Постанова

від 29.10.2019 по справі 361/6713/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 361/6713/16-ц Головуючий у 1-й інстанції суддя: Сердинський В.С.

29 жовтня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

судді-доповідача - Саліхова В.В.

суддів: Лапчевської О.Ф., Левенця Б.Б.,

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Продагросервіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Медіа Олімп , ОСОБА_1 про захист авторських прав,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із вищевказаним позовом та з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просили захистити авторське право ОСОБА_3 на твір ІНФОРМАЦІЯ_5 , що з порушенням його виключних немайнових прав використаний на білбордах, лайтбоксах, листівках та сайті, що належить відповідачу, стягнувши із ТОВ Продагросервіс , ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та захистити авторське право ОСОБА_4 на твір ІНФОРМАЦІЯ_5 , що з порушенням його виключних майнових прав використаний на білбордах, лайтбоксах, листівках та сайті, що належить відповідачу, стягнувши із ТОВ Продагросервіс , ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1 000 000 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в розмірі по 55 845 грн. з кожного та по 558, 45 грн. з кожного судового збору. Стягнуто з ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму в розмірі по 10 000 грн. з кожного в рахунок відшкодування моральної шкоди та по 275,60 грн. з кожного судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11471/2019 В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 та ухвалити нове про відмову в задоволенні в даній частині позовних вимог в повному обсязі. Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального й процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що відповідач 3 жодним чином не порушував авторських прав позивачів. Зазначає, що саме відповідач 2 несе відповідальність за розміщення на веб-сайті об`єктів авторського права, в тому числі будь-яких зображень, у період з 01.12.2015 по 30.11.2016, а також самостійно несе відповідальність перед третіми особами за порушення їхніх авторських майнових та особистих немайнових прав, під час користування цим сайтом.

Учасники цивільного процесу відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не подали.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просила останню задовольнити.

ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомили.

Судом апеляційної інстанції здійснювалось оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України ТОВ Продагросервіс та ТОВ Медіа Олімп .

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 Пономарьов проти України суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності інші учасників процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ Продагросервіс не мав можливості самостійно розміщувати зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 в ТРЦ Термінал . Встановлено факт порушення авторських прав позивачів, а саме: майнового авторського права правонабувача ОСОБА_2 , передбаченого ст. 440 ЦК, - права на використання твору, виключного права дозволяти використання твору, а також виключного немайнового права художника ОСОБА_3 на зазначення його імені при використанні його твору, передбачене ст. 438 ЦК.

Суд вбачав правомірними та достатнім стягнення з відповідачів ТОВ Медіа Олімп та ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 компенсації у розмірі 111 690 грн., тобто 30 мінімальних заробітних плат. З врахуванням протиправних дій ТОВ Медіа Олімп і ОСОБА_1 , та моральних страждань, яких зазнав позивач ОСОБА_3 в результаті порушення ними авторських прав у сфері інтелектуальної власності, суд дійшов до висновку про стягнення із відповідачів на користь позивача суми в розмірі 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

З таким висновком суду повністю не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог до ТОВ Медіа Олімп не оскаржується, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції не переглядається.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 15 лютого 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено авторський договір замовлення №1, за яким згідно п. 1.1 художник ОСОБА_3 зобов`язався створити серію оригінальних малюнків у кількості 17 штук, далі твір і передати його у власність замовнику ОСОБА_2 , згідно п.2.2 після передачі робіт за актом художник мав із замовником укласти договір про передачу виняткових авторських прав на твір (т. 1, а. с. 9-10).

28 березня 2006 року за актом до договору №1 ОСОБА_3 були передані ОСОБА_2 17 оригінальних малюнків на 15 листах, до акту були додані копії оригінальних малюнків на одному аркуші, підписаному сторонами (т. 1, а. с. 14).

28 березня 2006 року укладено договір №2 про передачу (відчуження) виняткових прав на твори. За цим договором художник передає (відчужує) замовнику виняткові права на твір, створений їм за договором замовлення №1 від 15.02.2006 (т. 1, а. с. 11-13).

На виконання даного договору складено акт передачі від 28.03.2006 (а. с. 15-16).

Малюнок за згодою правонабувача у 2006 року був використаний та опублікований видавництвом ІНФОРМАЦІЯ_6 у дитячій книжці ІНФОРМАЦІЯ_7 накладом 5000 екземплярів (т. 1, а. с. 17-18).

ОСОБА_3 є автор твору ІНФОРМАЦІЯ_5 , а ОСОБА_2 є суб`єктом авторського права, придбаного ним на підставі укладеного з правовласником договору №2 про передачу (відчуження) виняткових прав на твори від 28 березня 2006 року.

09 грудня 2015 року, при відвідуванні супермаркету, розташованого у торгово-розважальному центрі Термінал за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 316 (ТОВ Продагросервіс ) позивач ОСОБА_3 отримав рекламну листівку, у якій було зазначено: 19 грудня День Миколая Купуй від 300 грн. Бровари Мега-Маркет або бутікова галерея Термінал торговельно-розважальний центр вигравай супер приз* від Coca-Cola і далі зазначені подробиці свята-акції. Листівка без зазначення вихідних даних, тиражу.

На цій листівці ОСОБА_3 побачив спотворене (обрізане) зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 , автором якого він є. У самому приміщенні ТРЦ Термінал на поверхнях стін та під стелею також були розміщені лайтбокси із аналогічним зображенням та текстом. Крім того, у приміщенні ТРЦ Термінал позивач побачив декілька лайтбоксів з аналогічним зображенням і текстом.

В цей же день зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 побачив на білборді, розташованому за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 224. На стовпі, під біл-бордом зазначено Продагросервіс 200-18-60 07 . Там також містилось зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 авторства позивача. Пізніше позивач побачив аналогічний білборд, з таким самим малюнком та текстом за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі скрин-копій інформаційного сайту торгово-розважального центру Термінал вбачається розміщення на ньому повідомлення про святкування Дня ІНФОРМАЦІЯ_5 - за електронними адресами ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розділі Новини ТРЦ-Термінал (т. 1, а. с. 108-119).

Реєстратором доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_8 та хостінг провайдером для ресурсу http://trc-terminal.com.ua є ТОВ Хостпро в інтересах клієнта. Таким клієнтом до квітня 2017 року був відповідач ОСОБА_1 , який став власником вказаного сайту на підставі онлайн-замовлення, що підтверджується листом ТОВ Хостпро №71 від 31 липня 2017 року (т. 1, а. с. 236).

Відповідно до статуту ТОВ Продагросервіс та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності ТОВ Продагросервіс є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

01 грудня 2015 року між ТОВ Продагросервіс та ТОВ Медіа Олімп укладено договір оренди обладнання №7 та договір №12/01 про надання рекламних послуг (т. 1, а. с. 154-162).

Відповідно до договору № 12/01 про надання рекламних послуг від 01 грудня 2015 року ТОВ Продагросервіс (Рекламорозповсюджувач) зобов`язується протягом строку дії договору вчасно та якісно проводити рекламні кампанії замовника - ТОВ Медіа Олімп на узгоджених сторонами у додатках до договору умовах. Відповідно до п. 1.4. договору, рекламна компанія - рекламні послуги Рекламорозповсюджувача по розповсюдженню внутрішньої та зовнішньої реклами замовника шляхом розміщення рекламних матеріалів на поверхнях спеціальних конструкцій протягом строку, погодженого сторонами у відповідних додатках до договору, що можуть включати роботи та/або послуги Рекламорозповсюджувача, пов`язані виключно із розповсюдженням реклами. Пунктом 2.5. договору зазначається, що замовник за цим договором є рекламодавцем та виробником рекламних матеріалів. Відповідно до п. 3.5.1 договору, замовник гарантує, що сюжет реклами є точним, достовірним; таким, що відповідає етичним нормам; а також, сюжет рекламного матеріалу (реклами) повністю відповідає вимогам діючого законодавства України, в тому числі Закону України Про рекламу , а також іншим нормативно-правовим актам.

Відповідно до договору оренди обладнання №7 від 01 грудня 2015 року ТОВ Продагросервіс (Орендодавець) зобов`язується передати ТОВ Медіа Олімп (Орендар) в строкове платне користування обладнання, а саме, всі лайтбокси в кількості 107 шт., які знаходяться на території ТРЦ Термінал , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа № 2-15/1260 від 15.03.2016 виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, наданого на запит старшого слідчого відділу поліції №4 Управління поліції у Шевченківському районі Головного управління Національної поліції у м. Києві, ТОВ Продагросервіс є власником об`єктів зовнішньої реклами по вул. Київській, 139 та вул. Київській, 224 (т. 1, а. с. 20).

Відповідно до Протоколу огляду місця події із фото таблицями від 18.12.2015, наданих позивачами, місцем фіксації білборду, на якому зображений малюнок ІНФОРМАЦІЯ_5 , є вул. Київська, 226 , вул. Київська, 228 та вул. Київська, 141 м. Бровари (т. 1, а. с. 26-41).

Позивачі зазначили, що відбулося порушення авторського права - майнового авторського права правонабувача ОСОБА_2 , передбаченого ст. 440 ЦК, а саме права на використання твору, виключного права дозволяти використання твору, а також виключного немайнового права художника ОСОБА_3 на зазначення його імені при використанні його твору, передбачене ст. 438 ЦК.

Порушення авторського права відбулось шляхом відтворення художнього твору - зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 на носіях зовнішньої реклами, на листівках та у мережі Інтернету.

Враховуючи вищевикладене, позивачі звернулися до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.

Відповідно до ст.ст. 435, 437 ЦК України, ст. 11 Закону України Про авторське право і суміжні права первинним суб`єктом авторського права є автор твору. Авторське право виникає з моменту створення твору. Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Автору твору належать особисті немайнові права, а також майнові права, визначені ст. 440 ЦК України та відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права , зокрема, виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: відтворення творів; публічний показ.

Згідно з ст. 32 зазначеного Закону автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ст. 50 Закону України Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп`ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

Підставою для судового захисту відповідно до ст. 50 Закону України Про авторське і суміжні права є вчинення будь-якою особою дій, що порушують майнові права суб`єктів авторського права, визначені ст.ст.15, 39, 40, 41 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених ст.ст. 21-25, 42 і 43 Закону.

Відповідно ст. 52 даного Закону при порушенні будь-якою особою авторських прав, передбачених ст. 50 цього Закону, недотримання передбачених договором умов використання творів, суб`єкти авторського права мають право звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право, подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або виплату компенсацій, вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.

У п. 44 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 №5 роз`яснено, що особа, яка розповсюджує об`єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб`єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що особа, яка порушила майнові та немайнові права суб`єктів авторського права, повинна нести відповідальність встановлену чинним законодавством.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 є автор твору ІНФОРМАЦІЯ_5 , а ОСОБА_2 є суб`єктом авторського права, придбаного ним на підставі укладеного з правовласником договору №2 про передачу (відчуження) виняткових прав на твори від 28 березня 2006 року.

Таким чином, встановлено, що майнові авторські права на вказаний твір належать ОСОБА_2 , а немайнові права ОСОБА_3 - право на зазначення його імені як автора твору.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 № 5 суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи; шкоди, завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

В зв`язку з наведеним можливо зробити висновок, що при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача.

Матеріали справи свідчать та встановлено при розгляді справи в суді першої інстанції, що 09 грудня 2015 року, при відвідуванні супермаркету, розташованого у торгово-розважальному центрі Термінал за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 316 (ТОВ Продагросервіс ) позивач ОСОБА_3 отримав рекламну листівку, у якій було зазначено: 19 грудня День Миколая Купуй від 300 грн. Бровари Мега-Маркет або бутікова галерея Термінал торговельно-розважальний центр вигравай супер приз* від Coca-Cola і далі зазначені подробиці свята-акції. Листівка без зазначення вихідних даних, тиражу.

На цій листівці ОСОБА_3 побачив спотворене (обрізане) зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 , автором якого він є. У самому приміщенні ТРЦ Термінал на поверхнях стін та під стелею також були розміщені лайтбокси із аналогічним зображенням та текстом. Крім того, у приміщенні ТРЦ Термінал позивач побачив декілька лайтбоксів з аналогічним зображенням і текстом.

В цей же день зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 побачив на білборді, розташованому за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 224. На стовпі, під біл-бордом зазначено Продагросервіс 200-18-60 07 . Там також містилось зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 авторства позивача. Пізніше позивач побачив аналогічний білборд, з таким самим малюнком та текстом за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі скрин-копій інформаційного сайту торгово-розважального центру Термінал вбачається розміщення на ньому повідомлення про святкування Дня ІНФОРМАЦІЯ_5 - за електронними адресами ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розділі Новини ТРЦ-Термінал (т. 1, а. с. 108-119).

Відбулось порушення авторських прав позивачів, шляхом відтворення художнього твору - зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 на носіях зовнішньої реклами, на листівках та у мережі Інтернету без дозволу.

За змістом положень ст. 440 ЦК України і ч. 3 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим п. а ст. 50 Закону України Про авторське право і суміжні права .

Пунктом г ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Колегія суддів вважає, що відтворення художнього твору - зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 на носіях зовнішньої реклами, на листівках та у мережі Інтернету без дозволу є порушенням прав позивачів.

Разом з тим щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивачів компенсації за порушення авторських прав, відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 № 5 належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб`єктів авторського права та (або) суміжних прав.

Пунктом 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 № 5 встановлено, що якщо у зв`язку з розміщенням творів у мережі Інтернет порушуються майнові права суб`єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону України Про авторське право і суміжні права , то це дає підстави для судового захисту авторського права. При вирішенні відповідних спорів суд повинен встановити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред`явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності від 17.10.2012 № 12 передбачено, що відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (у вигляді відшкодування збитків, шкоди, сплати компенсації) настає лише за наявності вини.

Таким чином, для настання відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності має бути доведена вина особи, якій пред`явлено позовні вимоги, та встановлений факт порушення саме нею відповідних прав.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 01 грудня 2015 року між ТОВ МЕДІА ОЛІМП та ОСОБА_1 було укладено Договір позички сайту № 1201, відповідно до п. 1.1. якого ОСОБА_1 (Позичкодавець) безоплатно передав ТОВ МЕДІА ОЛІМП (Користувач) веб-сайт, що знаходиться у мережі Інтернет за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 для користування протягом встановленого Договором строку. Передача Користувачу Сайту згідно Договору також включає передання йому права на використання доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_8.

Відповідно до Договору ОСОБА_1 надав ТОВ МЕДІА ОЛІМП виключне право на використання Сайту (в т.ч. його елементів, зокрема, але не виключно, веб-сторінок Сайту , дизайну веб-сторінок Сайту та програмного забезпечення Сайту) у будь-якій формі і будь-яким способом, а також виключне право на використання доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_8 (п. 1.5. Договору), на період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2016 року включно (п. 1.6. Договору) (т. 2, а. с. 108-109).

Вищевказаний Договір за своєю правовою природою є змішаним та містить в собі елементи договору позички та ліцензійного договору.

Статтею 1 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що веб-сайт - це сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних: між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом.

Власником веб-сайту відповідно до вищевказаної статті є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Відповідно до ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності).

Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.

Згідно з ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, -а використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Підпунктом 4.2.2. даного Договору встановлено обов`язок Позичкодавця не використовувати Сайт протягом строку дії Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору Користувач самостійно несе відповідальність за розміщення (використання) на Сайті будь-яких об`єктів авторського права та/або суміжних прав, в тому числі будь-якої інформації, текстів, зображень, аудіо- та відео файлів.

Згідно з п. 5.3. Договору Користувач самостійно несе відповідальність перед третіми особами за порушення їхніх авторських майнових та/або особистих немайнових прав, суміжних прав, інших майнових прав інтелектуальної власності, під час користування Сайтом згідно цього Договору.

За наведеного, починаючи з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2016 року включно веб-сайт та розміщена на ньому інформація перебували у розпорядженні ТОВ МЕДІА ОЛІМП , а отже ОСОБА_1 жодним чином не порушував (і не міг порушувати) авторських прав Позивачів.

Таким чином, саме ТОВ МЕДІА ОЛІМП несе відповідальність за розміщення на веб-сайті http://trc-terminal.com.ua будь-яких об`єктів авторського права, в тому числі будь-яких зображень, у період з 01.12.2015 по 30.11.2016, а також самостійно несе відповідальність перед третіми особами за порушення їхніх авторських майнових та особистих немайнових прав, під час користування цим сайтом.

Відповідно до п. 40 Постанови №5 Пленуму Верховного суду України від 4 червня 2010 року Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК, пунктом в частини першої статті 52 Закону № 3792-XII, суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть звернутись до суду з вимогою про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення цих прав. Моральна шкода полягає, зокрема: в приниженні гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, а її відшкодування здійснюється грішми, іншим майном або в інший спосіб (стаття 23 ЦК). При розгляді відповідних справ судам необхідно враховувати роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди .

Враховуючи встановлення відсутності порушення авторських прав позивачів ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог до відповідача 3 про стягнення моральної шкоди.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив права інтелектуальної власності позивачів, шляхом розміщення зображення ІНФОРМАЦІЯ_5 на сайті http://trc-terminal.com.ua є необґрунтованими та не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

На вищевикладене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов невірних висновків, з неповним з`ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації в розмірі 55 845 грн., 558, 45 грн. судового збору та на користь ОСОБА_3 суму в розмірі 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 275,60 грн. судового збору підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні даної частини позовних вимог.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 5 580,90 грн. з кожного за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 376, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2018 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист авторських прав скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист авторських прав та стягнення судового збору відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5 580,90 грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 30.10.2019.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: О.Ф. Лапчевська

Б.Б. Левенець