Рішення

від 12.07.2018 по справі 817/1166/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 року м. Рівне №817/1166/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю фірма "Лазорчик" доГоловне управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю - фірма Лазорчик з адміністративним позовом до Головного Управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі по тексту ГУ ДФС України). З урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 14.05.2018 року Позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника ГУ ДФС у Рівненській області №1171 від 16 квітня 2018 року Про проведення документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю - фірма Лазорчик , код 21088826 яким вирішено провести документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю - фірма Лазорчик з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. тривалістю 10 робочих днів з 27.04.2018 року; визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника ГУ ДФС у Рівненській області №1175 від 16 квітня 2018 року Про проведення документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю - фірми Лазорчик , код 21088826 , яким вирішено провести документальну планову виїзну перевірку дотримання ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю - фірмою Лазорчик вимог законодавства з питань державної митної справи, в тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 р.; визнати протиправним та скасувати рішення від 27.04.2018 р. заступника начальника керівника ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_5 Про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків, ТОВ - фірма "Лазорчик" № 3627/10/17-00-14-01.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що згідно з абз.2 пп.75.1.2 ст.75 ПК документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Відповідно до абз.1,1 п.77.1 ст.77 ПК документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Станом на 01.01.2018 року та на 01.03.2018 року позивач не був включений до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, що підтверджується відповіддю ДФС України. Проте, згодом позивач був включений до плану-графіку. Вважає, що включення до плану-графіку не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Відповідно до п.77.2 ст.72 ПК до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Позивач вважає, що висновок ДФС про наявність у товариства критеріїв ризику несплати податків високого ступеня є помилковим, оскільки протягом 2017 року Позивач сплатив 17 187 637,00 грн. податку на додану вартість, а протягом січня-березня 2018 р. - 6 725 846,00 грн. Також позивач зазначає, що при здійсненні коригування була порушена відповідна процедура. Тому, коригування річного плану-графіку було здійснено не на підставі п.77.2 ст.72 ПК. Порушення коригування річного плану-графіку зумовило відсутність у відповідача права на проведення перевірки на підставі п.77.4 ст.77 ПК, ч.6 ст.346 МК.

Щодо протиправності рішення про застосування повного адміністративного арешту позивач зазначає наступне. Оскільки таке рішення винесено в порушення підпункту 94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, то у відповідача були відсутні законні підстави для проведення або допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової перевірки ТОВ-фірми "Лазорчик" у квітні 2018 року з огляду на протиправність наказів № 1171 та № 1175, що в свою чергу виключало можливість прийняття відповідачем рішення про застосування адміністративного арешту майна Позивача.

За наведених підстав вважає, що накази в.о. начальника ГУ ДФС у Рівненській області № 1171, № 1175 від 16.04.2018 р., рішення № 3627/10/17-00-14-01 від 27.04.2018 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ГУ ДФС у Рівненській області, позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Звертає увагу суду, на той факт, що коригування річного плану-графіку відбулось на підставі ст.77 ПК, ст.346 МК та на підставі вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. № 524, яким затверджений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків. Зазначає, що включення позивача до плану-графіка перевірок на 2018 р., шляхом коригування, проводилось з врахуванням показників за 9 місяців 2017 року. Зокрема, за результатами аналізу розрахунку ризиків несплати податків встановлено наявність ризику високого ступеня: - рівень сплати ПДВ нижче на 50 та більше відсотків рівня сплати податку по відповідній галузі, а саме податкова віддача ТОВ-фірма Лазорчик за 9 місяців 2017 року становить 0% проти середньогалузевої віддачі - 1,33 %. Також зазначає, що підприємством протягом 9 місяців 2017 року не декларувалось позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету, про що свідчать дані декларацій з податку на додану вартість за січень-вересень 2017 р. Зазначає, що ризиками недотримання вимог законодавства з питань державної митної справи є митне оформлення товарів з ризиком неправильної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, що впливає на надходження митних платежів до бюджету; декларування складових митної вартості в декларації митної вартості з ризиком недостовірності зазначення числових значень (витрати на транспортування). Вважає, що відповідачем повністю дотримано всі законодавчо встановлені вимоги податкового законодавства.

За наведених обставин представник відповідача просить відмовити в адміністративному позові повністю за безпідставністю вимог.

17.05.2018 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх доказами та письмовими поясненнями, що викладені у заявах по суті справи, дослідженими в судовому засіданні, заслухавши усні пояснення представників сторін, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.04.2018 р.Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято наказ № 1171 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТЗОВ-фірма Лазорчик з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. тривалістю 10 робочих днів з 27.04.2018 року та наказ № 1175 про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ТЗОВ - фірма Лазорчик вимог законодавства України з питань державної митної справи, в тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 р. відповідно до програми перевірки тривалістю 10 робочих днів з 27.04.2018 р. по 14.05.2018 р.

27.04.2018 р. посадові особи відповідача прибули за місцезнаходженням позивача для проведення документальної планової виїзної перевірки, однак, оскільки позивач не допустив їх до проведення перевірки, ними було складено акт відмови у допуску посадових осіб ГУ ДФС у Рівненській області до проведення документальної планової виїзної перевірки.

27.04.2018 р. у зв'язку з недопуском посадових осіб ГУ ДФС у Рівненській області до проведення перевірки, заступником начальника ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_5 було прийнято рішення № 3627/10/17-00-14-01 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ - фірма Лазорчик .

Вважаючи рішення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75, документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з п.77.1. ст.77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

В свою чергу, згідно з ч.1, 2 ст.346 Митного кодексу України документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом. Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку органу доходів і зборів та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється.

З наведеного слідує, що проведення документальної планової перевірки платника податків можливе за умови передбачення її у плані - графіку перевірок контролюючого органу.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2017) затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок №524), який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).

Відповідно до абз.2 п.1 Порядку № 524 річний план-графік складається, починаючи з 2018 року. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Згідно із абз.2 п.3 Порядку № 524 проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа другого та третього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС (абз. 3 п.3 Порядку № 524).

Виходячи з приписів абз.3 п.3 Порядку № 524 відповідач мав сформувати проект коригування плану-графіку не пізніше 03.02.2018 р. чи 03.03.2018 р.

З відповіді ДФС України № 1441/8/17-00-14-05-05 вбачається, що відповідач 30.03.2018р. направив проект коригування плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік із пропозицією провести перевірку позивача у квітні 2018 року.

Таким, чином формування та направлення лише 30.03.2018 р. проекту коригування плану-графіка свідчить про порушення відповідачем абз.3 п.3 Порядку № 524.

Відповідно до абз.4 п.3 Порядку № 524 разом із проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків засобами інформаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів -графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб паперовий варіант планів-графіків (коригування планів-графіків) з відповідними додатками з дотримання вимог щодо направлення документів з грифом ДСК та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка) (абз.5 п.3 Порядку № 524).

Відповідно до п.4 Порядку № 524 до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу.

У відповідності до п.77.2 ст.77 Податкового кодексу до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку № 524 формування переліку платників податків до розділів І та ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС. При плануванні на І квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на ІІ та ІІІ квартали - за попередній рік, на ІV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

Досліджена в судовому засіданні інформаційно-аналітична довідка діяльності підприємства, яке включається до плану-графіку перевірок на 2018 рік та письмові пояснення, які надані відповідачем у відзиві не позовну заяву від 16.05.2018 р. дають підстави для висновку, що відповідач планував перевірку ТОВ - фірма Лазорчик у І кварталі 2018 року, оскільки відповідачем враховувались показники за результатами діяльності позивача за 9 місяців 2017 року.

З коригованого плану-графіку, відповіді ДФС від 19.04.2018 р. № 13655/6/99-99-14-03-01-15 вбачається, що ТОВ - фірма Лазорчик було включено до плану-графіка на квітень 2018 року з перевіряємим періодом з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 рік.

Проте, плануючи перевірки позивача на ІІ квартал 2018 року, відповідач мав враховувати показники за результатами діяльності ТОВ-фірма Лазорчик за попередній 2017 рік. Вказане свідчить, що відповідач при плануванні перевірки позивача на ІІ квартал 2018 року діяв не на підставі п.2 розділу ІІІ Порядку № 524.

Суд також критично ставиться до позиції відповідача про наявність високого ступеня ризику у господарській діяльності ТОВ-фірма Лазорчик .

Зокрема, позиція відповідача спростовується листом ДФС від 06.03.2018 р. № 8125/6/99-99-14-03-01-15, з якого вбачається, що станом на 01.03.2018 року ТОВ-фірма Лазорчик не включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.

Таким листом ДФС підтверджується відсутність високого ступеня ризику несплати податків Позивачем у 2017 році.

Твердження відповідача про встановлення наявності ризкику високого ступеня (а саме рівень сплати ПДВ нижче на 50 та більше відсотків рівня сплати податку по відповідній галузі - податкова віддача ТОВ - фірма Лазорчик за 9 місяців 2017 року становить 0% проти середньогалузевої віддачі - 1,33 %) спростовується реєстром платіжних доручень за 2017 рік, січень-лютий 2018, з яких вбачається, що протягом 2017-2018 років позивач сформував податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 22 587 955,68 грн. (17187637,03 грн. (за 2017 рік) + 5 400 318,65 грн. (за січень-лютий 2018 року). З платіжних доручень за січень-лютий 2018 р. (№ 3350 від 23.01.2018р. - 3000,00 грн.; №3385 від 29.01.2018 р. - 500 000,00 грн., № 3386 від 29.01.2018 р. - 500 000,00 грн., № 3552 від 16.02.2018 р. - 100 000,00 грн., № 3612 від 22.02.2018 р. - 117 000,00 грн., № 3653 від 28.02.2018 р. - 141 000,00 грн.) вбачається, що позивачем сплачено за січень - лютий 2018 року податку на додану вартість з електронного рахунку в розмірі 1 361 000,00 грн.

Вищевказане дає підстави для висновку, що у відповідача були відсутні підстави для коригування річного плану-графіка та порушений порядок коригування плану-графіка в частині включення позивача до плану-графіка на квітень 2018 року з перевіряємим періодом з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 рік.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порушення будь-якого з зазначених принципів може бути визнано судом підставою для визнання незаконною дії. Тобто вчинення дій відносно суб'єкта господарювання/ чи будь яких інших осіб без наявності передбачених на те законодавством повноважень є протиправним.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до приписів п. 81.1, п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового чи митного контролю щодо себе.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даній справі також підлягає застосуванню Рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 Справа №1-6/2018, яким сформовано правову позицію щодо верховенства права: Основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов'язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов'язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48).

Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини .

Вказане також узгоджується і з сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі Звежинський проти Польщі : Суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії ). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (п.73) .

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами факт поспішного та необґрунтованого формування змін до вже затверджених планів-графіків перевірок. Також не було завчасно оприлюднені такі зміни, отже при прийнятті в подальшому на основі таких змін відповідних наказів, суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак накази відповідача № 1171, № 1175 від 16.04.2018 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 27.04.2018 р. № 3627/10/17-00-14-01 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 94.1 та підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відтак, підставою для застосування адміністративного арешту є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, яке полягає в неправомірному недопуску до перевірки посадових осіб податкового органу за наявності законних підстав для її проведення.

Згідно із п. 94.10 ст.94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначає Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 № 632, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 р. за № 948/30816 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Порядку, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому випадку рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

В судовому засіданні судом було з'ясовано, що обґрунтованість арешту майна позивача, накладеного рішенням про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків від 27.04.2018 р. № 3627/10/17-00-14-01 судом не підтверджена в судовому порядку.

Відповідно до п. 94.19 ст.94 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з:

- відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;

- погашенням податкового боргу платника податків;

- усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту;

- ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;

- наданням відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;

- скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт;

- прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту;

- пред'явленням платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

У випадках, визначених підпунктами 94.19.2-94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом протягом двох робочих днів, що наступають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав припинення адміністративного арешту.

У разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, контролюючий орган повідомляє про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1, 94.19.6, 94.19.7, 94.19.9, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.

Згідно підпункту 94.19.3 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту платника податків здійснюється у зв'язку з усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту.

У випадках, визначених підпунктами 94.19.2, 94.19.3, 94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом протягом двох робочих днів, що наступають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав припинення адміністративного арешту.

Аналогічні положення містяться й у Розділах VIII та ІХ Порядку.

Пунктом 94.11 ст.94 ПК України визначено, що рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Системно-логічний аналіз пунктів 94.10, 94.11, 94.19 ст.94 ПК України свідчить, що оцінка правомірності рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути здійснена судом незалежно від того, чи підтверджено у встановленому порядку обґрунтованість такого рішення.

Як зазначалось вище, у спірних правовідносинах наявні підстави для визнання протиправними та скасування наказів відповідача № 1171, № 1175 від 16.04.2018 р.

Тому, відсутність правових підстав для проведення перевірки позивача зумовило відсутність правових підстав для застосування арешту.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в судовому засіданні не спростовано доводи позивача про порушення Головним управління ДФС у Рівненській області норм Податкового кодексу України при винесенні оскаржуваних наказів та рішення.

Враховуючи викладене, рішення відповідача від 27.04.2018 р. № 3627/10/17-00-14-01 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно дост. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника ГУ ДФС у Рівненській області №1171 від 16 квітня 2018 року Про проведення документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю - фірма Лазорчик , код 21088826 яким вирішено провести документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю - фірма Лазорчик з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 тривалістю 10 робочих днів з 27.04.2018.

Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника ГУ ДФС у Рівненській області №1175 від 16 квітня 2018 року Про проведення документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю - фірми Лазорчик , код 21088826 , яким вирішено провести документальну планову виїзну перевірку дотримання ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю - фірмою Лазорчик вимог законодавства з питань державної митної справи, в тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 27.04.2018 заступника начальника керівника ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_5 Про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків, ТОВ - фірма "Лазорчик" №3627/10/17-00-14-01.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, адреса, вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023) на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю - фірма Лазорчик (ідентифікаційний код 21088826, адреса вул. Павлюченко, 3, м. Рівне, Рівненська область) 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 липня 2018 року.

Суддя Махаринець Д.Є.