Ухвала

від 25.07.2018 по справі 522/13010/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13010/18

Провадження 1-кс/522/13407/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого в СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018162500001798 від 17.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 17.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018162500001798 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.07.2018 до ЧЧ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі, надійшла заява від голови ОСББ «Морський» ОСОБА_5 , в якій вона просить вжити заходів до колишньої голови ОСББ «Морський» ОСОБА_6 та її сина ОСОБА_7 , які в 2010 році використовуючи підроблені документи, шахрайським шляхом заволоділи приміщенням загального користування, яке згідно законодавства України, належить всім мешканцям будинку по АДРЕСА_1 в рівних частинах, а саме нежитловим підвальним приміщенням (Б/Н) площею 40,5 (згідно плану будинку 40,3)кв. метрів, розташованому в будинку АДРЕСА_1 .

В ході проведення досудового розслідування встановлено, 22.12.2010 підставі рішення Приморського районного суду по справі №2-14191/10 від 22.12.2010 року, в результаті задоволення позивної заяви поданою ОСОБА_7 , право власності не нежитлове приміщення площею 40,5 кв. метрів по АДРЕСА_1 , було визнано за ОСОБА_7 , згідно вказаного рішення суду підставою для визнання права власності стало те, що 01.06.2010 р. між ним та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Морський, в особі голови правління його матері ОСОБА_6 був укладений договір оренди № 1 та договір оренди №2 (підвального) приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ., та у відповідності до п.1.1 договору оренди від 01.06.2010 р. він прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення підвали, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 43,0 кв.м., та стан вказаного приміщення потребував поточного ремонту тому, 02.06.2010 р. між ним та ФОП ОСОБА_8 був укладений договір підряду на будівництво та виконано ремонт вказаного об`єкту та у відповідності до п.1.1 даного Договору підряду підрядник зобов`язується виконати роботи з будівництва, а саме ремонт та реконструкцію підвального приміщення яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

Також позивач ОСОБА_7 вказав на те, що у зв`язку з тим, що він здійснив реконструкцію та поточний ремонт вказаного нежитлового підвального приміщення між ним та іншими власниками квартир вказаного будинку АДРЕСА_1 виникла домовленість про передачу належних їм часток відповідних підвальних приміщень у його власність та надав до суду заяви від сусідів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , проте, що вони не заперечували проти реконструкції та експлуатації ним підвальних приміщень, про що свідчать їх відповідні заяви. В зв`язку з чим його позов було задоволено.

Однак, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що дійсно між ОСОБА_7 та його матір`ю головою правління ОСББ «Морський» в особі його матері ОСОБА_6 , було укладено вказаний договір оренди № 1, однак даний договір укладений з порушенням Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» далі- Закон, а саме відсутнє рішенням загальних зборів та правління ОСББ, щодо передачі вказаного приміщення ОСОБА_7 , а також згідно інформації про рух коштів та квитанцій про оплату ОСОБА_7 за період оренди вказаного приміщення на рахунок ОСББ «Морський» не було здійснено жодної оплати, що підтверджується виписками з банку. Також в ході допиту свідків встановлено, що в період з 2006 року, з моменту здачі будинку в експлуатацію у вказаному приміщенні не проводилося жодних ремонтних робіт, та допитано ФОП ОСОБА_8 , який вказує, що з громадянином ОСОБА_7 , він взагалі не знайомий, ніколи не проводив жодних робіт та не виступав стороною договору підряду на будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Дюківська, 14 в м. Одесі, та йому взагалі не відомо яким чином були використані його анкетні дані та копії його документів у вказаному судовому рішенні.

Крім того, в ході допиту ОСОБА_12 та ОСОБА_10 встановлено, що заяви до суду про те, що вони не заперечують аби ОСОБА_7 , зайняв приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , вони ніколи не писали та сам ОСОБА_7 до них з проханням написати вказані заяви не звертався, тому вони не могли бути підставою для реєстрації права власності на вказане приміщення

В зв`язку з чим, є достатньо підстав стверджувати, про те, що ОСОБА_7 спільно зі своєю матір`ю ОСОБА_6 та невстановлені слідством особи, вступивши у злочинну змову, надавши до суду завідомо неправдиву інформацію, завідомо підроблені документи та заяви, шахрайським шляхом незаконно заволоділи нежитловим приміщенням 40,5 (або згідно плану будинку 40,3) кв. метрів, вартість якого складає близько 20 000 доларів США, тобто близько 520 000 гривень, після чого 08.05.2018 року, уклавши договір купівлі- продажу здійснили продаж вказаного підвального приміщення ТОВ «Юридична компанія «ВОЛХВ»» код, ЄДРПОУ- 39139896, яке в свою чергу зустрівши опір мешканців будинку АДРЕСА_1 , 12.07.2018 уклавши договір купівлі-продажу №8499, здійснило відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна ОСОБА_13 ..

Таким, чином в результаті шахрайських дій з боку ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , та інших невстановлених слідством осіб, останні незаконно заволоділи після чого здійснили відчуження нежитлового приміщення підвалу, площею 40,5 по АДРЕСА_1 , тому виникла необхідність у накладенні арешту та збереженні речового доказу- приміщення підвалу, площею 40,5 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 98 КК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

В зв`язку з цим, в даному кримінальному провадженні приміщення підвал, об`єкт житлової нерухомості: ні, по вул. Дюківській, 14 в м. площею 40,5 кв.метрів є не тільки безпосереднім об`єктом посягання, а й зберегло на собі сліди вчинення злочину тому слідчий за погодженням з прокурором зобов`язаний вжити заходів щодо його збереження.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав до суду заяву про розгляд матеріалів клопотання без його участі, в якій підтримав клопотання та просив його задовільнити в повному обсязі. Також на підставі ч.2 ст. 172 КПК України, слідчий просив розглянути дане клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, без повідомлення власника майна, їх захисника, представника чи законного представника з метою забезпечення арешту майна та зобов`язати уповноважених осіб Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, за адресою м. Одеса. вул. Черняховського, 6, внести відомості про арешт даного об`єкту нерухомого майна до ЄДРРП.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що приміщення підвал, об`єкт житлової нерухомості: ні, по вул. Дюківській, 14 в м. площею 40,5 кв.метрів є не тільки безпосереднім об`єктом посягання, а й зберегло на собі сліди вчинення злочину тому, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому має значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речового доказу у кримінальному провадженні, недопущення можливості протиправних дій з вказаним майном, а також недопущення знищення, відчуження та інших дій, що у подальшому може перешкодити відшкодуванню заподіяної потерпілому матеріальної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання про накладення арешту, заборони відчуження, розпорядження та користування майном зазначеним в клопотанні слідчого.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі:

1.Накласти арешт на майно, заборонити відчуження, розпорядження та користування майном, а саме - підвал, об`єкт житлової нерухомості:, площею 40,5 кв. метрів, розташоване у будинку №14 по вул. Дюківська, в м. Одесі.

2.Зобов`язати уповноважених осіб Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, за адресою м. Одеса. вул. Черняховського, 6, внести відомості про арешт даного об`єкту нерухомого майна до ЄДРРП.

3.Виконання ухвали покласти на слідчого в СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

25.07.2018