Постанова

від 17.07.2018 по справі 811/2758/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2018 рокусправа № 811/2758/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Прокопчук Т.С., Круговий О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року (суддя Хилько Л.І.), ухвалену в місті Кропивницькому в порядку письмового провадження, в адміністративній справі № 811/2758/13-а, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Богдан-Авто Кіровоград до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Богдан-Авто Кіровоград (ТОВ Богдан-Авто Кіровоград ) звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.08.2013 року №0000462202, №0000492202, №0000482202 та №0000472202. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року, задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року рішення судів скасовано в частині задоволення вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2013 року № 0000492202, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 41347 грн. та від 13.08.2013 року № 0000482202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі основного платежу - 430199 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 102 607 грн., та в цій частині справу направлено на новий розгляд.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року позов задоволено.

Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга. Скаржник наполягає на правильності висновків, викладених в акті перевірки позивача, про порушення податкового законодавства. Оскільки одним із засновників ТОВ Богдан-Авто є ПАТ Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Богдан-Капітал , кошти, які були отримані позивачем від свого засновника відповідно до договорів позики, є поворотною фінансовою допомогою. З урахуванням вимог підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога, яка не повернута протягом 365 днів, враховується в складі інших доходів при визначенні об'єкта оподаткування платника податку. В ході податкової перевірки було встановлено, що на кінець 4 кварталу 2012 року за договорами, які укладені в 4 кварталі 2011 року, не повернуто 521308 грн., що призвело до заниження позивачем доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на зазначену суму. Крім того, позивачем безпідставно визначені витрати на суму 296058 грн., як проценти за користування коштами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Позивач вказує на те, що судом при новому розгляді справи були враховані вказівки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 16 травня 2017 року, витребувані та досліджені усі документи для повного встановлення обставин у справі.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини:

Посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Богдан-Кіровоград Авто" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.08.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 11.08.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 22/11-23-22-02/37795902 від 26 липня 2013 року (т.1 а.с.23-73). На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 13.08.2013 року № 0000492202, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток в сумі 41 347,00 грн.; від 13.08.2013 року № 0000482202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 532806 грн., в т.ч. за основним платежем - 430 199 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 102 607 грн. (т.1 а.с.108, 110, т.6 а.с.156-157).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки, про порушення позивачем підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, оскільки ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" є фінансовою установою відповідно до вимог вищевказаного Закону України і має право надавати позики, визначені у підпункті 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що перевірка правильності висновків суду першої інстанції має бути здійснена з урахуванням вимог частини 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

В ухвалі від 16 травня 2017 року Вищий адміністративний суд України зазначив, що поза увагою судів залишилось те, що на підставі статті 30 Закону України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) та, виходячи з предмета своєї статутної діяльності, компанія з управління активами має право надавати за рахунок активів венчурного ІСІ (пайового чи корпоративного інвестиційного фонду) позику за умови дотримання вимог, встановлених статтею 34 цього Закону, тобто тим емітентам, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів цього фонду, а також за наявності у компанії з управління активами відповідної ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), виданої Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку, і знаходження цієї компанії з управління активами у державному реєстрі фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем (позичальник) було укладено договори позики із ТОВ "Компанія з управління активами "Фюжн Капітал Партнерз" (позикодавець), яке діє від імені і за рахунок ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" на підставі договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду №1/КУА-11 від 01 червня 2011 року: №П-36/11 від 11 жовтня 2011 року (т.1 а.с.115-116), № П-68/11 від 04.11.2011 року (т.1 а.с.117-118), № П-122/11 від 27.12.2011 року (т.1 а.с.119-120), №П-125/11 від 28.12.2011 року (т.1 а.с.121-122), №П-30/12 від 24.01.2012 року (т.1 а.с.123-124), №П-70/12 від 02.03. 2012 року (т.1 а.с.125-126) та №П-95/12 від 17.04.2012 року (т.1 а.с.127-128).

Згідно умов вказаних договорів кошти отримувались позивачем від ПАТ "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний фонд "Богдан-Капітал" на умовах повернення та зі сплатою за користування коштами 18% річних. У період з 2011 року по 2012 рік на підставі вказаних договорів на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 2 073 494,00 грн. За користування коштами за умовами договорів позички в даний період позивачем сплачено позичкодавцю проценти за користування кредитом в сумі 296 058,0 грн., які віднесені до складу валових витрат у відповідні податкові періоди.

Згідно з свідоцтвом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" включено до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів з 02.03.2009 року (т.6 а.с.128).

Висновок суду першої інстанції про те, що ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" є фінансовою установою і, відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", має право надавати позики, визначені у підпункті 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідає обставинам справи та ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до вимог підпункту 153.4.1 пункту 153.4 статті 153 Податкового кодексу України, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, у тому числі субординованого боргу, позик від інших осіб - кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, позик, наданих платником податку іншим особам - дебіторам,отриманням частини консолідованого іпотечного боргу власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу.

Згідно підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат відносяться фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Доводи скаржника, на думку колегії суддів, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Про наявність інших обставин, крім тих, які були встановлені судом першої інстанції, і які можуть впливати на правильність висновків суду першої інстанції, скаржником не повідомлено.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в адміністративній справі № 811/2758/13-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 липня 2018 року і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 липня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий