Постанова

від 18.07.2018 по справі 807/220/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4908/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діють в інтересах Релігійної Греко-католицької громади Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року (прийняте у м. Ужгороді суддею Дору Ю.Ю.; складене у повному обсязі 10 травня 2018 року) в адміністративній справі № 807/220/18 за позовом Релігійної Греко-католицької громади Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року Релігійна Греко-католицька громада Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області (далі - Релігійна Греко-католицька громада) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила:

- визнати протиправною бездіяльність Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - Закарпатська ОДА) щодо неналежного розгляду клопотання № 11 від 23 жовтня 2017 року, поданого Релігійною організацією Релігійна громада греко-католицької церкви (Релігійною Греко-католицькою громадою Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району);

- зобов'язати Закарпатську ОДА розглянути клопотання Релігійної організації Релігійної громади греко-католицької церкви (Релігійної Греко-католицької громади Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району) № 11 від 23.10.2017, із винесенням мотивованого рішення по суті такого клопотання.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що Релігійна Греко-католицька громада зверталася до Закарпатської ОДА із клопотанням про прийняття рішення про повернення їй та передачу у власність культової будівлі - церкви с. Коритняни Ужгородського району, яка знаходиться по вул. Дружби № б/н, загальною площею 236,2 кв.м, з належним до неї культовим майном. Проте, вказане клопотання не було розглянуте належним чином і за результатами його розгляду не було прийняте відповідне рішення.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржили адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діють в інтересах Релігійної Греко-католицької громади, і вважають, що рішення суду першої інстанції не є законним та обгрунтованим; прийняте за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують загалом тими ж обставинами, що й вимоги позовної заяви.

У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просять апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом, релігійна організація Релігійна громада греко-католицької церкви зареєстрована як юридична особа; запис № 1 320 120 0000 000274 від 19.09.1991.

Рішенням парафіяльних зборів від 02.06.1991 прийнято Статут релігійної громади/парафії, який погоджено 08.06.1991Єпископом Мукачівської Греко-католицької єпархії Іваном Семедієм; згідно свідоцтва від 19.09.1991 за № 525 Статут зареєстрований виконавчим комітетом Закарпатської обласної ради народних депутатів.

Відповідно до цього свідоцтва діяльність вказаної релігійної громади поширюється на с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області.

Розпорядженням голови Закарпатської ОДА № 64 від 09.02.2018 зареєстровано Статут позивача у новій редакції та змінено найменування позивача - Релігійна Греко-католицька громада Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району.

Розпорядженням Представника Президента України від 10.02.1994 № 40 Про упорядкування обліку культових споруд та культового майна області культову споруду в с. Коритняни Ужгородського району передано на баланс Ужгородської райдержадміністрації Закарпатської області з метою подальшого укладення договору про порядок і черговість користування культовою спорудою і майном з релігійними громадами Української православної та греко-католицької церков (а.с. 113 - 115).

На даний час культова споруда в с. Коритняни (Троїцька) Ужгородського району знаходиться у спільному користуванні релігійних громад Української православної та Греко-католицької церков.

Разом з тим, в архівній довідці державного архіву Закарпатської ОДА від 07.02.2003 № 168 вказано, що в документах поземельно-книжного відділу Ужгородського окружного суду в поземельній вкладці 724 с. Керекнье (Коритняни) значиться, що церква розміщувалась на парцелі І під № 11 на території села загальною площею 12 ар 43 м.кв. та перелічено землі, городи, будинки. Також зазначено, що вищеперераховане майно знаходилось у власності греко-католицької громади с. Коритняни. Станом до 1944 року власник не мінявся. Відомостей про передачу греко-католицької церкви в с. Керекнье (Коритняни) православному населенню села, в документі архіву не виявлено (а.с. 24 - 25).

Покликаючись на цю довідку, як на доказ належності культової споруди та майна релігійній організації, та приписи пункту 9.8 Роз'яснення Арбітражного суду України Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України Про свободу совісті та релігійні організації № 02-5/109 від 29.02.1996 (далі - Роз'яснення), позивач вважає, що культова будівля - церква у с. Коритняни Ужгородського району по вул. Дружби б/н, загально площею 236,2 кв.м., що знаходиться в державній власності та вказане майно (церква) є пристосованим для відправлення масових богослужінь і релігійних обрядів саме греко-католицької конфесії.

Враховуючи частину другу статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , з метою повернення та передання у власність культової будівлі - церкви у с. Коритняни Ужгородського району загальною площею 236,2 кв.м разом із усім належним до неї культовим майном, позивач звернувся до Закарпатської ОДА з відповідним клопотанням від 23.10.2017 № 11, у якому просив повернути вказану культову споруду разом з усім належним до неї майном у його власність.

Розглянувши це клопотання, Закарпатська ОДА листом за вих. № 6786/06-31 від 02.11.2017 повідомила позивача, що відповідно до розпорядження Представника Президента України від 10.02.1994 № 40 Про упорядкування обліку культових споруд та культового майна області культова споруда перебуває у спільному користуванні релігійних громад Української православної та Греко-католицької церков с. Коритняни Ужгородського району. У зв'язку з цим, для подальшого розгляду клопотання щодо прийняття рішення про передачу культової будівлі за адресою: вул. Дружби, б/н, с. Коритняни Ужгородського району у власність місцевої релігійної громади греко-католицької церкви, необхідно подати до обласної державної адміністрації наступні матеріали, а саме: письмове погодження релігійної громади Української православної церкви с. Коритняни Ужгородського району про передачу Свято-Троїцької церкви с. Коритняни Ужгородського району про передачу Свято-Троїцької церкви у власність релігійної громади греко-католицької церкви та рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району від 04.09.2017 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій . Вказано, що після виконання зазначених умов, обласна державна адміністрація повернеться до розгляду клопотання.

На цей лист позивач листом від 21.11.2017 за № 20 повідомив, що рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради № 278 від 04.09.2017 знаходиться у вільному доступі на веб-ресурсі Коритнянської сільської ради в мережі Інтернет.

Щодо письмового погодження релігійної громади Української православної церкви с.Коритняни Ужгородського району позивач вказав, що цій громаді було надіслано листа-звернення № 19 від 17.11.2017, де було запропоновано релігійній громаді Української православної церкви с. Коритняни Ужгородського району надати письмове погодження на передачу Свято-Троїцької церкви у власність релігійній громаді греко-католицької церкви із обов'язковим зазначенням умов такої передачі.

Проте, письмове погодження релігійної громади Української православної церкви с.Коритняни Ужгородського району про передачу Свято-Троїцької церкви у власність релігійної громади греко-католицької церкви надано не було.

Позивач просив врахувати пояснення, викладені у листі від 21.11.2017 № 20, та продовжити розгляд клопотання від 23.10.2017 № 11, але не більше ніж на 15 днів.

Листом від 15.12.2017 № 6786/06-31 Закарпатська ОДА надала відповідь щодо порушених питань у листах № 11 від 23.10.2017 та № 20 від 21.11.2017, вказавши, що у зв'язку з тим, що заявником не було подано письмове погодження релігійної громади Української православної церкви с.Коритняни Ужгородського району про передачу Свято-Троїцької церкви у власність релігійної громади греко-католицької церкви, відсутні законні підстави для прийняття рішення про передачу культової будівлі за адресою: вул. Дружби, б/н, с. Коритняни Ужгородського району у власність місцевої релігійної громади греко-католицької церкви.

Вважаючи, що відповідач проявляє бездіяльність у вирішенні цього питання, що порушує його законні права, свободи та інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував своє рішення тим, що Законом України від 23.04.1991 № 987-XII Про свободу совісті та релігійні організації (далі - Закон № 987-XII) закріплено, що встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших заборонено.

Статтею 17 Закону № 987-XII визначено порядок щодо користування майном, яке є власністю держави, громадських організацій або громадян. Зокрема, вказано, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури.

Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.

Договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається.

Рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 25 Закону України Про місцеві державні адміністрації визначено, що місцева державна адміністрація забезпечує виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання.

Відповідно до статті 37 Закону України Про місцеві державні адміністрації визначено, що місцеві державні адміністрації взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, професійними спілками та їх об'єднаннями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями для забезпечення прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, екологічних, соціальних, економічних, культурних та інших інтересів з урахуванням загальнодержавних і місцевих інтересів, сприяють виконанню статутних завдань та забезпечують додержання законних прав таких об'єднань громадян. Політичні партії, громадські, релігійні організації, професійні спілки та їх об'єднання, організації роботодавців та їх об'єднання можуть вносити пропозиції з питань їх діяльності на розгляд місцевих державних адміністрацій, мають право брати участь у розгляді внесених ними пропозицій шляхом надання необхідних пояснень та обґрунтувань.

А частиною третьою статті 38 Закону України Про місцеві державні адміністрації визначено, що посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь.

Пунктом 6 Постанови Верховної Ради Української РСР Про порядок введення в дію Закону України Про свободу совісті та релігійні організації від 23.04.1991 № 988-12 (в редакції від 23.12.1993) визначено, що Кабінету Міністрів України, Уряду Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити відповідно до Закону України Про свободу совісті та релігійні організації повернення у власність чи передачу у безоплатне користування релігійним громадам культових будівель і майна з урахуванням: прав релігійних громад, яким належали ці будівлі і майно на момент їх переходу у власність держави; прав релігійних громад, які користуються цими будівлями і майном у встановленому законом порядку; вкладення коштів релігійними громадами у спорудження, переобладнання культової будівлі і тривалості користування нею; наявності у даному населеному пункті (місцевості) інших культових будівель та їх використання релігійними громадами відповідних віровизнань; інших суттєвих обставин у їх сукупності.

Відповідно до цієї постанови листом від 02.11.2017 № 6786/06-31 відповідач запропонував позивачу надати відповідне погодження релігійної громади Української православної церкви с. Коритняни Ужгородського району, яка користується культовою будівлею, яку просить повернути та передати у власність позивач; проте, позивач такого погодження не надав.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до приписів частини третьої статті 38 Закону України Про місцеві державні адміністрації у межах визначеного строку надав позивачу мотивовану, обгрунтовану відповідь на його звернення і вказав, що законні підстави для прийняття рішення про передачу культової будівлі у власність місцевої релігійної громади греко-католицької церкви відсутні.

Вказане спростовує твердження позивача щодо бездіяльності відповідача та неналежного розгляду ним клопотання позивача від 23.10.2017 за № 11, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Відтак, оскільки, відповідач надав мотивовану відповідь, у випадку виникнення спору, згідно зі статтею 17 Закону № 987-XII позивач вправі оспорити це рішення в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

Як видно із клопотання позивача за № 11 від 23.10.2017, останній просив не тільки передати культову споруду у власність релігійної організації Релігійна громада греко-католицької церкви , а також просив повернути цю культову споруду, вважаючи, що вказана споруда належить саме цій релігійній організації і ця організація є єдиним власником цієї споруди, на підтвердження чого надав архівну довідку державного архіву Закарпатської ОДА № 168 від 07.02.2003.

Зазначає, що культова споруда була забрана у релігійної громади примусово державою (визнана державною власністю), а тому просить повернути взяте державою їй назад.

Не вирішуючи питання про підставність та обгрунтованість цих вимог, разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами апелянта в тому, що його клопотання не було розглянуте належним чином та в повному обсязі.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог шляхом визнання бездіяльності Закарпатської ОДА протиправною та зобов'язання Закарпатської ОДА розглянути клопотання позивача № 11 від 23.10.2017, з урахуванням висновків суду, із винесенням мотивованого рішення по суті такого клопотання.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача, на його користь відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають стягненню судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 8810 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діють в інтересах Релігійної Греко-католицької громади Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області, задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року в адміністративній справі № 807/220/18 скасувати.

Позов Релігійної Греко-католицької громади Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Закарпатської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду клопотання № 11 від 23 жовтня 2017 року, поданого Релігійною організацією Релігійна громада греко-католицької церкви (Релігійною Греко-католицькою громадою Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району).

Зобов'язати Закарпатську обласну державну адміністрацію розглянути клопотання Релігійної організації Релігійна громада греко-католицької церкви (Релігійної Греко-католицької громади Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району) № 11 від 23.10.2017, із винесенням мотивованого рішення по суті такого клопотання.

Стягнути з Закарпатської обласної державної адміністрації (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, площа Народна, 4; код ЄДРПОУ 00022496), за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь Релігійної Греко-католицької громади Пресвятої Трійці с. Коритняни Ужгородського району (89435, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Коритняни, вул.Дружби б/н; код ЄДРПОУ 26212573) судові витрати у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк О. М. Довгополов Постанова складена у повному обсязі 23 липня 2018 року.