Справа № 473/2901/16-ц
РІШЕННЯ
іменем України
"19" липня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом фермерського господарства Оазис до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними
В С Т А Н О В И В:
22.09.2016 року позивач ФГ Оазис звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в якому вказував, що ФГ Оазис є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 16,48 га., що розташована в межах території Новосілківської сільської ради Вознесенського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником якої є відповідач ОСОБА_1, з якою 14.05.2009 року було укладено в письмовій формі договір оренди цього нерухомого майна.
Згідно умов вказаного договору ОСОБА_1 передала належну їй ділянку в строкове платне користування ФГ Оазис строком на 15 років, 27.04.2010 року цей договір було зареєстровано у ДП Центр Державного земельного кадастру за №0410488000003 і орендар набув право на особисте використання об'єкта оренди для сільськогосподарських потреб та зобов'язався сплачувати орендну плату.
Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 в період дії вказаного договору незаконно 06.09.2016 року уклала договори оренди земельних ділянок загальною площею 16,48 га з відповідачем ОСОБА_2 строком на 7 років, які були зареєстровані згідно витягів Державного земельного кадастру, позивач, як заінтересована особа, просить позов задовольнити.
Разом з вказаною позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи з оброблення спірних земельних ділянок площею 8,24 га (кадастровий номер НОМЕР_2) та 8,24 га (кадастровий номер НОМЕР_1) розташованих на території Новосілківської сільської ради Вознесенського району, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належать ОСОБА_1, яка ухвалою суду від 23.09.2016 року була задоволена.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду від 23.09.2016 року було відкрито провадження по цивільній справі і справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду від 01.11.2016 року було провадження по цивільній справі призупинено до набрання судовим рішенням законної сили по справі №473/3104/16-ц, що перебуває в провадженні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.
Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 15.05.2018 року в позові ОСОБА_1 до фермерського господарства Оазис про визнання договору оренди земельної ділянки укладеного 14.05.2009 року та зареєстрованого у ДП Центр Державного земельного кадастру за №0410488000003 недійсним відмовлено.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 11.06.2018 року було провадження по цивільній справі поновлено і справа призначена до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - в судовому засіданні позов не визнала вказуючи, що договір оренди з ФГ Оазис 14.05.2009 року ОСОБА_1 укладала, але на строк 5 років, а не 15 років, а тому на законних підставах після закінчення строку дії договору 06.09.2015 року уклала договори оренди земельних ділянок з ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, суду надав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає, посилається на висновки двох судово-почеркознавчих експертиз в цивільній справі №473/3104/16-ц, згідно яких відповідач ОСОБА_1 один з примірників договору оренди земельної ділянки від 14.05.2009 року на підписувала, а укладені ним договори оренди земельних ділянок с ОСОБА_1 підписані нею та зареєстровані відповідно до встановленого законодавством порядку, обмеження щодо укладання цих договорів були відсутні, а тому відсутні підстави визнання їх недійсними.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 14.05.2009 року між ОСОБА_1 та ФГ Оазис укладено договір оренди землі (а.с. 6-8) за умовами якого орендодавець ОСОБА_1 надала в оренду земельну ділянку загальною площею 16,48 га., що розташована в межах території Новосілківської сільської ради Вознесенського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну їй на праві власності на строк 15 років зі сплатою орендної плати.
До цього договору оренди землі додано акт приймання-передачі земельної ділянки, цей договір було зареєстровано 27.04.2010 року у ДП Центр Державного земельного кадастру за №0410488000003.
06.09.2016 року були зареєстровані договори оренди земельних ділянок площами 8,24 га (кадастровий номер НОМЕР_2) та 8,24 га (кадастровий номер НОМЕР_1) належних відповідачу ОСОБА_1, які вона уклала з відповідачем ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 66-97).
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .
Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленій формі.
За змістом статті 128 ЗК України право користування земельною ділянкою оформляється відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тобто право оренди є чинним після його державної реєстрації.
Таким чином, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Звертаючись до суду з позовом ФГ Оазис зазначало, що відповідач ОСОБА_1 уклавши у 2016 році договори оренди двох земельних ділянок площами 8,24 га (кадастровий номер НОМЕР_2) та 8,24 га (кадастровий номер НОМЕР_1) з ОСОБА_2 порушило його право оренди, яке діє до 2025 року, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання недійсними цих договорів оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Разом з тим, право користування земельною ділянкою підлягає захисту поряд з правом власності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9, відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Отже, права ФГ Оазис порушено, оскільки земельна ділянка, яка передана йому в оренду раніше і право користування якою він набув на законних підставах, передана в оренду іншій особі.
Таким чином, ФГ Оазис має право заявити вимогу про визнання оспорюваних договорів оренди земельних ділянок недійсними, оскільки цими правочинами порушено його права та законні інтереси.
Доводи представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - стосовно строку укладання договору оренди з ФГ Оазис були предметом окремого судового розгляду за позовом ОСОБА_1 до ФГ Оазис про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і постановою апеляційного суду Миколаївської області від 15.05.2018 року в задоволенні цього позову було відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з відповідачів підлягає стягненню 689 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 05.09.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно земельної ділянки площею 8,24 га (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована на території Новосілківської сільської ради Вознесенського району, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди якої зареєстровано 06.09.2016 року виконавчим комітетом Вознесенської міської ради.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 05.09.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно земельної ділянки площею 8,24 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована на території Новосілківської сільської ради Вознесенського району, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди якої зареєстровано 06.09.2016 року виконавчим комітетом Вознесенської міської ради.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь фермерського господарства Оазис (код 32790056) в сумі 344,5 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь фермерського господарства Оазис (код 32790056) в сумі 344,5грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя Старжинська О.Є.
Суд | Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2018 |
Оприлюднено | 24.07.2018 |
Номер документу | 75437139 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Старжинська О. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні