Постанова

від 24.07.2018 по справі 910/29267/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/29267/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - "Сінгента Партісіпейшнз АГ" (Syngenta Participations AG; далі - Компанія) - Сиклітенка В.В.,

відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал" (далі - Товариство) - Крутенко Ю.В.,

Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба) - не з'явився,

Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство) - Запорожець Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства

на рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2017 (суддя Зеленіна Н.І.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 (колегія суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), судді Верховець А.А. і Остапенко О.М.)

за позовом Компанії до Товариства, Служби і Міністерства

про визнання недійсним свідоцтва України № 203693 на знак для товарів і послуг,

ВСТАНОВИВ:

Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 203693 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам", а також просило зобов'язати Службу внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити необхідну офіційну публікацію.

Позовні вимоги мотивовано тим, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам", власником якого є Товариство, є таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки складається лише з позначення, що є загальновживаним терміном.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018, позов задоволено повністю.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статей 5, 6, 19 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон № 3689) мотивовано наявністю підстав для визнання свідоцтва України № 203693 недійсним.

Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Так, згідно з доводами Товариства, викладеними у касаційній скарзі:

- висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 15.05.2017 № 1137 (далі - Висновок) не встановлено, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам" складається лише з позначення, що є загальновживаним символом чи терміном;

- у судовому засіданні 07.08.2017 судовий експерт ОСОБА_8, надавши усні пояснення, не вказала чітко та однозначно, що позначення "тіаметоксам" є загальновживаним терміном;

- письмові пояснення експерта від 07.08.2017 № 242 не є допустимим доказом у розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; в редакції, що діє з 15.12.2017), оскільки одержані з порушенням приписів статті 32 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017);

- ним не було оплачено повторну експертизу через ненаправлення Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України (далі - Інститут) рахунка на оплату її вартості;

- суд апеляційної інстанції відмовив у призначенні повторної судової експертизи, що є порушенням положень частини другої статті 107 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017);

- за відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що знак "Тіаметоксам" складається лише з позначення, що є загальновживаним символом або терміном, відсутні й підстави, передбачені Законом № 3689, для визнання недійсним свідоцтва України № 203693.

Компанія подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просила рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Інші відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Компанії, Товариства та Міністерства, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим господарським судом у справі встановлено, що:

- Товариство є власником знака для товарів і послуг "Тіаметоксам" за свідоцтвом України від 10.09.2015 № 230693 (дата подання заявки 16.03.2015) для товарів 5 та послуг 35 класів Міжнародної класифікації товарів та послуг, для яких його зареєстровано;

- Компанія, звернувшись з даним позовом, зазначає, що позначення "тіаметоксам", яке охороняється за названим свідоцтвом, є загальновживаним терміном, оскільки тіаметоксам є діючою (активною) речовиною, яка використовується в інсектицидних засобах, що застосовуються для боротьби із шкідниками рослин, та має певну структурну формулу;

- відповідно до Висновку:

знак для товарів і послуг "Тіаметоксам", зареєстрований за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 203693 (назва "Тіаметоксам"), не є таким, що складається лише з позначення, яке є загальновживаним символом, станом на дату подання заявки m201503452 (16.03.2015) Товариством;

знак для товарів і послуг "Тіаметоксам", зареєстрований за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 203693 (назва "Тіаметоксам"), є таким, що складається лише з позначення, яке може відноситися до категорії хімічних термінів, станом на дату подання заявки m201503452 (16.03.2015) Товариством;

- згідно з усними поясненнями судового експерта ОСОБА_8 по суті Висновку, наданими у судовому засіданні 07.08.2017:

у процесі дослідження було однозначно встановлено, що "тіаметоксам" відноситься до хімічних термінів, оскільки означає певну хімічну сполуку;

у процесі дослідження було встановлено, що позначення "тіаметоксам", що відоме під терміном для інсектициду "тіаметоксам", яке використовується для конкретної галузі науки і техніки більш 15 років, можна вважати загальновживаним терміном;

- внесення змін до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг про визнання спірного свідоцтва недійсним, станом на дату подання позовної заяви, відносилися до виключної компетенції Служби;

- Міністерство є правонаступником Служби в частині функцій ведення Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг.

Апеляційним судом додатково встановлено, що:

- згідно з поясненнями судового експерта ОСОБА_8 від 07.08.2017 № 242 щодо Висновку:

у процесі дослідження було однозначно встановлено, що "тіаметоксам" відноситься до хімічних термінів, оскільки означає певну хімічну сполуку;

компендіум загальних назв пестицидів містить наступне: діючі речовини - Ас insecticides (nitroguanidine neonicotinoid insecticides; thiazole tivity: insecticides);

позначення "тіаметоксам", що відоме під терміном для інсектициду "тіаметоксам", яке використовується для конкретної галузі науки і техніки більш 15 років, можна вважати загальновживаним терміном.

Причиною виникнення спору є питання щодо наявності правових підстав для визнання недійсним свідоцтва України № 203696 з визначених позивачем підстав.

Згідно з підпунктом "а" пункту 1 статті 19 Закону № 3689 свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 № 3771-ХІІ "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

За приписами абзацу шостого пункту 2 статті 6 Закону № 3689 (у редакції, що діяла на час подання спірної заявки) згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами.

Відповідно до пункту 4.3.1.6 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116 (у редакції наказу Держпатенту України від 20.08.1997 № 72) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812, до позначень, які являють собою загальновживані символи, належать, як правило, позначення, що символізують галузь господарства чи сферу діяльності, до яких належать товари чи послуги, для яких реєструється знак; умовні позначення, що застосовуються в різних галузях науки і техніки.

До позначень, які являють собою загальновживані терміни, відносяться лексичні одиниці, характерні для конкретних галузей науки і техніки.

Загальновживані символи і терміни є перешкодою для реєстрації знака, якщо знак заявлено для товарів і послуг, які відносяться до тієї ж галузі, що і загальновживані символи і терміни.

Місцевий та апеляційний господарські суди, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, навівши в судових рішеннях зі справи необхідне мотивування, встановивши те, що: торговельна марка "Тіаметоксам" за свідоцтвом України № 203693 є такою, що станом на дату подання заявки m201503452 (16.03.2015) Товариством складалася лише з позначення, яке відноситься до категорії хімічних термінів; спірне позначення за свідоцтвом України № 203693 відоме під терміном для інсектициду "тіаметоксам", використовується для конкретної галузі науки і техніки більш 15 років та є загальновживаним терміном, що підтверджується Висновком і поясненнями судового експерта ОСОБА_8, - дійшли обґрунтованих висновків стосовно невідповідності спірної торговельної марки умовам надання правової охорони (абзац шостий пункту 2 статті 6 Закону № 3689), а тому й правомірно задовольнили позовні вимоги Компанії на підставі підпункту "а" пункту 1 статті 19 Закону № 3689.

Посилання скаржника на те, що Висновком не встановлено, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам" складається лише з позначення, що є загальновживаним символом чи терміном, не можуть братися до уваги, оскільки попередніми судовими інстанціями на підставі висновку та пояснень судового експерта встановлено, що позначення "Тіаметоксам" за свідоцтвом України № 203693 є загальновживаним терміном для інсектициду "тіаметоксам", який є хімічною сполукою та використовується у конкретній галузі науки і техніки (боротьби із хворобами рослин), чого відповідачем не спростовано.

Аргументи Товариства, наведені в касаційній скарзі, про те, що в судовому засіданні 07.08.2017 судовий експерт ОСОБА_8 не вказала чітко та однозначно, що позначення "Тіаметоксам" є загальновживаним терміном, не можуть братися до уваги, оскільки спростовуються встановленими місцевим та апеляційним судами обставинами справи.

Безпідставними є й посилання Товариства на те, що письмові пояснення експерта від 07.08.2017 № 242 не є допустимим доказом у розумінні статті 77 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017) через одержання їх з порушенням приписів статті 32 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), оскільки вони відповідають ознакам доказів у розумінні статей 32, 33, 36 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), були досліджені та оцінені судом апеляційної інстанції, підтверджують усні пояснення експерта у судовому засіданні 07.08.2017 та не суперечать Висновку.

Твердження відповідача про те, що ним не була оплачена вартість проведення експертизи через ненадіслання Інститутом відповідного рахунка, не можуть бути підставою для задоволення його вимог, оскільки Товариство як особа, заінтересована у вирішенні справи, не була позбавлена права звернутися як до Інституту для виконання свого обов'язку щодо сплати за повторну експертизу, так і до суду щодо неотримання від Інституту рахунка на її оплату.

При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. З матеріалів справи вбачається, що Товариство було належним чином повідомлено про призначення повторної експертизи та покладення на нього обов'язку з оплати її проведення.

Посилання Товариства на те, що суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив у призначенні повторної судової експертизи, не можуть братися до уваги, оскільки повторна експертиза призначалася судом апеляційної інстанції, проте через невиконання відповідачем вимог ухвали апеляційного суду від 23.10.2017 стосовно її оплати Інститут повернув матеріали даної справи без виконання.

Посилання Товариства на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що знак "Тіаметоксам" складається лише з позначення, що є загальновживаним символом або терміном, спростовуються встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами справи.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до статті 300 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін раніше ухвалених судових рішень, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги Суд покладає на скаржника.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 зі справи № 910/29267/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Булгакова

Суддя В.Селіваненко