про відмову у реєстрації права власності з огляду на невідповідність інформації про об'єкт нерухомого майна.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 04.08.2015 задоволено частково позов. Стягнуто з ТОВ "Кременчуцька торгова спілка" на користь ПАТ "Міський комерційний банк" 100338588,92 грн, з яких: 87 705 953,36 грн поточна заборгованість за основним боргом, 344 816,54 грн поточна заборгованість за відсотками, 12 287 713,55 грн прострочена заборгованість за відсотками, 105,47 грн пеня за прострочену заборгованість за відсотками.

На примусове виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області 07.09.2015 видано відповідний наказ.

08.10.2015 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП №48970489 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №905/263/15, виданого 07.09.2015 Господарським судом Донецької області.

20.10.2015 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП №48970489 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.10.2016 при виконанні наказу № 905/263/15 від 07.09.2015 за участю представника стягувача ОСОБА_3 описано та накладено арешт на майно (частину підвальних приміщень), що належить боржнику ТОВ "Кременчуцька торгова спілка" та знаходиться за адресою м. Кременчук, пров. Кошового, 14 а.

Постановою від 28.11.2016 ВП №48970489 призначено ЗАТ "Консалтюрсервіс" суб'єктом оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.

Листом №48970489/15 від 28.12.2016 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив ПАТ "Міський комерційний банк" про результати визначення вартості майна та надіслав копію висновку ЗАТ "Консалтюрсервіс" про вартість майна від 09.12.2016.

Відповідно до протоколів проведення електронних торгів ДП "Сетам" №240314 від 06.03.2017, №24638 від 30.03.2017, №251677 від 24.04.2017 торги не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Листом №48970489/15 від 25.04.2017 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив ПАТ "Міський комерційний банк", що треті електронні торги з реалізації описаного та арештованого майна у виконавчому провадженні №48970489, а саме: частина підвальних приміщень, загальною площею 399,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (лот №209365) не відбулися. Посилаючись на ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", запропонував банку як стягувачу залишити за собою нереалізоване нерухоме майно в рахунок погашення боргу згідно виконавчого документа за ціною 631 971,90 грн.

Заявою №665 від 11.05.2017 ПАТ "Міський комерційний банк" надав згоду залишити за собою вказане нереалізоване нерухоме майно.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.06.2017 ВП №48970489 вирішено передати стягувачу - ПАТ "Міський комерційний банк", в рахунок погашення заборгованості за наказом № 905/263/15 від 07.09.2015 Господарського суду Донецької області, майно: частина підвальних приміщень, загальною площею 399,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з: приміщення IV площею 49,2 кв.м, приміщення VI площею 7,6 кв.м, приміщення IX площею 61,5 кв.м, приміщення XI площею 13,4 кв.м, приміщення XVII площею 13,8 кв.м, приміщення XVIII площею 35,6 кв.м, приміщення XIX площею 63,9 кв.м, приміщення XX площею 49,7 кв.м, приміщення XXI 42,1 кв.м, приміщення XXIII площею 38,9 кв.м, приміщення XXIV площею 7,5 кв.м, приміщення XXV площею 16,1 кв.м, що належить боржнику - ТОВ "Кременчуцька торгова спілка" за ціною третіх електронних торгів 631 971,90 грн.

14.06.2017 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України складено акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Вказані постанови та акт отримав 16.06.2017 представник стягувача за довіреністю від 05.12.2016 ОСОБА_4 особисто, про що свідчить відповідний напис на документах.

За твердженням банку приватний нотаріус відмовив йому в оформленні права власності на частину підвальних приміщень, загальною площею 399,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міститься інформація про невідповідність площі частин підвальних приміщень, що зазначена в реєстрі, площі приміщень зазначених в акті про передачу майна стягувачеві.

ПАТ "Міський комерційний банк" звернувся до відділу примусового виконання рішень з заявою №858 від 17.07.2017 про внесення виправлень до акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу або винесення нового акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, з зазначенням відомостей про документ, що посвідчував право власності боржника на майно, та зазначенням вірної площі приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення зі скаргою) скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлені господарськими судами обставини правовідносин сторін свідчать, що представник стягувача був присутній при описі та арешті майна боржника та не був позбавлений права перевірити склад майна боржника, ПАТ "Міський комерційний банк" був обізнаний про хід виконавчого провадження, про визначену ЗАТ "Консалтюрсервіс" вартість арештованого майна, мав можливість перевірити зазначені в спірних документах відомості та своєчасно звернутись до суду.

Вказане підтверджується листом ПАТ "Міський комерційний банк" № 858 від 17.07.2017 про внесення виправлень до акту передачі майна стягувачу; особистий підпис представника стягувача за довіреністю ОСОБА_4 про отримання 16.06.2017 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.06.2017, постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 14.06.2017 та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 14.06.2017; заявою ПАТ "Міський комерційний банк" № 665 від 11.05.2017 про надання згоди залишити за собою нереалізоване нерухоме майно; листом відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №48970489/15 від 28.12.2016 про повідомлення ПАТ "Міський комерційний банк" результатів визначення вартості арештованого нерухомого майна; постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.10.2016.

З огляду на вищевикладене та оскільки скарга подана ПАТ "Міський комерційний банк" лише 24.11.2017 господарські суди дійшли правильних висновків про пропуск скаржником встановленого ст. 121-2 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) десятиденного строку на оскарження дій органу державної виконавчої служби.

За змістом статті 53 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, причину пропуску встановленого законом процесуального строку за заявою сторони, прокурора чи з власної ініціативи господарський суд може визнати поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення учасника судового процесу і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Тому в кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заявник, обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги на дії органу державної виконавчої служби, зазначав що, йому лише від нотаріуса, який відмовив у оформленні права власності на майно, стало відомо про невідповідність даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостям, зазначеним у спірних постановах, акті.

Однак, скаржником не вказано, коли саме він звернувся до нотаріуса за оформленням права власності, а також не надано суду самої відмови нотаріуса від вчинення відповідних нотаріальних дій. Інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку скарга не містить.

Окрім того, стягувачем на підтвердження своїх аргументів надано до суду першої інстанції відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.07.2017, матеріали виконавчого провадження містять заяву стягувача за № 858 від 17.07.2017 про виправлення описки в оскаржуваних акті та постанові. Отже, останній вже у вказані дати був обізнаний про порушення свого права.

Колегія суддів з цього приводу зауважує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, у рішенні у справі "ОСОБА_4 проти України" від 28.03.2006 та рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Таким чином, оцінивши вказані фактичні обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наведені у клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку причини пропуску не є поважними, а тому не є підставою для поновлення строку для оскарження дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та ухвала першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на ПАТ "Міський комерційний банк".

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" Оберемка Р.А. залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.12.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі за № 905/263/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

Г. Вронська