Постанова

від 23.07.2018 по справі 471/303/17-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №471/303/17-ц 23.07.2018

Провадження №22-ц/784/1065/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/303/17-ц Категорія 5

Провадження № 22-ц/784/1065/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

представника відповідача- Саннікової Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року , постановлене під головуванням судді Кірімової О.М. в приміщенні суду об 11 год. 09 хв., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області від 21 лютого 2017 року № 3, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому посилався на те, що рішенням Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області від 20 травня 2010 року № 6 йому надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та на виготовлення державного акта на право власності на земельні ділянки згідно списку, в розмірі 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель та 0,27 га для ведення особистого селянського господарства. Цим же рішенням рекомендовано замовити в землевпорядній організації технічну документацію з подальшим затвердженням в сільській раді по виготовленню державних актів на право власності на землю. В 2016 році інженером-землевпорядником було виготовлено технічну документацію та погоджено з усіма інстанціями. Також, позивач зазначав, що у лютому 2017 року він звернувся до Костуватської сільської ради для затвердження технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Однак, рішенням сесії Костуватської сільської ради № 3 від 21 лютого 2017 року йому відмовлено у затвердженні технічної документації та передачі її у власність у зв'язку із відсутністю містобудівної документації згідно вимог частин 3 та 4 ст. 24, пунктів 6 та 6-1 Прикінцевих положень ЗУ Про регулювання і містобудівної діяльності , яким заборонено відведення (надання) земельних ділянок не тільки для нового будівництва, але й земельних ділянок під існуючими об'єктами, а також допущеними неточностями при виготовленні документації та рекомендовано проект землеустрою привести у відповідність з генеральним планом забудови села Костувате. Вказане рішення Костуватської сільської ради ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки воно не відповідає чинному законодавству.

Крім цього, позивач зазначав, що згідно Земельного кодексу України, йому при виготовленні технічної документації на відновлення меж, погодження органу державно-архітектурного контролю не потрібне, оскільки дана земельна ділянка не відведена йому для будівництва житлового будинку, а на ній вже розташований житловий будинок, який належить позивачу на праві приватної власності.

Ще у 2010 році йому було надано такий дозвіл та залишилося лише затвердити технічну документацію. Законодавством України не передбачено відмови у затвердженні технічної документації, а відмова надається лише у випадку надання дозволу на розробку даного проекту.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно за № 30 від 12 грудня 2006 року позивач є власником житлового будинку по вул. Набережній, 15 в с. Костувате Братського району Миколаївської області, яке зареєстровано в реєстрі за № 133 серії ЯЯЯ № 084945.

Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що при розробці технічної документації щодо відновлення меж земельної ділянки головою Костуватської сільської ради було погоджено її та земельній ділянці надано кадастровий номер.

В зв'язку з викладеним, уточнюючи позовні вимоги, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення № 3 Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області від 21 лютого 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка) по вул. Набережна, 15 с. Костувате Братський район Миколаївської області і передачі її у власність ОСОБА_1; зобов'язати Костуватську сільську раду Братського району Миколаївської області розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка) по вул. Набережній, 15 в с. Костувате Братського району Миколаївської області, площею 0,25 га та передачу у власність ОСОБА_1; стягнути з Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області на його користь витрати щодо надання юридичної консультації, складання позовної заяви та підготовки матеріалів у розмірі 4000 грн. та витрати щодо надання правової допомоги, підготовки матеріалів у судовому процесі і представництва в суді в розмірі 5900 грн.

Костуватська сільська рада Братського району звернулась до суду із зустрічним позовом до виконавчого комітету Костуватської сільської ради Брастського району та ОСОБА_1, центру надання адміністративних послуг при Братській районній державній адміністрації Миколаївської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 3 травня 2018 року в зв'язку з відмовою від заявлених вимог за зустрічним позовом, провадження по справі за зустрічним позовом Костуватської сільської ради Братського району закрито.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач звернувся до суду із запереченнями на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, надавши пояснення аналогічні змісту апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача не визнала доводи апеляційної скарги, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст.263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України).

Рішення суду зазначеним вимогам закону відповідає.

Так, судом встановлено, що рішенням Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області від 21 травня 2010 року № 6 позивачу надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та на виготовлення державного акта на право власності на земельні ділянки згідно списку. Цим же рішенням рекомендовано замовити в землевпорядній організації технічну документацію з подальшим затвердженням в сільській раді по виготовленню державних актів на право власності на землю (а.с. 10). Відповідно до списку (а.с. 10 зворот-11) ОСОБА_1 наряду з іншими надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки с. Костувате, в розмірі 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель та 0,27 га для ведення особистого селянського господарства, як видно, без зазначення адреси розташування таких земельних ділянок.

Право власності на вказану земельну ділянку не оформлено.

Згідно технічної документації межі суміжних земельних ділянок погоджено, із земельною ділянкою по вул. Набережній, 15 в с. Костувате Братського району Миколаївської області площею 0,25 га. Однак, кадастровий план на технічній документації (а.с.21) та план кадастрової зйомки на (а.с. 23) суттєво різняться як своєю конфігурацією, так і площею (розмірами сторін). На земельній ділянці за адресою: Миколаївська область, Братський район, с. Костувате вул. Набережна, 15, розташований житловий будинок, що належить ОСОБА_1 на праві власності з 2006 року.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка кадастровий номер 4821481700:05:006:0001 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул.Набережній, 15 в с.Костувате Братського району Миколаївської області площею 0,25 га належить комунальній власності (а.с.12-14).

Відповідно до копії рішення сесії Костуватської сільської ради № 3 від 21 лютого 2017 року позивачу відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Набережній, 15 с. Костувате і передачі у власність земельної ділянки площею 0.25 га, кадастровий номер 4821481200:05:006:0001 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою через відсутність містобудівної документації згідно вимог частин 3 та 4 ст. 24, пунктів 6 та 6-1 Прикінцевих положень ЗУ Про регулювання і містобудівної діяльності , яким заборонено відведення (надання) земельних ділянок не тільки для нового будівництва, але й земельних ділянок під існуючими об'єктами, а також через допущені неточності при виготовленні документації та рекомендовано ОСОБА_1 проект землеустрою привести у відповідність з генеральним планом забудови села Костувате (а.с. 9).

Відповідно до протоколу десятої сесії Костуватської сільської ради сьомого скликання від 20 лютого 2017 року (т. 2 а.с. 56-91) видно, що на даній сесії розглядалося питання про надання дозволу на виготовлення детального плану (плану зонування). Також слухалось питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Набережна, 15 с. Костувате площею 0,25 га і передачі її у власність ОСОБА_1 Доповідач, сільський голова ОСОБА_3 зазначив, що виготовлена ОСОБА_1 технічна документація не відповідає генеральному плану забудови села, про що завчасно було повідомлено ОСОБА_1, останній не звертався до сільської ради з заявою про надання згоди на встановлення меж земельної ділянки, на якій розташований належний йому житловий будинок, таке питання на пленарному засіданні не розглядалося, у ОСОБА_1 відсутня згода власника земельної ділянки, відсутні документи, що посвідчують право заявника на земельну ділянку, під час складання кадастрового плану земельної ділянки, не було враховано генеральний план с. Костувате, що призвело до зміни конфігурації земельної ділянки та неточностей при складанні технічної документації. Крім того, площа земельної ділянки складає 2456 кв.м. або 0, 2456 га, в технічній документації наданій ОСОБА_1 площа вказана 0,2500 га, що не відповідає дійсності. Посилаючись на ч.ч. 3 та 4 ст. 24, пунктів 6 та 6-1 Прикінцевих положень ЗУ Про регулювання і містобудівної діяльності , надана ОСОБА_1 технічна документація не відповідає вимогам норм діючого законодавства. Головний архітектор Братської РДА запропонував ОСОБА_1 проект землеустрою привести у відповідність з генеральним планом забудови села Костувате, оскільки земельна ділянка проекту землеустрою повинна відповідати земельній ділянці генерального плану забудови с. Костувате.

До даного протоколу додано Рішення сесії Костуватської сільської ради № 3 від 20 лютого 2017 року, за яке віддали свої голоси більшість депутатів (т. 2 а.с. 77-78). Даним рішенням ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул.. Набережній 15 с. Костувате і передачі у власність земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 4821481200:05:006:0001 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою за відсутністю містобудівної документації згідно вимог частин 3 та 4 ст. 24, пунктів 6 та 6-1 Прикінцевих положень ЗУ Про регулювання і містобудівної діяльності , яким заборонено відведення (надання) земельних ділянок не тільки для нового будівництва, але й земельних ділянок під існуючими об'єктами, а також допущеними неточностями при виготовленні документації та рекомендовано ОСОБА_1 проект землеустрою привести у відповідність з генеральним планом забудови села Костувате. Згідно довідки Костуватської сільської ради Братського району від 04 травня 2018 року № 114 (т. 2 а.с. 101) зазначено, що відповідно протоколу, Х сесія Костуватської сільської ради сьомого скликання дійсно відбулася 20 лютого 2017 року. Рішення № 3 сесії видано на руки ОСОБА_1 21 лютого 2017 року, а тому помилково в даному рішенні вказана дата, як 21 лютого 2017 року.

За такого, суд першої інстанції прийняв до уваги докази представника відповідача щодо дати прийняття оскаржуваного рішення, яке прийняте депутатами Костуватської сільської ради на Х сесії сьомого скликання, яка дійсно відбулася 20 лютого 2017 року, що підтверджується протоколом десятої сесії Костуватської сільської ради сьомого скликання від 20 лютого 2017 року (т. 2 а.с. 56-91) та довідкою Костуватської сільської ради Братського району від 04 травня 2018 року № 114 (т. 2 а.с. 101), а тому дата в оскаржуваному рішенні помилково зазначена 21 лютого 2017 року замість 20 лютого 2017 року.

Також, суд зазначав, що рішення Костуватської сільської ради Братського району від 21 лютого 2017 року за № 3 Костуватською сільською радою Братського району Миколаївської області не приймалось, а тому таке не є підставою для настання юридичних наслідків. За своїм змістом такі рішення від 20 лютого 2017 року та 21 лютого 2017 року є однаковими, тому суд вважав, що предметом спору є одне й те ж рішення.

На генеральному плані с. Костувате 1994 року та витягу копії до нього (т. 2 а.с. 45-54), на а.с. 45 видно схематичне зображення земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки по вул. Набережній, 15 с. Костувате Братського району Миколаївської області. Із викопіювання із креслення генерального плану с. Костувате за 1974 рік (а.с. 26) також видно схематичне зображення земельних ділянок по вул. Набережна. Виготовлена позивачем технічна документація не відповідає забраженню земельної ділянки позивача на даних планах.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог, враховуючи те, що під час прийняття оспорюваного рішення Костуватська сільська рада діяла в межах своєї компетенції у спосіб та порядок, передбачений Конституцією та законами України, порушень прав позивача під час прийняття такого рішення не встановлено, тому суд дійшов висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Висновок суду відповідає матеріалам справи та вимогам законодавства, зазначеного в тексті рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що земельна ділянка, якою користується позивач передавалася йому в користування як члену колгоспу з зазначенням її розміру та конфігурації, не підтверджені належними та допустими доказами по справі.

Як убачається зі списку, який додано до рішення Костуватської сільської ради Братского району Миколаївської області від 21 травня 2010 року, яким надано дозвіл на складання технічної документації в тому числі і позивачу, що посвідчують право власності на земельні ділянки с. Костувате в розмірі 0,25га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд та 0,27га для ведення особистого селянського господарства, в ньому не зазначено адреси розташування таких земельних ділянок, що тільки підтверджує те, що на час надання дозволу на виготовлення технічної документації земельні ділянки сформовані не були.

За такого посилання позивача в апеляційній скарзі на Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011р., згідно яких земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру, в даному випадку є некоректним, так як позивачем не надано належних та допустимих доказів надання йому до 2004 року у користування у відповідності до вимог закону земельної ділянки, право власності на яку він бажає отримати.

У відповідності до Закону України Про землеустрій виділяються такі види технічної документації, як технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Статтею 123 Земельного кодексу України та пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №677, визначено випадки, за яких розробка проекту відведення не вимагається.

Так, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли:

земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;

земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, або передається у користування за договорами оренди, сервітуту, сеперфіцію, емфітевзису без зміни її меж та цільового призначення;

земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

В таких випадках достатньо розробляти технічну документацію із землеустрою.

Матеріалами справи встановлено, що межі земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність в натурі (на місцевості) раніше не були визначені, оскільки позивач не звертався до відповідача з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), під час якої і необхідно було отримати згоду відповідача на встановлення(відновлення) конкретних меж земельної ділянка.

Правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою на підставі угоди у позивача також відсутні.

Аналіз вказаних обставин свідчить про те, що в даному випадку розробці технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку повинна була передувати розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за дозволом на виготолення якої позивач до відповідача не звертався.

Зазначені обставини свідчать про те, що погодження власника землі реальних меж тієї земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власніть, на час звернення позивача з заявою про затвердження технічної документації в установленому законом порядку отримано не було, а погодження виготовленої позивачем технічної документації з головою сільради не замінює такого погодження, так як відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, а не головою сільради особисто.

Не заслуговують на увагу як на підставу для скасування рішення також доводи апеляційної скарги про те, що виготовлена позивачем технічна документація не повинна узгоджуватися у відповідності до вимог ст. 186-1 ЗК України, в тому числі і з органом державно-архітектурного контролю, а також про те, що відмовляючи в затвердженні технічної документації відповідач не зазначив в чому саме полягає невідповідніть технічної документації генеральному плану с. Костувате, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної місцевої ради за місцезнаходженням ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання (ч. 6). Відповідна рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення (ч. 7).

Згідно ч. 10 ст. 118 ЗК України відповідна рада розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу ділянки у власність. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч.8 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. (частина дев'ята статті 118 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 186-1 Земельного кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (частина перша). При цьому проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури ( ч.2).

Таким чином узгодженню підлягає проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, не зважаючи на те, чи на ній вже розташовано об'єкт будівництва, чи ще тільки планується розташування такого об'єкта. Отже те, що на земельній ділянці, яку позивач бажає отримати у власність уже збудовано будинок, який належить йому на праві власності, не звільняє його від необхідності узгоджувати проект землнеустрою цієї земельної ділянки у відповідності до вимог ст. 186-1 ЗК України.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (частина четверта). Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п'ята).

Частиною шостою наведеної статті передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження (ч.8).

Аналіз змісту зазначеної норми права свідчить про те, що саме зазначені в частинах першій - третій статті 186-1 ЗК органи повинні погодити технічну документацію та вказати вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З відповідним органом державно-архітектурного контролю виготовлена позивачем технічна документація не узгоджувалась.

Як пояснила в суді апеляційної інстанції представник відповідача, виготовлена позивачем технічна документація не відповідає Генеральному плану с. Костувате, оскільки згідно із генеральним планом с. Костувате Братського району Миколаївської області земельна ділянка, на якій розташований жилий будинок позивача має форму правильного прямокутника. Під час проведення геодезичних робіт, пов'язаних із складанням технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка була виготовлена на замовлення позивача без надання згоди Костуватської сільської ради, дані генерального плану не були враховані, а тому конфігурація земельної ділянки не відповідає генеральному плану, а саме:

а) лінія від В до Г, яка межує з землями комунальної власності, виходить за красну лінію у точці В на 1,82 м, що зафіксовано на кадастровому плані земельної ділянці;

б) лінія від А до Г також визначена під кутом, тоді як на Генеральному плані вона виконана паралельно лінії БВ.

в) лінія від Б до В має двійний контур без визначенні розміру відхилення від лінії, яка визначена на Генеральному плані.

Окрім того, в Технічній документації у розділі Зміст під номером 10 зазначено, що на сторінці 31 повинна знаходиться Довідка, що містить узагальнену інформацію про землі (території). Фактично така Довідка відсутня, а є повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру. Під номером 12 зазначено, що на сторінках 37-47 знаходиться копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а фактично там відсутній такий документ, а є копії документів, які посвідчують право власності на жилий будинок.

У розділі Технічне завдання зазначено, що проводилися роботи по відновленню меж земельної ділянки, а підставою для виконання робіт зазначено лише договір на виконання робіт. Проте жодного документа, який би посвідчував право позивача на користування земельною ділянкою, або право власності на земельну ділянку, що Костуватською сільською радою було надано згоду на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з метою передачі цієї земельної ділянки у власність позивачу розробнику технічної документації надано не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки в 2010 році позивачу було надано дозвіл на розробку проекта землеустрою, то в 2017р. залишилося тільки затвердити виготовлену документацію на підставі такого дозволу, так як законодавством не передбачено відмови у затвердженні технічної документації, не є пдставою для скасування рішення , оскільки системний аналіз змісту ст. 186-1, 122 та ч.10 ст.118 Земельного кодексу України, якою закріплено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду, дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Тобто, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає обов'язкового позитивного рішення про надання її у власність.

Інші доводи апеляційної скарги направлені на переоцінку доказів, яким суд дав належну правову оцінку в межах наданих йому законом повноважень, а також містять суб'єктивний аналіз позивача як матеріалів справи, так і положень діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що не відповідає дійсності, а тому не є підставою для скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 367,368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови складено 26 липня 2018 року