Ухвала

від 06.09.2018 по справі 910/9570/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

06.09.2018Справа №910/9570/18

За позовомПриватного підприємства "Отель Токио-Стар" доТовариства з обмеженою відповідальністю "РРП Груп" прозаборону вчиняти дії та стягнення збитків у розмірі 75 000,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

при секретарі судового засідання Бариновій О.І.

Представники сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача: Тесля А.В.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Приватне підприємство "Отель Токио-Стар" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РРП Груп", в якому просить суд:

1) заборонити відповідачу використовувати, поширювати та передавати іншим особам фото-, кіно-, теле- чи відеозйомки відзняті 10.07.2018 та 11.07.2018 в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 59 - Успенська, 70;

2) стягнути з відповідача на користь Приватного підприємства "Отель Токио-Стар" суму у розмірі 75 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство "Отель Токио-Стар" вказує, що працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "РРП Груп" з метою одержання прибутку в порушення приписів ст. 41 Конституції України, ст.ст. 307, 321, 641 Цивільного кодексу України здійснено самовільну, протиправну, без будь-якого дозволу фото-, кіно-, теле- чи відеозйомку в приміщенні та будівлі, яка перебуває в користуванні позивача на підставі Договору оренди №3/01/17 від 01.01.2017, у зв'язку з чим останній недоотримав дохід у розмірі 75 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2018 у справі №910/9570/18 відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства "Отель Токио-Стар" про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2018 (після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 23.07.2018) за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/9570/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; визначено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; судове засідання призначено на 06.09.2018.

Представник відповідача в судове засідання 06.09.2018 з'явився, на запитання суду щодо можливості почати розгляд справи за відсутності представника позивача відповів, що вважає причини неявки представника Приватного підприємства "Отель Токио-Стар" неповажними та висловив припущення, що позивач втратив інтерес до справи, так як основною метою його звернення до суду із даним позовом було перешкоджання відповідачу в поширенні та передаванні фото-, кіно-, теле-, відеозйомки відзняті 10.07.2018 та 11.07.2018 в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 59 - Успенська, 70, а оскільки судом було відмовлено позивачу у вжитті заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти такі дії, Приватне підприємство "Отель Токио-Стар" втратило інтерес до розгляду даної справи.

Приписами ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки , крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Наведене підтверджується і змістом ч.ч. 1, 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.

Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2018 судове засідання призначено на 06.09.2018.

Позивача було належним чином повідомлено про підготовче засідання, призначене на 06.09.2018, як за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (65016, Одеська обл., м. Одеса, вул. Костанді, буд. 65), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047473431 (ухвала від 20.08.2018 вручена позивачу 28.08.2018), та за адресою, повідомленою позивачем у позовній заяві (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 70), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047473423 (ухвала від 20.08.2018 вручена позивачу 29.08.2018) .

Однак, у судове засідання 06.09.2018 представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача не подавав.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Суд зазначає, що неявка позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору у даній справі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "РРП Груп" з метою одержання прибутку в порушення приписів ст. 41 Конституції України, ст.ст. 307, 321, 641 Цивільного кодексу України здійснено самовільну, протиправну, без будь-якого дозволу фото-, кіно-, теле- чи відеозйомку в приміщенні та будівлі, яка перебуває в користуванні позивача на підставі Договору оренди №3/01/17 від 01.01.2017, у зв'язку з чим останній недоотримав дохід у розмірі 75 000,00 грн.

Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання, неподанням позивачем заяв/клопотань про відкладення судового засідання/оголошення перерви, будь-яких інших документів, з яких би вбачалось, що позивач підтримує свої позовні вимоги, заявлені у даній справі, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку такою невчиненою процесуальною дією є забезпечення явки представника позивача в судове засідання.

Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у засідання без поважних причин та неподання ним заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Отель Токио-Стар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РРП Груп" про заборону вчиняти дії та стягнення збитків у розмірі

75 000,00 грн. залишити без розгляду.

2. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покласти на Приватне підприємство "Отель Токио-Стар".

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (06.09.2018) та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено 10.09.2018.

Суддя Р.В Бойко