Ухвала
Іменем України
06 липня 2018 року
місто Київ
справа № 585/2755/17
провадження № 61-38034ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 10 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди та земельні ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди та земельні ділянки, загальною вартістю 86 320, 00 грн.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2018 року позов задоволено. Судом визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину: житлового будинку № 35 літ. А , загальною площею 66, 4 кв.м, жилою площею 33,6 кв.м, сараю-прибудови літ. В1 , літньої кухні літ. В , прибудови літ. в , сараю літ. Г , погреба літ. п/г , колодязя літ. к , огорожі, та земельних ділянок площею 0,0757 га (кадастровий номер НОМЕР_1) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0963 га (кадастровий номер НОМЕР_2) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованих на вул. Біловодській в селищі Біловодське Роменського району Сумської області, загальною вартістю 86 320, 00 грн.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 10 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини дев'ятої наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.
Додатково Верховним Судом враховано, що оскаржуване судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.
Винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником належним чином не обґрунтовані, не додано до касаційної скарги відповідних доказів, які б містили обґрунтування існування винятків, передбачених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету МіністрівРади Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Оскільки оскаржувані заявником рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 10 травня 2018 року ухвалені у малозначній справі, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди та земельні ділянкиза касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 10 травня 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2018 |
Оприлюднено | 24.07.2018 |
Номер документу | 75447745 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Погрібний Сергій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні