Рішення

від 23.07.2018 по справі 356/184/18

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/145/18

Справа № 356/184/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2018 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р. М.,

При секретарі Настич Н. А., Мамей Н. І.

За участю позивача ОСОБА_1

Представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до державного навчального закладу "Березанський професійний аграрний ліцей", Міністерства освіти і науки України про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до державного навчального закладу "Березанський професійний аграрний ліцей", Міністерства освіти і науки України про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Свою заяву обґрунтовував тим, що 08.08.2016 року був звільнений з посади директора державного навчального закладу Березанський професійний аграрний ліцей (далі - Ліцей). Разом з тим, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, ні в день його звільнення, ні в наступні дні роботодавцем не було повідомлено про нараховані суми, належні позивачу при звільненні, а також не проведено виплати всіх належних сум, а саме: не здійснено у повному обсязі виплати згідно п. 3.4.2 Контракту, укладеного 24.09.2015 року між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_1 (надбавка в розмірі 20% посадового окладу з метою підвищення престижності педагогічної праці), а також не здійснено виплату заробітної плати (преміювання) у загальному розмірі 35 367,25 грн. за наказами Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 24.10.2011 року № 208-к, від 16.12.2011 року № 251-к, від 19.01.2012 року № 18-к, від 20.02.2012 року № 31-к, від 20.02.2012 року № 32-к, від 16.03.2012 року № 42-к, від 23.04.2012 року № 70-к, від 23.05.2012 року № 91-к, від 25.06.2012 року № 110-к, від 26.07.2012 року № 124-к, від 23.01.2013 року № 10-к, наказу Департаменту освіти, науки та молоді Київської обласної державної адміністрації від 25.02.2013 року № 26-к, наказів Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 15.04.2013 року № 81-к, від 23.05.2013 року № 123-к, від 19.06.2015 року № 66-к, від 21.09.2015 року № 121-к, від 07.12.2015 року № 153-к. Відтак, 15.08.2016 року змушений був звернутись з письмовою заявою до в.о. директора ліцею ОСОБА_3 з проханнями забезпечити відповідні виплати, на яку отримав усні запевнення, що кошти будуть виплачені.

Разом з тим, обіцянка дотримана не була, тому 10.08.2017 року позивач повторно звернувся до в.о. директора ліцею ОСОБА_3 з проханням забезпечити перерахування та виплатити належні йому суми, після чого 27.09.2017 року на картковий рахунок позивача було зараховано кошти у сумі 2 393,90 грн. як донарахування невиплачених коштів згідно п. 3.4.2 Контракту.

19.03.2018 року позивач втретє звернувся до відповідача з аналогічною заявою, та 28.03.2018 року отримав письмову відмову виплатити належні йому кошти. Прохання надати розрахунок сум, належних до виплати, а також розрахунок середнього заробітку, відповідач проігнорував.

Відтак, посилаючись на ст.ст. 116, 117 КЗпП України, вважає свої права порушеними, тому просить суд стягнути з відповідача - державного навчального закладу "Березанський професійний аграрний ліцей", на свою користь заборгованість із заробітної плати в сумі 35 367,25 грн., а також середній заробіток за весь період затримки розрахунку з виплати заробітної плати у розмірі 120 291,48 грн. та за весь період (33 робочі дні) затримки розрахунку з виплати надбавки з метою підвищення престижності педагогічної праці у розмірі 9 658,44 грн., а при їх не проведенні - по день постановлення рішення.

24.04.2018 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій у зв'язку з отриманням довідки про доходи здійснив конкретний розрахунок середньої заробітної плати, виходячи з розміру заробітної плати за червень (5 933,40 грн.) та липень (6 377,76 грн.) 2016 року, та уточнив заявлені позовні вимоги в частині пов'язаних з ним виплат, а саме просив стягнути на свою користь з відповідача - державного навчального закладу "Березанський професійний аграрний ліцей" середній заробіток за весь період затримки розрахунку з виплати заробітної плати у розмірі 123 410,97 грн. (станом на 29.03.2018 року) та за весь період (33 робочі дні) затримки розрахунку з виплати надбавки з метою підвищення престижності педагогічної праці у розмірі 9 908,91 грн., а при їх не проведенні - по день постановлення рішення.

Окрім того, 15.05.2018 року позивач повторно подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказував, що трудовий договір - контракт від 24.09.2015 року, був укладений ним з Міністерством освіти і науки України, яке хоч безпосередньо не виплачує заробітну плату, проте є стороною трудового договору та несе відповідальність за такими виплатами, відтак, до заявлених раніше вимог додав вимогу про зобов'язання Міністерства освіти і науки України забезпечити здійснення державним навчальним закладом Березанський професійний аграрний ліцей виплати заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в заявлених раніше розмірах.

В судовому засіданні позивач від заявлених позовних вимог в частині стягнення з Ліцею на свою користь середнього заробітку за весь період затримки розрахунку з виплати надбавки у розмірі 9 908,91 грн. - відмовився. В решті позовні вимоги - підтримав з підстав, наведених в позовній заяві, просив задовольнити. Суду пояснив, що з 04.11.2008 року по 08.08.2016 року працював на посаді директора державного навчального закладу Березанський професійний аграрний ліцей на підставі Контракту, укладеного між ним та Міністерством освіти і науки України, та 08.08.2016 року був звільнений з займаної посади. Разом з тим, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, в день його звільнення роботодавцем не було проведено виплати всіх сум, належних йому до сплати, а саме не в повному обсязі здійснено виплату заробітної плати за 2016 рік, не здійснено в повному обсязі виплати згідно п. 3.4.2 Контракту, а також виплату заробітної плати (преміювання) у загальному розмірі 35 367,25 грн. Відтак, він змушений був звертатись з письмовими заявами до в.о. директора ліцею ОСОБА_3 з проханнями забезпечити відповідні виплати. 27.09.2017 року на його картковий рахунок надійшли кошти в сумі 2 393,90 грн. як донарахування невиплачених коштів відповідно до п. 3.4.2 умов Контракту, а 28.03.2018 року в. о. директора ліцею ОСОБА_3 надано довідку з повідомленням, що навчальний заклад не може здійснити виплату належних сум, так як відповідні накази, на які він посилається як на підставу здійснення належних йому виплат, не зареєстровані у вхідній кореспонденції установи.

Представник відповідача - державного навчального закладу Березанський професійний аграрний ліцей - ОСОБА_2, в судовому засіданні проти заявленого позову заперечила, вважаючи його безпідставним. Пояснила, що на день звільнення позивача 08.08.2016 року всі належні йому до виплату кошти були сплачені, а про існування наказів, на які останній посилається, навчальному закладу було невідомо, тому і нарахування за ними не проводились.

Представник відповідача - Міністерства освіти і науки України, в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. 17.05.2018 року та 11.06.2018 року через канцелярію суду подав відзиви на позовну заяву, в яких проти позовних вимог до Міністерства освіти і науки України заперечив, вказуючи на їх безпідставність. Зазначив, що згідно законодавства питання фінансового забезпечення заробітної плати професійно-технічних навчальних закладів міст обласного значення належить місцевим органам влади та не відноситься до компетенції МОН. Тому, так як відповідач безпосередньо працював в державному навчальному закладі Березанський професійний аграрний ліцей та отримував там заробітну плату, саме навчальний заклад має сплачувати заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Наголосив на тому, що МОН жодним чином не було порушено прав позивача, тому безпідставно зобов'язувати їх забезпечити здійснення навчальним закладом відповідних виплат.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 04.11.2008 року по 08.08.2016 року працював на посаді директора державного навчального закладу Березанський професійний аграрний ліцей , що підтверджується контрактом від 04.11.2008 року, а також додатковою угодою до нього, контрактом від 19.10.2011 року та додатковою угодою до нього від 30.09.2014 року, а також контрактом від 24.09.2015 року, (Т.1,а.с.51,Т.2, а.с.38-46,66-83).

Наказом Міністерства освіти і науки України № 367-к від 08.08.2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора державного навчального закладу Березанський професійний аграрний ліцей за угодою сторін згідно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП та достроково припинено контракт від 24.09.2015 року (Т.1,а.с.11,201).

15.08.2016 року, 10.08.2017 року, 19.03.2018 року ОСОБА_1 звертався до в.о. директора ліцею ОСОБА_3 із заявами про забезпечення проведення з ним всіх розрахунків в порядку і строки, передбачені законодавством, в тому числі, виплат відповідно до п. 3.4.2 Контракту, укладеного 24.09.2015 року між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_1 (далі - Контракт від 24.09.2015 року), а саме надбавки в розмірі 20% посадового окладу з метою підвищення престижності педагогічної праці, а також премій (Т.1,а.с.29,30,31-33,35).

Як вбачається з наданих суду виписок з розрахунково-платіжних відомостей, при звільненні ОСОБА_1 08.08.2016 року було нараховано заробітну плату за 4 робочі дні в сумі 14 012,59 грн. із загального фонду, в тому числі: за посадовим окладом - 555,82 грн., доплата за гуртожиток - 55,58 грн., згідно контракту - 194,54 грн., надбавку за вислугу років - 166,75 грн., надбавку за престижність праці - 27,79 грн., компенсацію за невикористану відпустку - 13 012,11 грн. Фактичний перерахунок суми на особистий картковий рахунок відбувся 23.08.2016 року. Окрім того, із спецфонду за серпень 2016 року ОСОБА_4 було нараховано заробітну плату в сумі 901,77 грн., в тому числі підвищення - 83,38 грн., компенсація - 818,40 грн. Фактичний перерахунок суми на особистий картковий рахунок відбувся 30.08.2016 року (Т.1,а.с.113, Т.2,а.с.15,17).

Згідно довідки від 28.03.2018 року № TVG8T5O3E3MGTQ1I, виданої ПАТ КБ Приватбанк , 27.09.2017 року на картковий рахунок позивача було зараховано кошти у сумі 2 393,90 грн. як донарахування невиплаченої п'ятнадцятивідсоткової різниці між встановленим п. 3.4.2 Контракту від 24.09.2015 року розміром надбавки за престижність педагогічної праці (20%) та розміром вказаної надбавки, що був визначений штатним розписом Ліцею на 2016 рік (5%), на що вказує в.о. директора Ліцею ОСОБА_3 в своєму листі від 18.07.2018 року за вих. № 01.01-23/181 (Т.1,а.с.34, Т.2,а.с.30).

Окрім того, позивача ОСОБА_4 як директора ДНЗ Березанський професійний ліцей за рахунок коштів спеціального фонду було премійовано наказами Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 24.10.2011 року № 208-к (в розмірі 2 посадових окладів), від 16.12.2011 року № 251-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 19.01.2012 року № 18-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 20.02.2012 року № 31-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 20.02.2012 року № 32-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 16.03.2012 року № 42-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 23.04.2012 року № 70-к (в розмірі 2 посадових окладів), від 23.05.2012 року № 91-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 25.06.2012 року № 110-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 26.07.2012 року № 124-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 23.01.2013 року № 10-к (в розмірі 0,7 посадового окладу), наказом Департаменту освіти, науки та молоді Київської обласної державної адміністрації від 25.02.2013 року № 26-к (в розмірі 0,75 посадового окладу), наказами Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 15.04.2013 року № 81-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 23.05.2013 року № 123-к (в розмірі 0,5 посадового окладу), від 19.06.2015 року № 66-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 21.09.2015 року № 121-к (в розмірі 1 посадового окладу), від 07.12.2015 року № 153-к (в розмірі 1 посадового окладу) (Т.1,а.с.12-28).

Розміри посадових окладів ОСОБА_4 згідно штатного розпису в період з жовтня 2011 року по грудень 2015 року підтверджуються довідкою від 28.03.2018 року за вих. № 01.01.23/99, виданою державним навчальним закладом "Березанський професійний аграрний ліцей" за підписом в.о. директора Ліцею ОСОБА_3 (Т.1,а.с.37).

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України , має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

При цьому, у відповідності до положень ч. 3 ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 1 Закону України Про оплату праці передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України .

Так, положеннями ч. 1 ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При цьому, як встановлено приписами ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз вказаного, а також роз'яснень, наведених в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" , дає підстави для висновку, що правові наслідки, передбачені ст. 117 КЗпП України , настають у випаду, якщо роботодавець не доведе відсутності своєї вини у невиплаті належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Верховний Суд України у постанові від 08 листопада 2017 року у справі № 6-162цс17 дійшов правового висновку, що відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

В цьому аспекті Верховний Суд в своїх постановах від 07.02.2018 року у справі № 61-1317св18, від 14.02.2018 року у справі № 61-598св17, від 05.03.2018 року у справі № 61-3881св18 зазначає, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237 - 1 цього кодексу встановив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

В той же час, рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу, статей 1, 12 Закону України Про оплату праці , визначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, при цьому під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу , належною працівнику заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 16.01.2018 року у справі № 61-713св17, від 28.03.2018 року у справі № 61-94св17, від 30.05.2018 року № 61-10518св18.

Разом з тим, стаття 129 Конституції України як одну із основних засад судочинства визначає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому, за правилами ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Таким чином, за встановлених судом обставин, відповідні грошові суми в порядку преміювання ОСОБА_1 як директора ДНЗ Березанський професійно-технічний ліцей згідно наданих наказів Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 24.10.2011 року № 208-к, від 16.12.2011 року № 251-к, від 19.01.2012 року № 18-к, від 20.02.2012 року № 31-к, від 20.02.2012 року № 32-к, від 16.03.2012 року № 42-к, від 23.04.2012 року № 70-к, від 23.05.2012 року № 91-к, від 25.06.2012 року № 110-к, від 26.07.2012 року № 124-к, від 23.01.2013 року № 10-к, наказу Департаменту освіти, науки та молоді Київської обласної державної адміністрації від 25.02.2013 року № 26-к, наказів Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 15.04.2013 року № 81-к, від 23.05.2013 року № 123-к, від 19.06.2015 року № 66-к, від 21.09.2015 року № 121-к, від 07.12.2015 року № 153-к, є належною працівнику заробітною платою, безумовне право на яку останній має незалежно від того, чи було здійснене її нарахування, та виплату якої позивачу, в порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України, не було здійснено в день його звільнення.

Разом з тим, враховуючи розміри посадових окладів ОСОБА_4, вказані в наданій суду довідці від 28.03.2018 року за вих. № 01.01.23/99, виданій державним навчальним закладом "Березанський професійний аграрний ліцей" за підписом в.о. директора Ліцею ОСОБА_3, перевіривши розрахунки невиплаченої заробітної плати позивача, наведені ним в позовній заяві, суд приходить до висновку про їх помилковість та необхідність стягнення заборгованості із заробітної плати в розмірі 35 317,25 грн., виходячи з наступного розрахунку:

-наказ від 24.10.2011 року № 208-к (2 посадових оклади) - 1 703 грн. х 2 = 3 406 грн.;

-наказ від 16.12.2011 року № 251-к (1 посадовий оклад) - 1 816 грн. х 1 = 1 816 грн.;

-наказ від 19.01.2012 року № 18-к (1 посадовий оклад) - 1 871 грн. х 1 = 1 871 грн.;

-наказ від 20.02.2012 року № 31-к (1 посадовий оклад) - 1 871 грн. х 1 = 1 871 грн.;

-наказ від 20.02.2012 року № 32-к (1 посадовий оклад) - 1 871 грн. х 1 = 1 871 грн.;

-наказ від 16.03.2012 року № 42-к (1 посадовий оклад) - 1 871 грн. х 1 = = 1 871 грн.;

-наказ від 23.04.2012 року № 70-к (2 посадових оклади) - 1 921 грн. х 2 = 3 842 грн.;

-наказ від 23.05.2012 року № 91-к (1 посадовий оклад) - 1 921 грн. х 1 = 1 921 грн.;

-наказ від 25.06.2012 року № 110-к (1 посадовий оклад) - 1 921 грн. х 1 = 1 921 грн.;

-наказ від 26.07.2012 року № 124-к (1 посадовий оклад) - 1 941 грн. х 1 = 1 941 грн.;

-наказ від 23.01.2013 року № 10-к (0,7 посадового окладу) - 2 165 грн. х 0,7 = 1 515,50 грн.;

-наказ від 25.02.2013 року № 26-к (0,75 посадового окладу) - 2 165 грн. х 0,75 = 1 623,75 грн.;

-наказ від 15.04.2013 року № 81-к (1 посадовий оклад) - 2 198 грн. х 1 = 2 198 грн.;

-наказ від 23.05.2013 року № 123-к (0,5 посадового окладу) - 2 198 грн. х 0,5 = 1 099 грн.;

-наказ від 19.06.2015 року № 66-к (1 посадовий оклад) - 2 198 грн. х 1 = 2 198 грн.;

-наказ від 21.09.2015 року № 121-к (1 посадовий оклад) - 2 198 грн. х 1 = 2 198 грн.;

-наказ від 07.12.2015 року № 153-к (1 посадовий оклад) - 2 872 грн. х 1 = 2 872 грн.

