Рішення

від 20.07.2018 по справі 361/6713/16-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/6713/16-ц

Провадження № 2/361/135/18

20.07.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Латенко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Продагросервіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа Олімп , ОСОБА_3 про захист авторських прав,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до ТОВ Продагросервіс , ТОВ Медіа Олімп , ОСОБА_3 про захист авторських прав.

Позивачі зазначали, що 15 лютого 2006 року між ними було укладено авторський договір замовлення №1, за яким згідно п. 1.1 художник зобов'язався створити серію оригінальних малюнків у кількості 17 штук, далі твір і передати його у власність замовнику, згідно п.2.2 після передачі робіт за актом художник мав із замовником укласти договір про передачу виняткових авторських прав на твір. 28 березня 2006 року за актом до договору №1 були передані 17 оригінальних малюнків на 15 листах, до акту були додані копії оригінальних малюнків на одному аркуші, підписаному сторонами.

28 березня 2006 року будо укладено договір №2 про передачу (відчуження) виняткових прав на твори. За цим договором художник передає (відчужує) замовнику виняткові права на твір, створений їм за договором замовлення №1 від 15.02.2006 р. На виконання цього договору складено акт передачі від 28.03.2006 р. Малюнок за згодою правонабувача у 2006 році був використаний та опублікований видавництвом Розумна дитина у дитячій книжці ІНФОРМАЦІЯ_1 накладом 5000 екземплярів.

09 грудня 2015 року, при відвідуванні супермаркету, розташованого у торгово-розважальному центрі Термінал за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 316 (ТОВ Продагросервіс ) позивач ОСОБА_2 отримав рекламну листівку, у якій було зазначено: ІНФОРМАЦІЯ_6 і далі зазначені подробиці свята-акції. Листівка без зазначення вихідних даних, тиражу.

На цій листівці ОСОБА_2 побачив спотворене (обрізане) зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 , автором якого він є. У самому приміщенні ТРЦ Термінал на поверхнях стін та під стелею також були розміщені лайтбокси із аналогічним зображенням та текстом. Крім того, у приміщенні ТРЦ Термінал позивач побачив декілька лайтбоксів з аналогічним зображенням і текстом.

В цей же день зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 побачив на біл-борді, розташованому за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 224. На стовпі, під біл-бордом зазначено Продагросервіс 200-18-60 07 . Там також містилось зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 авторства позивача. Пізніше позивач побачив аналогічний біл-борд, з таким самим малюнком та текстом за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 141.

Позивач ОСОБА_2 звернувся з усною претензією до позивача ОСОБА_1, що є правонабувачем зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 , створеного ОСОБА_2, за договорами 2006 року і єдиний мав право надавати дозвіл чи забороняти будь кому використовувати твір. В той же день ОСОБА_1, відкривши інформаційний сайт торгово-розважального центру Термінал побачив там аналогічне повідомлення - за електронними адресами ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розділі Новини ТРЦ-Термінал.

В повідомленні містився заклик ІНФОРМАЦІЯ_6 у торговельно-розважальному центрі Термінал м. Бровари, вул. Київська 316, та містилися деталі святкування ІНФОРМАЦІЯ_7 у ТРЦ. Це повідомлення на сайті також містило зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 , автором якого є ОСОБА_2, а правонабувачем - ОСОБА_1

Таким чином, відбулося порушення авторського права - майнового авторського права правонабувача ОСОБА_1, передбаченого ст.440 ЦК, а саме права на використання твору, виключного права дозволяти використання твору, а також виключного немайнового права художника ОСОБА_2 на зазначення його імені при використанні його твору, передбачене ст. 438 ЦК.

Порушення авторського права відбулось шляхом відтворення художнього твору - зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 на носіях зовнішньої реклами, на листівках та у мережі Інтернету.

14 грудня 2015 року позивачі направили вимогу припинити порушення їх авторського права, однак порушення не було припинено.

Згідно відповіді №2 від 08.02.2016 р. на інформаційний запит власником об'єкта зовнішньої реклами (біл-борду) по вул. Київській, 224,141 у м. Бровари, на якому було незаконно розміщено зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ТОВ Продагросервіс , яке здійснює свою господарську діяльність у ТРЦ Термінал .

Розміщення авторського твору без згоди особи, що має авторське право, без зазначення імені автора є порушенням вимог авторського права.

ТОВ Медіа Олімп , згідно із договором оренди обладнання №7 від 01.12.2015 р. та договором №12/01 про надання рекламних послуг від 01.12.2015 р., порушив вимоги ст.4 Закону України Про рекламу , де зазначено, що використання у рекламі об'єктів авторського права здійснюється відповідно до вимог законодавства України про авторське право і суміжні права.

Як вбачається з тексту договору № 12/01, ТОВ Медіа Олімп мало гарантувати, що сюжет реклами відповідає вимогам діючого законодавства та має всі необхідні дозволи.

Також вищезазначені зображення у період грудень 2015 року містились на лайтбоксах, що знаходяться в середині приміщення ТРЦ Термінал , які згідно договору передані в оренду відповідачу ТОВ Медіа Олімп . Жодних дозволів на використання авторського твору позивачі відповідачам не надавали.

Реєстратором доменного імені trc-terminal.com.ua та хостінг провайдером для ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_3 є ТОВ Хостпро в інтересах клієнта. Таким клієнтом до квітня 2017 року був відповідач ОСОБА_3, який став власником вказаного сайту на підставі онлайн-замовлення.

Посилаючись на викладене, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, позивачі просили суд захистити авторське право ОСОБА_2 на твір ІНФОРМАЦІЯ_2 , що з порушенням його виключних немайнових прав використаний на біл-бордах, лайтбоксах, листівках та сайті, що належить відповідачу, стягнувши із ТОВ Продагросервіс , ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 20 000 гривень на відшкодування моральної шкоди та захистити авторське право ОСОБА_1 на твір ІНФОРМАЦІЯ_2 , що з порушенням його виключних майнових прав використаний на біл-бордах, лайтбоксах, листівках та сайті, що належить відповідачу, стягнувши із ТОВ Продагросервіс , ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 000 000 гривень.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні позовній заяві, просили про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ Продагросервіс Фисан Р.Ю. позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення в повному обсязі, зазначала, що листівка, рекламний матеріал на поверхнях стін ТРЦ Термінал , на засобах зовнішньої реклами у місті Бровари та на інтернет сайті не містять жодної інформації, що б давала підстави вважати, що саме ТОВ Продагросервіс ініціювало ведення відповідної рекламної акції та саме останнє використало зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 на них.

Відповідно до статуту ТОВ Продагросервіс та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності ТОВ Продагросервіс є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Таким чином, ТОВ Продагросервіс , здійснюючи свою господарську діяльність, здало в орендне користування площу в ТРЦ Термінал іншим суб'єктам господарювання, при цьому самостійно не займаючись торгівельною діяльністю, а отже і не мало підстав заохочувати покупців брати участь у акції та купувати товар на 300 і більше гривень. Порушення ТОВ Продагросервіс майнових авторських права позивача ОСОБА_1 шляхом використання зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 , жодним чином не забезпечило б отримання відповідачем якогось прибутку чи будь-якої іншої вигоди.

Посилаючись на викладене, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача ТОВ Медіа Олімп та відповідач ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.ст. 12,13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 15 лютого 2006 року між позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено авторський договір замовлення №1, за яким згідно п. 1.1 художник ОСОБА_2 зобов'язався створити серію оригінальних малюнків у кількості 17 штук, далі твір і передати його у власність замовнику ОСОБА_1, згідно п.2.2 після передачі робіт за актом художник мав із замовником укласти договір про передачу виняткових авторських прав на твір (а.с.9-10 том І).

28 березня 2006 року за актом до договору №1 були передані 17 оригінальних малюнків на 15 листах, до акту були додані копії оригінальних малюнків на одному аркуші, підписаному сторонами (а.с.14 том І).

28 березня 2006 року будо укладено договір №2 про передачу (відчуження) виняткових прав на твори. За цим договором художник передає (відчужує) замовнику виняткові права на твір, створений їм за договором замовлення №1 від 15.02.2006 р. (а.с.11-13 том І).

На виконання цього договору складено акт передачі від 28.03.2006 р. (а.с.15-16). Малюнок за згодою правонабувача у 2006 року був використаний та опублікований видавництвом Розумна дитина у дитячій книжці ІНФОРМАЦІЯ_1 накладом 5000 екземплярів (а.с.17-18 том І).

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивачів до відповідачів про стягнення компенсації за порушення авторського права та/або суміжних прав, тобто позивачі звернулися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 433 ЦК України унормовано, що об'єктами авторського права є літературні та художні твори, зокрема, ілюстрації.

За змістом ст. 9 Закону України Про авторське право і суміжні права частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Статтею 435 ЦК України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_2 є автор твору ІНФОРМАЦІЯ_2 , а позивач ОСОБА_1 є суб'єктом авторського права, придбаного ним на підставі укладеного з правовласником договору №2 про передачу (відчуження) виняткових прав на твори від 28 березня 2006 року.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про авторське право і суміжні права унормовано, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 441 ЦК України передбачено, що використанням твору є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною другою статті 32 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Наведена норма права говорить про те, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Вона не містить будь-яких приписів щодо малозначності правопорушення чи інших чинників, які б були правовими підставами для звільнення особи від відповідальності за порушення нею авторських прав чи зменшення розміру компенсації, належної до виплати за вчинене порушення, від того, що встановлений законом.

Таким чином, для задоволення вимоги про виплату позивачу компенсації необхідно довести факт вчинення відповідачем дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі вказують, що відповідачі використали контрафактний товар, факт розповсюдження якого підтверджується наданими позивачами до позову письмовими доказами.

Поняття контрафактних примірників твору, фонограми, відеограми наведено у статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права , де вказано, що контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Таким чином, суд визнає, що використання зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом його розміщення на носіях зовнішньої реклами, на листівках та у мережі Інтернет за відсутності необхідного дозволу позивача ОСОБА_1, є порушенням його майнових авторських прав, а примірник твору з подібним зображенням має статус контрафактного товару.

При цьому, використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбачених п. а ст. 50 Закону України Про авторське право і суміжні права , за яке згідно з п. г ч. 2 ст. 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Разом з тим, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону N 3792-XII при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК) (п.12 Постанови №5 Пленуму Верховного суду України від 4 червня 2010 року Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав ).

Відповідно до ст.438 ЦК України, автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу, а також право: 1) вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо; 2) забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору; 3) обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору; 4) на недоторканність твору.

Таким чином, суд визнає порушення виключного немайнового права художника позивача ОСОБА_2 на зазначення його імені при використанні його твору ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 р. № 1, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані о до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та українського сегмента мережі Інтернет.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України Про телекомунікації , адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені .UА здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.03 № 447-р Про адміністрування домену .UА , повноваження адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет здійснює об'єднання підприємств Український мережевий інформаційний центр .

Відповідно до п.31 Постанови №5 Пленуму Верховного суду України від 4 червня 2010 року Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону № 3792-ХІІ, то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт а статті 50 Закону № 3792-ХІІ).

Зі скрин-копій інформаційного сайту торгово-розважального центру Термінал вбачається розміщення на ньому повідомлення про святкування ІНФОРМАЦІЯ_7 - за електронними адресами ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розділі Новини ТРЦ-Термінал (а.с.108-119 том І).

Реєстратором доменного імені trc-terminal.com.ua та хостінг провайдером для ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_3 є ТОВ Хостпро в інтересах клієнта. Таким клієнтом до квітня 2017 року був відповідач ОСОБА_3, який став власником вказаного сайту на підставі онлайн-замовлення, що підтверджується листом ТОВ Хостпро №71 від 31 липня 2017 року (а.с.236 том І).

Відповідно до статуту ТОВ Продагросервіс та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності ТОВ Продагросервіс є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

01 грудня 2015 року між ТОВ Продагросервіс та ТОВ Медіа Олімп укладено договір оренди обладнання №7 та договір №12/01 про надання рекламних послуг (а.с.154-162 том І).

Відповідно до договору № 12/01 про надання рекламних послуг від 01 грудня 2015 року ТОВ Продагросервіс (Рекламорозповсюджувач) зобов'язується протягом строку дії договору вчасно та якісно проводити рекламні кампанії замовника - ТОВ Медіа Олімп на узгоджених сторонами у додатках до договору умовах. Відповідно до п. 1.4. договору, рекламна компанія - рекламні послуги Рекламорозповсюджувача по розповсюдженню внутрішньої та зовнішньої реклами замовника шляхом розміщення рекламних матеріалів на поверхнях спеціальних конструкцій протягом строку, погодженого сторонами у відповідних додатках до договору, що можуть включати роботи та/або послуги Рекламорозповсюджувача, пов'язані виключно із розповсюдженням реклами. Пунктом 2.5. договору зазначається, що замовник за цим договором є рекламодавцем та виробником рекламних матеріалів. Відповідно до п. 3.5.1 договору, замовник гарантує, що сюжет реклами є точним, достовірним; таким, що відповідає етичним нормам; а також, сюжет рекламного матеріалу (реклами) повністю відповідає вимогам діючого законодавства України, в тому числі ЗУ Про рекламу , а також іншим нормативно-правовим актам.

Відповідно до договору оренди обладнання №7 від 01 грудня 2015 року ТОВ Продагросервіс (Орендодавець) зобов'язується передати ТОВ Медіа Олімп (Орендар) в строкове платне користування обладнання, а саме, всі лайтбокси в кількості 107 шт., які знаходяться на території ТРЦ Термінал , що розташований за адресою: вул. Київська, буд. 316, м. Бровари, Київська область.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач ТОВ Продагросервіс не мав можливості самостійно розміщувати зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 в ТРЦ Термінал .

Відповідно до листа № 2-15/1260 від 15.03.2016 р. виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, наданого на запит старшого слідчого відділу поліції №4 Управління поліції у Шевченківському районі Головного управління Національної поліції у м. Києві, ТОВ Продагросервіс є власником об'єктів зовнішньої реклами по вул. Київській, 139 та вул. Київській, 224 (а.с.20 том І).

Окрім того, відповідно до Протоколу огляду місця події із фото таблицями від 18.12.2015 р., наданих позивачами, місцем фіксації біл-борду, на якому зображений малюнок ІНФОРМАЦІЯ_2 , є вул. Київська, 226, вул. Київська, 228 та вул. Київська, 141 м. Бровари (а.с.26-41 том І).

Даний Протокол огляду місця події із фото таблицями від 18.12.2015 р. містить інформацію щодо фіксації місця розміщення зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не доводить особу порушника, як наслідок, не може слугувати доказом порушення авторського права позивачів саме відповідачем ТОВ Продагросервіс .

Оскільки ТОВ Продагросервіс не є власником об'єктів зовнішньої реклами по вул. Київській, 226, вул. Київській, 228 та вул. Київській, 141 м. Бровари, тому й твердження позивачів щодо розміщення відповідачем на них малюнку ІНФОРМАЦІЯ_2 є безпідставним.

Таким чином, позовні вимоги до ТОВ Продагросервіс є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд приходить до висновку про встановлення факту порушення авторських прав позивачів, а саме: майнового авторського права правонабувача ОСОБА_1, передбаченого ст.440 ЦК, - права на використання твору, виключного права дозволяти використання твору, а також виключного немайнового права художника ОСОБА_2 на зазначення його імені при використанні його твору, передбачене ст. 438 ЦК.

Порушення авторського права відбулось шляхом відтворення художнього твору - зображення ІНФОРМАЦІЯ_2 на носіях зовнішньої реклами, на листівках та у мережі Інтернету відповідачами ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_3

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно п. 42 Постанови №5 Пленуму Верховного суду України від 4 червня 2010 року Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , відповідно до пункту г частини першої статті 52 Закону № 3792-XII, суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні. Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат (пункт г частини другої статті 52 Закону № 3792-XII), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Приймаючи до уваги викладене, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, суд вбачає правомірними та буде достатнім стягнення з відповідачів ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 компенсації у розмірі 111690 грн., тобто 30 мінімальних заробітних плат, а саме: 3723 грн. х 30 = 111690 грн., за порушення ними авторських прав у сфері інтелектуальної власності.

Також, відповідно до п. 40 Постанови №5 Пленуму Верховного суду України від 4 червня 2010 року Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК, пунктом в частини першої статті 52 Закону № 3792-XII, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть звернутись до суду з вимогою про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення цих прав. Моральна шкода полягає, зокрема: в приниженні гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, а її відшкодування здійснюється грішми, іншим майном або в інший спосіб (стаття 23 ЦК). При розгляді відповідних справ судам необхідно враховувати роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди .

З врахуванням протиправних дій відповідачів ТОВ Медіа Олімп і ОСОБА_3, та моральних страждань, яких зазнав позивач ОСОБА_2 в результаті порушення ними авторських прав у сфері інтелектуальної власності, суд приходить до висновку про стягнення із відповідачів ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_3 на користь позивача суми в розмірі 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до 141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної частини вимог, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачів ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1116,90 грн. та користь позивача ОСОБА_2 - в розмірі 551,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України Про авторське право і суміжні права , Постановою №5 Пленуму Верховного суду України від 4 червня 2010 року Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , Постановою Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 р. № 1, ст.ст. 15, 16, 418, 433, 435, 438, 440, 441, 443 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа Олімп (ідентифікаційний код 36158827, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 50) та ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі по 55 845 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. з кожного та по 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 45 коп. з кожного судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа Олімп (ідентифікаційний код 36158827, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 50) та ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, суму в розмірі по 10 000 (десять тисяч) грн. з кожного в рахунок відшкодування моральної шкоди та по 275,60 грн. з кожного судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський