Ухвала

від 16.07.2018 по справі 208/3776/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/3776/18

провадження № 1-кс/208/1383/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури: ОСОБА_3 , слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , заявника адвоката ОСОБА_6 , зацікавленої особи представника ТОВ «Технологічний синтез» ОСОБА_7 ,

розглянувши в залі суду в м. Кам`янське клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Технологічний синтез» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді від 19.06.2018р. по кримінальному провадженню № 12018040160000711 внесеного 27.04.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська звернулась адвокат ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Технологічний синтез» з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді від 19.06.2018р. по кримінальному провадженню № 12018040160000711 внесеного 27.04.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.190 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що 19 червня 2018 року слідчим суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області ОСОБА_1 винесено ухвалу у справі № 208/3776/18, провадження 1-кс/208/1220/18. Даною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 та накладено арешт на майно ТОВ «Технологічний синтез»: гідроксид титану марки «Б» (ТУ У24.1- 30168850-040-2004) в кількості 5669,384134 тон, технологічне обладнання та устаткування, яке ТОВ «Технологічний синтез» використало як знаряддя для перетворення гідроксиду титану і незаконного заволодіння ним внаслідок такого перетворення, заборонено ТОВ «Технологічний синтез» розпоряджатися і користуватися зазначеним майном (гідроксидом титану марки «Б» (ТУ У 24.1-30168850-040-2004), технологічним обладнанням та устаткуванням), використовувати його у технологічному процесі іншим чином. При розгляді вищезазначеного клопотання слідчого представник ТОВ «Технологічний синтез» до суду не викликався. Ухвала суду від 19.06.2018р. вручена слідчим представнику ТОВ «Технологічний синтез» ОСОБА_7 26 червня 2018 року. Тому вважає, що при винесенні зазначеної ухвали слідчим суддею не перевірено всі обставини кримінального провадження та прийнято передчасне рішення про накладення арешту на вищезазначене майно і ухвала підлягає скасуванню.

Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні скаргу клопотання підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, суду пояснила, що слідчим суддею у ході розгляду клопотання слідчого не взято до уваги умови Договору поставки № ПКМЮ-15/07-2015 від 23.07.2015р., який був наданий директором ТОВ «Промислова компанія «Металург-Південь» ОСОБА_5 , зокрема, не враховано той факт, що встановлення фільтрпресу та порядок обрахунку кількості отриманої сировини (товару) було погоджено між ТОВ «Промислова компанія «Металург-Південь» та ТОВ «Технологічний синтез», шляхом підписання вказаного Договору поставки та Додаткових угод до нього. Зокрема, в пункті 3.8.2. Договору поставки № ПКМЮ-15/07-2015 від 23.07.2015р. визначено: у випадку поставки товару, відповідно до п. 3.1.2. (шляхом транспортування Товару з споруди 202 через трубопровід в рідкому вигляді до місця знаходження виробничих потужностей Покупця), фактичний об`єм поставленого товару буде розраховуватись шляхом перерахунку кількості готової продукції після фільтр-пресу, отриманої Покупцем у вхідну сировину (поставлений Товар), згідно коефіцієнту виходу придатного. .Коефіцієнт виходу придатного з поставленого товару буде визначатись відповідно до фактичного виходу, узгодженого сторонами у Додатковій угоді до даного Договору, яка буде укладена між сторонами після поставки та переробки першої партії товару. Додатковою угодою № 1 від 02.09.2015р. до Договору поставки № ПКМЮ-15/07-2015 від 23.07.2015р. передбачено: п.1 - відповідно до п.3.8.2. Договору, Сторони визначають, що фактичний об`єм поставленого товару буде розраховуватись шляхом перерахунку кількості готової продукції після фільтр-пресу, отриманої Покупцем у вхідну сировину ( поставлений Товар), шляхом множення на коефіцієнт -1,1. Додатковою угодою № 2 від 01.05.2016р. до Договору поставки № ПКМЮ-15/07-2015 від 23.07.2015р. сторони погодили: п. 3.8.2. викласти в наступній редакції: у випадку поставки товару відповідно до п. 3.1.1., 3.1.2. Договору (поставка на умовах самовивозу автомобільним транспортом або шляхом транспортування Товару з споруди 202 через трубопровід в рідкому вигляді до місця знаходження виробничих потужностей Покупця), фактичний об`єм поставленого товару буде розраховуватись шляхом перерахунку кількості готової продукції після фільтр-пресу, отриманої Покупцем у готову сировину (поставлений Товар), згідно коефіцієнту виходу придатного. Додатковою угодою № 3 від 01.10.2016р. до Договору поставки № ПКМЮ-15/07-2015 від 23.07.2015р. сторони погодили формулу визначення фактичного об`єму поставленого товару Н=К/2х1.1, де: Н - об`єм отриманого від Постачальника товару; К - місячний об`єм виробництва готової продукції після фільтр-пресу; 1.1 - Коефіцієнт переведення готової продукції у вихідну сировину. Окрім цього, в договорі поставки № ПКМЮ-15/07-2015 від 23.07.2015р. не зазначалась конкретна кількість товару, що постачається, а його кількість визначатиметься сумою всіх поставок по даному договору, протягом його дії (п.1.1.5. Договору). Тобто, встановлення фільтр-пресу та порядок обрахунку кількості поставленої сировини (товару) було погоджено між ТОВ «Промислова компанія «Металург-Південь» та ТОВ «Технологічний синтез», і директор ОСОБА_5 не міг про це .не знати, оскільки, під усіма вищезазначеними документами стоїть його підпис, як директора. Таким чином, наданий слідчому судді Договір поставки № ІЖМЮ-15/07-2015 від 23.07.2015р. у повній мірі спростовує твердження слідчого та потерпілого ОСОБА_5 про те, що службові особи ТОВ «Технологічний синтез» самовільно встановили фільтрпрес, призначений для віджимання сировини і, як наслідок, заподіяли своїми діями будь-яку матеріальну шкоду ТОВ «Промислова компанія «Металург-Південь». Крім того, слідчим надано до суду, як доказ, протокол огляду місця події від 06.06.2018р., згідно до якого слідчим встановлено: відсутність в споруді «220» гідроксиду титану марки «Б» (ТУ У 24.1-30168850-040-2004) та виявлено по периметру споруди «220» ознаки проведення робіт, від самої споруди відходить трубопровід, котрий спрямований до виробничих потужностей ТОВ «Технологічний синтез», що представляють собою виробничий цех, на прилеглій території якого розташовується виробниче обладнання, устаткування та «біг-беги», що заповнені висушеним гідроксидом титану. По перше: споруда «220» заповнена водою і виявити відсутність чи наявність в споруді «220» гідроксиду титану марки «Б» (ТУ У 24.1-30168850-040-2004) можливе лише в разі накачування-води із споруди. Візуально виявити даний факт не є можливим без залучення відповідних спеціалістів. За таких обставин, твердження слідчого про відсутність в споруді «220» гідроксиду титану марки «Б» (ТУ У 24.1-30168850-040-2004) є недостовірним та таким, що не підтверджено жодними доказами, що у свою чергу призвело до прийняття слідчим суддею передчасного рішення про накладення арешту на майно ТОВ «Технологічний синтез». По друге: виявлений трубопровід, котрий спрямований до виробничих потужностей ТОВ «Технологічний синтез» є підтвердженням здійснення ТОВ «Технологічний синтез» поставок сировини на підставі Договору поставки № ПКМЮ-15/07-2015 від 23.07.2015р. відповідно до п. 3.1.2. (шляхом транспортування Товару з споруди 202 через трубопровід в рідкому вигляді до місця знаходження виробничих потужностей Покупця). По третє: виробничі потужності, які представляють собою виробничий цех належать не ТОВ «Технологічний синтез» а ТОВ «Бізнесхімресурс». Між ТОВ «Технологічний синтез» та ТОВ «Бізнесхімресурс» укладено Договір про надання послуг по переробці давальницької сировини №0629-01 від 29.06.2015р., яким регулюється діяльність між сторонами по наданню послуг з мокрого збагачення сировини - гідроксиду титану. І також: під час огляду місця події виявлені «біг-беги», що заповнені висушеним гідроксидом титану. Для визначення вмісту «біг-бегу» необхідно здійснити аналіз речовини, візуально визначити те, що в «біг-бегах» знаходиться висушений гідроксид титану не є можливим. Таким чином, наданий слідчим до суду як доказ протокол огляду місця події є неналежним та не мав враховуватися при вирішенні питання про накладення арешту на майно. Щодо результатів проведення інвентаризації ТОВ «Промислова компанія «Металург- Південь», внаслідок чого виявлено недостачу гідроксиду титану марки «Б» ( ТУ У 24.1-30168850-040-2004) в кількості 5669,384134 тон, котрий знаходиться на відповідальному зберіганні, згідно до Договору зберігання № 352011 від 01.06.2011р. в споруді «220», розташованою за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна,179, і належить на праві власності ДП «Смоли», як стверджує Директор ТОВ «Промислова компанія «Металург-Південь» ОСОБА_5 , що ТОВ «Промислова компанія «Металург-Південь» придбало гідроксид титану марки «Б» ( ТУ У 24.1-30168850-040-2004) загальною масою 15333,413 тон, відповідно до бухгалтерського обліку підприємства. Сировина знаходилась на відповідальному зберіганні згідно до Договору зберігання № 352011 від 01.06.2011р. в споруді «220», розташованою за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна,179, і належить на праві власності ДП «Смоли». Директором ОСОБА_5 надані копії первинних облікових документів, які стосуються руху сировини: Договори та видаткові накладні акти прийому-передачі продукції з ТОВ «Донбастехмонтаж» та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електромет». Директор ОСОБА_5 свідчить про те, що згодом дана сировина була продана ТОВ «Технологічний синтез» на підставі Договору поставки № ПКМЮ-15/07-2015 від 23.07.2015р. Акт проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, та взагалі облік ТМЦ ставиться під сумнів, оскільки не відповідає фактичним обставинам, а саме: в Договорі поставки № ІЖМЮ-15/07-2015 від 23.07.2015р. не зазначалась конкретна кількість товару, що постачається а його кількість визначатиметься сумою всіх поставок по даному договору, протягом його дії (п.1.1.5. Договору); Директор ТОВ «Промислова компанія «Металург-Південь» ОСОБА_5 проводячи інвентаризацію також не врахував той факт, що товар - гідроксид титану марки «Б» (ТУ У 24.1 -30168850-040-2004) із споруди «220» продавався не лише ТОВ «Технологічний синтез», а й іншим контрагентам, оскільки ТОВ «Технологічний синтез» купував і в третіх осіб даний товар також із будівлі « 220» . Доказом того є: договір поставки № 0616-02 від 16.06.2015р., укладений між ТОВ «Технологічний синтез» та ТОВ «ДНШРОПРОМБІЗНЕС» на купівлю гідроксиду титану «Б» ( ТУ У 24.1-30168850-040-2004) із споруди «220», яка розташована за адресою вул. Аношкіна 179, м. Дніпродзержинськ; договір поставки № 0627-01 від 27.06.2017р., укладений між ТОВ «Технологічний синтез» та ТОВ «Виробнича компанія «ДІОКСИД ТИТАНУ» на купівлю гідроксиду титану «Б» (ТУ У 24.1-30168850-040-2004) в кількості 1000 тонн, із споруди «220», яка розташована за адресою вул. АношкінаД79, м. Дніпродзержинськ; надана на адвокатський запит копія договору № 28702/12 від 28.02.2012р. між ПАТ «ПлазмаТек» та СПД-ФОП ОСОБА_8 на купівлю гідроксиду титану «Б» ( ТУ У 24.1-30168850-040-2004) в кількості 4000 тон, із споруди «220», яка розташована за адресою вул. Аношкіна 179, м. Дніпродзержинськ; не виключена реалізація гідроксиду титану марки «Б» ( ТУ У 24.1-30168850-040т2004) споруди «220» й іншим третім особам, що слідчим не було встановлено. Все вищезазначене свідчить про той факт, що «ТОВ «Промислова компанія «Металург-Південь» здійснювала реалізацію товару - гідроксиду титану марки «Б» ( ТУ У 24.1-30168850-040-2004) із споруди «220», яка розташована за адресою вул. Аношкіна 179, м. Дніпродзержинськ не лише ТОВ «Технологічний синтез» а й іншим третім особам. Дані проведеної інвентаризації ТМЦ, в ході якої встановлено недостачу товару - гідроксиду титану марки «Б» ( ТУ У 24.1-30168850-040-2004) в кількості 5 669,384134 тон, споруди «220» не відповідають дійсності.

З урахуванням того, що Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших, наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, але накладання арешту у такий спосіб припинено підприємницьку діяльність ТОВ «Технологічний синтез», зокрема унеможливлює виконувати свої договірні зобов`язання перед ТОВ «Бізнесхімресурс», яке безпосередньо і здійснює відповідно переробку гідроксиду титану марки «Б» ( ТУ У 24.1-30168850-040-2004).

Представник ТОВ «Технологічний синтез» ОСОБА_7 в судовому засіданні також клопотання адвоката підтримав та просив його задовольнити, вказав, що в результаті постраждали працівники товариства, та працівники ТОВ «Бізнесхімресурс» які здійснюють переробку сировини ТОВ ««Технологічний синтез» і ТОВ «Бізнесхімресурс» втратили можливість виплачувати заробітну плату і податки тому просить скасувати ухвалу про накладення арешту від 19.06.2018р. Скасування заборони використовувати обладнання та устаткування надасть підприємству можливість працювати, постачальника титану вже знайдено, титан який заарештовано при відновлені роботи підприємства не використовуватиметься.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні наполягав, що виявив недостачу гідроксиду титану марки Б, про що звернувся до поліції, слідство до тепер триває.

Прокурор в судовому засіданні вважав можливим скасувати заборону використовувати обладнання та устаткування без можливості відчуження його до поки слідство триває.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява від 27.04.2018, подана директором ТОВ «Промислова компанія «Металург-Південь», код ЄДРПОУ: 32350660 ОСОБА_5 . У своїй заяві директор ТОВ «Промислова компанія «Металург-Південь» зазначає, що за результатами проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, а саме гідроксиду титану марки «Б» (ТУ У 24.1-30168850-040-2004) було виявлено недостачу вказаної сировини в кількості 5669,384134 тонн, котрий знаходився на відповідальному зберіганні, згідно Договору зберігання № 352011 від 01.06.2011, в споруді «220», розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Аношкіна, 179, і належить на праві власності ДП «Смоли», код ЄДРПОУ: 30168850. За вказаним фактом було СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровські області були внесені 27.04.2018 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040160000711 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали, дійшов наступних висновків.

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені доводи вказують на те, що накладання арешту у такий спосіб припинило підприємницьку діяльність ТОВ «Технологічний синтез», зокрема унеможливило виконувати договірні зобов`язання перед ТОВ «Бізнесхімресурс», яке безпосередньо і здійснює відповідно переробку гідроксиду титану марки «Б» ( ТУ У 24.1-30168850-040-2004) в наслідок чого постраждали працівники товариства, та працівники ТОВ «Бізнесхімресурс» які здійснюють переробку сировини ТОВ ««Технологічний синтез» і ТОВ «Бізнесхімресурс» втратили можливість виплачувати заробітну плату.

При постановленні ухвали про накладення арешту слідчим суддею встановлено, що арешт необхідний з метою забезпечення речових доказів, та арештоване майно підпадає під визначенняст. 98 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно ч.6ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

Відповідно дост. 7 КПК України, міст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї ; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Коментована стаття закріплює загальні засади кримінального провадження, які у своїй основі співзвучні з нормамиКонституції України, що визначають сутність взаємин людини і громадянина з державою (її органами), закріплюють права, свободи і обов`язки людини і громадянина у таких взаєминах, встановлюють основи організації і діяльності правоохоронних, правозахисних органів і суду та визначають основні засади судочинства, зокрема в кримінальному провадженні.

Засади кримінального провадження - це закріплені уКонституції України, загальновизнаних міжнародних актах та у кримінальному процесуальному законодавстві фундаментальні (базові) керівні для учасників провадження положення, що виражають і визначають найістотніші властивості провадження, вимоги до правил і способу діяльності, насамперед, органів і службових осіб, які ведуть кримінальне провадження, та є гарантіями забезпечення дотримання прав, свобод, законних інтересів тих учасників провадження, які залучаються до нього, а в підсумкувиконання завдань кримінального провадження.

Відповідно дост. 132 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПКзаходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "ОСОБА_4 проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін доведено що накладення арешту на майно шляхом заборони використовувати технологічне обладнання та устаткування привило до зупинення підприємницької діяльності та вважає, що втручання держави у право заявника на розпорядження майном, забезпечує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав та інтересів конкретної особи, а відтак, слідчий суддя знаходить підстави для часткового задоволення клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.7,9,170-174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді від 19.06.2018 року, якою було арештовано гідроксид титану марки «Б» (ТУ У 24.1-30168850-040-2004) в кількості 5669,384134 тонн, технологічне обладнання та устаткування, шляхом заборони ТОВ «Технологічний синтез» розпоряджатися та користуватися зазначеним майном (гідроксид титану марки «Б» (ТУ У 24.1-30168850-040-2004), технологічним обладнання та устаткуванням), а саме: переміщувати його за територію ДП «Смоли», використовувати у технологічному процесі іншим чином, в частині заборони використання технологічного обладнання та устаткування для перетворення гідроксиду титану.

В іншій частині ухвалу слідчого судді від 19.06.2018р. залишити без змін.

Виконання ухвали слідчого судді доручити слідчому та прокурору.

Копію ухвали надіслати прокурору та слідчому.

Ухвала слідчого судді набирає законної з моменту її оголошення.

Ухвала слідчого судді, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1