Ухвала

від 23.07.2018 по справі 910/9570/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про відмову у забезпеченні позову м. Київ 23.07.2018Справа №910/9570/18 За позовомПриватного підприємства "Отель Токио-Стар" доТовариства з обмеженою відповідальністю "РРП Груп" прозаборону вчиняти дії та стягнення збитків у розмірі 75 000,00 грн. Суддя Бойко Р.В. Представники сторін: без повідомлення ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство "Отель Токио-Стар" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РРП Груп", в якому просить суд: 1) заборонити відповідачу використовувати, поширювати та передавати іншим особам фото-, кіно-, теле- чи відеозйомки відзняті 10.07.2018 та 11.07.2018 в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 59 – Успенська, 70; 2) стягнути з відповідача на користь Приватного підприємства "Отель Токио-Стар" суму у розмірі 75 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство "Отель Токио-Стар" вказує, що працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "РРП Груп" з метою одержання прибутку в порушення приписів ст. 41 Конституції України, ст.ст. 307, 321, 641 Цивільного кодексу України здійснено самовільну, протиправну, без будь-якого дозволу фото-, кіно-, теле- чи відеозйомку в приміщенні та будівлі, яка перебуває в користуванні позивача на підставі Договору оренди №3/01/17 від 01.01.2017, у зв'язку з чим останній недоотримав дохід у розмірі 75 000,00 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2018 вказаний позов залишено без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк на усунення встановлених недоліків. Разом із позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій Приватне підприємство "Отель Токио-Стар" просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо використання, поширення та передавання іншим особам фото-, кіно-, теле-, відеозйомки відзняті 10.07.2018 та 11.07.2018 в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 59 – Успенська, 70. В обґрунтування своєї заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач зазначає, що не надавав відповідачу дозволу на проведення відеозйомки, а його вимога про припинення здійснення відеозйомки була проігнорована, в той час розповсюдження відзнятого матеріалу протягом розгляду даної справи по суті призведе до завдання шкоди діловій репутації Приватного підприємства "Отель Токио-Стар", що в подальшому буде впливати на підприємницьку діяльність позивача. Суд відзначає, що залишення позову Приватного підприємства "Отель Токио-Стар" без руху не нівелює обов'язку суду в силу приписів ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України розглянути подану позивачем заяву про забезпечення позову у визначені строки. Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у її задоволенні з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006  "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (аналогічний правовий висновок викладений у постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"). Відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Тобто, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"). В той же час, як вбачається зі змісту немайнової вимоги позивача - заборонити відповідачу використовувати, поширювати та передавати іншим особам фото-, кіно-, теле- чи відеозйомки відзняті 10.07.2018 та 11.07.2018 в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 59 – Успенська, 70; вона є тотожною (ідентичною) заходу до забезпечення позову, який просить застосувати Приватне підприємство "Отель Токио-Стар", - заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо використання, поширення та передавання іншим особам фото-, кіно-, теле-, відеозйомки відзняті 10.07.2018 та 11.07.2018 в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 59 – Успенська, 70. Таким чином, задоволення заяви про забезпечення позову та застосування визначеного позивачем заходу до забезпечення позову матиме наслідком вирішення спору по суті в частині першої позовної вимоги без встановлення дійсних правовідносин між сторонами та обставин справи, а відтак є неможливим. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні заяви Приватного підприємства "Отель Токио-Стар" про вжиття заходів забезпечення позову. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ: В задоволенні заяви Приватного підприємства "Отель Токио-Стар" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити повністю. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (23.07.2018) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.                                Суддя                                                                                          Р.В. Бойко