Ухвала

від 24.07.2018 по справі 442/4697/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 липня 2018 року

м. Київ

Провадження № 51-7649ск 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14червня 2018року,

встановила:

У касаційній скарзі захисник та засуджений порушують питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Однак, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2)неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3)невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст.414 КПК України).

Скаржники подали касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону, а саме не зазначили, які порушення по оскаржуваним рішенням допущені судами, з огляду на положеннястатей 412-414 вказаного Кодексу.

Також, вони не вказує про конкретні порушення закону, допущені апеляційним судом при розгляді даного кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, з огляду на ст.419 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Скаржники у касаційній скарзі фактично просять суд касаційної інстанції провести переоцінку доказів кримінального провадження, вказують про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного судуне узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду.

У зв`язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 слід залишити без руху, надавши їм п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

При повторному зверненні до суду скаржниками має бути підтверджено, що ними не пропущено цей строк.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 залишити без руху, надавши їм п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ними копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3