В той же час, з врахуванням положень Інструкції з діловодства у державному навчальному закладі Березанський професійний аграрний ліцей , затвердженої наказом Ліцею від 02.07.2012 року № 155, з наданих суду витягів з журналу обліку вхідної документації вбачається, що відповідні накази про преміювання, на які посилається позивач, не надходили до установи, відтак, суд вважає доведеним той факт, що невиплата відповідних сум при звільненні позивача мала місце не з вини установи (Т.1,а.с.132-200,202-246).

Разом з тим, як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, в день звільнення позивача 08.08.2016 року навчальний заклад не провів з ним розрахунок по інших належних йому до сплати неоспорюваних сумах, а саме заробітній платі за 4 робочі дні в сумі 14 012,59 грн. із загального фонду, а також заробітній платі в сумі 901,77 грн. із спецфонду, фактичний розрахунок по яким був проведений 23.08.2018 та 30.08.2018 року відповідно (Т.1,а.с.113, Т.2,а.с.15,17).

Окрім того, як встановлено судом, після звільнення позивача навчальним закладом було прийняте рішення про донарахування п'ятнадцятивідсоткової різниці між встановленим п. 3.4.2 Контракту від 24.09.2015 року розміром надбавки за престижність педагогічної праці (20%) та розміром вказаної надбавки, що був визначений штатним розписом Ліцею на 2016 рік (5%), в сумі 2 393,90 грн., що фактично мало місце 27.09.2018 року та є початком перебігу встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячного строку для звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, в даному випадку, станом на час звернення з позовом до суду - 29.03.2018 року, вказаний строк був пропущений позивачем. При цьому, клопотань про його поновлення, так як і обґрунтувань поважності причин його пропуску в порядку, передбаченому ст. 234 КЗпП України, позивачем надано не було та в судовому засіданні їх не встановлено.

Вирішуючи спір в частині вимог позивача про зобов'язання МОН забезпечити здійснення державним навчальним закладом Березанський професійний аграрний ліцей спірних виплат, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 Закону України Про професійно-технічну освіту , професійно-технічний навчальний заклад, що має статус юридичної особи, діє на підставі статуту, може мати філії, відділення, навчально-виробничі, навчально-комерційні, видавничо-поліграфічні, соціально-культурні, спортивно-оздоровчі та інші підрозділи.

Керівництво діяльністю державного професійно-технічного навчального закладу здійснює директор, якого призначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади (ч. 1 ст. 24 Закону України Про професійно-технічну освіту ).

У відповідності з абз. 2 п. 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 630, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки є Міністерство освіти і науки України, до сфери повноважень якого, як слідує зі змісту вказаного Положення, не входять питання фінансового забезпечення заробітної плати професійно-технічних навчальних закладів.

В той же час, пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року № 42-р Питання управління окремими державними професійно-технічними навчальними закладами, підпорядкованими Міністерству освіти і науки , чинному в період перебування позивача на посаді директора ліцею, функції з управління підпорядкованими Міністерству освіти і науки державними професійно-технічними навчальними закладами, що проводять підготовку кваліфікованих робітників за професіями для регіональних ринків праці, а саме здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення навчальних закладів, було передано для тимчасового виконання обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям. При цьому встановлено, що фінансове забезпечення здійснюється через централізовані бухгалтерії навчальних закладів і установ професійно-технічної освіти, які утримуються за рахунок видатків місцевого бюджету на підготовку кадрів у професійно-технічних навчальних закладах, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Згідно п. 3.1 Контракту від 24.09.2015 року, за виконання обов'язків, передбачених цим Контрактом, керівникові нараховується та виплачується заробітна плата за рахунок коштів навчального закладу.

Як визначено п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 Про незалежність судової влади , не допускається постановлення судових рішень, які зобов'язують до вчинення дій, які не є обов'язковими за законом.

Враховуючи вказане, правові підстави для зобов'язання МОН забезпечити здійснення навчальним закладом відповідних виплат - відсутні.

Враховуючи вищевказане, принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 35 317,25 грн., в решті позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 12-13, 76-81, 83-84, 89, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 21, 94, 116, 117, 233 КЗпП України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного навчального закладу "Березанський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ 02544773), який розташований за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 34, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ж/м СадовийАДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість із заробітної плати в розмірі 35 317 (тридцять п'ять тисяч триста сімнадцять) гривень 25 копійок. В решті - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. М. Лялик