№2-3825/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Підкурганного В.В.
при секретарі - Грищенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності, суд,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить визнати земельну ділянку площею 0, 5765 га, що знаходиться по вул. революції 17 у с. Глібівка, Вишгородського району Київської області спільною сумісною власністю подружжя та про визнання за позивачкою права власності на ? частини зазначеної земельної ділянки.
У судовому представник позивача у повному обсязі підтримав позовні вимоги та просив про їх задоволення. У свою чергу, відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 1987 року між сторонами по справі було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 26 грудня 1987 року
Однак, 25 квітня 2008 року шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії 1-ОК № 048023 від 27 серпня 2008 року.
У шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (неповнолітній), що підтверджується копіями свідоцтв про народження кожної дитини (а.с.9).
Після розірвання шлюбу діти перебувають на утриманні матері.
Зі свого боку відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, зобов'язання щодо сплати аліментів належним чином не виконує, в результаті чого стосовно нього було винесено вирок Вишгородським районним судом від 27 липня 2010 року та засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 164 КК України (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей).
Крім того, ОСОБА_3, донька позивачки та відповідача, визнана інвалідом І групи з дитинства, що підтверджується долученими до позовної заяви документами (а.с.10).
Протягом спільного життя подружжя відповідачеві було надано у приватну власність земельну ділянку у с. Глібівка, Вишгородського району Київської області розміром 0,5765 га, з яких 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,3265 га для ведення особистого підсобного господарства. Зазначене
підтверджується копією відповідного державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 8).
Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, зокрема, що майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Вважається що кожна річ набута за час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином правовий режим права спільної сумісно власності поширюється й на земельну ділянку, яка є предметом спору між сторонами по справі.
В той же час, статтею 70 Сімейного кодексу України визначено розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За загальним правилом розмір часток у такому майні між чоловіком та жінкою є рівним (частина 1 статті 70 СК України).
Разом з тим відповідно до частини 3 зазначеної статті СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
На підставі викладеного та керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності задовольнити частково.
Визнати земельну ділянку площею 0, 5765 га, що знаходиться по вул. Революції 17 у с. Глібівка, Вишгородського району Київської області спільною сумісною власністю подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини земельної ділянки площею 0, 5765 га, що знаходиться по вул. Революції 17 у с. Глібівка, Вишгородського району Київської області
Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2010 |
Оприлюднено | 24.07.2018 |
Номер документу | 75437582 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Самоткан Н. Г.
Цивільне
Вишгородський районний суд Київської області
Рудюк О. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні