17/72
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2007 № 17/72
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Просянюк О.В. (дов. б/н від 26.12.2006 р.)
Стець К.І. (дов. б/н від 11.06.2006 р.)
від відповідача - Криворучко Ю.В. (дов. б/н від 12.03.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра - Компані"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.04.2007 та на ухвалу
господарського суду міста Києва
від 11.04.2007 р.
у справі № 17/72
за позовом Закритого акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра - Компані"
про розірвання договору та стягнення 730149,92 грн.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство (далі – ЗАТ) “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про розірвання укладеного між сторонами по справі договору №UA/31086486/2005/001 від 02.02.2005р. на виготовлення та поставку продукції та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “Астра-Компані” на користь позивача 686800,68 грн., сплачених в якості передоплати за вищезазначеним договором, і 43349,24 грн. пені за затримку поставки товару.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою позивач просив суд розірвати договір від 02.02.2005 та стягнути з відповідача пеню за затримку поставки товару в розмірі 105726,90 грн. за 74 дні прострочки поставки.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2007 р. у справі № 17/72 позов задоволено повністю. Розірвано Договір № IIА/З 1086486/2005/001 від 02.02.2005 р. на виготовлення та поставку продукції, укладений між ЗАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” та ТОВ “Астра-Компані”; стягнуто з ТОВ “Астра-Компані” на користь ЗАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” пеню в розмірі 105 726 грн. 90 коп., 1142 грн. 27 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд мотивував рішення тим, що ухвала Бориспільсько міськрайонного суду Київської області від 30.11.2006р. не є форс-мажорною обставиною у розумінні укладеного договору та чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 849 та ч. 2 ст. 852 ЦК України, а також визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення пені з підстав прострочення відповідачем виконання договірних зобов'язань.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2007 р. у справі № 17/72 частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову; з метою забезпечення позову накладено арешт на будь-яке майно ТОВ “Астра-Компані”, в тому числі на майно, яке знаходиться в нежилому та складському приміщенні за адресою: 03142, м. Київ, вул. Ак. Кримського, 27, на загальну суму 106986 грн. 17 коп.
Суд мотивував ухвалу тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
ТОВ “Астра-Компані” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення від 11.04.2007р., в якій просить його скасувати повністю та направити справу на нове слухання у той же суд в іншому складі.
Також ТОВ “Астра-Компані” подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу від 11.04.2007р. про забезпечення позову, в якій просить її скасувати.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що оскаржувані рішення та ухвала суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст.526, 610-613, 626-631, 617, 629, 631, 638-642, 651, 849, 852 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 55, 188, 193, 217, 218, 218, 224, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 42 і 43, ч.1 Ст. 30 ГПК України, а також фактичним обставинам справи.
Представник ТОВ “Астра-Компані” у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційні скарги підтримав, уточнивши вимоги апеляційної скарги на рішення суду, а саме: просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позивачу відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач у відзивах на апеляційні скарги та його представники у судовому засіданні апеляційної інстанції просили залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення та ухвалу суду – без змін, вважаючи оскаржувані рішення та ухвалу законними та обґрунтованими.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 02.02.2005 р. між ЗАТ „Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” (позивачем) та ТОВ „Астра-Компані” (відповідачем) було укладено Договір № UА/31086486/2005/001 на виготовлення та поставку продукції (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, відповідач зобов'язався виготовити та поставити позивачу продукцію відповідно до умов Договору, за затвердженими замовленнями у відповідності з Додатками до Договору, які є невід'ємними його частинами, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити зазначений товар (копія - а.с. 39).
13.04.2006р. сторонами було підписано Додаток №15 до Договору (далі – Додаток № 15), відповідно до якого відповідач прийняв на себе зобов'язання виготовити та поставити 400 одиниць модульних диспенсерів загальною вартістю 1616001,60 грн. разом з ПДВ, в строк 165 робочих днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати в розмірі 50% від загальної вартості контракту (копія – а.с. 44).
15.05.2006 р. позивачем на користь відповідача було здійснено попередню оплату у розмірі 808000,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8006000489 (копія –а.с. 45).
08.12.2006 р. на виконання своїх зобов'язань за Договором відповідач поставив на користь позивача 30 штук модульних диспенсерів на загальну суму 121200,12 грн., про що свідчить видаткова накладна № ЦРН-12081 від 08.12.2006 р. (копія – а.с. 46).
В матеріалах справи міститься заява ТОВ „Астра-Компані” (дата виготовлення документа відсутня) про настання форс-мажорних обставин, якою відповідач повідомив позивача про готовність партії товару, але неможливість здійснити постачання виготовлених дисплеїв з огляду на ухвалу Бориспільсько міськрайонного суду Київської області від 30.11.2006 р., якою заборонено відчуження всього майна ТОВ „Астра-Компані” у вигляді товарів, готових до відправлення, матеріалів і сировини в виробництві і заборони здійснювати витратні операції щодо виплати грошових коштів на банківських рахунках ТОВ „Астра-Компані”, крім виплати заробітної плати. В листі зазначено, що як тільки вдасться скасувати ухвалу від 30.11.2006р. і товар буде звільнений з під арешту, товар буде поставлений в повному обсязі (копія –а.с.47-49).
Листом від 12.12.2006 за № 10327 ЗАТ „Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” повідомило відповідача, що обставини, зазначені в заяві ТОВ „Астра-Компані” про настання форс-мажорних обставин, не сприймаються позивачем як форс-мажорні, оскільки в них відсутні елементи надзвичайності та непередбачуваності, і вони є наслідком неврегульованості взаємовідносин сторін та засобом вирішення спору, і на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України, позивач повідомив відповідача, що, хоч і залишається ще строк до 09.01.2007р. для постачання товару, але ЗАТ „Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” відмовляється від Договору з ТОВ „Астра-Компані” і вимагає повернути всю передоплату в сумі 808000,80 грн. (копія – а.с. 50-51).
З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2007р. ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2006 р. по цивільній справі №2-2804/2006р. була скасована і ТОВ „Астра-Компані” надсилало до ЗАТ „Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” листи від 27 лютого 2007 р. та від 06.03.2007р. (копії – а.с. 107, 108), що в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечувалося представниками позивача, в яких відповідач зазначав про готовність поставляти дисплеї, з проханням зазначити день, час та місце доставки всієї партії товару – 370 дисплеїв.
03.03.2007р. і 06.03.2007р. позивач надіслав ТОВ „Астра-Компані” графік прийняття товару партіями по 30-50 штук з 13.03.2007р. по 15.06.2007р., а 07.03.2007р. встановив новий графік: 13.03.2007р.– 100 одиниць, 20.03.2007 р. - 70 од., 03.04.2007р. – 100 од., 17.04.2007р. – 100 од. (копії листів є в матеріалах справи).
13.03.2007р. та 20.03.2007р. ТОВ „Астра-Компані” поставило, а ЗАТ „Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” прийняло 100 і 70 штук диспенсерів відповідно, вартістю 404000,00 грн. та 282800,00 грн., - всього 686.800,68 грн., в т. ч. ПДВ., що підтверджується видатковими накладними № ЦРН-03131 від 13.03.2007 р. та № ЦРН-03201 від 20.03.2007 р. (копії - а.с. 72-73).
Таким чином, всього 08.12.2006р., 13.03.2007р., 20.03.2007р. відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 808000,12 грн., що дорівнює розміру сплаченої позивачем передоплати.
Листом від 26.03.2007р. відповідач просив позивача уточнити дату, час і місце приймання товару.
Однак, 04.04.2007р. до ТОВ „Астра-Компані” надійшов лист позивача (вх. № 11/В-4 від 04.04.2007р.), в якому, з посиланням на ст.ст. 849, 852 ЦК України, зазначив, що відмовляється від Договору № UA/31086486/2005/001 від 02.02.2005р. шляхом його розірвання, і повідомляє, що поставки обладнання за Договором ЗАТ „Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” прийматись не будуть. Факт відмови в прийнятті решти виготовленої продукції та залишення її у відповідача не заперечував представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції, однак пояснення щодо причин цієї відмови представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надати не зміг.
07.02.2007р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою стягнення з відповідача передоплати в сумі 686.800,68 грн., що дорівнює вартості 170 диспенсерів, пені за прострочку виконання договору, та вимогою розірвати договір, а після отримання від відповідача 13.03.2007р. та 20.03.2007р. товару на суму 686.800,68 грн. зменшив позовні вимоги на цю суму.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2006 р. по цивільній справі № 2-2804/2006р. не є форс-мажорною обставиною для ТОВ „Астра-Компані”, яка, відповідно до умов Договору, звільняла б від відповідальності, а тому суд дійшов висновку, що нездійснення відповідачем поставки в повному обсязі протягом 165 днів з дня передоплати у зв'язку з застосованим ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2006 р. забезпеченням позову, є підставою для розірвання спірного договору, та стягнення пені за прострочку поставки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 849, ч. 2 ст. 852 ЦК України.
Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Частиною 2 ст. 852 ЦК України передбачено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Доказів існування наведених в вищезазначених нормах ЦК України обставин, а саме того, що роботи не були розпочаті або відповідач настільки повільно виконував роботу, що закінчення її у строк стало явно неможливим, або наявності істотних відступів від умов договору або інших істотних недоліків в матеріалах справи не міститься.
Станом на день направлення позивачем відповідачу листа від 12.12.2006 р. № 10327 про відмову від укладеного Договору на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України відповідач 08.12.2006р. вже поставив частину диспенсерів і встановлений в Додатку № 15 165-денний строк поставки – до 09.01.2007р. - ще не закінчився. В судовому засіданні апеляційної інстанції було встановлено, що фактично на кінець листопада 2006р., коли було накладено арешт на майно ТОВ „Астра-Компані”, модульні диспенсери були готові в повному обсязі, про що зазначалось і в листі відповідача про настання форс-мажорних обставин.
У відповідності до п. 5.1, 5.2. Договору, строк виготовлення та поставки товару узгоджується сторонами в кожному окремому випадку, по кожній партії товару, що відображається в Додатках до даного Договору.
Як зазначалось вище, після скасування ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2006 р. по цивільній справі № 2-2804/2006р. відповідач 27 лютого, 6 березня 2007р. надсилав листи, факси, електронну пошту до ЗАТ „Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” з проханням зазначити день, час та місце доставки всієї партії товару – 370 модульних диспенсерів, і позивач 03.03.2007р. та 06.03.2007р. надіслав ТОВ „Астра-Компані” графік прийняття товару партіями по 30-50 штук з 13.03.2007р. по 15.06.2007р., а 07.03.2007р. встановив новий графік: 13.03.2007р.- 100 штук, 20.03.2007 р. – 70 штук, 03.04.2007р. - 100 штук, 17.04.2007р. - 100 штук .
Отже, ТОВ „Астра-Компані” і ЗАТ „Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” добровільно узгодили, що поставки згідно з Договором № UA/31086486/2005/001 від 02.02.2005 р. будуть відбуватися відповідно до графіка поставок, який надав позивач, тобто 13 і 20 березня, 03 і 17 квітня 2007р. зазначеними в графіку партіями товару до повного виконання договору, а саме 400 штук модульних диспенсерів.
13.03.2007р. та 20.03.2007р. ТОВ „Астра-Компані” поставило, а ЗАТ „Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” прийняло 100 і 70 штук диспансерів відповідно, на загальну суму 686800,68 грн., в т. ч. ПДВ.
Зазначені обставини свідчать про погодження сторонами в березні 2007 р. умов здійснення поставки решти партії товару, у відповідності до 5.1, 5.2. Договору, - до 17.04.2007 р., та про виконання цих умов на суму 686800,68 грн.
Таким чином, переданням відповідачем і прийняттям позивачем модульних диспенсерів 13-го і 20-го березня 2007р. сторони підтвердили фактичне існування і продовження дії Договору №UA/31086486/2005/001 від 02.02.2005р. і Додатку до нього від 13.04.2006р.
Згідно з ч. 1. ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч 1. ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч. 1. ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проаналізувавши обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач неправомірно відмовився 12.12.2006р. від Договору до закінчення строку поставки, безпідставно порушив погоджені умови поставки відповідно до графіка і відмовився приймати виготовлену для нього продукцію з 03.04.2007 р., залишивши у відповідача решту виготовлених диспансерів.
З огляду на викладене та зважаючи на відсутність доказів існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 849 та ч. 2 ст. 852 ЦК України, підстав для розірвання договору не вбачається, а оскільки апеляційним судом встановлено відсутність порушення відповідачем зобов'язання за Договором, то і стягнення пені за спірним Договором на підставі п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України є також необґрунтованим.
Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечена позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва від 11.04.2007р. про забезпечення позову, яка була винесена судом після прийнятті рішення у справі, мотивована тим, що рішенням від 11.04.2007р. у справі № 17/72 було задоволено позовні вимоги ЗАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна”, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно відповідача на загальну суму 106986 грн. 17 коп., що дорівнює загальній сумі задоволених позовних вимог, в тому числі судових витрат, з тих підстав, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.
Оскільки доказів, які б були підставою вважати, що невжиття вищевказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, в матеріалах справи не міститься, а також враховуючи, що апеляційний суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
За таких обставин, апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення і ухвала суду першої інстанції – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.
Державне мито у розмірі 528, 64 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, покладається на позивача, у відповідності до вимог ч.1 ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 101, 102, п.2 ч.1 ст.103, п. п. 3, 4 ст.104, ст.ст.105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Астра-Компані” задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2007 р. у справі № 17/72 скасувати повністю і прийняти нове рішення.
Закритому акціонерному товариству “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю “Астра-Компані” про розірвання договору та стягнення суми відмовити повністю.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.04.2007 р. у справі № 17/72 про забезпечення позову скасувати.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, кв. 65, п/р 26001003008700 в АБ “ІНГ Банк Україна” МФО 300539, код 19345204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Астра-Компані” (01135, м. Київ, вул. Московська, 41/8, п/р 2600001254301 в АТ “Укрінбанк”, МФО 300142, код 31086486) 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 17/72 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 754677 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні