Постанова

від 26.06.2007 по справі 20/445

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/445

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.06.2007 р.                                                                            справа №20/445

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевкової  Т.А.

суддів Акулової  Н.В. , Діброви  Г.І.

за участю представників сторін:

від позивача:Ігнатова Н.О. дов. № Н-01/1567 від 16.05.2007р.,

від відповідача:Кондаурова Н.І. дов. № 09-18/1172 від 19.01.2007р.Риженіна Н.М. дов. № 09-18/1128 від 25.12.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від02.04.2007 року

по справі№ 20/445 (суддя Донець О.Є.)

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"                м. Донецьк

доВідкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь Донецької області

простягнення 67063грн. 44коп.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство “Донецька залізниця” м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь Донецької області 33465грн.36коп. плати за користування вагонами, яка нарахована за час затримки вагонів на підходах до станції призначення з причин, які залежали від відповідача через зайнятість фронтів вивантаження, та 33598грн.08коп. збору за зберігання вантажу, якій був нарахований за зберігання вантажу на станції понад встановлений термін.  

Господарський суд Донецької області рішенням від 02.04.2007р. по справі № 20/445 у задоволенні позовних вимог відмовив, у зв'язку з недоведеністю.   

Господарський суд в своєму рішенні визнав, що залізницею не доведена вина відповідача у затримці вагонів, додані позивачем до позовної заяви копії актів про затримку вагонів не визнав належними доказами, що підтверджують позовні вимоги, зазначені акти визнав лише документами обліку часу користування вагонами.

Державне підприємство “Донецька залізниця” м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 02.04.2007р. у справі № 20/445 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що при прийнятті рішення господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: ст.ст.119, 129 Статуту залізниць України,  п.п.8, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, та норми процесуального права –ст.43 Господарського процесуального кодексу України в частині необхідності всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Заявник скарги вважає, що господарським судом помилково до врегулювання спірних правовідносин не були застосовані норми спеціального законодавства, зокрема: Закону України “ Про транспорт”, Закону України “Про залізничний транспорт”, Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів.

Заявник скарги вважає, що затримка вагонів у даній справі залежала не від залізниці, а від відповідача, оскільки причиною затримки спірних вагонів стала зайнятість приймально-здавальних колій відповідача та неможливість розміщення всіх вагонів із вантажами, що надходять на адресу відповідача, на станції призначення.

Відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь Донецької області з доводами наведеними позивачем в апеляційній скарзі не погоджується, просить рішення господарського суду Донецької області від 02.04.2007р. у справі № 20/445 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Згідно зі статтями 28, 29 Закону України “Про судоустрій в Україні” розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду призначена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.

У відповідності з частиною другою статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами у травні 2006р. надані копії відомостей плати за користування вагонами станції Сартана Донецької залізниці за період з 01 по 16 травня 2006р., копії актів про затримку вагонів №18, 22 від 01.05.2006р., № 75 від 03.05.2006р. станції Волноваха, № 12 від 03.05.06р., № 13 від 09.05.06р.,  станції Асланово, № 76 від 09.05.06р.,  №77 від 10.05.06р., № 78 від 15.05.06р. станції Волноваха,  №103 від 04.05.2006р. станції Ясинувата, №15 від 15.05.2006р. станції Оленівка, копія договору №1/27 від 14.06.1999р. про експлуатацію під'їзної колії ВАТ “МК “Азовсталь” при станції Сартана Донецької залізниці, додатково надав: копію витягу з книги оперативних наказів, копії перевізних документів.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень надав акт звірки зайнятості колій приймання в парку станції Сартана ВАТ “МК “Азовсталь” за період з 01.05.2006р. по 15.05.2006р. № 7 від 19.03.2007р., відомість зайнятості колій в парку станції Сартана., копії актів загальної форми № 13 від 09.05.2006р. станції Асланово, № 22 від 01.05.2006р. станції Карань, № 12 від 03.05.2006р. станції Асланово.

Розглянувши надані документи, колегія суддів встановила, що протягом травня 2006року на станцію Сартана ДП “Донецька залізниця” на адресу ВАТ “МК “Азовсталь” надходили вагони з вантажем, які були затримані на підходах до станції призначення з причини неприйняття вагонів одержувачем у зв'язку із зайнятістю фронтів вивантаження.

Позивачем за відомостями плати за користування вагонами №№20061038-20061065, 20062003-20062016 нарахована плата за користування вагонами в сумі 33465грн.36коп. (в т.ч. ПДВ –5577грн.56коп.) та збір за зберігання вантажу на станції понад встановлений термін у сумі 33598грн.08коп. (в тому числі ПДВ –5599грн.68коп.) та оформлена накопичувальна картка № 2906649.

Вищевказані відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку № 2906649 відповідач підписав із застереженнями, від оплати плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, нарахованих за час затримки відмовився, оскільки вважає, що зарахування  залізницею вагонів здійснено з порушенням параграфів 3, 5, пункту 8 параграфу 13 договору №1/27 від 14.06.1999р., тобто з перевищенням максимальної переробної спроможності навантажувально-розвантажувальних пунктів.  

Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача плати за користування вагонами за  травень 2006року в сумі 33465грн.36коп. на підставі ст.119 Статуту залізниць України, та збору за зберігання вантажу у сумі 33598грн.08коп. на підставі ст.46 Статуту залізниць України.

Між ДП “Донецька залізниця” та ВАТ “Металургійний комбінат  “Азовсталь” був укладений договір №1/27 від 14.06.1999р. про експлуатацію  під'їзної колії ВАТ “МК “Азовсталь” при станції Сартана Донецької залізниці.

Відповідно  параграфу 1 договору у відповідності із Статутом залізниць України, Правилами та на умовах даного договору здійснюється експлуатація, під'їзної колії, що належить власнику під'їзної колії, та примикає до станції Сартана Донецької залізниці, через стрілки №№75 і 77 до з'єднувальних колій №№49 і 51, які обслуговуються власними локомотивами.

Згідно параграфу 3 договору вагони, що здаються на під'їзну колію, подаються локомотивом залізниці на колії №№ 21, 22, 23 станції Сартана –Азовсталь, подальше пересування вагонів здійснюється локомотивом власника під'їзної колії.

Параграфом 5 договору сторони передбачили, що подача вагонів на  під'їзну колію здійснюється: 1. навантажених по інтервалам не менш: 1.1.  флюси за флюсами –3,0 години, вугілля за вугіллям –2,0 години, агломерат   за агломератом –3,0 години, руда за рудою - в напіввагонах –8 годин,   окатиши за окатишами –2 години; 1.2. в інших випадках –1 година.  Повернення вагонів з під'їзної колії здійснюється з інтервалом не менш 5  годин. Про час повернення вагонів диспетчер УЖДТ власника під'їзної колії зобов`язаний повідомити стаціонарного диспетчера ст.Сартана Донецької   залізниці за 2 години до виставки вагонів (ч.4 §5 договору).   

Сторонами у п.8 §13 договору обумовлено, що максимальна переробна спроможність по навантаженню, вивантаженню під'їзної колії складає 1450 вагонів на добу .

Відповідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно п.3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46 (додаток 1), яка складається на підставі "Пам'яток про користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-45 (додаток 2), "Актів про затримку вагонів" форми ГУ-23а (додаток 3), "Актів загальної форми ГУ-23" (додаток  6).

Відповідно до п.12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника, тоді як позивачем в порушення цих вимог відомості плати за користування вагонами складені із вказанням часу зарахування в користування з моменту передачі вагонів, а не з моменту їх затримки.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів встановлено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

Відсутність вини відповідача у затримці вантажів у вагонах підтверджує встановлений судом факт наявності вагонів у спірний період у кількості, яка перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних та розвантажувальних пунктів одержувача, яка визначена договором між залізницею та відповідачем.  

Таким чином, слід визнати, що позивачем не надано документів, підтверджуючих те, що затримка вагонів на станції сталася з причин, які залежали від вантажовласника, крім того позивачем був порушений порядок документального оформлення затримки, тому вимоги позивача про стягнення збору за зберігання вантажу на станції понад встановлений термін у сумі 33598грн.08коп. є недоведеними та правильно господарським судом визнані такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, а також те, що відомості плати за користування вагонами відповідачем підписані із застереженнями, приймаючі до уваги те, що у відповідності до статті 121 Статуту залізниць України вантажоодержувач звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що висновок господарського суду по даній справі про недоведеність позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами у сумі 33465грн.36коп., нарахованої у зв'язку з затримкою вагонів на підходах до станції призначення з причин, які залежали від відповідача та збору за зберігання вантажу на станції понад встановлений термін у сумі 33598грн.08коп. є правильним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 02.04.2007р. по справі № 20/445 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає вимогам діючого законодавства, тому підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга –залишенню без задоволення.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.04.2007р. у справі № 20/445 залишити без змін.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          Н.В.  Акулова

          Г.І.  Діброва

Надруковано 5 прим.:

2 –сторонам

1 – у  справу

1 –ДАГС

1 –ГСДО