Постанова

від 26.06.2007 по справі 11/20-07-1555

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/20-07-1555

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"26" червня 2007 р. Справа № 11/20-07-1555

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: Полубоярова К.В., по дов.

Від відповідача:  Урсулов В.М., по дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Державного підприємство „Миколаївський морський торговельний порт”, м. Миколаїв

на рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2007 року

по справі № 11/20-07-1555

за позовом Державного підприємство „Миколаївський морський торговельний порт”, м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мар Шипінг”, м. Одеса

про стягнення 57 721,59 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт” (далі - Позивач) звернувся у місцевий господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мар Шипінг” (далі –Відповідач) про стягнення з останнього заборгованість у сумі  57 721,59 дол. США,  недоплаченої, як вважає позивач, по договору № 27/06 від 24.01.2006 р. за надання відповідачу послуг по зберіганню вантажу (вугілля бурого та кам'яного).

Відповідач позов не визнає, вважаючи його необгрунтованим.

Рішенням місцевого господарського суду від 02.04.2007 р. (суддя Власова С.Г.) у позові відмовлено з огляду на його безпідставність.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи і порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, проаналізувавши юридичну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права,  судова колегія вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, виходячи  з наступного.

24.01.2006 р. між ДП „Миколаївський морський торговельний порт” (далі - Порт) і Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Мар Шипінг” (далі - Товариство) було укладено договір № 27/06  на перевалку та відвантаження вантажу.

Згідно п. 1.1 зазначеного договору Порт надає послуги з перевалювання і відвантаження вантажу згідно Додатку № 1 (який є невід'ємною частиною договору), а Товариство приймає ці послуги і сплачує їх згідно з рахунками Порту. Таким чином, згідно умов договору надані послуги Портом відповідач оплачує по виставленим рахункам позивача.

Позивач зазначає, що на виконання даного договору в період 2006 р. були надані послуги, в тому числі і зі зберігання вантажу (вугілля бурого та кам'яного) в порту,  відвантаженого  на т/х  „Osogovo”,  „Linden”, „Norden”.

Пунктом 7.6 Додатку № 1 до договору передбачено, що Товариство  сплачує Порту за надані послуги по відкритому зберіганню вантажу (з моменту надходження вантажу): а) за кожну добу пільгового терміну зберігання протягом 60 діб (після чотирьох діб безоплатного технологічного зберігання) в розмірі 0,10 грн./т/добу; б) за кожну наступну добу після закінчення терміну пільгового зберігання в розмірі 1,00 грн./т/добу.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство (відповідач) листами від 30.06.2006 р. № 85/1, від 07.07.2006 р. № 93, від 11.07.2006 р. № 94 звернулося до Порта з проханням розглянути можливість зниження оплати за зберігання вантажу в порту у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин.

Всі зазначені листи були отримані Портом, про що свідчать його штампи, а також надання позивачем їх до позовної заяви (а.с. 17-19, том І) і відповідачем до відзиву на позов (90-92, т. І). На всіх зазначених листах міститься резолюція начальника порту Капуцина В.П. наступного змісту: „Вважати звернення ТОВ „Компанія Мар Шипінг”, як доповнення до Договору з портом, з наданням 50% знижки, у зв'язку з викладеними обставинами”.

Товариство (відповідач) після таких резолюцій Порта надіслало останньому (позивачу) листа від 17.07.2006 р. за вих. № 98 про згоду для залучення зазначених листів як доповнення до договору  № 27/06 від 24.01.2006 р. до зниження оплати до 50 % (а.с. 93, т. І).

На виконання вищезазначених резолюцій Портом були виставлені рахунки № 06371235 від 22.06.2006 р. на суму 24812,85 дол. США, № 06961235 від 05.07.2006 р. на суму 48269,87 дол. США, № 07111235 від 17.07.2006 р. на суму 46916,83 дол. США на адресу Товариства зі знижкою за зберігання на 50%, які були сплачені останнім (відповідачем) у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3. статуту Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” управління портом здійснює начальник порту, який в межах своєї компетенції видає накази, розпорядження, інструкції і дає вказівки обов'язкові до виконання для всіх відокремлених та структурних підрозділів порту, а також затверджує плани їх виробничо-фінансової діяльності.

Аналізуючи приписи ст.ст. 181, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 202, 203, ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України і п. 8.2 укладеного між сторонами договору, який передбачає порядок внесення змін до договору, вищезазначене листування між сторонами, враховуючи, що начальник Порту діяв у межах повноважень, наданих йому статутом Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт”, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про внесення доповнень до п. 7.6. Додатку № 1 до Договору № 27/06 від 24.01.2006 р., який є його невід'ємною частиною,  у спрощений спосіб, тобто внаслідок звернення Відповідача з пропозицією щодо надання знижок і фактичного прийняття Позивачем рішення з цього приводу (накладення резолюції щодо надання 50% знижки та виставлення Портом рахунків із 50 % знижкою).

Слід також зазначити, що наявні матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачу рахунків щодо додаткової оплати 50% вартості наданих послуг, по якій пред'явлений позов.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку фактичним обставинам справи, встановив їх повноту, вірно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Одеської області від 02 квітня 2007р. у справі № 11/20-07-1555 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємство „Миколаївський морський торговельний порт” – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                                О.О.Журавльов                                                                                                                                   

                                                                                          М.В. Михайлов