Постанова

від 23.07.2018 по справі 322/641/18

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 322/641/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2018 року смт. Новомиколаївка

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Шиш А.Б.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головного спеціаліста відділу контролю за використання та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваниці Юрія Олександровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головного спеціаліста відділу контролю за використання та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваниці Ю.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 травня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О., за його участю, та участю представників сільської ради, було проведено обстеження земельної ділянки, площею 27,4045 га., розташованої на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, за межами населених пунктів, яка перебуває в його користуванні на умовах оренди, на підставі укладеного між ним та Новомиколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області договору оренди землі від 17 грудня 2014 року, про що інспектором був складений акт обстеження земельної ділянки від 31 травня 2018 року № 205/0/92-18-ДК/340/АО/Ю/01/-18. В акті інспектор зазначив, що він використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, а саме пасовища використовуються як рілля, на якій засіяна пшениця. Цього ж дня інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення № 205/0/92-18-ДК/0073П/07/01/-18 відносно нього за ст. 53 КУпАП. В даному протоколі було зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться о 09 годині 00 хвилин 08 червня 2018 року в приміщенні ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області. Копію протоколу інспектор йому не вручив. Маючи заперечення, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за нецільове використання земельної ділянки, з метою отримання документів для підготовки до участі у розгляді адміністративної справи, оскільки йому їх не вручили, він завчасно, а саме 05 червня 2018 року, прибув до інспектора. Він через деякий час надав йому документи і вказав на них місця, де поставити підписи і написати, що він з ними ознайомлений, потім вручив йому акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 31 травня 2018 року № 205/0/92-18-ДК/517/АП/09/01/-18, схему та протокол. 08 червня 2018 року він не поїхав до інспектора, оскільки не був готовий для прийняття участі у розгляді адміністративної справи (представник, якого він мав намір залучити до участі у справі, був відсутній). 14 червня 2018 року рекомендованим листом він отримав постанову про накладення адміністративного стягнення від 05 червня 2018 року № 205/0/92-18-ДК/0052По/08/01/-18, та припис від 05 червня 2018 року № 205/0/92-18-ДК/0029Пр/03/01/-18. Зі змісту постанови він дізнався, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень, за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. В приписі інспектором приписано усунути у 30-денний термін виявлене правопорушення згідно з чинним законодавством України. Він не згоден ні з постановою, ні з приписом і вважає, що в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, а саме використання земель не за цільовим призначенням. Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на всій площі сіножатей обмеження (обтяження) у використанні землі для вирощування сільськогосподарських культур не встановлені. Крім того, інспектор невірно визначив використання ним землі як ріллі. Інспектор порушив порядок розгляду адміністративної справи, оскільки розглянута вона була без його участі в день та час, відмінний від вказаних у протоколі. Так як інспектор не вручив йому постанову особисто, а направив поштою, він не знав про її існування і не мав можливості її вчасно оскаржити, тому пропустив строк для звернення до суду.

Ухвалою судді від 23 червня 2018 року відкрито провадження по даній справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, будучі належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, правом на подання відзиву не скористався, у зв'язку з чим справа розглянута та вирішена судом на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 205/0/92-18-ДК/0052По/08/01/-18 від 05 червня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використання та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 гривень.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він використовує земельну ділянку, площею 27,4045 га., кадастровий номер 2323680400:01:012:0003, розташовану на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, не за цільовим призначенням, а саме замість сіножатей використовує як ріллю, на якій здійснено посів пшениці.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України). Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на доказування правомірності його рішення, а саме не надано суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 дійсно вчинив порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до ст. 35 Закону України від 19 червня 2003 № 962-ІV, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Згідно п. 4, 5 ст. 111 Земельного кодексу України, обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються в проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації із землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 37 Закону України від 19 червня 2003 № 962-ІV, на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтованого інтенсивного використання земель.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином, цією статтею визначається вичерпний перелік категорій земель за цільовим призначенням.

Згідно п. а розділу 2 глави 5 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України № 377 від 05 листопада 1998 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1998 року за № 788/3228 - до ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували встановлення обмежень (обтяжень) у використанні позивачем вказаної у позові земельної ділянки, надано не було.

У зв'язку з цим відповідачем не доведено, що позивач використовує вказану в позові земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевказаного оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 9, 243, 245, 257, 286 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 05 червня 2018 року № 205/0/92-18-ДК/0052По/08/01/-18, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використання та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Юрієм Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 53 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.Б.Шиш