Постанова

від 19.06.2018 по справі 705/2361/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/811/18Головуючий по 1 інстанції - Коваль А.Б. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Ювшина В.І., Василенко Л.І.

за участю секретаря Наконечної М.М.

розглянувши у м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2018 року, ухваленої під головуванням судді Коваль А.Б. в залі Уманського міськрайонного суду Черкаської області 5 січня 2018 року, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Уманської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, - :

в с т а н о в и в :

02 червня 2017 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Уманської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку.

Разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_4 було подано заяву про забезпечення позову, у якій вона просила накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку, з належними до будинку надвірними будівлями у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок та незавершене будівництво по АДРЕСА_1. До набрання чинності рішення у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку та земельної ділянки з належними до будинку надвірними спорудами у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок та незавершене будівництво по АДРЕСА_1

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на житловий будинок та земельну ділянку, з належними до будинку надвірними будівлями у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок та незавершене будівництво по АДРЕСА_1.

До набрання чинності рішення у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку та земельної ділянки з належними до будинку надвірними спорудами у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок та незавершене будівництво по АДРЕСА_1

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржила ухвалу в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. ОСОБА_3 вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті вказаної ухвали судом першої інстанції не враховано вимог норм матеріального і процесуального права та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з даного питання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що судом було накладено арешт та заборону на незавершене будівництво, яке по - перше, на даний час не є об'єктом матеріального права, по - друге в силу того, що є незавершеним під впливом природніх умов псується та втрачає свою матеріальну цінність. Суд своєю ухвалою прямо порушує її конституційні права, вказує ОСОБА_3, так як матеріал, з якого ведеться будівництво, був придбаний за її кошти. Жодних причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та будь-яких сумнівів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду, у позивача не було. Обрання виду забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони необґрунтовано позивачем та судом в ухвалі про накладення арешту. За таких обставин, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2018 року в частині арешту та заборони будь-яких дій, щодо об'єкту незавершеного будівництва по АДРЕСА_1.

На адресу апеляційного суду Черкаської області 25 травня 2018 року від ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3, в якому вона зазначає, що оскільки позовні вимоги, які заявлені ОСОБА_4 , стосуються визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та існує велика ймовірність відчуження спірного майна ОСОБА_3, тому виникає необхідність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок, незавершене будівництво та земельну ділянку, та заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо зазначеного нерухомого майна. ОСОБА_4 вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена відповідно до вимог чинного законодавства, є обґрунтованою та правильною. Тому ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2018 року - залишити без змін.

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів судової плати у цивільних справах, який діє відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, розглядає дану справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням, але без виклику сторін в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвалу суду першої інстанції скасуванню, виходячи із таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно норм ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи ; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Суд першої інстанції дійшов висновку, що забезпечення вимог шляхом накладення арешту на вказані об'єкти нерухомості є цілком доцільними і, що такий вид забезпечення позову не обмежує відповідачів у праві користування належних їм майном.

Проте, апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції, які не відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції допущено порушення вимог процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Позов забезпечується, зокрема, і забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого : розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в різі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, що ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Уманської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку.

Позивачем ОСОБА_4 подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку, з належними до будинку надвірними будівлями у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок та незавершене будівництво по АДРЕСА_1. До набрання чинності рішення у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку та земельної ділянки з належними до будинку надвірними спорудами у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок та незавершене будівництво по АДРЕСА_1

Як роз'яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 2 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Колегія суддів апеляційного суду, відповідно до вказаних вище вимог закону та їх роз'яснень, перевіряючи чи дійсно між сторонами виник спір, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам вважає, що підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у суду першої інстанції не було, оскільки позивачем невірно обраний спосіб забезпечення позову у вигляді арешту та заборони будь - яким особам у будь - який спосіб вчиняти будь - які дії щодо житлового будинку та земельної ділянки з належними до будинку надвірними будівлями у відповідності до технічного паспорта на житловий будинок та незавершене будівництво по АДРЕСА_1

Апеляційний суд вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає характеру спірних правовідносин та позбавляє власника права користуватися майном, займатися будівництвом незавершеної будівлі, матеріали на яку вже придбані, що є недопустимим .

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на види забезпечення позову, які застосовані судом першої інстанції : це накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, з належними до будинку надвірними будівлями у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок та незавершене будівництво та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку та земельної ділянки з належними до будинку надвірними спорудами у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок та незавершене будівництво.

Таким чином, застосування саме таких двох видів забезпечення позову, на думку колегії суддів апеляційного суду, є недоцільним.

Арешт майна являє собою заборону розпорядження майном до набрання рішенням законної сили або до скасування ухвали про забезпечення позову. Арешт майна складається з проведення його опису, оголошення заборони розпоряджатися ним.

Другим способом забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії, та суд не має підстав забезпечувати позов шляхом заборони вчиняти певні дії , заборонивши власнику користуватися належним власнику майном, навіть на час розгляду справи до ухвалення судом рішення, чим порушуються права власника.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 заявила вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, стороною якого ОСОБА_4 не була, згідно якого ОСОБА_8 є власником житлового глинобитонного, обкладеного цеглою будинку з прибудовами, сараю, огорожі, воріт хвірткою, розташованих на присадибній земельній ділянці розміром 600 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, тоді як заява про забезпечення позову передбачає заборону володіння, користування та розпоряджання як зазначеного майна, так і незавершеного будівництва, що вказує на не спів мірність такої заяви, вимога дотримання якої закріплена ч. 3 ст. 150 ЦПК України, а також - загальними положеннями ст.ст. 2, 11 ЦПК України про пропорційність у процесуальних діях суду.

Крім того, суд першої інстанції не звернув належної уваги, що заявником не надано доказів того, що забезпечення позову у такий спосіб не завдасть шкоди господарській діяльності чи іншій діяльності відповідачів чи третіх осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції вказані вимоги закону не врахував, не з'ясував характер виниклих між сторонами правовідносин, не навів доказів щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, не пересвідчився у співмірності виду забезпечення позову позовним вимогам та помилково дійшов висновку про необхідність накладення саме арешту на житловий будинок та земельну ділянку, з належними до будинку надвірними будівлями у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок та незавершене будівництво по АДРЕСА_1, та заборонивши вчиняти дії будь-яким особам ,у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку та земельної ділянки з належними до будинку надвірними спорудами у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок та незавершене будівництво по АДРЕСА_1

Апеляційний суд звертає увагу, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд першої інстанції не належним чином здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо вжиття саме відповідних заходів забезпечення позову, не врахував вимог розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника- позивача ОСОБА_4 щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, та інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Суд першої інстанції не пересвідчився, чи спроможний саме такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними, тому мають враховуватися судом в залежності від конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову має бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний саме такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача.

Як вбачається із змісту позовної заяви, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі - продажу будинку від 24 жовтня 2006 року, укладеного між відповідачами та застосувати насліди його недійсності. Також позивач просить встановити факт створення нею та відповідачем ОСОБА_6 замість раніше існуючого глинобитного будинку новостворене нерухоме майно по АДРЕСА_1 та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.04 2015 року про право власності на земельну ділянку площею 0, 0612 га.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом апеляційної інстанції , оскільки вказаною ухвалою суду першої інстанції порушено законні права власника, які не в повній мірі враховано судом при задоволенні заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою , оскільки постановлена з порушенням вимог процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставою для її скасування. Тому колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу про забезпечення позову з порушенням норм процесуального права, а тому ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2018 року слід скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційний суд звертає увагу, що вищевказані обставини не позбавляють позивача ОСОБА_4 права звернутись до суду із заявою про забезпечення позову в інший спосіб забезпечення позову та обрати спосіб забезпечення позову відповідно до вимог закону та вимог ЦПК України, а саме ст. ст. 151, 152 ЦПК України, оскільки таке право передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України на будь - якій стадії розгляду справи.

Керуючись ст.ст.151, 152, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах , -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2018 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Уманської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку - скасувати, прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Уманської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Ювшин В.І.

Василенко Л.І.